Постанова 4813 № 521/14205/25

Номер провадження: 22-ц/813/5094/26 Справа № 521/14205/25 Головуючий у першій інстанції Шевчук Н. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.06.2026 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Шевчук Н.О. 06 січня 2026 року у м. Одеса, - встановила: У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Хаджибейського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері, у якому просила суд: стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на її утримання аліменти у розмірі 4000 грн.; стягувати з ОСОБА_3 на її утримання аліменти у розмірі 2000 грн., починаючи з 01.09.2025 року. Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивачка зазначала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є її синами. Позивачка посилалась на те, що вона є людиною пенсійного віку, не працює та потребує матеріальної допомоги, часто хворіє, перебуває на диспансерному обліку у сімейного лікаря, а джерелом доходу є тільки пенсія за віком, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення з відповідачів на її користь аліменти на утримання непрацездатної матері. Разом з тим, за доводами позивачки, син ОСОБА_3 допомагає їй фінансово, але не постійно, так як має свою багатодітну сім`ю, а другий син - ОСОБА_1 , взагалі відмовляється надавати їй допомогу. Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06.01.2026 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду - з 13.08.2025 року та довічно. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду - з 13.08.2025 року та довічно. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 2000 грн. щомісячно і довічно. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивачка не надала будь-яких доказів, обґрунтованого розрахунку щодо свого матеріального становища та що саме їй необхідно. Крім цього, судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , яка також хворіє та потребує матеріальної допомоги з його сторони, як чоловіка. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 визнав частково позов та почав сплачувати на користь позивача аліменти у розмірі 2000 грн. у добровільному порядку, що підтверджується копіями квитанцій АТ «Укрпошта». Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального права. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: батько - ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 , актовий запис №798. Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , батьками якого є: батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_2 , актовий запис №210. З довідки про доходи №8573435512532156 від 01.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Малиновському об`єднаному управлінні ПФУ в м. Одесі в Одеській області та отримує наступну пенсію за віком: січень 2025 року - 4354,69 грн.; лютий 2025 року - 4354,69 грн.; березень 2025 року - 4742,69 грн., квітень 2025 року - 4789,91 грн.; травень 2025 року - 4789,91 грн.; червень 2025 року - 4789,91 грн., що загалом за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року складає 27821,80 грн. Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . З виписки із медичної картки від 29.07.2025 року амбулаторного хворого ОСОБА_2 вбачається, що остання має гіпертонічну хворобу 2 ступеня, цукровий діабет 2 ступеня, ішемічну хворобу серця 2 ступеня та за станом здоров`я постійно потребує ліки. Згідно довідки №14 від 31.07.2025 року, ОСОБА_3 працює у ТОВ «Аттоло Гранум» на посаді вантажника, та за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року його сукупний дохід склав 136397,91 грн. Згідно посвідчення НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 мають статус багатодітної родини. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 11.09.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрований шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції складено актовий запис №1431. Згідно довідки №ПС000000010 від 19.09.2025 року, ОСОБА_1 працює в Приватному підприємстві «Порто-Сан» з 30.07.2014 року на посаді докера-механізатора, та за період з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року його сукупний дохід склав 175695,18 грн. Також в матеріалах справи маються докази на підтвердження витрат щодо обстеження та лікування ОСОБА_1 в період з 2016 року по 2025 рік та ОСОБА_2 у період з 2020 року по 2025 року. З Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 18530819) вбачається, що кв. АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у рівних частках по 1/4. З відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 05.11.2025 року вбачається, що інформація про зареєстровані на праві власності транспортні засоби на ОСОБА_1 - відсутня. Згідно ст. 51 Конституції України, повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Особа потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом, - така норма закріплена в ч. 4 ст. 75 Сімейного кодексу України. У ч. 1 ст. 202 СК України передбачені підстави виникнення обов`язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків: повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Таким чином, тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Одночасно, аліментні зобов`язання у дочки, сина на утримання батьків можуть бути призначені за наявності юридичних складових сукупності певних умов, а саме: мати або батько не були позбавлені батьківських прав та не ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків; непрацездатність матері, батька; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Отже, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка, крім іншого, не забезпечена прожитковим мінімумом. Потреба матеріальної допомоги (нужденність) полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв`язку з відсутністю пенсій (допомоги) чи їх низького розміру, а також у зв`язку із відсутністю у них інших джерел існування. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги беруться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо. При цьому сам факт непрацездатності батьків не є безумовною підставою для виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно з чинним законодавством, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому, при вирішенні відповідних спорів необхідно враховувати розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом. Також, відповідно до ст. 205 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат має бути прийнята до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. При цьому судом враховуються всі інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. У даному випадку колегією суддів враховується, що ОСОБА_1 не надано суду відомостей щодо перебування на його утриманні непрацездатних осіб, наявності інших аліментних зобов`язань, тощо. Позивач, у свою чергу, є непрацездатною особою, отримує пенсію, яка є єдиним джерелом її доходу, потребує матеріальної допомоги, хворіє на хронічні захворювання. Необґрунтованими при цьому є доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 щодо перебування на утриманні апелянта дружини, яка тривалий час хворіє на хронічні захворювання, оскільки матеріали справи не містять доказів, що вказані захворювання призвели до непрацездатності дружини, встановлення їй інвалідності, тощо. Аналогічно апелянтом не надано доказів, що наявність вказаних у скарзі захворювань є перешкодою для працевлаштування ОСОБА_9 , яка є працездатною особою молодого віку. Крім того, жоден із документів, наданий ОСОБА_1 на підтвердження хвороби його дружини, не є беззаперечним доказом перебування такої особи на його повному матеріальному утриманні. Однак, поряд з викладеним вище, колегія суддів приймає до уваги матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 , а саме те, що розмір його фактичного доходу, без врахування обов`язкових платежів, становив за період з січня по серпень 2025 року 135285,29 грн., та те, що заробітна плата відповідача у зазначений період становила суму від 16316,30 грн. до 18626,30 грн. на місяць. Таким чином, визначений судом першої інстанції розмір аліментів на утримання непрацездатної матері в сумі 4000 грн. щомісяця становитиме надмірний тягар для відповідача, який може призвести до скрутного матеріального стану останнього. Приймаючи до уваги встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів доходить висновку про необхідність зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 на утримання непрацездатної матері ОСОБА_2 , визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду - з 13.08.2025 року та довічно. При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку із чим резолютивна частина рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06.01.2026 року підлягає зміні шляхом викладення її абзаців першого та другого у наступній редакції: «Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду - з 13.08.2025 року та довічно». В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 січня 2026 року - змінити. Викласти абзаци першій та другий резолютивної частини рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 січня 2026 року у наступній редакції: Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду - з 13.08.2025 року та довічно. В іншій частині судове рішення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 19 червня 2026 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова Є.С. Сєвєрова О.М. Таварткіладзе