Постанова Одеський апеляційний суд № 515/196/26

Номер провадження: 22-ц/813/5269/26 Справа № 515/196/26 Головуючий у першій інстанції Дем`янова О.А. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Громіка Р.Д., Комлевої О.С., розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 03 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Дем`янової О.А., про повернення позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив: 02.02.2026 року Акціонерне товариство Комерційний Банк (далі - АТ КБ) «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 03.02.2026 року позовну заяву було повернуто АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.63). В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.65-67). У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 18.06.2026 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться. Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України. За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові, що передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Апеляційний суд зазначає, що враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, а також через перебування суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. на навчанні в НШСУ в період з 18 по 22.05.2026, датою ухвалення цього судового рішення є 18.06.2026 року. Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 25.02.2026 року (а.с.79-80), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, представники останніх отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.81-82). Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання (а.с.81,86). Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.84), що у відповідності до вимог, передбачених ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається його належним сповіщеннями. На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява подана представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» без підтвердження перебування представника з позивачем у трудових відносинах, та подана неповноважним представником та підписана особою, яка не має права її підписувати (а.с.63). Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст. 15 ЦПК представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом. Згідно п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За правилами ч. 9 вказаної статті ЦПК України розмір прожиткового мінімума для працездатних осіб обчислюється станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга. Ціна позову в цій справі становить 32 886,28 грн., що станом на 01.01.2026 року не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, дана справа належить до малозначної категорії спорів. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з ч.3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Тлумачення вказаних норм свідчить про те, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. За правилами ч. 2 цієї статті , під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу. Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність. Повноваження таких осіб відповідно до п. 1 ч. 1 ст.62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Враховуючи викладене, у малозначних справах представництво юридичної особи може здійснюватися керівником, членом виконавчого органу, іншою уповноваженою особою в порядку самопредставництва, або адвокатом, або будь-якою дієздатною фізичною особою на підставі довіреності. Частиною 2 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. За правилами ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання подана через електронний суд представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Кіріченко В.І. (дошлюбне прізвище Тереняк), яка діє на підставі довіреності 5394-К-Н-О від 05.09.2025 року, яка є чинною строком до 31.12.2027 року. Відповідно до вказаної довіреності Кіріченко В.І. уповноважено, зокрема, подавати, підписувати, пред`являти та підтримувати позови, клопотання (а.с.1-4,44). За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви є помилковим, оскільки справа є малозначною, а тому представником банку може бути особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, якою в даному випадку є Кіріченко В.І., яка діє на підставі довіреності, що була надана разом з позовною заявою. Отже, з врахуванням викладеного, суд першої інстанції, проявивши в даному випадку надмірний формалізм, прийшов до помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу, та тим самим порушив право останнього на доступ до суду. Крім викладеного, колегія суддів зазначає, що за змістом ст.ст. 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або порушених, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Спосіб захисту має бути ефективним. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги. У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвала постановлена не у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити. Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 03 лютого 2026 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до Татарбунарського районного суду Одеської області для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання цього судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда Р.Д. Громік О.С. Комлева