Постанова КГС ВС № 910/17910/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/17910/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С., секретар судового засідання - Корнієнко О.В., Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» - Феделеша Е.М., Федорківа О.Я., Київської міської ради - Перепелиціна К.М., Литвиненко Ю.А., Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» - Аветяна А.Г., Федотової О.С., Шабаровського Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 (у складі колегії суддів: Сибіга О.М. (головуючий), Мальченко А.О., Тищенко О.В.) у справі № 910/17910/23 за позовом Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року Громадська організація «Збережемо Солом`янський парк» (далі - ГО «Збережемо Солом`янський парк») звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, у якому просила: - визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1870/5934 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 1, у Солом`янському районі міста Києва»; - визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» (далі - ТОВ «Смарт-Девелопмент»), зареєстрований в реєстрі за №206 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М.; - скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нього. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що частина земельної ділянки, яка за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та відноситься до території Солом`янського парку, всупереч містобудівній документації міста Києва, нормам Земельного кодексу України (далі - ЗК), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших нормативно-правових актів, протиправно вибула з загального користування територіальної громади міста Києва внаслідок прийнятого Київською міською радою рішення № 1870/5934 та передачі ТОВ «Смарт-Девелопмент» в оренду відповідно до укладеного договору оренди для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готелю, офісних будівель та торговельних приміщень з підземним паркінгом. Позивач зазначив, що оспорюване рішення ради прийняте з порушенням порядку надання земельних ділянок комунальної власності у користування та зміни її цільового призначення за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки на кожній окремо та разом взятих усіх стадіях; частина земельної ділянки, переданої в оренду товариству за цим рішенням і договором, за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування та відноситься до території Солом`янського парку; зазначену земельну ділянку передано у користування на позаконкурентних засадах, що є підставою визнання такого рішення незаконним. Посилаючись на положення статей 21, 153 ЗК та статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), позивач зазначив, що договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладений між відповідачами на підставі протиправного та незаконного рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1870/5934, підлягає визнанню недійсним. Поряд з цим, за доводами позивача, скасуванню підлягає також й рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди вказаного товариства на нього, як похідна позовна вимога від вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків для його сторін з моменту укладення такого правочину. Позивач також зазначив, що відповідно до статутних завдань та мети громадської організації, а також з метою захисту прав та інтересів мешканців територіальної громади міста Києва, зокрема мешканців Солом`янського району, має право на звернення до суду з відповідним позовом. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача; залучено до участі у справі як співвідповідача ТОВ «Смарт-Девелопмент». Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради №1870/5934 від 11.10.2018 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом на вул. Механізаторів, 1, у Солом`янському районі міста Києва». Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладений між Київською міською радою та ТОВ «Смарт-Девелопмент», зареєстрований в реєстрі за №206 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 №31143566 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на нього. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 заяву ТОВ «Смарт-Девелопмент» про закриття провадження у справі № 910/17910/23 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/17910/23 скасовано. Провадження у справі № 910/17910/23 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Роз`яснено позивачу, що в разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК суд за заявою позивача в порядку письмового провадження вправі постановити ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 заяву ГО «Збережемо Солом`янський парк» про направлення справи № 910/17910/23 за встановленою юрисдикцією задоволено. Матеріали справи № 910/17910/23 передано за встановленою юрисдикцією до Київського окружного адміністративного суду. Постановою Верховного Суду від 24.09.2025 касаційну скаргу ГО «Збережемо Солом`янський парк» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 у справі № 910/17910/23 скасовано, справу № 910/17910/23 передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/17910/23 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ГО «Збережемо Солом`янський парк» на користь Київської міської ради 9 662,40 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Стягнуто з ГО «Збережемо Солом`янський парк» на користь ТОВ «Смарт-Девелопмент» 9 663,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2026 року ГО «Збережемо Солом`янський парк» подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/17910/23 залишити в силі. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 910/17910/23 за касаційною скаргою ГО «Збережемо Солом`янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.05.2026. 14.05.2026 ТОВ «Смарт-Девелопмент» через систему «Електронний суд» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 - без змін. 15.05.2026 ТОВ «Смарт-Девелопмент» через систему «Електронний суд» подало клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу ГО «Збережемо Солом`янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 910/17910/23, обґрунтоване об`єктивними обставинами неможливості подання зазначеного відзиву у строк, встановлений в ухвалі Верховного Суду від 16.04.2026. 26.05.2026 ТОВ «Смарт-Девелопмент» через систему «Електронний суд» подало клопотання, у якому просило відкласти судове засідання щодо розгляду касаційної скарги ГО «Збережемо Солом`янський парк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 910/17910/23, яке призначене на 27.05.2026 об 11:30, на іншу дату, обґрунтоване тим, що адвокат Аветян А.Г., який надає правову допомогу ТОВ «Смарт-Девелопмент» у суді касаційної інстанції, з 26.05.2026 перебуває на лікарняному у зв`язку із тимчасовим розладом здоров`я та непрацездатністю (медична довідка із оглядом сімейного лікаря додана до клопотання). У судовому засіданні 27.05.2026 Суд протокольною ухвалою постановив клопотання ТОВ «Смарт-Девелопмент» про відкладення судового засідання задовольнити частково, заслухати пояснення представників учасників справи, які з`явилися в судове засідання, та оголосити перерву. У судовому засіданні 27.05.2026 оголошено перерву до 03.06.2026. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків. При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 21.04.2005 Київською міською радою прийнято рішення № 328/2903 «Про передачу Відкритому акціонерному товариству «Автотранспортне підприємство «Побут» земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства на вул. Механізаторів, 1 у Солом`янському районі м. Києва», пунктом 2 якого вирішено передати Відкритому акціонерному товариству «Автотранспортне підприємство «Побут» (далі - ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут»), за умови виконання пункту 3 цього рішення, земельні ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства на вул. Механізаторів, 1 у Солом`янському районі м. Києва, загальною площею 1,38 га, з них: - ділянку №1 загальною площею 1,15 га - в довгострокову оренду на 15 років, зокрема, площею 1,04 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27.04.1965 №686 «Про закріплення земельної ділянки за автотранспортною конторою Управління побутового обслуговування населення під автобазу та дозвіл на реконструкцію майстерні і побудови складського приміщення»; площею 0,03 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.06.1969 № 1037 «Про відвод земельної ділянки Головному управлінню постачання та збуту нафти і нафтопродуктів при Раді Міністрів УРСР під будівництво автозаправної станції»; площею 0,08 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 06.12.1971 № 1938 «Про відвод земельної ділянки виробничому управлінню підприємств зеленого господарства м. Києва під районний парк культури та відпочинку»; - ділянку №2 площею 0,23 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування. На підставі рішення від 21.04.2005 № 328/2903 між Київською міською радою та ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут» укладено договір оренди земельної ділянки від 30.08.2005 № 72-6-00311 (строк дії договору до 30.08.2020). 09.11.2011 між ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут» та ТОВ «Смарт-Девелопмент» укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу загальною площею 3978,0 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А., зареєстровано в реєстрі за №1542. 09.12.2011 між ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут» та ТОВ «Смарт-Девелопмент» укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу майнового комплексу, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А., зареєстровано в реєстрі за №1687. 09.12.2011 між ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут» та ТОВ «Смарт-Девелопмент» підписано акт приймання-передачі майнового комплексу. 09.11.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. посвідчено заяву ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут» про відмову від права оренди земельними ділянками площею 11901 кв.м та 1866 кв.м на користь ТОВ «Смарт-Девелопмент» у зв`язку із набуттям права власності на майно. 20.01.2017 ТОВ «Смарт-Девелопмент» звернулося із клопотанням до Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за процедурою відведення земельної ділянки, на якій розташовано майновий комплекс, зі зміною її цільового призначення. Такого дозволу або вмотивованої відмови у його наданні Київська міська рада не надала, у зв`язку із чим у силу положень частини 3 статті 123 ЗК ТОВ «Смарт-Девелопмент» отримало право замовити розроблення документації із землеустрою без надання відповідного дозволу, про що 22.02.2017 письмово повідомило Київську міську раду та надало договір з розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки. Згідно з відомостями Державного земельного кадастру (довідка Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 04.04.2017 №26-4-505/35-17) вид використання зазначеної земельної ділянки, кадастровий номер якої 8000000000:72:186:0006, - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення ТОВ «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки зазначено про необхідність зміни категорії земель з земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на землі житлової та громадської забудови. 11.10.2018 Київська міська рада прийняла рішення № 1870/5934 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом по вул. Механізаторів, 1 у Солом`янському районі міста Києва». Зазначеним рішенням, зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Смарт-Девелопмент» земельної ділянки площею 1,1901 га, кадастровий номер 8000000000:72:186:0006, для обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом вул. Механізаторів, 1 у Солом`янському районі міста Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови) та передано ТОВ «Смарт-Девелопмент» спірну земельну ділянку у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно; розірвано договір оренди з попереднім власником об`єкта нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці; на ТОВ «Смарт-Девелопмент» покладено зобов`язання щодо вирішення питання майнових відносин, зокрема і питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600. На підставі рішення від 11.10.2018 № 1870/5934 Київська міська рада (орендодавець) та ТОВ «Смарт-Девелопмент» (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки від 11.04.2019, відповідно до якого земельна ділянка площею 1,1901 га, кадастровий номер 8000000000:72:186:0006 (спірна земельна ділянка), була передана орендарю в оренду на 10 років для будівництва та обслуговування комплексу багатофункціонального призначення, готель, офісні будівлі та торговельні приміщення з підземним паркінгом. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за №

206. Право оренди земельної ділянки площею 1,1901 га з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006 за адресою: м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 1 (колишня назва Механізаторів, 1) зареєстровано за ТОВ «Смарт-Девелопмент» 11.04.2019, номер запису - 31143566, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.11.2023 №354184769. 11.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку (номер відомостей про речове право: 31143559) за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради. ГО «Збережемо Солом`янський парк» звернулася до суду із зазначеними вище позовними вимогами до Київської міської ради та ТОВ «Смарт-Девелопмент». Суд першої інстанції позов задовольнив та дійшов висновку про доведеність позовних вимог. Суд апеляційної інстанції постановою від 05.03.2026 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким: - позивачем не обґрунтовано та не доведено, в чому полягає порушення його прав і які саме його права порушено прийняттям спірного рішення та укладенням на його виконання договору; - обраний позивачем спосіб захисту свідчить, що метою поданого позову є саме захист інтересів територіальної громади міста Києва, тоді як позивач не є особою, яка може бути наділена повноваженнями захищати інтереси держави та подавати позови в інтересах територіальної громади міста Києва, у той час як захист екологічних інтересів об`єднання, її членів та засновників, а також жителів Солом`янського району міста Києва належить до публічно-правової сфери відносин; - Київська міська рада є самостійною юридичною особою і може самостійно захищати свої права щодо спірної земельної ділянки в межах приватноправового спору, тоді як громадська організація за приписами Закону України «Про громадські об`єднання» не є особою, яка може бути наділена повноваженнями на захист прав та інтересів юридичних осіб і держави в межах цивільно-правового спору; - позивачем не доведено, що станом на момент прийняття оспорюваного рішення та укладення на його виконання договору оренди, частина спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006 по вул. Механізаторів, 1 у Солом`янському районі міста Києва належала до території зелених насаджень загального користування та відносилась до території Солом`янського парку. У поданій касаційній скарзі ГО «Збережемо Солом`янський парк» в обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, послалася на те, зокрема, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові неправильна застосував положення статті 53 ГПК, статтю 1 Закон України «Про громадські об`єднання», статтю 10 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтю 9 Орхуської конвенції, норми ЗК та не врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 904/2439/23, від 18.05.2023 у справі № 759/23414/20, від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17, від 02.02.2026 у справі № 308/17484/23, від 29.07.2023 у справі № 320/5667/18, від 12.12.2018 у справі № 761/31121/14-ц , від 11.08.2021 у справі № 922/443/20. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що єдиним ефективним способом відновлення порушених прав є задоволення позовних вимог у повному обсязі, включно зі скасуванням рішення Київської міської ради, визнанням договору оренди недійсним та скасуванням рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Смарт-Девелопмент». Висновок апеляційного суду про те, що немайнові права на безпечне довкілля не можуть бути захищені в межах приватноправового спору, суперечить принципу верховенства права та порушує право на доступ до правосуддя. Верховний Суд у цій справі вже підтвердив, що заявлені вимоги можуть і повинні розглядатися у господарському судочинстві. Крім того, участь природоохоронних організацій у представництві суспільних інтересів є співмірною за процесуальним статусом із участю органів прокуратури, які у подібних справах не мають індивідуалізованих прав на земельні ділянки, але виступають позивачами в судах господарської юрисдикції. Незалежно від предмета та підстави позову, спори щодо оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (суб`єктів владних повноважень) стосовно забудови земельних ділянок на місцевому рівні, у результаті реалізації яких в інших осіб виникають цивільні права та/або обов`язки або які існували на час їх прийняття, є приватноправовими та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 02.02.2026 у справі № 308/17484/23). Судом апеляційної інстанції не застосовано приписи статті 51 та 52 ЗК (у відповідній редакції) та правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.12.2018 у справі № 761/31121/14-ц, де зазначено, що передання земельної ділянки, віднесеної до територій зелених насаджень загального користування (земельної ділянки зелених зон і зелених насаджень міст), для будівництва й обслуговування житлового будинку без зміни її цільового призначення, суперечить приписам ЗК, навіть якщо така ділянка за функціональним призначенням лише частково належить до територій зелених насаджень загального користування, тобто до земель рекреаційного призначення. Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не застосував положення статті 21, частини 2 статті 124, частини 2 статті 134, 186-1 ЗК. Суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав оцінку положенням Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення. Згідно з витягом з містобудівної документації, виданого Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації за №055 2400 від 11.03.2024, земельна ділянка, з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006, яка розташована на вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі м. Києва, відповідно до Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, потрапляє в межі функціональних зон: до території комунально-складської та частково до території зелених насаджень загального користування. Отже, висновки суду апеляційної інстанції суперечать наявним у справі доказам. Відповідно до статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, та доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого. Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК). Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з частинами 1, 3 статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Отже, суб`єкти, визначені цією статтею, можуть ініціювати судовий процес для захисту прав та інтересів інших осіб, якщо їм надано таке право законом. Реалізація такого права відбувається у випадках, передбачених чинним законодавством (зокрема, звернення органів опіки та піклування, антимонопольних органів чи прокурора). Особи, на захист яких подано позов, набувають статусу позивача, а орган або особа, що звернулася до суду, діє фактично як представник їхніх інтересів (аналогічно до ролі прокурора, що діє в інтересах держави). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК). У частині 1 та пунктах 4, 5 частини 3 статті 162 ГПК передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19). Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Предметом позову ГО «Збережемо Солом`янський парк», заявленого до Київської місткої ради та ТОВ «Смарт-Девелопмент», є вимоги про: - визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 11.10.2018 № 1870/5934 про передачу ТОВ «Смарт-Девелопмент» спірної земельної ділянки; - визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Смарт-Девелопмент»; - скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2019 № 31143566 з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Смарт-Девелопмент» на зазначену земельну ділянку. Підставами цього позову є: - порушення статей 51, 52 ЗК, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших нормативно-правових актів щодо частини спірної земельної ділянки, яка належить до території зелених насаджень; - порушення порядку надання спірної земельної ділянки у користування та зміни цільового призначення земельної ділянки; - передачі спірної земельної ділянки у користування на позаконкурентних засадах. ГО «Збережемо Солом`янський парк», заявляючи такі вимоги, зазначила, що відповідно до статутних завдань та мети громадської організації, а також з метою захисту прав та інтересів мешканців територіальної громади міста Києва, зокрема мешканців Солом`янського району, має право на звернення до суду з відповідним позовом. Тобто, позивач вказав, що з позовними вимогами у справі № 910/17910/23, яка розглядається, громадська організація звернулася як особа, якій законом та Орхуською конвенцією надано право звернення до суду з позовом в інтересах інших осіб. При цьому про порушення своїх прав або інтересу як юридичної особи позивач не зазначав. Виходячи з меж розгляду справи судом, передбачених статтями 14, 269 ГПК, суд апеляційної інстанції мав надати оцінку саме цим обґрунтуванням позовних вимог ГО «Збережемо Солом`янський парк» та встановити наявність у позивача повноважень на звернення до суду в інтересах мешканців територіальної громади з зазначеними в позовній заяви вимогами та з якими саме позовними вимогами із тих, що наведено в позовній заяві. Суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції про задоволення позову, тому скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову одночасно з підстав відсутності у позивача права на звернення до суду, відсутності у позивача права, яке підлягає захисту, обрання позивачем неналежного способу захисту та недоведеності позовних вимог. Проте з такими висновками суду погодитися не можна. Позивач є природоохоронною організацією і відповідно до Статуту ГО «Збережемо Солом`янський парк» головною метою організації є збереження, розвиток та правовий захист Солом`янського ландшафтного парку в Солом`янському районі міста Києва; сприяння відновлення безпечного для життя та здоров`я довкілля, забезпечення законних, соціальних, екологічних, економічних та інших прав, свобод та інтересів членів організації та інших осіб, захист прав мешканців щодо врахування їх інтересів стосовно розвитку територій при плануванні і її забудові, вирішення екологічних проблем, усунення інфраструктурних перекосів. Для досягнення мети, передбаченої Статутом, та виконання статутних завдань ГО «Збережемо Солом`янський парк» у встановленому законодавством порядку має право представляти та захищати свої законні інтереси, інтереси фізичних осіб та організацій у державних органах, органах місцевого самоврядування та громадських об`єднаннях, в судах, бути позивачем або учасником справи у суді згідно з чинним законодавством України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські організації» громадська організація є добровільним об`єднанням осіб для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших суспільних інтересів. Громадські організації мають право в порядку, визначеному законодавством України, представляти і захищати права та законні інтереси осіб (частина 1 статті 22 зазначеного Закону). У рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено в її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (пункт 2.6 рішення). Особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів, аналізувалися Верховним Судом у справі № 815/219/17. У постанові від 14.03.2018 Верховний Суд дійшов такого висновку: «Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав. Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати: (1) статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; (2) мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову; (3) інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; (4) чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; (5) добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду». Суд звертає увагу, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством. Зокрема, на захист екологічних інтересів суспільства відповідно до Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17 (на висновки у якій послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК) зазначила, зокрема, що відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю. Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція, яка ратифікована Законом України № 832-ХІУ від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати. Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля. Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства. При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. Так, згідно з Керівництвом здатність громадськості надавати допомогу в забезпеченні дотримання екологічного законодавства є важливою підмогою в роботі урядових органів. Орхуська конвенція встановлює, що забезпечення дотримання екологічного законодавства - це не лише обов`язок природоохоронних органів, але й громадськості, яка також покликана відігравати цілком визначену роль. Згідно з Орхуською конвенцією сторони повинні гарантувати, щоб представники громадськості могли безпосередньо забезпечити дотримання закону в разі дій або бездіяльності як з боку приватних осіб, так і з боку державних органів. Крім того, представники громадськості можуть оскаржувати дії або бездіяльність державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство. Під бездіяльністю в цьому випадку розуміється нездатність здійснити чи забезпечити дотримання природоохоронного законодавства іншими державними органами або приватними суб`єктами діяльності. Відповідно до Керівних принципів щодо забезпечення доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень в галузі охорони навколишнього середовища (Софія, 23-25.10.1995) (Софійські принципи) громадськість повинна мати доступ у міру необхідності до адміністративних і судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і державних органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції не перевірив зазначених доводів позивача, не застосував правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які послалася ГО «Збережемо Солом`янський парк» в обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, зокрема, наведені у пунктах 26-48 постанови Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 904/2439/23. При цьому суд апеляційної інстанції, пославшись, зокрема на положення Орхуської конвенції та правові висновки Верховного Суду, у тому числі з питань застосування цієї конвенції, не здійснив їх практичного застосування при вирішенні спору у справі, що розглядається, та допустив обмежене тлумачення чинного законодавства, частиною якого є Орхуська конвенція. Крім того, суд апеляційної інстанції як на підставу для відмови у позові, у тому числі послався на те, що обраний позивачем спосіб захисту свідчить, що метою поданого позову є саме захист інтересів територіальної громади міста Києва, тоді як позивач не є особою, яка може бути наділена повноваженнями захищати інтереси держави та подавати позови в інтересах територіальної громади міста Києва, у той час як захист екологічних інтересів об`єднання, її членів та засновників, а також жителів Солом`янського району міста Києва належить до публічно-правової сфери відносин. Проте такий висновок суду апеляційної інстанції суперечить висновкам, наведеним Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09.11.2023 та постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/6925/22, відповідно до яких спори у подібних правовідносинах віднесено до юрисдикції господарських судів та мають розглядатися за правилами, встановленими ГПК, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 24.09.2025 у справі № 910/17910/23, що розглядається. Разом із тим, пославшись на те, що позивач не має підстав для звернення за захистом порушених прав у межах приватноправового спору з огляду на захист прав жителів Солом`янського району міста Києва, оскільки таке питання належить до публічно-правової сфери відносин, суд апеляційної інстанції не врахував, що справи щодо оскарження громадянами - членами територіальних громад (з обґрунтуванням необхідності захисту громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (суб`єктів владних повноважень) стосовно забудови земельних ділянок на місцевому рівні (про надання дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження відповідних проєктів землеустрою та надання земельних ділянок у користування, зміни їх цільового призначення, містобудівних умов та обмежень земельної ділянки та інших, виданих в інтересах інших осіб (забудовників, землекористувачів)) суди розглядають в порядку цивільного/господарського судочинства, у тому числі, враховуючи, що у таких справах вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК, оскільки фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті реалізації рішення суб`єкта владних повноважень або існувало на час його прийняття (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2026 у справі № 308/17484/23, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення). Також, відмовляючи в задоволенні позову ГО «Збережемо Солом`янський парк» з підстав відсутності порушеного права позивача та обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, зокрема наведеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, є самостійними підставами (відсутність порушеного права та обрання неналежного способу захисту) для відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається одночасно дійшов висновку про недоведеність того, що частина спірної земельної ділянки належала до території зелених насаджень загального користування. При цьому суд апеляційної інстанції не спростував протилежних висновків суду першої інстанції, що були покладені в основу судового рішення про задоволення позову, і не навів обґрунтування, за якими такі висновки вважає помилковими, а також у порушення положень статей 86, 269, 282 ГПК не дослідив та не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам: - Генеральному плану міста Києва, за яким спірна земельна ділянка розташована на землях, які частково відносяться до комунально-складських територій, а частково - до зелених насаджень загального користування та потрапляє в зелену зону; - таблиці № 2 «Озеленені території загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам», що є додатком до програми розвитку зелених зон міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради № 806/3381 від 19.07.2005, у якій наведено інформацію, що парк відпочинку по вул. Солом`янській, площа 32,28 га, відноситься до озеленених територій загального користування; при розробці Програми розвитку зелених зон міста Києва враховані планувальні рішення Генерального плану міста Києва; зміни до Програми розвитку зелених зон міста Києва в частині площі парку відпочинку по вул.Солом`янській, Київською міською радою не вносились; - листу Комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 13.12.2021 № 077/226-5304, у якому наведено інформацію, що частина спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006 входить до Програми розвитку зелених зон міста Києва та відноситься до парку відпочинку по вулиці Солом`янській; - даним з публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності (МІАС ЗМД) «Містобудівний кадастр Києва» (http://mkk.kga.gov.ua), за якими спірна земельна ділянка частково знаходиться на території зелених насаджень загального користування; - листу Київської міської військової адміністрації «Про розгляд електронної петиції № 12510» від 15.09.2023, у якому наведено інформацію, що відповідно до схеми мережі озеленених територій загального користування до Програми розвитку зеленої зони міста Києва та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006 частково відносилась до території парку відпочинку по вул. Солом`янській; - листу Київського міського голови від 13.10.2023 № 001-01-1148, у якому наведено інформацію, що відповідно до схеми мережі озеленених територій загального користування до Програми розвитку зелених зон міста Києва та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006 частково належала до території парку відпочинку по вул. Солом`янській; земельна ділянка по вул. Генерала Шаповала, 1, частково входить до території парку. - аналогічній за змістом інформації, наведеній у листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 28.09.2023 № 055_7516, у листі Постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Київської міської ради від 20.09.2023 № 08/281-1269; - витягу з містобудівної документації від 11.03.2024 № 055-2400, сформованому Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, наведено інформацію, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:186:0006, яка розташована по вул. Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі міста Києва, відповідно до Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, потрапляє в межі функціональних зон: до території комунально-складської та частково до території зелених насаджень загального користування. При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу, що саме від встановлення обставин щодо накладення спірної земельної ділянки на територію зелених насаджень загального користування залежить вирішення питання наявності у ГО «Збережемо Солом`янський парк» повноважень на звернення до суду з зазначеним позовом. Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції наведених норм матеріального та процесуального права, а також висновків Верховного Суду з відповідного питання не врахував, не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення суду апеляційної інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи порушив норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, то цей суд дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову за наведених у судовому рішенні обставин. Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду, а також на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не дослідив зібрані докази й не встановив ті фактичні обставини, від яких залежить правильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, на які послався скаржник у касаційній скарзі, що впливає на вирішення позовних вимог, Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини 3, частини 4 статті 310 ГПК. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 910/17910/23 скасувати.

3. Справу № 910/17910/23 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.С. Берднік Судді: В.А. Зуєв І.С. Міщенко