Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/13670/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 р. Справа № 440/13670/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Алєксєєва Н.Ю.) від 24.02.2026 по справі № 440/13670/25 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати протиправним та скасувати рішення Глобинської міської ради від 25.09.2025 "Про виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/2585/24, щодо зобов`язання Глобинської міської ради повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: м. Глобине, вулиця Бубнарівська, 82, Кременчуцького району Полтавської області"; зобов`язати Глобинську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником виробничої бази за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться на земельній ділянці комунальної власності площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573. 03.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки. Рішенням Глобинської міської ради № 4319 від 07.10.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель, торгівлі, на цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року у справі № 440/2129/22 зобов`язано Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 . На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року у справі № 440/2129/22 Глобинська міська рада повторно розглянула ОСОБА_1 від 03.09.2021 року та прийняла рішення № 1525 від 21.12.2023 року, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , на підставі статті 20 Земельного кодексу України. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 року у справі № 440/2585/24 зобов`язано Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Водночас, рішенням від 25.09.2025 позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 по справі № 440/13670/25 позовні вимоги залишено без задоволення. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував, що 12.01.2021 року позивач набув право власності саме на будівлі виробничої бази за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, що підтверджується договором дарування будівель виробничої бази та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. З метою приведення у відповідність документації на вищевказану земельну ділянку, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, 12.03.2021 року рішенням Глобинської міської ради № 606 йому, як власнику будівлі виробничої бази, надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 02.07.2021 року рішенням Глобинської міської ради № 2463 позивачу затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). З метою подальшого приведення у відповідність документації на вищевказану земельну ділянку, у відповідність з цільовим призначенням належної позивачу на праві власності будівлі виробничої бази, 03.09.2021 року, як власник будівлі виробничої бази, він звернувся до Глобинської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, у зв`язку з не відповідністю цільового призначення земельної ділянки цільовому призначенню будівлі виробничої бази. Вказує, що суд першої інстанції проігнорував, що належне позивачу на праві власності будівлі виробничої бази за адресою: АДРЕСА_1 не є будівлями торгівлі, а відповідно цільове призначення землі під будівлею має відповідати цільовому призначенню будівлі для забезпечення можливості його цільового використання. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 12.01.2021 року ОСОБА_1 набув права власності на будівлі виробничої бази за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться на земельній ділянці комунальної власності площею 1,000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573. Рішенням двадцятої сесії восьмого скликання Глобинської міської ради Полтавської області від 02.07.2021 року № 2463 затверджено гр. ОСОБА_1 "Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код згідно КВЦПЗ В 03.07) гр. ОСОБА_1 на території АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5320610100:50:004:0573)", на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки - 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ В 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, місце розташування: АДРЕСА_1 . 03.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 . Рішенням сімнадцятої сесії Глобинської міської ради VІІІ скликання № 4319 від 07.10.2021 року відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням 03.07- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року у справі № 440/2129/22 зобов`язано Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення згідно КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 . На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 року у справі № 440/2129/22 Глобинська міська рада повторно розглянула ОСОБА_1 від 03.09.2021 року та прийняла рішення № 1525 від 21.12.2023 року, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , на підставі статті 20 Земельного кодексу України. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 року у справі № 440/2585/24 визнано протиправним та скасовано рішення Глобинської міської ради № 1525 від 21.12.2023 року про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , на підставі статті 20 Земельного кодексу України. Зобов`язано Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.20205 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 440/2585/24 залишено без змін. На виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/2129/22 Глобинська міська рада повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року та прийняла рішення № 918 від 25.09.2025 року, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 , у зв`язку з невідповідністю до Генерального плану забудови м. Глобине. Не погоджуючись із рішенням Глобинської міської ради № 918 від 25.09.20205, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки є правомірною. Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, визначені ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в України». Приписами ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Стаття 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Згідно зі ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Питання встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок урегульовані приписами ст. 20 ЗК України. Так, приписами цієї статті, зокрема визначено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення (ч. 1). Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача) (ч. 2). Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель; віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення; зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами); віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту (ч. 3). При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру (ч. 4). Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини (ч. 5). Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує: розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки); прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи) (ч. 6). Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, а також відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовані Законом України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858-IV). Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки. У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією. З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/2129/22 Глобинська міська рада повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року та прийняла рішення № 918 від 25.09.2025 року, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: м. Глобине, вул. Бубнарівська, 82, Кременчуцького району, Полтавської області, у зв`язку з невідповідністю до Генерального плану забудови м. Глобине. Отже, підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, місце розташування: АДРЕСА_1 " слугувала невідповідність до Генерального плану забудови м. Глобине. Перевіряючи правомірність вказаної відмови, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» комплексний план просторового розвитку території територіальної громади (далі - комплексний план) розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, а також: генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади; генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього; генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням); планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України; детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням); межі функціональних зон усієї території територіальної громади з вимогами до забудови та ландшафтної організації таких зон (плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів та включаються до складу комплексного плану одночасно із затвердженням відповідних генеральних планів); історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України (включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів). Таким чином, місце розташування земельних ділянок повинно відповідати комплексному плану просторового розвитку території територіальної громади. Зазначена документація розробляється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Отже, невідповідність місця розташування об`єкта (земельної ділянки) комплексному плану свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». При цьому, відповідно до ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про основи містобудування", до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: - затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; - визначення територій для містобудівних потреб; - внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону. Тобто, розробка і затвердження генерального плану населеного пункту відноситься до компетенції відповідного органу місцевого самоврядування, в даному випадку до відповідача по справі - Диканської селищної ради. Разом з тим, відповідно до положень п. 23 Перехідних положень ЗК України визначено, що до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо: земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - сільськими, селищними, міськими радами, на території яких розташована відповідна земельна ділянка. До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони належність земельної ділянки до функціональної зони, встановленої до 1 січня 2025 року, визначається відповідно до: плану зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів, на які не затверджений детальний план території); генерального плану населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та щодо земельних ділянок у межах населеного пункту, на які не затверджений детальний план території); детального плану території; містобудівної документації регіонального рівня (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів, на які не розроблено детальний план території). З матеріалів справи судом встановлено, що при вивченні поданих позивачем документів, відповідно до службової записки начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Глобинської міської ради, Витягу з плану зонування Генерального плану м. Глобине, викопіювання з Генерального плану міста Глобине, керуючись ст. 20 ЗК України, було встановлено відсутність законних підстав для задоволення поданої заяви, оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки не відповідає Генеральному плану забудови м. Глобине. Так, згідно службової записки начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Глобинської міської ради, відповідно до плану зонування території Генерального плану м. Глобине, вибрана позивачем земельна ділянка має функціональне призначення Громадська зона пГ-2. Відповідно до схеми існуючого використання на земельній ділянці розміщений об`єкт - малі підприємства різного профілю. Даний об`єкт не відповідає дозволеному регламенту забудови. Якщо об`єкт нерухомості мав вид використання, який не названий у зонінгу як дозволений для зони, в якій об`єкт розміщується, або параметри, що не відповідають прописаним для цієї зони, такий об`єкт нерухомості набуває статусу Невідповідного використання. Об`єкти, які отримали статус невідповідного використання, можуть існувати і підтримуватися без встановлення жорсткого терміну приведення їх у відповідність із зонінгом, але не можуть зазнавати зміни, які не ведуть до усунення невідповідності або збільшують ступень невідповідності. Враховуючи вищевикладене, існуюче цільове використання земельної ділянки відповідає її функціональному призначенню згідно затвердженої містобудівної документації. Окрім того, відповідно до Витягу з плану зонування Генерального плану м.Глобине, поблизу спірної земельної ділянки наявні планувальні обмеження: Нормативна прибережна захисна смуга. В свою чергу, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5320610100:50:004:0573, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно до ст. 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд (ст. 66 ЗК України). Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, цільове призначення земельної ділянки, обраної позивачем, не відповідає Плану зонування генерального плану м. Глобине, у зв`язку з чим, відмова відповідача щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки є правомірною. Що стосується посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке. Так, в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді справи не забезпечив йому доступ до всіх матеріалів справи в Електронному Суді шляхом переведення всіх паперових матеріалів в електронну форму, в наслідок чого він не мав можливості ознайомитися з відзивом відповідача на позов та його доказами, зміст яких йому не відомий до сьогодні. Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем у справі до суду першої інстанції був наданий відзив на позовну заяву (у паперовій формі), до якого, зокрема, долучено докази надсилання його на поштову адресу ОСОБА_1 , про що свідчить відповідна поштова квитанція (а.с. 48). При цьому, із заявою про переведення в електронну форму процесуальних та інших документів по справі № 440/13670/25, що надійшли до суду в паперовому вигляді позивач звернувся лише 25.02.2026 та 26.02.2026 такі документи були переведені в електронну форму та доставлені до електронного кабінету позивача, про що свідчить відповідна довідка (а.с. 62). Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 по справі № 440/13670/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло