Постанова 4818 № 612/27/26

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 612/27/26 Головуючий 1 інстанції: Масло С.П. Провадження №33/818/1137/26 Доповідач: Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2026 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю: захисника Авер`янова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Близнюківського районного суду Харківської області від 05 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 21 грудня 2025 року о 01:07, по вул. Незалежності с-ще Близнюки Лозівського району Харківської області керував автомобілем ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 ПДР. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі Близнюківська ЦРЛ у лікаря-нарколога. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 05 березня 2026 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів зазначає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведений із порушенням встановленої процедури, оскільки огляд в медичному закладі має проводитись не на газоаналізаторі, а шляхом проведення точних лабораторних досліджень, які здійснюються лише шляхом відбору біологічних середовищ. У судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Авер`янов О.Ю. повідомив, що ОСОБА_1 відомо про розгляд апеляційної скарги сторони захисту, правова позиція між ними узгоджена та не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без його участі. Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 без його участі, однак, за обов`язковою участю його захисника адвоката Авер`янова О.Ю., який приймає участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи захисника Авер`янова О.Ю., який повністю підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши ці доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд при розгляді справи відносно ОСОБА_1 дотримався всіх вказаних вимог закону. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, внаслідок порушення ним вимог п.2.9 А Правил дорожнього руху. Так, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546603 від 21 грудня 2025 року, з яких вбачається, що 21 грудня 2025 року о 01:07 в с-ще Близнюки, вул. Незалежності, водій керував транспортний засіб порушуючи комендантську годину з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, огляд на стан сп`яніння проводився в Близнюківській ЦРЛ у лікаря нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КП Близнюківська ЦРЛ №84 від 21 грудня 2025 року, чим порушив п.2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Дата, час, місце розгляду адміністративної справи: Близнюківський райсуд Харківської області»; «Підпис особи, якій роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи: ( ОСОБА_1 ); «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», де зазначено «на окремому аркуші»; «Тимчасово вилучені документи: посвідчення водія НОМЕР_2 »; «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав (ла): ТЗ 135529»; «Підпис водія (особи) про отримання тимчасового дозволу: ( ОСОБА_1 )»; «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений(а), копію протоколу отримав(ла), внесені про мене дані-правильні): ОСОБА_1 )» (арк.1). Будь-яких заперечень щодо відомостей, які зазначені в протоколі, або зауважень щодо незаконних дій працівників поліції, ОСОБА_1 не зазначив ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в інших документах, доданих працівниками поліції до цього протоколу. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (арк.6), ОСОБА_1 під час події мав ознаки сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатору Drager, результат позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі склав 0,23 % проміле, що підтверджується роздруківкою газоаналізатору «Drager Alcotest 6810». ОСОБА_1 не погодився із результатом газоаналізатору та власноруч поставив свій підпис як у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, так і роздруківці тесту газоаналізатора Драгер (арк.6,7). Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 грудня 2025 року, ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, був направлений на огляд до Близнюківської ЦРЛ (арк.5). Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Близнюківська ЦРЛ» від 21 грудня 2025 року №84, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 0,35 % проміле (арк.8). З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він 20 грудня 2025 року приблизно об 11 годині разом із друзями вживав горілку приблизно 0,5 літри, потім поїхав до сел. Близнюки провідати своїх дітей. Потім близько 01:07 години 21 грудня 2025 року він їхав на своєму автомобілі марки ВАЗ21013, д.н.з. НОМЕР_1 , під час дії «комендантської години». Його зупинили працівники поліції для перевірки, а потім запропонували пройти тест на місці на газоаналізаторі «Драгер», він погодився. Тест показав 0,23 % проміле. Потім він ще погодився проїхати з працівниками поліції до Близнюківської ЦРЛ, для проходження тесту на стан сп`яніння, оскільки вважав, що Драгер показав невірно. У лікарні після проходження тесту результат виявився 0,35 % проміле. Свою вину визнає. (арк.10). У матеріалах справи також міститься відеозапис події від 21 грудня 2025 року за участю ОСОБА_1 (арк.16). Зокрема, з відеозаписувбачається, що на вимогу працівників поліції транспортний засіб здійснив зупинку, після чого з-за керма вийшов водій та підійшов до працівників поліції. О 01 годині 09 хвилин працівник поліції представився, повідомив водію, що його зупинили у зв`язку із дією комендантської години, а також те, що здійснюється відеофіксація розмови. Водій надав відповідні документи, ним виявився ОСОБА_1 . На питання працівників поліції, чи вживав ОСОБА_1 сьогодні алкогольні напої, останній повідомив, що вживав ще вранці. Під час спілкування з водієм, працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, або пройти огляд на стан сп`яніння у Близнюківській ЦРЛ у встановленому законом порядку, або відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Водій погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер. ОСОБА_1 самостійно перевірив цілісність упаковки, в якому знаходився мундштук, після чого добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер» шляхом його продуття. Результат огляду виявився позитивним, а саме 0,23 % проміле. З результатом не погодився, у зв`язку з чим, за згоди водія, був доставлений працівниками поліції до Близнюківської ЦРЛ для проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння. По прибуттю до медичної установи, ОСОБА_1 був оглянутий працівниками медичної установи, далі він продув прилад Алкофор, результат - 0,34 % проміле, а вдруге результат 0,35 % проміле. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп`яніння та отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього, працівниками поліції ОСОБА_1 було ознайомлено із його правами та обов`язками, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Крім того, після складання відповідних адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 було оголошені його письмові пояснення та протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, який останній підписав та отримав копію протоколу. Водія відсторонено від подальшого керування транспортним засобом. Таким чином, з відомостей цього відеозапису, об`єктивно вбачаються обставини події, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку та хід спілкування останнього з працівниками поліції, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер», так і у відповідному медичному закладі. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності. Поряд із цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП. Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду. Отже, враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу. Доводи ОСОБА_1 про те, що медичний огляд проводився за допомогою спеціального технічного приладу, при цьому лікарем не були взяті у нього відповідні біологічні зразки з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, є необґрунтованими з огляду на наступне. Так, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858. Згідно п. 8 розділу III Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Відповідно до вимог п. 15-16 розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Відповідно до п. 14 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Більш того, приписами ст. 267 КУпАП передбачено можливість оскарження заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) відповідного органу, який застосував певні заходи, зокрема і щодо проведення огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції гарантовано збереження зразків біологічного середовища протягом 90 днів, які відібрані для лабораторного дослідження. Таким чином, питання про оскарження висновку лікаря необхідно ініціювати в межах строку зберігання зразків біологічного середовища. Матеріали справи не містять відомостей, щодо факту звернення ОСОБА_1 , або його захисника до керівництва КП «Близнюківська центральна районна лікарня» із клопотанням про визнання огляду не дійсним у зв`язку із порушенням порядку проведення огляду водіїв, зокрема в частині питання відібрання біологічного середовища у водія або із заявою про проведення повторного лабораторного дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 від 21 грудня 2025 року, якщо таке проводилось. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що правовими приписами Положення про комісію з контролю за якістю проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та експертиз станів сп`яніння, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 листопада 1997 р. № 339 встановлено, що комісія створюється органами охорони здоров`я (Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров`я обласної, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій) з метою забезпечення систематичних планових перевірок рівня і якості дотримання закладами охорони здоров`я нормативно-правових актів щодо проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та експертиз станів сп`яніння. Відповідно до п. 2.1 Положення до основних завдань комісії належать зокрема: перевірка виконання нормативно-правових актів щодо проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та експертиз станів сп`яніння в закладах охорони здоров`я, в тому числі попередніх, періодичних, позачергових, передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспорту; розгляд надзвичайних та конфліктних випадків, що виникли при проведенні медичних оглядів водіїв транспортних засобів та експертиз станів сп`яніння. Згідно п. 2.2 Положення за результатами перевірок комісія складає відповідні акти про діяльність медичних комісій водіїв транспортних засобів, що перевірялися, роботи по проведенню експертиз станів сп`яніння, готує пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Належить врахувати, що суд не має професійних знань у галузі медицини та лабораторних досліджень. Суд оцінює лише докази, які є наявними у матеріалах справи, зокрема і відомості висновку лікаря-нарколога, складеного стосовно ОСОБА_1 за наслідками проведеного лабораторного дослідження, який є наявний у цих матеріалах справи. Відомостей, які б свідчили про недійсність вказаного медичного висновку, наприклад результат проведення повторного лабораторного дослідження, проведеного в порядку передбаченому Положенням про комісію з контролю за якістю проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та експертиз станів сп`яніння, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 листопада 1997 року №339, тощо, матеріали цієї конкретної справи не містять. Разом з цим належить врахувати, що суд будь-якої інстанції позбавлений процесуальної можливості самостійно направляти запити щодо перевірки проведених оглядів, ініціювати проведення експертиз, або вживати інших самостійних дій, оскільки будь-які самостійні дії суду можуть розцінюватися стороннім спостерігачем, як відшукування доказів у справі (Рішення ЄСПЛ «Гайдашевський проти України»). Натомість, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема і ОСОБА_1 або його захисник, на переконання суду апеляційної інстанції, має право витребувати копії медичних документів, складених стосовно водія, клопотати перед компетентними посадовими особами про проведення повторного лабораторного дослідження, а також провадити інші процесуальні дії, які не заборонені Законом, а також надавати отримані відомості суду у якості доказів на підтвердження своїх доводів. Таким чином, законодавець надав можливість будь-якій заінтересованій особі, зокрема, і ОСОБА_1 захистити свої права у визначений спосіб, оскарживши висновок лікаря-нарколога у тому числі і в частині дій посадових осіб, задіяних під час огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якою сторона захисту не скористалась. Натомість матеріали цієї справи містять неспростований висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного лікарем-наркологом, який має фах у проведенні токсикологічних досліджень, який має у цій справі визначальне значення. Більш того, з відомостей відеозапису вбачається, що під час проведення огляду в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 зазначав лікарю-наркологу про вживання ним алкогольних напоїв, що підтверджує відомості висновку щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, саме неспростований медичний висновок надає підстав встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9 А Правил дорожнього руху та вірно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставною. У зв`язку з викладеним, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Близнюківського районного суду Харківської області від 05 березня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков