Ухвала КЦС ВС № 466/8971/23

УХВАЛА 19 червня 2026 року м. Київ справа № 466/8971/23 провадження № 61-7869ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маркін Сергій Ігорович, на постанову Львівського апеляційного суду 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, ВСТАНОВИВ: 11 червня 2026 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Маркін С. І. подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду 27 травня 2026 року у справі № 466/8971/23. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. І. Щодо клопотання (процесуальної вимоги) особи, яка подає скаргу Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу. Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Постановою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2025 року залишено без змін. У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 27 травня 2026 року, ухваливши нове судове рішення про відмову в позові. Водночас заявник не вказує, яке процесуальне рішення, на його думку, в такому випадку, має ухвалити Верховний Суд щодо рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2025 року, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Отже заявник має чітко зазначити, чи оскаржує він в касаційному порядку рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2025 року і, якщо так, то яке клопотання (процесуальну вимогу) заявляє щодо цього рішення. В порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України викладене в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) наразі сформульована некоректно, без урахування повноважень касаційного суду. ІІ. Щодо надання доказів надсилання учасникам справи копій документів, поданих до суду в електронній формі Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему Електронний суд, проте доказів її надсилання ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку або відомостей про доставку документів до її електронного кабінету не надано. ОСОБА_2 , як фізична особа, не має передбаченого законом обов`язку реєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд. ІІІ. Щодо сплати судового збору Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги ОСОБА_1 документ про сплату судового збору не доданий. У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просила: - встановити факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 25 березня 2022 року по 15 червня 2023 року; - визнати майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , спільним майном сторін; - поділити спільне майно, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду 27 травня 2026 року, позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 25 березня 2022 року по 15 червня 2023 року. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Поділено спільну сумісну власність, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про судові витрати. У касаційній скарзі заявник просить Верховний Суд ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2023 року - 2 684 грн, а отже 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн. Таким чином, розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 23 189,76 грн ((1 073,60 грн + 13 420 грн) х 200% х 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом: - подання уточненої касаційної скарги із коректним зазначенням у ній клопотання (процесуальної вимоги), з урахуванням повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 409 ЦПК України та роз`яснень, викладених в цій ухвалі. У разі подання уточненої касаційної скарги через підсистему Електронний суд заявник має надати докази надсилання копії касаційної скарги до електронних кабінетів іншим учасникам справи або докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний суд. У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи. - надання доказів надсилання касаційної скарги ОСОБА_2 , з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі; - надання документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 23 189,76 грн або документів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маркін Сергій Ігорович, на постанову Львівського апеляційного суду 27 травня 2026 року у справі № 466/8971/23 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович