Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/30880/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/30880/25 Провадження № 22-ц/820/1342/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Колієва С.А. від 12 лютого 2026 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в : У жовтні 2025 року ТОВ «ФК «Єврокредит», звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що 09.09.2021 року між АТ «Мегабанк» і ОСОБА_1 був укладений Заява-Договір №TDB.2021.0022.26189 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. На підставі вказаного договору банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні, який обслуговується за дебетово-кредитовою схемою, а також поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, видав платіжну картку міжнародної платіжної системи та надав кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку відповідача. Умови укладеного договору ОСОБА_1 належно не виконував у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 03.09.2024 рік становила 29891,84 грн. і складалася з 10377,70 грн. заборгованості за кредитом та 19514,14 грн. заборгованості за процентами. 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року між АТ «Мегабанк» і ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року. 27.12.2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» і ТОВ «ФК Єврокредит» був укладений договір №1/12 про відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року. За наведеного, ТОВ «ФК Єврокредит» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року у розмірі 29891,84 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 13622,40 грн. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницьої області від 12 лютого 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року у розмірі 29891,84 грн. та 13622,40 грн. понесених судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнутих процентів за користування кредитом та витрат на правничу допомогу змінити, стягнути з нього на користь позивача 17123,19 грн. заборгованості, з яких 10377,70 грн. тіла кредиту, 5188,83 грн. процентів та 1556,66 грн. суми простроченого платежу. Сам факт отримання позики в розмірі 10377,70 грн. відповідач визнає, однак не погоджується з розміром процентів за прострочення заборгованості, які нараховані з порушенням закону. Між сторонами укладений договір про споживчий кредит, а не договір позики, тому при вирішення спору слід застосовувати ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Розмір тіла кредиту складає 10377,70 грн., половина від отриманого кредиту 5188,83 грн. як сума процентів, неустойки, штрафу і 15 відсотків суми простроченого кредиту 1556,66 грн., загалом 17123,19 грн. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Так, відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід змінити. Судом першої інстанції встановлено, що 09.09.2021 року між АТ «Мегабанк» і ОСОБА_1 був укладений договір №TDB.2021.0022.26189 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Умовами вказаного договору визначено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитовою схемою, а також поточні рахунки у доларах США та Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної системи Visa International Global Rewards. Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі Клієнту готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії. Сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200000 грн., строк кредиту 12 місяців, пільговий період 62 дня, базова відсоткова ставка 56% річних, відсоткова ставка у пільговий період 0,0001 % річних; обов`язковий мінімальний платіж 5% від використаного кредитного ліміту, який сплачується у передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов`язкових платежів клієнта за відповідний звітний період. На виконання умов вказаного договору АТ «Мегабанк» на ім`я ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок та видано платіжну картку № НОМЕР_1 . Згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року станом на 03.09.2024 рік становить 29891,84 грн. і складається з 10377,70 грн. заборгованості за кредитом та 19514,14 грн. заборгованості за процентами. 03.09.2024 року між АТ «Мегабанк» і ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір №GL1N426240 про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року. 27.12.2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» і ТОВ «ФК Єврокредит» був укладений договір №1/12 про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року. Наведене підтверджується матеріалами справи. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що умови укладеного договору ОСОБА_1 належно не виконував, у визначений договором строк не повернув кредит та не сплатив проценти за його користування, а тому з нього на користь ТОВ «ФК Єврокредит» слід стягнути наявну заборгованість за відповідним кредитним договором. Розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного кредитного договору, підтверджується матеріалами справи. Проте з таким висновком не можна погодитися повністю, зважаючи на таке. Так, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК). За змістом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1-2 ст. 207 ЦК України) . Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно виписок по особовому рахунку від 09.09.2021 року по 02.12.2022 року та від 03.12.2022 року по 03.09.2024 року ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, при цьому проценти за користування кредитними коштами йому нараховувалися у період з 09.09.2021 року по 02.09.2024 року. Аналогічні відомості містить наданий розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 03.09.2024 року за кредитним договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року, згідно з яким заборгованість становить 29891,84 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10377,70 грн.; заборгованість по процентах за період з 09.09.2021 року по 02.09.2024 року - 19514,14 грн. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що всупереч умовам договору відповідач не повернув кредитні кошти, тому з нього слід стягнути заборгованість за тілом кредиту 10377,70 грн. Водночас, суд першої інстанції помилково визнав доведеним заявлений розмір процентів за користування кредитом і відповідність розрахунку умовам договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Суд першої інстанції правильно встановив, проте не врахував при вирішенні спору, що за Заявою-Договором №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank строк кредиту становить 12 місяців. Згідно п. 8 Заяви-Договору строк дії Договору про комплексне банківське обслуговування набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви Договору та діє протягом 3 років і може бути пролонгованим. Разом з тим, ця умова стосується загального строку дії договору про комплексне банківське обслуговування, тоді як строк кредитування (як однієї з надаваних послуг) становить 12 місяців. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Тож з огляду на строк кредитування 12 місяців, кредитодавець мав право нараховувати проценти за кредитом до 09.09.2022 року. Згідно виписки по особовому рахунку (а.с. 65) заборгованість за процентами в межах строку кредитування становить 4942,14 грн. Підстави для нарахування та стягнення процентів поза 12-місячним строком кредитування відсутні. Отже, стягненню підлягає заборгованість за процентами в межах 12-місячного строку кредитування 4942,14 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За наведеного, суд першої інстанції допустив неправильне застосування статей 628, 629, 1048, 1055 ЦК України, тому апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги і змінити рішення суду в частині стягнення процентів за кредитним договором. Доводи апеляційної скарги щодо необхідності при вирішення спору застосовування ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» суд не бере до уваги з огляду не те, що відповідно до умов заяви-договору №TDB.2021.0022.26189 від 09.09.2021 року проценти за користування кредитом є платою за користування кредитом, а не штрафною санкцією за прострочення повернення кредиту. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» задоволено на 51,25%, тому на його користь з відповідача підлягає стягненню 1241,48 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 5740 грн. витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам. З врахуванням задоволення апеляційної скарги відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ТОВ «ФК Єврокредит» 4542 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги. Тож згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України слід покласти на ОСОБА_1 обов`язок сплатити на користь ТОВ «ФК Єврокредит» різницю понесених судових витрат 2439,48 грн. (6981,48 - 4542), сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину витрат. З врахуванням наведеного, оскаржуване рішення суду в частині стягнення процентів за користування кредитом слід змінити та стягнути з відповідача на користь позивача 10377,70 грн. за тілом кредиту, 4942,14 грн. заборгованості за процентами та 2439,48 грн. понесених судових витрат. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411), 10377,70 грн. за тілом кредиту, 4942,14 грн. заборгованості за процентами та 2439,48 грн. понесених судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 19 червня 2026 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк