Постанова 4851 № 480/5783/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 р. Справа № 480/5783/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, по справі № 480/5783/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якій просив: - визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із січня 2020 року по 2025 квітень року, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби; - зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із січня 2020 року по квітень 2025 року, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та на 01.01.2025 відповідно; - визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016, лютому 2017 року та лютому 2018 року відповідно, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»; - зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у травні 2016, лютому 2017 року та лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми; - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 включно; - зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 28.02.2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця); - визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із 01.03.2018 по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 05.02.2025 включно; - зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 16.04.2025 включно у розмірі 4441,09 грн. на місяць. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проходження військової служби військовою частиною НОМЕР_1 виплата його грошового забезпечення здійснювалася не в повному обсязі. Зокрема, у період з 01.01.2020 до 16.04.2025 нарахування та виплата основних і додаткових видів грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок і доплат проводилися без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року. Позивач також вказував, що при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення за 20162018 роки відповідачем не було включено до складу грошового забезпечення щомісячну грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №

988. Крім того, позивач наголошував, що відповідач не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 15 липня 2015 року до 28 лютого 2018 року, а також за періоди з 01 березня 2018 року до 31 грудня 2022 року та з 01.01.2024 до 16.04.2025 з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 480/5783/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) у не нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 року до 19.05.2023, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснити з 29.01.2020 до 19.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016, лютому 2017 року та лютому 2018 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016, лютому 2017 року та лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію - різницю грошового забезпечення у сумі 4441,09 грн. в місяць за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2012 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 у загальному розмірі 326568,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. У задоволенні інших вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку аргументує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи, просить скасувати частково рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 480/5783/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в частині вимог: визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення у сумі 4441,09 грн. в місяць за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2012 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 у загальному розмірі 326568,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Відповідач просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вищевказаних позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що до 01.01.2016 позивач не мав права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Апелянт наголошує, що вимога позивача про перерахунок індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 є передчасною, оскільки на цей час відсутнє та не набуло законної сили рішення суду, яким визнались неправомірними дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018. Відповідач вказує, що якщо зрівнювати розміри в лютому та березні 2018 року посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, то вони збільшились на 6244,00 грн., тобто навіть більше, ніж розмір індексації. Скаржник зазначає, що для нарахування індексації у 2024 році не може застосовуватись дія пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якою обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, в частині визначення березня 2018 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін. Відповідач звертає увагу на те, до 04 липня 2024 року за даними Держстату України індекс споживчих цін починаючи з 01.01.2024 не перевищив поріг індексації у 103%, а тому підстав для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2024 по 31.07.2024 позивачу не вбачається; з серпня 2024 по грудень 2024 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, а тому позовні вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 року не підлягають задоволенню. Крім цього, відповідач зазначає, що згідно з даними Держстату України, індекс споживчих цін починаючи з 01.01.2025 не перевищив поріг індексації у 103%, а тому підстав для нарахування і виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2025 по 28.07.2025 позивачу не вбачається. Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до довідки від 23.04.2025 №08/1197-25вих у період з 13.07.2015 до 16.04.2025 позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що йому не було виплачено грошове забезпечення в повному обсязі, індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та індексацію-різницю грошового забезпечення згідно норм, передбачених аб. 4,5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 до 19.05.2023, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, на підставі Постанови № 704, бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у травні 2016, лютому 2017 року та лютому 2018 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої Постановою №889, бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині з огляду на наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон України № 2011-XII). Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону. Відповідно до статті 8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі Закон №1282-ХІІ). Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення). Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 103 відсотка). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. З аналізу положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.12.2025 № 560/12915/23, від 15.11.2024 у справі № 200/11548/21, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а, від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20. При цьому, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078). Згідно із п.1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзаці 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078, та цифри "101" замінено цифрами "103". Абзац 2 пункту 1-1 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016, застосовується з 01.01.2016. Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, яка діяла до 15.12.2015, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Приписами абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції до 01 грудня 2015 року) передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. При цьому, пункт 10-2 Порядку №1078 (у зазначеній редакції) передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Отже, до 01 грудня 2015 року базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №380/2263/22, від 31.10.2024 у справі № 580/10326/23. Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» були внесені значні зміни у Порядок №1078, у зв`язку з чим з 01.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати. Так, відповідно до п.5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Отже, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 за №1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 випливає, що місяць підвищення доходу це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23.12.2025 у справі № 280/8303/23, від 25.09.2025 у справі № 240/27667/23, від 08.05.2025 у справі № 380/6610/24. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294, вона набрала чинності з 01.01.2008. Затверджені указаною постановою посадові оклади з 01.01.2008 не змінювалися до березня 2018 року на підставі Постанови № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою були встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Таким чином, у силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року. Наведене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21. Як встановлено з матеріалів справи, позивач у період з 13.07.2015 до 16.04.2025 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою від 23.04.2025 №08/1197-25вих. За період з 13.07.2015 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, про що свідчать відомості особистих карток грошового забезпечення позивача за 2015 2018 роки № 831, видані НОМЕР_8 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України 24.06.2025. При цьому, колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду у постанові від 26.04.2023 у справі № 400/3084/21 про те, що для правильного визначення базового місяця для нарахування індексації за період з 01 січня 2008 року до 01 грудня 2015 року необхідно встановити місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати. Зокрема збільшення заробітньої плати стосується збільшення за рахунок постійних складових грошового забезпечення працівника, а не лише окладу. Так, позивач був прийнятий на військову службу 13.07.2015, заробітна плата позивача за рахунок постійних складових грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 01.12.2015 не збільшувалася, що підтверджується відомостями особистої картки грошового забезпечення позивача за 2015 рік № 831, виданою НОМЕР_8 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України 24.06.2025. Колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами Порядку №1078 (в редакції до 01 грудня 2015 року), до 01 грудня 2015 року базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу може бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати. Таким чином, у позивача відсутнє право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 01.12.2015 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Враховуючи зазначене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, суть якої полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 01.12.2015 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та не погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 01.12.2015 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що у позивача наявне право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Водночас, стосовно доводів відповідача про відсутність підстав для нарахування і виплати індексації-різниці грошового забезпечення позивача за спірний період, колегія суддів вказує на таке. Так, відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка). Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Зокрема, Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21 зазначав, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. У цьому контексті Верховний Суд указав, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має право позивач на отримання суми індексації-різниці. Згідно з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 належить з`ясувати таке коло обставин, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Отже, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 10.10.2024 у справі № 360/1086/23. Як було зазначено раніше, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було підвищено розмір тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, та затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, що в силу наведених вище норм Порядку № 1078 свідчить про те, що з 01.03.2018 базовим місяцем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовцям є березень 2018 року. Таким чином, досліджуючи нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення з 01.03.2018, суд апеляційної інстанції зі змісту особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік № 831, виданою НОМЕР_8 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України 24.06.2025, встановив, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 18852,02 грн. та складалося з окладу за військовим званням - 110,00 грн., посадового окладу 1100,00 грн., надбавки за вислугу років 121,00 грн., надбавки за особливі умови служби 165,00 грн., премії 4400,00 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань 931,70 грн., щомісячної додаткової грошової винагороди 4096,62 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 1100,00 грн., допомоги на оздоровлення 6827,70 грн. При цьому, колегія суддів зазначає, що в силу приписів абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 з грошового забезпечення за лютий 2018 року слід вирахувати суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (1100,00 грн.) та допомоги на оздоровлення (6827,70 грн.), оскільки такі виплати носять одноразовий характер. З огляду на зазначене, колегія суддів вказує, що після перерахунку грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становить 10924,32 грн. Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 10946,38 грн та складалося з окладу за військовим званням 1130,00 грн, посадового окладу 4930,00 грн, надбавки за вислугу років 1515,00 грн, премії 3303,10 грн, щомісячної додаткової грошової винагороди 68,28 грн. Отже, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становив 22,06 грн. (10946,38 грн. - 10924,32 грн.). Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 %. В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100: 1762,00 грн. х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн. Така позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23. Таким чином, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Враховуючи те, що підвищення доходу позивача складає 22,06 грн., сума належної позивачу індексації в березні 2018 року становить 4441,09 грн. (4463,15 грн. - 22,06 грн.). Отже, вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, колегія суддів зазначає, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 22,06 грн., а сума можливої індексації в березні 2018 року - 4463,15 грн., тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації та індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. З огляду на викладене, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 позивачу має виплачуватися в розмірі 4441,09 грн. При цьому, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23, від 11.09.2025 у справі № 460/32253/22, від 24.09.2025 у справі № 140/16566/21, від 11.12.2025 у справі № 140/7076/22. За таких обставин колегія суддів звертає увагу, що індексація-різниця має виплачуватися саме до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Так, як зазначалося раніше, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №

704. Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року. Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Однак, Постановою № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103) внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких п. 4 даної постанови викладено у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Отже, з 01.03.2018 Урядом було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року. Разом із цим, пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18. Отже, саме з 29.01.2020, дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін. Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року. Таким чином, з 29.01.2020 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII. При цьому, колегія суддів вказує на те, що у січні 2020 відбулося чергове підвищення посадового окладу позивача у зв`язку з підвищенням законодавцем прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно із Законом України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік». У подальшому посадовий оклад позивача підвищувався у зв`язку з підвищеннями прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно із Законами України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік», від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік», від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Вказане потягнуло за собою зміну у січні 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 років місяця для початку відліку обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) з березня 2018 року на січень 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 років відповідно. Отже, з урахуванням зазначеного, починаючи з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 посадовий оклад позивача підвищувався у зв`язку з підвищеннями прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, колегія суддів зауважує, що Прикінцевими положеннями Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Як зазначалося раніше, індексація-різниця грошового забезпечення згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 виплачується по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), що в даній справі відбулося у січні 2020 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 480/5783/25 відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 до 19.05.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум. Отже, згідно з рішенням суду першої інстанції грошове забезпечення позивача за 2024 та 2025 роки перерахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та 01.01.2025 не підлягає, дане рішення в цій частині сторонами не оскаржується. Таким чином, не підлягають задоволенню вимоги про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 16.04.2025 включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою) для розрахунку поточної індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, оскільки, враховуючи фактичні обставини справи (неодноразова зміна грошового забезпечення позивача після березня 2018 року) та вищенаведене нормативне регулювання, місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою) для розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за даний період не є березень 2018 року, а рішенням суду першої інстанції не задоволено позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по 16.04.2025 року у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму у відповідних роках. При цьому, відповідно до рішення суду першої інстанції підлягає перерахунку грошове забезпечення позивача з 29.01.2020 до 19.05.2023, тому колегією суддів питання щодо нарахування та виплати індексації-різниці розглядається саме за вказаний період. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму та відповідними подальшими підвищеннями грошового забезпечення позивача з 01.01.2020 відсутні підстави для застосування при обрахунку індексації позивача за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 показника розміру індексації-різниці - 4441,09 грн. Застосовуючи до зазначених правовідносин правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, колегія суддів вказує, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 для розрахунку належних позивачеві сум індексації у 2020, 2021, 2022 роках належить з`ясувати таке коло обставин, а саме: розмір підвищення доходу позивача в січні 2020, 2021, 2022, років (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в січні 2020, 2021, 2022 (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Із матеріалів справи встановлено, що грошове забезпечення позивача за спірний період з 29.01.2020 до 19.05.2023 відповідачем розраховувалося виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018, а саме 1762 гривні, що не заперечується сторонами у справі. При цьому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2026 у відповідача було витребувано письмові докази, зокрема, розрахунок грошового забезпечення позивача у грудні 2019, 2020, 2021 років та у січні 2020, 2021, 2022 років, виходячи з розміру складових, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а саме з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 (2102 грн.), Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021 (2270 грн.), Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 (2481 грн.). 23.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення Військової частини НОМЕР_1 , в яких відповідач вказав на неможливість надати запитуваний судом розрахунок через відсутність підстав здійснення такого розрахунку. За таких обставин колегія суддів наголошує, що індексація-різниця саме в розмірі 4441,09 грн. мала виплачуватися позивачу з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно. Проте, матеріали справи не містять доказів щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці в розмірі 4441,09 грн. за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно. При цьому, у січні 2020, 2021, 2022 років відповідачу належало з`ясувати, чи наявне у позивача право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення у зв`язку з підвищенням його доходу у січні відповідних років з урахуванням розміру щорічного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Матеріали справи не містять доказів щодо визначення права позивача на нарахування індексації-різниці за періоди 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням грошового забезпечення виходячи з розміру складових, розрахованих відповідно до Постанови № 704, а саме з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідні роки. При цьому, з особистих карток грошового забезпечення позивача за 2020 2022 роки № 831, виданих НОМЕР_8 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України 24.06.2025 встановлено, що відповідачем нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення військовослужбовця в наступних розмірах: з січня по червень 2020 року 216,51 грн., у липні 2020 року 226,29 грн., у грудні 2020 року 1138,97 грн., з січня по березень 2021 року 331,42 грн., з квітня по травень 2021 року 415,41 грн., з липня по листопад 2021 року 540,03 грн., у січні 2022 року 1126,38 грн., з лютого по квітень 2022 року 672,35 грн., у травні 2022 року 913,01 грн.,у червні 2022 року 1017,21 грн., у липні 2022 року 1066,00 грн., з серпня по жовтень 2022 року 1281,80 грн., у листопаді 2022 року 1424,80 грн., у грудні 2022 року 1470,83 грн. Із урахуванням вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що індексація-різниця грошового забезпечення за періоди з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 мала виплачуватися позивачу з урахуванням грошового забезпечення виходячи з розміру складових, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а саме з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 (2102 грн.), Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021 (2270 грн.), Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 (2481 грн.). Враховуючи вказане вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю грошового забезпечення у сумі 4441,09 грн. в місяць за період з 01.01.2020 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.04.2025, а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю грошового забезпечення у загальному розмірі 326568,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Додатково колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про передчасність вимог позивача про перерахунок індексації грошового забезпечення з 01.03.2018, оскільки на цей час відсутне та не набуло законної сили рішення суду, яким визнались неправомірними дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018, є безпідставними, адже індексація-різниця повинна була виплачуватись позивачу з 01.03.2018 до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення, що відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 1078. Відтак, відсутність рішення суду, яким визнано неправомірними дії щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період до 01.03.2018 жодним чином не спростовує факту наявності у позивача права на отримання індексації-різниці у період після 01.03.2018. Отже, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), визнання протиправною бездільності НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення у сумі 4441,09 грн. в місяць за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2012 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 у загальному розмірі 326568,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 480/5783/25 в цій частині та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження у ході розгляду колегією суддів. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно з положеннями статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення у разі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 317 КАС України). Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково. Скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 480/5783/25 в частині визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення у сумі 4441,09 грн. в місяць за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2012 та з 01.01.2024 до 16.04.2025 у загальному розмірі 326568,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.03.2018 до 31.12.2022 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення у сумі 4441,09 грн. в місяць за період з 01.03.2018 до 31.12.2019 включно. Зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням грошового забезпечення виходячи з розміру складових, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а саме з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 (2102 грн.), Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021 (2270 грн.), Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 (2481 грн.), з урахуванням виплачених сум. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 480/5783/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова