Постанова Одеський апеляційний суд № 947/28701/25

Номер провадження: 22-ц/813/5081/26 Справа № 947/28701/25 Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 18.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В., з участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 січня 2026 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування зазначила, що 12.08.2023 року приблизно о 20 год. 40 хв. водій ОСОБА_2 грубо порушив пункти

23. «б», 10.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та керуючи технічно справним автобусом марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у вечірній час доби по асфальтному сухому дорожньому покриттю в м.Одеса по вул. Дача Ковалевського, з боку вул. Горіхова в напрямку пров. Монастирський, на прямій ділянці дороги де організовано двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху в обох напрямках. Здійснюючи рух по вул. Дача Ковалевського, наближаючись до нерегульованого, пішохідного переходу біля буд. № 111-Ж водій ОСОБА_2 вкрай уважним не був, заходів що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди не прийняв таким самим допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 який знаходився лежачи на проїзній частині у нерухомому стані. В результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких та помер на місці. За даним фактом ГУНП в Одеській області було розпочате досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023160000001120, водію ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України. Так як ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_1 вона по даному кримінальному провадженню визнана потерпілою. Вказаним кримінальним правопорушенням водієм ОСОБА_2 завдана позивачу матеріальна та моральна шкода. ОСОБА_1 зазначила, що вона здійснювала поховання чоловіка та понесла матеріальні витрати, які склали 83100,00 грн, з яких ?ритуальні послуги 19100,00 грн, поминальні обіди 64000,00 грн. Посилається, що в результаті вчиненого кримінального правопорушення позивач перенесла нервові потрясіння і навантаження та змушена була звертатися в лікарню за медичною допомогою. Через смерть батька психологічний та емоційний стрес пережив син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який змушений звертатися за медичною допомогою в Долинську ЦРЛ, що також спричиняє додаткових страждань позивачу та негативно впливає на її психологічний стан. Завдану моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 1000000,00 грн. Згідно полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № АР/3745059, цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «УСГ». Оскільки ПАТ «СК «УСГ» виступає юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого перед особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, така особа має право пред?явити до ПАТ «СК «УСГ» як до цивільного відповідача цивільний позов в межах кримінального провадження. З урахуванням викладеного, позивач просила суд стягнути солдарно з ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 1263,30 грн, витрати на поховання в сумі 83100,00 грн та моральну шкоду в сумі 1000000 грн, а всього 1083100, грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Київський районний суд м. Одеси рішенням від 19 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000 гривень. Стягнув з ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 80400 гривень. В решті позовних вимог, відмовив. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що вимоги ОСОБА_1 щодо компенсації витрат на ліки у сумі 1263,30 грн є необґрунтованими, оскільки така компенсація передбачена лише для осіб, що постраждали в ДТП; витрати ОСОБА_1 на поминальні обіди в розмірі 16800,00 грн та 18950,00 грн, не відносяться до витрат на поховання відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд врахував, що відповідачем ОСОБА_2 було відшкодовано позивачу ОСОБА_1 грошові кошти в якості погашення матеріальної шкоди внаслідок ДТП в сумі 74850 грн, що підтверджується розпискою, яка міститься з матеріалах справи. Зазначив, що згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону не передбачена солідарна відповідальність страхувальника та водія, причетного до ДТП, а чітко передбачено, що регресна вимога пред`являється або до страхувальника, або до водія, який причетний до ДТП. Суд вважав, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів майнової шкоди у розмірі 1263,30 грн та витрат на поховання в розмірі 83100 грн задоволенню не підлягають. Суд вважав наявними правові підстави для покладення на відповідача ОСОБА_2 обов`язку з відшкодування позивачеві завданої моральної шкоди, та, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 100000 грн. Дана грошова сума є відповідною і достатньою грошовою компенсацією, а також належною сатисфакцією за завдану відповідачем позивачу моральну шкоду. Суд дійшов висновку, що з урахуванням положень п. 27.3. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з відповідача ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду у розмірі 80400 гривень, оскільки максимальна сума за даним страховим випадком згідно полісу становить 320000 грн, адо страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування по даному страховому випадку звернулось 4 особи, а саме: дружина потерпілого ОСОБА_1 , син потерпілого ОСОБА_4 , мати потерпілого ОСОБА_5 та батько потерпілого ОСОБА_6 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова компанія «УСГ» просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» задовольнити частково: стягнути з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20100,00 грн, в решті позовних вимог до ПАТ «СК «УСГ» відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «УСГ» в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно п.27.3 передбачених підпунктами "г" ст. і "ґ" 27 Закону страховик пункту 41.1 та підпунктом "в" (у випадках, пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відповідно до п.27.5 ст. 27 Закону відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір мінімальної заробітної плати становить 6700,00 грн. Отже, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю особи розраховується наступним чином та становить: 12 * 6700,00 грн = 80400 грн. Дана сума виплачується рівними частинами всім особам, які мають право на отримання страхового відшкодування: чоловік (дружина), діти (усиновлені), батьки (усиновлювачі). Скаржник зазначає, що до ПАТ «СК «УСГ» звернулись з заявами про виплату страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілого 4 особи. Тобто, право на отримання страхового відшкодування мають дружина померлого, син померлого та батьки померлого. Отже, розмір страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілого для кожної з зазначеної особи розраховується наступним чином та становить: 80400,00 грн / 4 = 20100,00 грн. Звертає увагу, що здійснивши виплату страхового відшкодування позивачу за рішенням суду, відповідач тим самим позбавить права на отримання такої виплати решту осіб, які звернулись з аналогічними заявами. Більше того, Законом не передбачено таку підставу для відмови у виплаті як повне відшкодування всієї суми одній особі, тим більше за наявності заяв від інших осіб. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.03.2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. ПАТ «СК «УСГ» копію ухвали про відкриття провадження отримало 16.03.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 16.03.2026 року та 08.02.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ПАТ «СК «УСГ», ОСОБА_1 судові повістки-повідомлення отримали 03.04.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками. ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Від ПАТ «СК «УСГ» надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 18.06.2026 року о 14 год. 40 хв. без участі представника. В судове засідання сторони не з`явилися. Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шокди та в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» ніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" № 12 від 24.10.2008 року. Ухвалюючи рішення в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» в рахунок відшкодування моральної шкоди 80400 грн, суд першої інстанції з урахуванням положень п. 27.3. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважав, що з відповідача ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду у розмірі 80400 гривень, оскільки максимальна сума за даним страховим випадком згідно полісу становить 320000 грн, адо страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування по даному страховому випадку звернулось 4 особи, а саме: дружина потерпілого ОСОБА_1 , син потерпілого ОСОБА_4 , мати потерпілого ОСОБА_5 та батько потерпілого ОСОБА_6 . Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Судом встановлено, що 12.08.2023 року приблизно о 20:40 год., ОСОБА_2 грубо порушив пункти: 2.3. «б»; 10.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, які зобов`язують водія: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» (п. 2.3); у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п. 12.3). В зазначений день та час водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автобусом марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався у вечірній час доби по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю в м. Одесі по вул. Дача Ковалевського, з боку вул. Горіхова в напрямку пров. Монастирський, на прямій ділянці дороги, де організовано двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху в обох напрямках. Здійснюючи рух по вул. Дача Ковалевського, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу біля буд. № 111 -Ж, водій ОСОБА_2 вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди не прийняв тим самим допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який знаходився лежачи на проїзній частині у нерухомому стані. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, у вигляді поєднаної травми голови, шиї, тулуба, кінцівок: відкрита черепно-лицьова травми: множинні синці, садна і забійні рани голови, багатоуламковий перелом кісток і хрящів носа, перелом нижньої щелепи справа поміж 2-м і 3-м правими зубами з розривом ясен і крововиливом в ділянці слизової оболонки нижньої губи та ясен нижньої щелепи, вогнищевий крововилив в м`яких тканинах потиличної ділянки голови, лінійні переломи кісток черепу, крововилив під м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку, мозочку та стовбура мозку; закритої травми ший, грудної клітки і живота: садно правої бічної поверхні ший, крововилив під передньою повздовжньою зв`язкою шийного відділу хребта та крововилив в м`яких тканинах шиї, циркулярний крововилив м`яких тканинах гортані, садна передньої поверхні грудної клітки та правої бічній поверхні живота, садно передньо-бічної поверхні живота зліва та поперекової ділянки тулуба зліва, синці задньої поверхні грудної клітки у верхній третині, садно поперекової ділянки тулуба, крововиливи в м`яких тканинах передньої, задньої і бічних поверхонь грудної клітки, перелом грудини поміж 3-ми і 4-ми ребрами 3 крововиливом в м`яких тканинах по внутрішній поверхні грудинц, множинні багатоуламкові переломи правих і лівих ребер з крововиливом і розривами пристінкової плеври, крововилив переднього, середнього і заднього середостіння, уламкові переломи правої і лівої лопаток, уламкові переломи остистих відростків 4,5,6,7,8-грудних хребців та 1,2-го поперекових хребців, розриви грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнину (в правій плевральній порожнині 100 мл рідкої крові та згорток крові, масою 180 г, в лівій плевральній порожнині 40 мл рідкої крові та згорток крові, масою 140 г), розриви печінки, розтрощення селезінки, крововиливи під капсулою підшлункової залози, в товщі брижі тонкої кишки та жировій капсулі обох нирок; травми кінцівок: синець правого надпліччя і задньо-зовнішньої поверхні правого плеча, садно зовнішньої, задньої і передньої поверхонь правого плеча, передньої і задньої поверхонь правого передпліччя та тильної поверхні правої кисті, садно передньо-зовнішньої поверхні лівого плеча, циркулярні крововиливи в м`яких тканинах правого і лівого плеча та правого передпліччя, садно передньої, зовнішньої задньої поверхонь правого стегна, передньої і зовнішньої поверхонь правого колінного суглоба та передньої і зовнішньої поверхні правої гомілки, садна лівого стегна, лівого колінного суглоба і лівої гомілки, садно тильної поверхні лівої стопи, садно задньої поверхні лівої гомілки у верхній, середній та нижній третинах, карманоподібне відшарування підшкірно-жирової клітковини від підлеглих м`язових тканин лівої гомілки та правого стегна у верхній, середній і нижній третинах. Смерть ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною у нього поєднаної травми голови, шиї, тулуба, кінцівок, спричиненої під час дорожньо-транспортної події, у вигляді перелому кісток черепу та крововиливів під м`які мозкові оболонки головного мозку, множинних переломів правих і лівих ребер, розривів легенів і грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнину, розривів печінки та розтрощення селезінки. Всі тілесні ушкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_3 та зазначені у п. «а, б, в» даних підсумків, заподіяні при дорожньо-транспортній події одночасно і тому оцінюються разом, були небезпечними для життя та згідно з п.п. 2.1.1. (а), 2.1.3. (б), 2.1.3. (т), 2.1.3. (П), 2.1.3. (о), 2.1.3. (п) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. В умовах даної пригоди дії водія автобуса марки «Богдан А09201», реєстраційний номер НОМЕР_2 регламентувались вимогами пунктів 2.3. «б»; 12.3 «Правил дорожнього руху», згідно з якими йому було необхідно бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 12.3 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, за правовою кваліфікацією - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого. Згідно вироку Київського районного суду м.Одеси від 08.05.2024 року по справі №947/31693/23 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 КК України та призначено показання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. Відповідно до п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК Україну покладено на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ЄДРПОУ: 30859524 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду, завдану в наслідок вказаного кримінального правопорушення на загальну суму 9 513, 30 гривень. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ЄДРПОУ: 30859524 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду, завдану в наслідок вказаного кримінального правопорушення на загальну суму 320 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду, завдану внаслідок вказаного кримінального правопорушення на загальну суму 180 000 гривень. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.06.2025 року апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «УСГ» - задоволено частково. Вирок Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023160000001120 від 13.06.2023 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - скасовано в частині вирішення цивільного позову. Призначено новий розгляд цивільного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12023160000001120 від 13.06.2023 відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в тому ж суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Частинами першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що зобов`язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою. Як роз`яснено в пунктах 4, 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року N 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Частина перша статті 1167 ЦК України регламентує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частина друга статті 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша та друга статті 23 ЦК України). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України). Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (частина друга статті 1168 ЦК України). Звертаючись до суду позивач просив, зокрема стягнути з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» солідарно в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000000 грн. Суд першої інстанції вважав, що з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача - ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 80400 гривень. Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що право на отримання страхового відшкодування мають дружина померлого, син померлого та батьки померлого, тому розмір страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілого для кожної із зазначеної особи розраховуються наступним чином 80400/4 =20100 грн, з огляду на таке. Згідно з п.п. 27.3, 27.5 ст. 27 ЗаконуУкраїни «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. Цей розмір страхового відшкодування є мінімальним. Вказані норми є імперативними та відповідають меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які є джерелом підвищеної небезпеки. Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі N 445/370/19 (провадження N 61-10504св20). З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування по даному страховому випадку звернулось 4 особи, а саме: дружина потерпілого - ОСОБА_1 , син потерпілого - ОСОБА_4 , мати потерпілого - ОСОБА_5 та батько потерпілого - ОСОБА_6 . Отже право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у звз`яку зі смертю ОСОБА_3 мають його дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 та батько - ОСОБА_6 . Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», установлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6 700,00 гривні. 12 * 6 700,00 грн. = 80 400 грн. Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, яке позивач має право отримати від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» по даному страховому випадку, з розраховується саме на одного померлого, а не на потерпілого. При цьому 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі на день настання страхового випадку прямо встановлено у вказаній нормі закону як загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) стосовно одного померлого й додатково зазначено, що виплачується воно рівними частинами. Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 20100 грн, виходячи з того, що на день настання страхового випадку право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілого мають його дружина, син, мати та батько, мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 6700,00 грн, а тому загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди потерпілим становив 80400 (12*6700) грн, який повинен виплачуватися рівними частинами вказаним потерпілим, тобто по 20100 грн (80400/4) на кожного. Однак, суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», помилково визначив розмір відшкодування моральної шкоди, стягнувши загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди на користь одного потерпілого дружини ОСОБА_1 , тому рішення суду в цій частині підлягає зміні. Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Апеляційний суд вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині позовних вимог слід змінити, зменшивши стягнутий з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» розмір моральної шкоди з 80400 грн до 20100 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, у х в а л и в: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 січня 2026 року в оскаржуваній частині позовних вимог змінити, зменшивши стягнутий з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» розмір моральної шкоди з 80400 грн до 20100 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 18 червня 2026 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов М.В. Назарова