Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11162/25

Головуючий І інстанції: Мороко А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 р. Справа № 520/11162/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Мінаєвої К.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/11162/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/11162/25, із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 520/1222/23, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишку заборгованості у сумі 7932 (сім тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 12 коп. на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ). Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 та повернути справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваною ухвалою не наведено мотивів прийняття саме розрахунку заборгованості з виплати пенсії ГУ ПФУ у розмірі 7932,12 грн і відхилення розрахунку заборгованості здійсненого позивачем у розмірі 102608,52. Зазначає, що хоча оскаржувана ухвала і прийнята у відповідності до ст.378 КАС України, але без реального встановлення розміру дійсної заборгованості з виплати пенсії за рішенням суду, без реального встановлення всіх обставин справи. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. На підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у протиправному обмеженні розміру пенсії максимальним при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 520/1222/23; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 05.01.2023 № 1/4.3/8-23 за період з 01.02.2023 по теперішній час без обмеження пенсії будь-яким максимальним розміром та з виплатою недоотриманих сум пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у десятиденний термін подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення по справі у повному обсязі. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №520/11162/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023, протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 520/1222/23, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум. Вказане судове рішення у справі набрало законної сили 03.10.2025. Ухвалою суду від 16.09.2025 заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у адміністративній справі № 520/11162/25 - задоволено. Виправлено допущену у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 описку у резолютивній частині рішення та вважати вірною дату перерахунку пенсії з 01.02.2020. Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить суд вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/11162/25 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 різницю в пенсії у розмірі 7932,12 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/11162/25, із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 520/1222/23, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишку заборгованості у сумі 7932 (сім тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 12 коп. на користь ОСОБА_1 . Постановляючи ухвалу про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі минуло більше встановленого законодавцем строку та таке рішення відповідачем у повному обсязі виконано не було, отже наявні підстав для зміни способу і порядку виконання рішення у справі № 520/11162/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишку заборгованості у сумі 7932 (сім тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 12 коп. на користь ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №

845. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Приписами ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України. Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 за № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Відтак, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника». Як встановлено вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №520/11162/25, яке набрало законної сили 03.10.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023, протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 520/1222/23, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум. Ухвалою суду від 16.09.2025 заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у адміністративній справі № 520/11162/25 - задоволено. Виправлено допущену у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 описку у резолютивній частині рішення та вважати вірною дату перерахунку пенсії з 01.02.2020. 19.02.2026 до суду надійшла заява Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №520/11162/25. В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначено, що з метою усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження й забезпечення належного виконання рішення, є необхідність у зміні та встановленні способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 520/11162/25 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 різницю в пенсії у розмірі 7932,12 грн. 24.02.2026 позивачем подано заяву в якій останній зазначає, що здійснений відповідачем розрахунок заборгованості у розмірі 7932,12 грн є невірним та явно заниженим, а тому задоволення заяви виконавчого органу про зміну способу призведе до порушення прав позивача на отримання пенсії згідно чинного законодавства. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначає, що рішення від 02.09.2025 у справі № 520/11162/25, що набрало законної сили, виконано частково. ГУ ПФУ в Харківській області здійснило перерахунок пенсії позивача за період лютий 2020 по січень 2021 та нарахована позивачу різниця в пенсії, що має бути виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/11162/25 в загальній сумі 7932,12 грн, що вбачається з розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №2003025106. При цьому, судом не надано жодної оцінки розрахованому відповідачем розміру заборгованості з пенсії (7932, 12 грн), про який зазначає виконавчий орган у своїй заяві про зміну порядку і способу виконання рішення по справі № 520/11162/25, з урахуванням того, що позивач після подання такої заяви виконавчим органом надавав письмові пояснення в яких заперечував проти розміру заборгованості у сумі 7932, 12 грн та наводив доводи про те, що такий розмір заборгованості є явно заниженим, а тому задоволення заяви виконавчого органу про зміну способу призведе до порушення прав позивача на отримання пенсії згідно чинного законодавства. Колегія суддів наголошує, що без дослідження та надання правової оцінки доводам позивача про помилковість розміру суми заборгованості з виплати пенсії (7932,12 грн), зміна способу та порядку виконання рішення по справі №520/11162/25 є передчасним, оскільки вказані обставини є суттєвими та підлягають з`ясуванню судом. Колегія суддів враховує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень. Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи судом встановлюється на підставі доказів, якими є будь-які дані. Відповідно до статей 73 та 74 КАС України докази мають бути належними та допустимими. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про наявність / відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/11162/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишку заборгованості у сумі 7932 (сім тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 12 коп. на користь ОСОБА_1 , висновки суду першої інстанції є передчасними. Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про зміну способу і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/11162/25, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 по справі № 520/11162/25 - скасувати. Справу № 520/11162/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко К.В. Мінаєва