Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/10279/25
від 22.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5088/26 Справа № 201/10279/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» на заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 09 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 111744705 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 111744705 від 09 лютого 2022 року. 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 111744705 від 09 лютого 2022 року. В подальшому, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія» «Фінансова компанія «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю. Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13 734,95 грн., з яких: 7 100,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 6 634,95 грн. - заборгованість за відсотками. Просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати. Заочним рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Не погодившись з вказаним рішеннями суду, ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 09 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 111744705 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 111744705 від 09 лютого 2022 року. 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 111744705 від 09 лютого 2022 року. В подальшому, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія» «Фінансова компанія «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю. Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13 734,95 грн., з яких: 7 100,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 6 634,95 грн. - заборгованість за відсотками. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01 ще не виникло (не існувало) зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та боржником не укладений кредитний договір, тобто, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс», на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року. Апеляційний суд не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Як вбачається із матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу №28/1118-01. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його (п. 2.2). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1). Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони). Строк дії вказаного договору згідно п. 8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року. У подальшому додатковими угодами вносилися зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2023 року включно. 30 жовтня 2023року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13734,95 грн. Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб. Ураховуючи вищевикладене, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал», виходячи з наступного. У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17 виснувано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах. У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо). Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Доводи апеляційної скарги про те, що подані позивачем договори факторингу та витяги з реєстрів прав вимоги самі по собі є достатніми для підтвердження заявлених вимог, на думку колегії судів, є необґрунтованими. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що:
47. Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.
48. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги. Таким чином, наявні у справі Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року та Акт звірки взаємних розрахунків станом на31.12.2022 зі сплати фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не замінюють собою платіжний документ, а отже, не підтверджують оплату чи здійснення операції за договором факторингу. Апеляційний суд, розглядаючи справу, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, враховуючи правові позиції Верховного Суду під час вирішення того чи іншого спору. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції фактично дійшов до правильного висновку про відсутність підстав до задоволення позову, однак керувався при цьому не вірними мотивами, що в силу вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до зміни рішення в мотивувальній частині. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, - УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити частково. Заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 рокузмінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. У решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повне судове рішення складено 22 червня 2026 року. Судді: