Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/654/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 р. Справа № 480/654/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2026, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 02.04.26 у справі № 480/654/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення та бездіяльності протиправними, ВСТАНОВИВ: Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення та бездіяльності протиправними задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповідомлення ОСОБА_1 як такого, в якого настала черга на отримання жилого приміщення в 2021 році, про його право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір. Визнано протиправною бездіяльність житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 з листом вих. 2/3/69 від 15.02.2022 року про надання грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення. Зобов`язано житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути звернення ОСОБА_1 до голови житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з листом вих. 2/3/69 від 15.02.2022 року про надання грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення та прийняти рішення щодо виплати грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено. Зобов`язано житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у 90-денний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24. 13.10.2025 відповідачем подано звіт про виконання рішення у даній справі, де зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вжито всі необхідні та вичерпні дії, спрямовані на виконання рішення суду Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24. Об`єктивною причиною, котра ускладнює повне виконання судового рішення, являється регламентований процес замовлення коштів бюджетного фінансування. Дії щодо прийняття житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, право на яку позивач набув у 2021 році, можуть бути вчинені виключно після визначення загальної суми видатків на надання такої компенсації та її розподілу Міністерством оборони України між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. 14.10.2025 позивачем подано клопотання про накладення штрафу на відповідача, яке мотивоване тим, що судове рішення у справі № 480/654/24 набрало чинності 26.07.2024, проте досі не виконано, і відповідач ухиляється від його виконання. 22.12.2025 відповідачем подано клопотання про звільнення від штрафу, яке мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вживаються всі необхідні та вичерпні дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду. Об`єктивною причиною, котра ускладнює повне виконання судового рішення, являється регламентований процес виділення коштів бюджетного фінансування на виплату компенсації за належне до отримання жиле приміщення. Дії щодо прийняття житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 остаточного рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, право на яку позивач набув у 2021 році, можуть бути вчинені виключно після визначення загальної суми видатків на надання такої компенсації та її розподілу Міністерством оборони України між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. З огляду на викладене, просить звільнити ІНФОРМАЦІЯ_3 від сплати штрафу у випадку постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24. 05.01.2026 позивачем повторно подана заява про накладення штрафу на відповідача, яка мотивована тим, що рішення суду набрало законної сили ще 29.07.2024, і майже два роки після цього відповідач не вжив жодних належних заходів для виконання рішення. Дії відповідача обмежуються лише тим, що вони чекають на виділення коштів, що є неприпустимим і не відповідає вимогам судового рішення, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 не прийняв рішення про надання грошової компенсації, хоча це рішення є прямою вимогою рішення суду. Відповідач стверджує, що для прийняття такого рішення необхідно чекати на виділення бюджетних коштів Міністерством оборони України. Проте рішення суду чітко зобов`язує житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про надання компенсації, а не чекати на виділення коштів. 17.03.2026 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення до звіту про виконання рішення суду у даній справі, де вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вжито всі необхідні та вичерпні дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду. Позивачем також подані додаткові пояснення, де останній уважає поданий ІНФОРМАЦІЯ_5 звіт та додаткові пояснення такими, що не підтверджують виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24, а навпаки свідчать про його тривале, свідоме та злісне невиконання, оскільки рішення суду не виконано у спосіб, визначений судом (розглянути звернення позивача та прийняти рішення щодо виплати грошової компенсації). Водночас рішення житлової комісії від 07.03.2026 передбачає виплату компенсації лише після надходження коштів. Таким чином, відповідач фактично поставив виконання судового рішення у залежність від обставин, які судом не визначались, що є самовільною зміною порядку та способу його виконання. Вважає виконання рішення формальним, оскільки рішення прийнято формально, виплату компенсації не забезпечив. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 - відмовлено. Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від сплати штрафу за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 - задовольнено. Звільнено начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу відповідно до ч. 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення - протягом 90 днів з дня набрання цією ухвалою законної сили. Не погодившись із ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в частині звільнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від накладення штрафу, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість позиції суду першої інстанції, просить скасувати ухвалу суду в заначеній частині та постановити нову, якою накласти штраф на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник указує на те, що суд першої інстанції, встановивши факт невиконання рішення суду у справі № 480/654/24, безпідставно звільнив відповідача від накладення штрафу, посилаючись на формальні підстави, що не відповідають вимогам ч. 5 ст. 382-3 КАС України. Такі дії свідчать про неправильне застосування норм процесуального права, порушення принципу обов`язковості виконання судових рішень та створюють ризик уникнення відповідальності суб`єктом владних повноважень через формальні обставини. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що за результатом розгляду заявлених вимог суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив оскаржуване судове рішення, в частині звільнення керівника від накладення штрафу, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Уважає судове рішення в оскаржуваній частині законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу позивача просить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. У відповіді на відзив відповідача позивач зауважує, що незастосування штрафу у такій ситуації неминуче призведе до заохочення подальших порушень; легітимізації протиправної бездіяльності; нівелювання ефективності судового захисту. Саме тому застосування штрафу є не просто доцільним, а принципово необхідним для відновлення обов`язковості судового рішення як акта правосуддя. У протилежному випадку судове рішення втрачає свій практичний зміст як акт правосуддя, а право на судовий захист перетворюється на формальну декларацію, позбавлену реального змісту та ефективності. Не погодившись із ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в частині відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24, ІНФОРМАЦІЯ_3 також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду в зазначеній частині та ухвалити нове судове рішення, яким прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник, із посиланням на обставини справи, указує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вжито всі необхідні та вичерпні дії, спрямовані на виконання судового рішення (розглянуто звернення і прийнято рішення про виплату спірної компенсації). Фактично рішення суду є виконаним, чого судом першої інстанції за результатом розгляду звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 враховано не було. Подальша виплата компенсації є безспірною і залежить від надходження бюджетного асигнування. Таким чином уважає, що оскаржувана ухвала від 02.04.2026 прийнята внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки не враховано фактичне виконання рішення суду у повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу позивач погоджується з висновками, викладеними судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними, а ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у прийнятті звіту законною та обґрунтованою. У додаткових поясненнях, поданих до суду 12.04.2026, позивач зазначає, що згідно з пунктом 7 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728, розмір грошової компенсації визначається за чітко встановленою формулою: К = (13,65 х N + 17 + Дпл) х Во. До звернення від 15.02.2022 № 2/3/69 позивачем було надано довідку про склад сім`ї, відповідно до якої кількість осіб становить

4. Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 15.01.2026 № 60, опосередкована вартість 1 кв. м житла для Сумської області становить 24 146 грн, що підлягає обов`язковому застосуванню при розрахунку. Таким чином належний розмір грошової компенсації становить: К = (13,65 х 4 + 17 + 0) х 24 146 = 1 728 853,60 грн. Верховний Суд у постанові від 20.08.2024 у справі № 420/22020/23 чітко зазначив, що у разі зміни складових формули розрахунку, у тому числі показника вартості житла, призначена, але не виплачена компенсація підлягає обов`язковому перерахунку з урахуванням актуальних показників. Незважаючи на це, ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснив розрахунок та замовлення коштів у розмірі 1 171 343,35 грн, що є істотно заниженим та не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач наголошує, що у даному випадку йдеться не лише про неправильний розрахунок грошової компенсації, а про свідоме, тривале та демонстративне невиконання судового рішення, що потребує принципової правової оцінки суду та застосування ефективних способів судового захисту, спрямованих на реальне, а не формальне поновлення порушеного права. У додаткових поясненнях, поданих до суду 18.05.2026, позивач зазначає, що станом на момент подання даних пояснень розмір грошової компенсації складає: К = (13,65 х 4 + 17 + 0) х 24 976 = 1 788 281,60 грн. Неправильний розрахунок компенсації неминуче призведе до нових судових спорів, яких можна було б уникнути за умови належного та добросовісного виконання відповідачем судового рішення. Просить суд апеляційної інстанції врахувати наведені обставини при ухваленні рішення у справі, оскільки правові висновки у цій справі безпосередньо впливають на можливість реального поновлення порушених прав позивача без повторного проходження вже завершених та підтверджених судом процедур. У клопотанні, поданому до суду 30.05.2026, позивач просить урахувати обставини, зокрема, щодо обов`язковості врахування документально підтвердженого складу його сім`ї з чотирьох осіб та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла, чинних на момент фактичної виплати компенсації, оскільки якщо вказані обставини залишаться поза увагою, він буде вимушений знову звертатися до суду з новим позовом про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 здійснити розрахунок та виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, виходячи з показників, чинних на момент фактичної виплати, та з урахуванням повного складу моєї сім`ї з чотирьох осіб. Така ситуація фактично призведе до нового судового спору з питань, які вже випливають із предмета виконання рішення суду в цій справі, що не відповідатиме принципам процесуальної економії, правової визначеності та завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав особи. Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Судом установлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024, зобов`язано житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути звернення ОСОБА_1 до голови житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з листом вих. 2/3/69 від 15.02.2022 року про надання грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення та прийняти рішення щодо виплати грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зі змісту наданого до суду звіту про виконання судового рішення та додаткових пояснень установлено, що відповідач виконав рішення суду в частині прийняття рішення щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення. Водночас сума зазначеної компенсації позивачу не виплачена, що не заперечується відповідачем. Позивач, уважаючи, що наявний беззаперечний факт того, що рішення за цією адміністративною справою суб`єктом владних повноважень не виконується, звернувся до суду з заявою у порядку ст. 382 КАС України. Приймаючи ухвалу про відмову у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення від 10.06.2024 у справі № 480/654/24, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вжиття достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі. Разом із тим суд першої інстанції на підставі ч.ч. 3, 5 ст. 382-3 КАС України звільнив начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу та встановив ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 10.06.2024 у справі №480/654/24 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення - протягом 90 днів з дня набрання цією ухвалою законної сили. Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04). На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Також Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за №4094-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі також - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. За змістом наданого до суду звіту встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.08.2024 вих. № 4/766 надано відповідь ОСОБА_1 за результатом розгляду звернення від 15.02.2022 вих. № 2/3/69, у якій зазначено про орієнтовний розмір компенсації за належне до отримання житлове приміщення станом на 07.08.2024, а також роз`яснено про необхідність звернення з питанням щодо виплати такої компенсації за місцем проходження служби, оскільки протокольним рішенням комісії від 05.09.2022 № 4 ОСОБА_1 було знято з квартирного обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з переведенням для проходження військової служби до АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 спрямовано до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми лист від 07.08.2025 вих. № 4/319 з проханням замовлення через Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7 коштів у сумі 1 171 343,35 грн для виплати ОСОБА_1 в якості компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Листом від 20.08.2025 вих. № 568/881 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Суми повідомив, що протягом 2022-2025 років рішення Міністра оборони України про розподіл коштів для виплати грошової компенсації за належні військовослужбовцям для отримання жилі приміщення не доводилося. Житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатом розгляду питання щодо виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24, вирішено: «у зв`язку з тим, що об`єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 є лише розпорядником виділених Міністерством оборони України коштів, спрямованих на виплату грошової компенсації військовослужбовцям за належне для отримання жиле приміщення, задовольнити вимоги ОСОБА_1 станом на 22.08.2025 не має можливості. Даний факт підтверджується протокольним рішенням від 22.08.2025 № 7». Протокол засідання об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.08.2025 за № 7 затверджений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.08.2025 за №

532. Відтак ІНФОРМАЦІЯ_3 вжито всі необхідні та вичерпні дії, спрямовані на виконання рішення суду Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24. Об`єктивною причиною, котра ускладнює повне виконання судового рішення, є регламентований процес замовлення коштів бюджетного фінансування. Дії щодо прийняття житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, право на яку позивач набув у 2021 році, можуть бути вчинені виключно після визначення загальної суми видатків на надання такої компенсації та її розподілу Міністерством оборони України між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. 17.03.2026 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення до звіту про виконання рішення суду у даній справі, де вказано, що 07.03.2026 відбулося засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , результати якого оформленні протоколом № 3; предметом розгляду було, крім іншого, виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24. Комісія вирішила: «на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 направити до квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми запит для замовлення коштів та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за належне для отримання жиле приміщення у розмірі 1 171 343,35 грн після надходження коштів. Протокол засідання житлової комісії затверджений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.03.2026 за №

86. Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_3 вжито всі необхідні та вичерпні дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду. Тобто, за обставин цієї справи, суд ураховує, що відповідач виконав рішення суду в частині прийняття рішення щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, тому в цій частині звіт ІНФОРМАЦІЯ_4 є обґрунтованим. Водночас сума зазначеної компенсації позивачу не виплачена, що не заперечується відповідачем. Суд звертає увагу відповідача на те, що прийняття рішення про виплату компенсації не свідчить про повне виконання рішення суду. Отже, станом на дату розгляду звіту відповідача доказів того, що рішення суду було виконано в повному обсязі, та відповідачем вчинено всі дії для його виконання, останнім не надано. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що подальша виплата компенсації є безспірною і залежить від надходження бюджетного асигнування, не підтверджує виконання всіх дій відповідачем на виконання рішення суду у цій частині. Відтак, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів виплати позивачу грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення суду в повному обсязі не виконано, а отже поданий звіт ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання судового рішення не підлягає прийняттю судом. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Разом із тим згідно з ч. 3 ст. 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Так, представник відповідача у клопотанні про звільнення від сплати штрафу в порядку ст. 382-3 КАС України вказує, що регламентований Порядком № 728 та Інструкцією № 380 алгоритм дій передбачає, що прийняттю житловою комісією рішення про надання або відмову у наданні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення передує виділення бюджетних асигнувань на надання відповідної компенсації, яка розподіляється між військовими частинами, ТЦК та СП. Без визначення загальної суми видатків на виплату спірної компенсації, з подальшим її розподілом Міністерством оборони України між військовими частинами, ТЦК та СП, рішення про надання або відмову у її наданні житловою комісією прийнятим бути не може. ІНФОРМАЦІЯ_3 вживаються всі необхідні та вичерпні дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду. Об`єктивною причиною, котра ускладнює повне виконання судового рішення, являється регламентований процес виділення коштів бюджетного фінансування на виплату компенсації за належне до отримання жиле приміщення. Суд зазначає, що механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах, а у разі їх розформування у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, регламентований Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 728 (далі Порядок № 728). Наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі Інструкція № 380), Розділом VIII якої визначено порядок виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення. Відтак алгоритм дій щодо забезпечення реалізації права військовослужбовців та членів їх сімей, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення чітко регламентований положеннями Порядку № 728 та Інструкції №

380. Відповідно до приписів Порядку № 728 та Інструкції № 380, у Центральному управлінні інженерно-інфраструктурного забезпечення (далі ЦУІІЗ) на підставі інформації, наданої КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, ведеться кількісний облік військовослужбовців у Збройних Силах України, які перебувають на обліку та мають право отримати грошову компенсацію. На підставі аналізу кількісного обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Збройних Силах України, Головне управління капітальних вкладень ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі ГУКВ) під час планування видатків на наступний бюджетний період визначає щорічну потребу в коштах для виплати грошової компенсації. ГУКВ у I кварталі протягом п`яти робочих днів з дня затвердження кошторису Міноборони готує проєкт розподілу видатків між КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів, та подає його на затвердження заступнику Міністра оборони України. Міноборони щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень. Житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації. Протокол затверджується наказом командира військової частини та з обліковою справою протягом п`яти робочих днів з дня його затвердження направляється до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району. На підставі отриманих документів у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляються список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у військовій частині, та окремо на кожного військовослужбовця розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення), який погоджується головою житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) та керівником фінансового органу військової частини. Список виплати грошової компенсації та розрахунок затверджуються командиром військової частини. З метою здійснення контролю за організацією забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України утворюється комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі Комісія з контролю) та затверджується її склад (п. 9 Розділу ІІ Інструкції № 380). Список виплати грошової компенсації, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, в день надходження направляється до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю. За результатами розгляду Списків виплати грошової компенсації Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: - погодження виплати грошової компенсації; - відмову в погодженні виплати із зазначенням причини такої відмови. ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п`яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує списки виплати грошової компенсації та надає їх до ГУКВ. ГУКВ подає списки виплати грошової компенсації Міністру оборони України на затвердження протягом десяти робочих днів з дня їх надходження та після затвердження направляє їх до ЦУІІЗ для подальшого доведення до військових частин за місцем перебування військовослужбовців на обліку, через КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району з метою оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцям на їх особистий рахунок у банку. Як вже зазначалось вище, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.08.2024 вих. № 4/766 надано відповідь ОСОБА_1 за результатом розгляду звернення від 15.02.2022 вих. № 2/3/69, у якій зазначено про орієнтовний розмір компенсації за належне до отримання житлове приміщення станом на 07.08.2024. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3 спрямовано до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Суми лист від 07.08.2025 вих. № 4/319 з проханням замовлення через Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7 коштів у сумі 1 171 343,35 грн для виплати ОСОБА_1 в якості компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Листом від 20.08.2025 вих. № 568/881 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Суми повідомив, що протягом 2022-2025 років рішення Міністра оборони України про розподіл коштів для виплати грошової компенсації за належні військовослужбовцям для отримання жилі приміщення не доводилося. Житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатом розгляду питання щодо виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24, вирішено: у зв`язку з тим, що об`єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 є лише розпорядником виділених Міністерством оборони України коштів, спрямованих на виплату грошової компенсації військовослужбовцям за належне для отримання жиле приміщення, задовольнити вимоги ОСОБА_1 станом на 22.08.2025 не має можливості. Протокол засідання об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.08.2025 за № 7 затверджений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.08.2025 за №

532. Суд зазначає, що дії щодо прийняття житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 остаточного рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, право на яку позивач набув у 2021 році, можуть бути вчинені виключно після визначення загальної суми видатків на надання такої компенсації та її розподілу Міністерством оборони України між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Таким чином відповідачем на цей час підтверджено відсутність бюджетних асигнувань для виконання рішення суду у цій справі. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 та в ухвалі від 04 жовтня 2022 року у справі № 200/3958/19-а вказав, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про умисне ухилення саме начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від виконання рішення суду у даній справі, підстав для накладення штрафу на керівника відповідача немає. Подібний підхід щодо застосування положень частини другої статті 382 КАС України викладений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 27 січня 2022 року у справі № 2а-10/2007, від 31 січня 2022 року у справі №442/3936/17, від 06 вересня 2022 року у справі № 754/12702/14-а та від 24 червня 2024 року у справі № 380/2458/21, від 20 грудня 2024 року у справі № № 160/5259/20. За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для звільнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу та встановлення ІНФОРМАЦІЯ_1 нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 10.06.2024 у справі № 480/654/24 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення - протягом 90 днів з дня набрання цією ухвалою законної сили. Щодо неналежного, на думку ОСОБА_1 , розміру грошової компенсації, що йому нараховано, колегія суддів указує, що Верховний Суд, вирішуючи питання прийняття звіту про виконання судового рішення в ухвалі від 27 січня 2022 року у справі № 2а-10/2007 (за результатами розгляду якої було зобов`язано орган, що виплачує пенсію, здійснити перерахунок пенсії у розмірі 50 % пенсії по інвалідності померлого годувальника), враховуючи доводи заявника про невірний розрахунок органом пенсійного фонду розміру пенсійних виплат, вказав, що розмір пенсії за наслідками її перерахунку не є предметом судового контролю у цій справі, натомість може бути предметом оскарження рішень, дій (бездіяльності), вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Разом із тим аналіз статті 382 КАС України дозволяє дійти висновку, що судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який ухвалив"), а тому для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення, це саме стосується і питання щодо накладення штрафу. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17. З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги про накладення на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу колегія суддів уважає такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки вирішення таких вимог у розумінні статті 382 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким у даному випадку є Сумський окружний адміністративний суд. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 480/654/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова