Постанова КЦС ВС № 676/6108/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ справа № 676/6108/19 провадження № 61-5336св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Пророка В. В., суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює, - Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти»,який змінив найменування на Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж», відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Кам`янець-Подільська міська рада, розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року у складі колегії суддів Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави та органу державного управління в особі Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Кам`янець-Подільська міська рада, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У вересні 2019 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави та органу державного управління в особі Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_1 , у якому просив: - визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 18 серпня 2015 року № 22-1477-СГ, яким затверджено проєкт землеустрою та надано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. - витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» зазначену земельну ділянку. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у серпні 1980 року Державний комітет Української РСР із професійно-технічної освіти прийняв рішення про відкриття у селі Зіньківці Кам`янець-Подільського району технічного училища на виробничій базі обласного управління сільського господарства Міністерства сільського господарства Української РСР. На підставі державного акта на право користування землею серії Б, № 041795, за Кам`янець-Подільським середнім професійно-технічним училищем № 14 (далі - СПТУ № 14) закріплено у безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку площею 107,0 га в межах, визначених планом землекористування. У липні 1984 року у зв`язку з реорганізацією системи середніх професійно-технічних училищ СПТУ № 14 було перейменовано у Професійно-технічне училище № 44 села Зіньківці Хмельницької області (далі - ПТУ № 44). У жовтні 2002 року ПТУ № 44 ліквідовано та створено філію професійно-технічного училища №

26. Надалі рішенням Зіньковецької сільської ради надано згоду на припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 65,50 га, з яких: 60,10 га - рілля; 4,0 га - багаторічні насадження; 1,4 га - пасовища, а також припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 10,20 га. Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 31 березня 2003 року № 251/2003-р припинено право постійного користування ПТУ № 44 земельною ділянкою загальною площею 65,50 га, розташованою за межами населеного пункту, та передано зазначені землі до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради. У січні 2005 року змінено найменування Кам`янець-Подільського професійного будівельного ліцею на Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей». У березні 2010 року затверджено статут та повне найменування юридичної особи - Державний навчальний заклад «Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей». У березні 2013 року змінено тип навчального закладу на Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти». Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 831-р Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» визначено правонаступником ПТУ №

44. На думку позивача, Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» є правонаступником Кам`янець-Подільського СПТУ № 14, якому державним актом серії Б, № 041795, від 1983 року надано у безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку площею 107,0 га. Разом із тим у березні 2003 року розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 65,50 га та передано її до земель запасу Зіньковецької сільської ради. Надалі зазначені землі на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передавалися громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Зокрема, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 серпня 2015 року № 22-1477-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0013, для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу 01 жовтня 2015 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку. Водночас Господарський суд Хмельницької області рішенням від 22 березня 2018 року визнав незаконним та скасував розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 31 березня 2003 року № 251/2003-р «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ № 44», яким було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 65,50 га та передано її до земель запасу Зіньковецької сільської ради. З огляду на зазначене прокурор вважав, що право постійного користування спірними землями не припинялося, а отже, земельна ділянка вибула із державної власності та користування державного навчального закладу поза волею належного землекористувача, у зв`язку із чим наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - витребуванню на користь держави. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 03 березня 2021 року позов заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури задовольнив. Визнав недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 18 серпня 2015 року № 22-1477-СГ, яким затверджено проєкт землеустрою та надано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Витребував у ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» зазначену земельну ділянку. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» є правонаступником Кам`янець-Подільського СПТУ № 14, якому на підставі державного акта серії Б, № 041795, було надано у безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку площею 107,0 га. Установивши, що Господарський суд Хмельницької області рішенням від 22 березня 2018 року визнав незаконним та скасував розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 31 березня 2003 року № 251/2003-р, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 65,50 га та передано її до земель запасу Зіньковецької сільської ради, суд першої інстанції дійшов висновку, що право постійного користування спірною земельною ділянкою у державного навчального закладу не припинилося. Суд також врахував, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013, площею 2,0 га, передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 серпня 2015 року № 22-1477-СГ у власність ОСОБА_1 , входила до складу земель, що перебували у постійному користуванні правонаступника землекористувача, а державний акт на право постійного користування землею не був скасований та зберігав чинність. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області розпорядилося земельною ділянкою державної власності за відсутності належних правових підстав, що зумовлює недійсність наказу від 18 серпня 2015 року № 22-1477-СГ та наявність підстав для витребування земельної ділянки на користь держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти». Крім того, суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, враховуючи неналежне здійснення уповноваженими суб`єктами заходів захисту порушених прав держави та необхідність забезпечення охорони інтересів держави у сфері користування землями державної власності. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року. Заяву обґрунтовувала тим, що у лютому 2023 року їй стало відомо про висновки суду касаційної інстанції, викладені під час перегляду подібної справи № 676/6109/19 за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави та органу державного управління в особі Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27 серпня 2015 року № 22-2034-СГ, яким затверджено проєкт землеустрою та передано у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0014, а також про витребування зазначеної земельної ділянки на користь держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти». Заявник зазначала, що під час касаційного перегляду вказаної справи суд дійшов висновків про необґрунтованість звернення прокурора з позовом в інтересах держави, а також про неефективність обраного способу захисту порушеного права. Зокрема, суд касаційної інстанції керувався тим, що позивач не заявив вимоги про витребування спірної земельної ділянки на користь держави в особі належного суб`єкта владних повноважень, уповноваженого здійснювати функції розпорядження відповідною земельною ділянкою, що свідчить про неналежний спосіб захисту порушеного права та має істотне значення для правильного вирішення цієї справи як нововиявлена обставина. Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі судді Шевцової Л. М. рішенням від 20 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду задовольнив. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року скасував і ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури відмовив. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що наведені ОСОБА_1 обставини щодо висновків судів у справі № 676/6109/19 мають істотне значення для правильного вирішення спору та є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Суд установив, що у подібній справі № 676/6109/19 суди дійшли висновків про відсутність належного обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави, а також про неефективність обраного способу захисту порушеного права, оскільки позивач не заявив вимог про витребування спірної земельної ділянки на користь держави в особі належного розпорядника земельної ділянки з урахуванням положень статті 149 Земельного кодексу України. Суд першої інстанції врахував, що відповідач дізналася про результати розгляду справи № 676/6109/19 лише у лютому 2023 року, після повідомлення її чоловіком ОСОБА_1 , який був відповідачем у зазначеній справі, та дійшов висновку про наявність передбачених статтею 423 ЦПК України підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. При цьому суд першої інстанції керувався тим, що державний навчальний заклад не є суб`єктом владних повноважень, а отже, прокурор не навів належного обґрунтування неможливості самостійного захисту ним своїх прав та інтересів, що, на думку суду, свідчило про відсутність визначених законом підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах. З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені заявником обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин справи та висновки суду, покладені в основу рішення від 03 березня 2021 року, у зв`язку з чим заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив, попереднє рішення скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. Хмельницький апеляційний суд постановою від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури задовольнив частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2023 року скасував. Заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами направив до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що наведені ОСОБА_1 обставини не відповідають критеріям нововиявлених обставин, визначених статтею 423 ЦПК України, оскільки фактично зводяться до посилання на іншу правову оцінку аналогічних правовідносин, надану судом касаційної інстанції в іншій справі, що саме собою не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд керувався тим, що процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не є способом усунення судових помилок, повторного розгляду справи чи переоцінки вже встановлених обставин, а спрямована виключно на врахування істотних юридичних фактів, які існували на час ухвалення судового рішення, однак не були та не могли бути відомі особі, яка звернулася із відповідною заявою. Колегія суддів зазначила, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 676/6109/19, на які посилалася ОСОБА_1 , є юридичною оцінкою аналогічних правовідносин в іншій справі та не становлять нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України. Зміна правової позиції суду або інше тлумачення норм права в подібних правовідносинах не може бути підставою для перегляду остаточного судового рішення. Суд першої інстанції, переглядаючи рішення за нововиявленими обставинами, фактично застосував правові висновки, викладені в іншій справі, як підставу для зміни власного рішення, чим допустив підміну процедури перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами апеляційним переглядом та порушив принцип юридичної визначеності (res judicata), який є складовою принципу верховенства права. Урахувавши наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково задовольнив заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Разом із тим колегія суддів зазначила, що з огляду на приписи статей 425, 429 ЦПК України апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про задоволення чи відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті, оскільки такий перегляд здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається, а тому заява підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У квітні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2023 року залишити в силі. На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначила, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18, від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 676/6109/19. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції у 2021 році учасникам справи не були відомі обставини щодо відсутності у прокурора повноважень на представництво інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України та Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», оскільки зазначені юридичні особи є самостійними суб`єктами права та здатні самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів у суді. Заявник зазначала, що саме висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 676/6109/19, стали підставою для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки лише після ухвалення зазначеного судового рішення їй стало відомо про обставини, які, на її думку, свідчили про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі. Крім того, Міністерство освіти і науки України не вживало заходів щодо повернення спірної земельної ділянки, хоча мало можливість самостійно здійснювати захист відповідних прав, а Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є суб`єктом владних повноважень, наділеним державою функціями здійснення владно-управлінських повноважень у спірних правовідносинах. Також заявник посилалася на правові висновки Верховного Суду щодо розмежування державних органів та державних установ, а також меж здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, наголошуючи на тому, що прокурор не може підміняти належного суб`єкта владних повноважень, уповноваженого державою на захист відповідних інтересів. На думку заявника, зазначені обставини існували на момент ухвалення рішення від 03 березня 2021 року, однак не були та не могли бути відомі сторонам під час розгляду справи, а тому є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до статті 423 ЦПК України. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили. Рух справи в суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2024 рокувідкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. 30 липня2024 року матеріали справи № 676/6108/19 надійшли до Верховного Суду. Верховний Суд ухвалою від 27 квітня 2026 рокупризначив справу до судового розгляду. Фактичні обставини, з`ясовані судами Наказом Державного комітету Української РСР із професійно-технічної освіти від 12 серпня 1980 року № 304 відкрито технічне училище у селі Зіньківці Кам`янець-Подільського району на виробничій базі обласного управління сільського господарства Міністерства сільського господарства Української РСР. Відповідно до державного акта серії Б, № 041795, виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів, за Кам`янець-Подільським СПТУ-14 закріплено у безстрокове та безоплатне користування 107,0 га землі в межах згідно з планом землекористування. Наказом Державного комітету Української РСР із професійно-технічної освіти від 13 липня 1984 року № 156/3 проведено реорганізацію професійно-технічних навчальних закладів та встановлено єдину назву - середні професійно-технічні училища (СПТУ), у зв`язку із чим СПТУ № 14 (с. Зіньківці) перейменовано у ПТУ №

44. Наказом Міністерства освіти і науки України від 03 жовтня 2002 року № 547 ПТУ № 44 ліквідовано та створено на його базі філію професійно-технічного училища № 26 міста Кам`янця-Подільського, із переданням останньому майна ліквідованого закладу. Наказом Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації від 07 жовтня 2002 року № 286 створено Зіньковецьку філію Кам`янець-Подільського ПТУ № 26 та залишено за нею майно ліквідованого ПТУ №

44. Рішенням Зіньковецької сільської ради від 11 лютого 2003 року № 6 надано згоду на припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 65,50 га. Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 31 березня 2003 року № 251/2003-р припинено право постійного користування ПТУ № 44 земельною ділянкою площею 65,50 га та передано її до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради. Наказом Міністерства освіти і науки України від 13 червня 2003 року № 377 професійно-технічні училища Хмельницької області реорганізовано у професійні ліцеї, при цьому визначено, що новоутворені заклади є правонаступниками реорганізованих навчальних закладів. ПТУ № 26 реорганізовано у Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей. Наказом Міністерства освіти і науки України від 26 січня 2005 року № 48 змінено найменування Кам`янець-Подільського професійного будівельного ліцею на Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей» із визначенням його правонаступництва. Наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2010 року № 214 затверджено статут Державного навчального закладу «Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей». Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26 березня 2013 року № 375 змінено тип зазначеного навчального закладу на Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти». Відповідно до статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2016 року, Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» є державним професійно-технічним навчальним закладом, підпорядкованим Міністерству освіти і науки України. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 831-р та наказами Міністерства освіти і науки України Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» є правонаступником СПТУ №

44. Після припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 65,50 га її було поділено на 12 земельних ділянок, серед яких земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18 серпня 2015 року № 22-1477-СГ затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0013, для ведення особистого селянського господарства. 01 жовтня 2015 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 22 березня 2018 року у справі № 924/924/17 визнав незаконним та скасував розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 31 березня 2003 року № 251/2003-р «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ № 44», яким припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 65,50 га та передано її до земель запасу Зіньковецької сільської ради.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до пункту 1 абзацу першого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Перегляд остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожним новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін чи повторного дослідження доказів. Під час такого перегляду суд перевіряє раніше ухвалене рішення виключно в межах нововиявлених обставин. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки судового розгляду, зокрема незаконність чи необґрунтованість рішення, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а існування на час ухвалення рішення істотної для справи обставини, яку суд не міг врахувати через те, що вона не була та не могла бути відома учасникам справи, а отже, не могла бути предметом доказування під час судового розгляду. Отже, інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований не на виправлення судових помилок, а на перегляд рішення у вже розглянутій справі з урахуванням істотної обставини, яка існувала на момент її вирішення, однак стала відомою лише після ухвалення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункти 7.4, 7.5)). Нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, існували на час розгляду справи, однак не були та не могли бути відомими заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та прямо віднесені законом до нововиявлених. Істотність обставини має оціночний характер та визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могла відповідна обставина спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду настільки, що за умови її врахування зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21, пункт 34.1.1)). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18) зазначила, що нововиявленими можуть бути визнані лише ті обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін; мають істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи; спростовують фактичні дані, покладені в основу судового рішення; не були встановлені судом під час ухвалення рішення; не були та не могли бути відомими особі, яка звертається із заявою, і стали відомими лише після ухвалення рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами доводи, які ґрунтуються на переоцінці доказів, уже досліджених судом, нове обґрунтування позовних вимог або заперечень проти позову, а також обставини, які були або могли бути відомими заявнику під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18, пункти 27, 28) та від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (провадження № 11-430заі20, пункт 6.38)). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами сама собою не суперечить гарантіям статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу правової визначеності за умови, що вона використовується не як механізм повторного розгляду справи, а для виправлення наслідків неможливості врахування істотних обставин під час первісного розгляду спору (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови № 2»). ЄСПЛ також наголошував, що скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами допускається лише тоді, коли встановлено існування раніше об`єктивно недоступного доказу або факту, який має вирішальне значення для справи та міг би призвести до іншого результату її розгляду. Особа, яка вимагає перегляду рішення, повинна довести неможливість подання відповідних доказів раніше та їх істотне значення для правильного вирішення спору (рішення від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України»; рішення від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»). Отже, як за положеннями процесуального законодавства, так і відповідно до практики ЄСПЛ, нововиявленими можуть бути виключно фактичні обставини об`єктивної дійсності, які існували під час розгляду справи, не були та не могли бути відомими учасникам справи і які спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами і впливати на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається. Отже, перегляд остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами можливий лише за наявності факту або доказу, який раніше не був відомий та об`єктивно не міг бути відомим заявнику, однак його врахування могло б призвести до іншого результату судового розгляду. Подібний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-7звг22). У справі, що переглядається, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилалася на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 676/6109/19, згідно з якими прокурор не довів наявності визначених законом підстав для представництва інтересів держави, а обраний спосіб судового захисту не забезпечував ефективного поновлення порушеного права. Разом із тим зазначені обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України. Правові висновки суду, викладені в іншій справі, не є юридичними фактами, які існували на час розгляду справи та не були відомі заявнику, а становлять результат правозастосування та тлумачення норм права судом касаційної інстанції. Сам собою факт формування Верховним Судом правового висновку в іншій справі після ухвалення судового рішення, про перегляд якого подано заяву, не створює нововиявленої обставини та не може бути підставою для перегляду рішення, яке набрало законної сили, оскільки інше призвело б до порушення принципу правової визначеності (res judicata), який є складовою принципу верховенства права. Доводи касаційної скарги про те, що лише після ухвалення постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року заявнику стало відомо про відсутність у прокурора повноважень на представництво інтересів держави, висновків апеляційного суду не спростовують. Обставини щодо наявності або відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, статусу Міністерства освіти і науки України та Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», їх правового становища та процесуальної правосуб`єктності існували на час первісного розгляду справи та могли бути предметом заперечень сторони під час її розгляду по суті. Наведені заявником доводи фактично зводяться до незгоди із правовою оцінкою обставин справи, наданою судом під час первісного розгляду спору, та до посилання на інше застосування норм права у подібних правовідносинах, що не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Посилання заявника на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18, від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 30 листопада 2022 року у справі № 676/6109/19, є необґрунтованими, оскільки наведені постанови стосуються оцінки підстав представництва прокурором інтересів держави та належного способу захисту, тоді як предметом перегляду у цій справі є наявність чи відсутність нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України. За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що наведені ОСОБА_1 доводи не свідчать про наявність нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України, а тому підстави для перегляду рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року були відсутні. Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують. Водночас апеляційний суд, скасовуючи ухвалене судом першої інстанції рішення та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, не врахував, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, а суд апеляційної інстанції, здійснюючи перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, ухваленого за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, наділений повноваженнями перевірити правильність висновків щодо наявності або відсутності таких обставин та ухвалити відповідне процесуальне рішення в межах повноважень, визначених статтями 367, 374 ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2026 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 14-35цс25) зазначила, що якщо суд першої інстанції задовольнив заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасував попереднє рішення та ухвалив нове рішення по суті спору, то суд апеляційної інстанції, переглядаючи таке рішення, не повинен передавати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а має самостійно перевірити правильність висновків щодо наявності чи відсутності нововиявлених обставин та вирішити спір у межах повноважень, визначених процесуальним законом. Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що повноваження суду касаційної інстанції під час перегляду судових рішень, ухвалених за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, після їх апеляційного перегляду не мають особливостей порівняно з повноваженнями суду касаційної інстанції під час перегляду судових рішень, ухвалених у загальному порядку. Скасування судом касаційної інстанції судового рішення, ухваленого судами першої або апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з направленням справи на новий розгляд або для продовження розгляду, допускається лише за наявності підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України. Водночас положення статті 409 ЦПК України не містять обмежень чи застережень щодо неможливості ухвалення судом касаційної інстанції нового судового рішення за результатами перегляду судового рішення, яким було задоволено заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що суд касаційної інстанції не позбавлений можливості надати правову оцінку обставинам, на які сторона посилається як на нововиявлені, з метою перевірки правильності їх кваліфікації як підстави для перегляду судового рішення в порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому суд касаційної інстанції не здійснює оцінки чи переоцінки доказів, якими сторона підтверджує відповідні обставини, а перевіряє виключно відповідність таких обставин критеріям нововиявленості як підстави для перегляду судового рішення. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди апеляційної та касаційної інстанцій, переглядаючи судові рішення, ухвалені за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, уповноважені діяти в межах повноважень, визначених статтями 374, 409 ЦПК України, та за результатами такого перегляду вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення відповідної заяви, зокрема відмовляти у її задоволенні. У справі, що переглядається, Хмельницький апеляційний суд ухвалив постанову 07 березня 2024 року, тобто до формування зазначеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду. Разом із тим під час касаційного перегляду Верховний Суд враховує актуальний правовий висновок, сформований з метою забезпечення єдності судової практики. Оскільки наведені ОСОБА_1 доводи не свідчать про наявність нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України, підстави для перегляду рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року були відсутні. За таких обставин рішення суду першої інстанції та оскаржувана постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року за нововиявленими обставинами. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи судами встановлені повно, однак допущено порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції та оскаржувана постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року за нововиявленими обставинами. Щодо судових витрат Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням у ній нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. За подання апеляційної скарги Хмельницька обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 5 763,00 грн, який підлягає стягненню із заявника ОСОБА_1 на її користь. Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави та органу державного управління в особі Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_1 , третя особа - Кам`янець-Подільська міська рада, про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Відповідно до частини третьої статті 415 Цивільного процесуального кодексу України постанова оформлена суддею Петровим Є. В. Суддя-доповідач В. В. Пророк Судді:А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров І. М. Фаловська