Ухвала КАС ВС № 990/246/26

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ справа №990/246/26 адміністративне провадження № П/990/246/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я. суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Хохуляка В.В., Юрченко В.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича про відшкодування шкоди заподіяної державою та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 18.06.2026 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - відповідач) про «відшкодування шкоди, заподіяної державою Україна позивачу по справі та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: виплатити матеріальну і моральну шкоду, та зобов`язати органи законодавчої, виконавчої і судової влади, держави Україна, усунути допущені ними порушення прав і свобод позивача, в тому числі Пенсійний фонд України, і зарахувати період з 12.09.2001 по 10.12.2025 та після нього, до трудового стажу позивача, і поновити позивача на роботі в школі, з виплатою, втраченої заробітної плати в школі і сільській раді села Кошельово, а всі суди держави Україна, які розглядали справи позивача за період з 2001-2026 років, винести справедливі рішення по справах; Центральну виборчу комісію України виконати статтю 38 Конституції України і зареєструвати позивача кандидатом на посаду Президента України на наступних виборах Президента України, оскільки Центральна виборча комісія України це не зробила в 2014 і 2019 роках; Кабінет Міністрів України і Верховну Раду України прийняти і затвердити програму суспільно-політичних і правових реформ в державі Україна, від позивача та виконати статтю 47 Конституції України і виділити кошти, щоб позивач зміг побудувати житло та пройти курс лікування.». Позовні вимоги до Держави Україна позивачем сформовано наступним чином: - відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, по грошових заощадженнях СРСР від 5332900,00грн до 52422407,00грн; - відшкодувати заробітну плату, втрачену від втрати роботи в школі внаслідок несправедливих судових рішень в сумі від 3091200,00грн до 3864000,00грн; - відшкодувати заробітну плату, втрачену за час роботи в сільській раді села Кошельово в сумі 300000,00грн і вище; - зобов`язати перерахувати в Пенсійний фонд України для купівлі стажу від 196000000,00грн до 200000000,00грн і зарахувати пенсійний стаж з 19.09.2001 по 10.12.2025 до трудового стажу; оплатити всю пенсію; - зобов`язати державу Україна, Верхову Раду України та Центральну виборчу комісію України, усунути допущені ними в 2014 і 2019 роках порушення та зареєструвати позивача кандидатом на посаду Президента України; виконати статтю 38 Конституції України («бути обраним»); виконати протягом 2026 та 2027 років всю передвиборну програму позивача, для чого виділити від 300000000,00грн до 1000000 000000,00грн з державного бюджету України; - зобов`язати державу Україна та Верхову Раду України, прийняти програму соціально-економічних та суспільно-політичних реформ шляхом внесення змін в Конституції України та законів України; - зобов`язати державу Україна виконати статтю 47 Конституції України і виплатити позивачу кошти на будівництво нового будинку в сумі 4000000,00грн; виконати статтю 49 Конституції України і сплатити кошти на лікування в сумі 1000000,00грн; - оплатити моральну шкоду за ходіння по судах і інстанціях по смерті батька позивача - ОСОБА_1 , і ненадання медичної допомоги матері - ОСОБА_2 в сумі 4000000000000,00грн (по 2000000000000,00грн на кожну особу) та розглянути бездіяльність Вищої ради правосуддя за 2001 по 2026 роки; - зобов`язати державу Україна, її главу та законодавчий орган Держави України - Верховну Раду України, виконати статті 103, 78, 8, 5 Конституції України, рішення Конституційного Суду України №6рп/2005 від 05.10.2005, №6рп від 16.04.2008, №5рп від 15.05.2014, №9рп від 25.12.1997 і негайно подати у відставку; зобов`язати діючого Президента Держави Україна виконати рішення Конституційного Суду України, а Верховну Раду України - застосувати пункт 9 статті 294 КАС України і передати вимогу до Головного слідчого управління МВС України для порушення проти ОСОБА_3 кримінальної справи за статтею 382 Кримінального кодексу України. Способом захисту порушеного права позивач також вважає винесення судом рішення про арешт Головного казначейського рахунку в Кабінеті Міністрів України, чи в Національному Банку України, чи в Державному Казначействі, а також всієї землі, що перебуває у державній власності та якими розпоряджаються і користуються державні органи. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Олендера І.Я., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Хохуляка В.В., Юрченко В.П. За правилами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України). Ознайомившись із змістом позовної заяви та доданими до неї документами, Верховний Суд зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). На підставі положень пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1- 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України). Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України унормовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ (пункт 3 частини першої статті 4 КАС України). За пунктом 5 цієї частини статті адміністративне судочинство - це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Визначений частиною четвертою статті 22 КАС України перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України (пункт 1 частини першої); законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (пункт 2 частини першої). Згідно з частинами першою, другою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один із цих судів за вибором позивача. Приписам цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Водночас у цій статті (у частинах четвертій - шостій) встановлені заборони об`єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон визначає особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті). Разом з тим, закон установлює норму, відповідно до якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або кілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (частина шоста статті 172 КАС України). Отже, нормами КАС України імперативно врегульовано підсудність адміністративних справ з визначенням категорій справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами в разі об`єднання у позові вимог, які хоч і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності іншого адміністративного суду як суду першої інстанції. Як убачається зі змісту цієї позовної заяви, ОСОБА_1 , незважаючи на те, що відповідачем у справі визначено Державу Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича, все ж об`єднав вимоги до різних суб`єктів владних повноважень. Одні з цих вимог - до Держави, яка бере участь як сторона через Президента України, що за правилами виключної підсудності належать до компетенції Верховного Суду як суду першої інстанції. Інші вимоги, зокрема, - до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України - цьому суду не підсудні; вимоги до Центральної виборчої комісії України, Верховної Ради України та Вищої ради правосуддя у визначеному позивачем вигляді - також Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні. Вказане дає підстави для висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Ураховуючи наведене, позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України. Правомірність застосування такого підходу неодноразово була підтверджена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах: від 02.03.2023 у справі №215/3640/22, від 11.07.2024 у справі №990/198/24, від 05.12.2024 у справі №990/308/24, від 12.03.2026 у справі №990/1/26. З огляду на встановлені КАС України процесуальні обмеження на звернення до адміністративного суду з позовом, з яким звернувся ОСОБА_1 , повернення його позовної заяви обумовлено вимогою норм процесуального права щодо розгляду справи належним судом. Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до суду. Керуючись статтями 2, 5, 4, 19, 22, 169, 171, 172, 243, 248, 256, 295 КАС України, Суд - УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича про відшкодування шкоди заподіяної державою та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала з усіма доданими до неї документами. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано, або після закінчення строку на апеляційне оскарження. Судді І.Я. Олендер Л.І. Бившева І.А. Гончарова В.В. Хохуляк В.П. Юрченко