Постанова Київський апеляційний суд № 759/9208/26
від 19.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/3129/2026 П О С Т А Н О В А 19 червня 2026 року місто Київ справа №759/9208/26 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ст.247 КупАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 16 червня 2026 року подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року. В обґрунтування посилалася на те, що постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року її апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду та відсутністю клопотання про його поновлення. Вказувала, що про засідання суду першої інстанції їй не було відомо, а рішення суду вона отримала лише 04 травня 2026 року. Зазначала, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року у справі №759/14696/26 зобов`язано уповноважену особу Святошинського УП ГУНП у м. Києві, невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання копії даної ухвали слідчого судді, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 25 травня 2026 року, яка отримана уповноваженою особою Святошинського УП ГУ НП у м. Києві 28 травня 2026 року за №П-23021 про вчинення кримінального правопорушення, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Посилалася на те, що вказана ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року у справі №759/14696/26 є доказом фальсифікації матеріалів посадовими особами поліції та належним доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.27 від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Частиною 1 статті 271 КУпАП визначено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена Святошинським районним судом міста Києва 16 квітня 2026 року. Оскільки оскаржувана постанова судді була винесена 16 квітня 2026 року, а тому відповідно до приписів ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження вказаної постанови розпочався 17 квітня 2026 року та закінчився 27 квітня 2026 року. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала 04 травня 2026 року у суді першої інстанції, що підтверджується її заявою. Однак з апеляційною скаргою на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 вперше звернулася 25 травня 2026 року. Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року разом з додатками повернуто особі,яка її подала. Повторно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду 16 червня 2026 року. На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказував на те, що строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року пропущений з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови вона отримала лише 04 травня 2026 року. Зазначала, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року у справі №759/14696/26 є доказом фальсифікації матеріалів посадовими особами поліції та належним доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Вказані ОСОБА_1 обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постановиСвятошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року, суд апеляційної інстанції відхиляє, виходячи з наступного. Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона була винесена 16 квітня 2026 року. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень судом надіслано постанову до реєстру 16 квітня 2026 року, зареєстровано 16 квітня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 20 квітня 2026 року. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала 04 травня 2026 року у суді першої інстанції, що підтверджується її заявою, отже остання з 04 травня 2026 року була обізнана з результатом розгляду справи та повним текстом оскаржуваної постанови. А тому ОСОБА_1 могла оскаржити постанову суду першої інстанції протягом строку, визначеного ст.294 КУпАП. Однак, як на день подання апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 25 травня 2026 року, так і на день надіслання апеляційної скарги повторно 16 червня 2026 року у ОСОБА_1 вже закінчилися строки для подання апеляційної скарги на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року. При цьому, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Посилання ОСОБА_1 на те, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року у справі №759/14696/26 є доказом фальсифікації матеріалів посадовими особами поліції та належним доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки звернення ОСОБА_1 до Святошинського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві не впливає на строки оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року у даній справі. Будь-яких інших доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року апелянтом надано не було, а тому наведені апелянтом причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року. Враховуючи вищезазначене, визначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними, оскільки апелянтом не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, а тому в поновленні строку на оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.294 КУпАП повернути апелянту. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП. Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.