Постанова КГС ВС № 645/45/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ cправа № 645/45/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. - головуючий, Кролевець О.А. , Студенець В.І. , за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М. , позивачки - ОСОБА_5 , відповідача 1 - не з`явились, відповідача 2 - не з`явились, відповідача 3 - не з`явились, третьої особи 1 - не з`явились, третьої особи 2 - не з`явились, третьої особи 3 - не з`явились, третьої особи 4 - не з`явились, третьої особи 5 -не з`явились, третьої особи 6- не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 (головуючий суддя - Слободін М.М. , судді: Гребенюк Н.В. , Шутенко І.А. ) та рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2025 (суддя Жиляєв Є.М. ) у справі №645/45/24 за позовом ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 до

1. Приватного сільськогосподарського підприємства " Рідкодуб ",

2. ОСОБА_13 ,

3. ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Тарас Андрійович ,

2. Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко Ольга Сергіївна ,

3. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Євгеніївна ,

4. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова Марина Аркадіївна ,

5. Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Бугай Ігор Валерійович ,

6. ОСОБА_19 , про визнання недійним рішення, визнання недійним статуту, скасування реєстраційних дій (записів), визнання права власності на частку в статутному капіталі та витребування із незаконного володіння частки в статутному капіталі, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст обставин справи

1. У січні 2024 року ОСОБА_11 (далі за текстом також - ОСОБА_11 ) в особі законного представника ОСОБА_12 звернулася до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства " Рідкодуб " (далі за тестом також - ПСП " Рідкодуб "), ОСОБА_13 (далі за текстом також - ОСОБА_13 ), ОСОБА_6 (далі за текстом також - ОСОБА_6 ), треті особи: Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Тарас Андрійович (далі за текстом також - приватний нотаріус Гончаренко Т.А. ), Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко Ольга Сергіївна (далі за текстом також - державний реєстратор Литовченко О.С. ), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Захарченко Вікторія Євгенівна (далі за текстом також - приватний нотаріус Захарченко В.Є. ), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова Марина Аркадіївна (далі за текстом також - приватний нотаріус Никифорова М.А. ), Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Бугай Ігор Валерійович (далі за текстом також - державний реєстратор Бугай І.В. ), ОСОБА_19 (далі за текстом також - ОСОБА_19 ), про визнання недійсним рішення засновника підприємства, скасування реєстраційних дій, визнання права власності на частку в статутному капіталі та витребування із незаконного володіння частки в статутному капіталі підприємства.

2. У лютому 2024 року ОСОБА_12 звернулася до суду з позовом до ПСП " Рідкодуб ", ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Гончаренко Т.А. , державний реєстратор Литовченко О.С. , приватний нотаріус Захарченко В.Є. , приватний нотаріус Никифорова М.А. , державний реєстратор Бугай І.В. , ОСОБА_19 про визнання спільною сумісною власністю подружжя статутного капіталу, визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсним статуту, визнання права власності на частку в статутному капіталі, витребування з незаконного володіння частки в статутному капіталі.

3. Фрунзенський районний суд м. Харкова рішенням від 11.10.2024 позовні вимоги неповнолітньої ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 задовольнив, визнав недійсним рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", посвідчене 20.12.2022 приватним нотаріусом Гончаренко Т.А. , р.н. 2854; скасував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії/записи: № дії 1004551070004000343 від 26.12.2022 о 08:45:48 державного реєстратора Литовченко О.С. ; №1004551070005000343 від 15.02.2023 о 12:49:53 приватного нотаріуса Захарченко В.Є. ; №1004551070006000343 від 22.03.2023 о 17:50:38 приватного нотаріуса Никифорової М.А. ; №1004551070007000343 від 15.09.2023 о 09:18:42 державного реєстратора Бугай І.В. ; визнав за ОСОБА_11 право власності на частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " у розмірі 1 000 грн, що становить 50% статутного капіталу, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ; витребував із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " в розмірі 1 000 грн, що становить 50% статутного капіталу. Зустрічний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову, ОСОБА_12 задовольнив, визнав спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_12 частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " у розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу; визнав недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПСП " Рідкодуб " від 21.07.2022 між ОСОБА_20 та ОСОБА_13 ; визнав недійсним Статут (нова редакція) ПСП " Рідкодуб ", затверджений рішенням від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", який підписаний ОСОБА_13 та посвідчений 23.12.2022 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Пусан Т.В. в реєстрі за №3299, зареєстрований 26.12.2022 о 08:45:48 за №1004551070004000343 державним реєстратором Литовченко О.С. ; визнав за ОСОБА_12 право власності на частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " у розмірі 1 000 грн, що становить 50% статутного капіталу як частку у спільному майні подружжя ОСОБА_12 та ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ; витребував із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12 частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " у розмірі 1 000 грн, що становить 50%. Стягнув з ОСОБА_13 в дохід держави судовий збір у сумі 2 711,47 грн; з ПСП " Рідкодуб " у дохід держави судовий збір у сумі 3 248,27 грн; зі ОСОБА_6 у дохід держави судовий збір у сумі 4 390,67 грн; з ОСОБА_13 , ПСП " Рідкодуб ", ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 судовий збір у сумі 605,60 грн по 201,87 грн з кожного.

4. Харківський апеляційний суд постановою від 23.05.2025 рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.10.2024 у справі 645/45/24 скасував. Провадження у справі за позовом ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 до ПСП " Рідкодуб ", ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , треті особи: Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради , приватний нотаріус Гончаренко Т.А. , державний реєстратор Литовченко О.С. , приватний нотаріус Захарченко В.Є. , приватний нотаріус Никифорова М.А. , державний реєстратор Бугай І.В. , ОСОБА_19 , про визнання недійсним рішення засновника підприємства, скасування реєстраційних дій, визнання права власності на частку в статутному капіталі та витребування із незаконного володіння частки в статутному капіталі підприємства, та за позовом ОСОБА_12 до ПСП " Рідкодуб ", ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Гончаренко Т.А. , державний реєстратор Литовченко О.С. , приватний нотаріус Захарченко В.Є. , приватний нотаріус Никифорова М.А. , державний реєстратор Бугай І.В. , ОСОБА_19 про визнання спільною сумісною власністю подружжя статутного капіталу, визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсним статуту, визнання права власності на частку в статутному капіталі, витребування з незаконного володіння частки в статутному капіталі, - закрив. Роз`яснив ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 , що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства. Протягом десяти днів з дня отримання постанови ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 та ОСОБА_12 мають право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

5. Ухвалою від 04.06.2025 Харківський апеляційний суд задовольнив заяву неповнолітньої ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 про направлення справи за встановленою юрисдикцією, яка надійшла до суду після постановлення ухвали про закриття провадження у справі, справу передав до Господарського суду Харківської області як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено її розгляд.

6. У поданій Господарському суду Харківської області на виконання вимог останнього заяві про усунення недоліків позовної заяви (в уточненій редакції) ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 просить: 1. визнати недійсним рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " ОСОБА_20 (далі за текстом також - ОСОБА_20 ) про: - затвердження передачі ОСОБА_20 ОСОБА_13 частки в статутному капіталі в розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу ПСП " Рідкодуб "; - про виключення ОСОБА_20 зі складу засновників ПСП " Рідкодуб "; - про включення ОСОБА_13 до складу засновників ПСП " Рідкодуб "; - затвердження розподілу часток в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " наступним чином: ОСОБА_13 - частка статутного капіталу розміром 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу ПСП " Рідкодуб "; - затвердження статуту ПСП " Рідкодуб " у новій редакції; - звільнення з 20.12.2022 з посади директора та головного бухгалтера ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) ОСОБА_20 , а також виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант); - призначення з 21.12.2022 на посаду директора та головного бухгалтера ПСП " Рідкодуб " ОСОБА_13 , а також включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант); 2. визнати недійсним Статут (нова редакція) ПСП " Рідкодуб ", затверджений рішенням від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", який підписаний ОСОБА_13 та посвідчений 23.12.2022 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Пусан Т.В. в реєстрі за №3299, зареєстрований 26.12.2022 о 08:45:48 за №1004551070004000343 державним реєстратором Литовченко О.С . 3. скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступні реєстраційні дії/записи: - №1004551070004000343 від 26.12.2022 о 08:45:48 державного реєстратора Литовченко О.С. ; - №1004551070005000343 від 15.02.2023 о 12:49:53 приватного нотаріуса Захарченко В.Є. ; - №1004551070006000343 від 22.03.2023 о 17:50:38 приватного нотаріуса Никифорової М.А. ; - №1004551070007000343 від 15.09.2023 о 09:18:42 державного реєстратора Бугай І.В. ; 4. визнати за ОСОБА_11 право власності на частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " в розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ; 5. витребувати із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " в розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу.

7. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка, серед іншого, стверджує, що: (1) під час формування спадкової маси для оформлення спадщини за законом після смерті ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , у спадковій справі №155/2022 з`ясувалось, що 26.12.2022 державний реєстратор Литовченко О.С. провела реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ПСП " Рідкодуб ", після вчинення якої засновника (учасника) ПСП " Рідкодуб " ОСОБА_20 було виключено, а також було виключено інформацію про нього як керівника цієї юридичної особи; (2) відповідна реєстраційна дія була проведена на підставі рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " ОСОБА_20 , яке начебто посвідчено приватним нотаріусом та нібито підписано засновником ОСОБА_20 , а також запрошеним громадянином ОСОБА_13 , за яким (рішенням) затверджено розподіл часток в статутному капіталі підприємства таким чином: ОСОБА_13 - частка статутного капіталу розміром 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу ПСП " Рідкодуб ". За змістом цього рішення ОСОБА_20 був присутнім при його підписанні 20.12.2022, а приватний нотаріус Гончаренко Т.А. засвідчив справжність його підпису у своїй присутності, тоді як відповідно до довідки про смерть та свідоцтва про смерть ОСОБА_20 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_8 о 22:35, що вказує про вчинення вказаної реєстраційної дії на підставі підробленого рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", яке не підписувалось та не могло підписуватись останнім, оскільки такий на цей час вже помер; (3) згадане рішення засновників має посилання на укладений ще 21.07.2022 в селі Рідкодуб Куп`янського району Харківської області в простій письмовій формі між ОСОБА_20 та ОСОБА_13 договір купівлі-продажу корпоративних прав, який, у свою чергу, є таким, що не укладався, тобто не вчинений, а тому визначені ним правові наслідки, як то набуття ОСОБА_13 права власності на відповідні корпоративні права, належні ОСОБА_20 , не відбулися. Незважаючи на це, ОСОБА_13 здійснив відчуження набутої у протиправний спосіб частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " на користь ОСОБА_19 , який, у свою чергу, відчужив її на користь ОСОБА_6 . Хоча набуття ОСОБА_6 права власності на частку (частки) в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " у певні періоди та розмірах й відбувалось на оплатній основі, що вбачається зі змісту відповідних договорів, проте його не можна вважати належним, адже таке було набуто у ОСОБА_13 , який такого права на мав. Отже, останнього набувача корпоративних прав у ПСП " Рідкодуб " не можна вважати добросовісним; (4) внаслідок зазначених змін у структурі власності ПСП " Рідкодуб " ОСОБА_6 набув прямого вирішального впливу на 100% статутного капіталу та є на цей час його єдиним засновником (учасником), тоді як позивачка, яка є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , та має право на спадщину у вигляді частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ", унаслідок зазначених протиправних дій позбавлена можливості оформити спадщину після смерті її батька, а саме право власності на частку в статутному капіталі цього підприємства, яка йому належала на момент смерті. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

8. Позивачка - ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 у с. Гряниківка Дворічанського району Харківської області.

9. Батьками позивачка є ОСОБА_12 , громадянка Молдови, та громадянин України ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторне) серія НОМЕР_2 , виданим 29.10.2021 Куп`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (т. 1 а.с. 75, т. 2 а.с. 29). 10. 24.11.2015 ОСОБА_20 зареєстрував ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 40136139 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань :14551020000000343. Місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі: Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області (т. 1 а.с. 88, 104).

11. За рахунок спільних коштів батьків позивачки, а саме ОСОБА_12 та ОСОБА_20 сформований статутний капітал ПСП " Рідкодуб " в розмірі 2 000 грн (т. 1 а.с. 87-103).

12. Відповідно до розділу 1 Статуту ПСП " Рідкодуб " у редакції рішення засновника від 30.10.2015 №1 засновником та власником підприємства є громадянин України ОСОБА_20 , 1975 р.н., паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Дворічанським РВ ГУМСУ України в Харківській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 87-103).

13. Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Статуту ПСП " Рідкодуб " у редакції рішення засновника від 30.10.2015 №1 статутний капітал розподіляється наступним чином: частка ОСОБА_20 (податковий номер НОМЕР_4 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області 18.11.2009, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) складає 2 000 грн, що становить 100% від розміру статутного капіталу, яка сформована грошовими коштами.

14. Згідно з пунктом 8.2 розділу 8 Статуту ПСП " Рідкодуб " у редакції рішення засновника від 30.10.2015 №1 частка ОСОБА_20 складає 2 000, що становить 100% від розміру статутного капіталу ПСП " Рідкодуб ", яка сформована грошовими коштами.

15. Відповідно до пункту 10.1 розділу 10 Статуту ПСП " Рідкодуб " у редакції рішення засновника від 30.10.2015 №1 підприємство може очолювати сам засновник або призначений для керівництва підприємством виконавчий директор (директор).

16. Згідно з положеннями пункту 14.1 розділу 14 Статуту ПСП " Рідкодуб " у редакції рішення засновника від 30.10.2015 №1 зміни та доповнення до статуту вносяться засновником.

17. Відповідно до міграційної картки серії 1419 за №2943822 ОСОБА_20 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_12 , за паспортом НОМЕР_3 через митний пропускний пункт Валуйки 20.09.2022 в`їхав до російської федерації із задекларованим терміном перебування до 15.12.2022 (т. 1 а.с.105).

18. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_20 помер, про що міжрайонний відділ ЗАГС №1 управління ЗАГС орловської області (росія) 20.10.2022 видав свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

19. ОСОБА_20 помер на території іноземної держави російської федерації, не встигнувши повернутися до України (т. 1 а.с. 108-111).

20. Відповідно до довідки про смерть № НОМЕР_6 , виданої 28.09.2023 міжрайонним відділом ЗАГС №1 управління ЗАГС орловської області , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець с. Авдарма Камратського району Республіки Молдова, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_8 о 22 год. 35 хв. у м. орел орловської області, російська федерація. Причина смерті: гемоперікард 131.2, розшарування аорти із розривом 171.0, гіпертонічна хвороба

110. Документи, які підтверджують смерть: медичне свідоцтво про смерть (остаточне) серії НОМЕР_13 від 1810.2022 БУЗ орловської області " Орловська обласна клінічна лікарня " (т. 1 а.с.106). 21. 12.07.2023 міжрайонний відділ ЗАГС №1 управління ЗАГС орловської області (росія) видав повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_20 (апостильоване 17.07.2023 в м. орел орловської області, номер запису 256), відповідно до якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_8 о 22 год. 35 хв. у місті орел орловської області російської федерації, про що складений актовий запис про смерть №170229570000104491005 (т. 1 а.с. 112-113).

22. На момент смерті ОСОБА_20 (ІНФОРМАЦІЯ_8) у місті орел орловської області рф для України була чинною та діяла Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, відповідно до якої Україна приймає без будь-якого спеціального посвідчення документи, які видані або засвідчені компетентною установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах її компетенції та за встановленою формою та скріплені гербовою печаткою на території однієї з Договірних Сторін. Такі документи розглядаються як офіційні документи, користуються доказовою силою офіційних документів.

23. Свідоцтво про смерть ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , серії НОМЕР_5 , яке видане 20.10.2022 міжрайонним відділом ЗАГС №1 управління ЗАГС орловської області (росія), є таким, що відповідно до положень Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 приймається Україною без будь-якого спеціального посвідчення, розглядається як офіційний документ, користується доказовою силою офіційних документів.

24. Вказане свідоцтво про смерть має дані про номер та дату актового запису про смерть, а саме "22.10.2022 № НОМЕР_7 " (т. 1 а.с. 112-113). 25. 17.06.2025 третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видав повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 у місті орел, орловської області російської федерації. 26. 09.12.2022 позивачка звернулась до четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 09.12.2022 уповноважена особа четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори зареєструвала спадкову справу №70020694 та видала витяг №70866291 (т. 1 а.с. 114).

27. Спадкоємці ОСОБА_20 за законом, а саме дружина померлого ОСОБА_12 і донька ОСОБА_24 подали заяву до нотаріальної контори у встановлені законодавством строки, відповідно до якої ОСОБА_12 та ОСОБА_24 відмовились від права на спадкування майна та корпоративних прав ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 40136139 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , на користь неповнолітньої дочки померлого - ОСОБА_11 , тобто на користь позивачки (т. 2 а.с. 191). 28. 12.04.2023 позивачка звернулась до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримала витяг 207502343434 з метою формування матеріалів для оформлення спадщини за законом після смерті ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , у спадковій справі №155/2022, внаслідок чого з`ясувалось, що 26.12.2022 о 08:45:48 державний реєстратор Литовченко О.С. провела реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, №1004551070004000343 щодо ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 40136139 (т. 1 а.с. 198-203).

29. Після вчинення цієї реєстраційної дії засновника (учасника) ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 40136139 , адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , було виключено. Так само виключено було інформацію про ОСОБА_20 як керівника цієї юридичної особи.

30. Вказані реєстраційні дії вчинені після смерті власника ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 40136139 , ОСОБА_20 (т. 1 а.с.106).

31. Наведені дії зі зміни власника та керівника (головного бухгалтера) приватного підприємства проведені на підставі рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", яке містить інформацію про його посвідчення приватним нотаріусом Гончаренко Т.А. (свідоцтво про заняття нотаріальною діяльністю №6518) та підписання засновником громадянином України ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , частка в статутному капіталі підприємства 2 000 грн, що становить 100%, а також запрошеним громадянином України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , та яким (рішенням) затверджений розподіл часток у статутному капіталі підприємства таким чином: ОСОБА_13 частка в статутному капіталі підприємства 2 000 грн, що становить 100% (т. 1 а.с. 116).

32. Відповідно до цього рішення: - ОСОБА_20 був присутнім при його підписанні 20.12.2022; - приватний нотаріус Гончаренко Т.А. засвідчив справжність його підпису у своїй присутності. 33. 22.05.2023 мати позивачки - ОСОБА_12 звернулась до відділу поліції №1 ХРУП №1 Головного управління національної поліції в Харківській області із заявою про кримінальне правопорушення за частиною четвертою статті 190, частинами першою, третьою, четвертою статті 358, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі за текстом - КК) щодо групи осіб, а саме: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_9 , виданий 15.10.2019, орган що видав 6313, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ), державного реєстратора Литовченко О.С. , приватного нотаріуса Гончаренко Т.А . 34. 01.06.2023 уповноважена особа відділу поліції №1 ХРУП №1 Головного управління національної поліції в Харківській області зареєструвала кримінальне провадження №12023221140000584 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК. ОСОБА_12 визнано потерпілою, про що видано пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого (т. 1 а.с. 132-133, т. 2 а.с.42).

35. Відповідно до постанови першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 03.08.2023 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №1203221140000584 від 31.05.2023 за частиною третьою статті 358 КК доручено СУ ГУНП в Харківській області (т. 1 а.с. 134-135, т. 2 а.с. 43-44).

36. У зазначеному кримінальному провадженні 07.09.2023 слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова у справі №953/8009/23 надав тимчасовий доступ до речей та документів приватного нотаріуса Гончаренко Т.А. з метою вилучення оригіналів документів: рішення №1 засновників ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ), договору купівлі-продажу корпоративних прав від 21.07.2022, укладеного між ОСОБА_20 та ОСОБА_25 , а також документів, на підставі яких їх посвідчено.

37. На виконання зазначеної ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у справі №953/8009/23 приватний нотаріус Гончаренко Т.А. листом від 19.09.2023 вих. №184/01-16 повідомив, що нотаріальні та реєстраційні дії, які зазначені в ухвалі від 07.09.2023, у грудні 2022 він не вчиняв, а нотаріальний бланк НСЕ 367487 використаний для засвідчення справжності підпису на рішенні учасника щодо іншої юридичної особи, а саме за реєстровим №2854 ним засвідчено справжність підпису ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , на рішенні учасника ТОВ " ТОРГОВИЙ КЛУБ "АЛЬТА " (т. 1 а.с. 136-139, т. 2 а.с. 45-48).

38. Відповідно до даних протоколу допиту свідка від 22.09.2023 у кримінальному провадженні №12023221140000584 від 31.05.2023 Гончаренко Т.А. , ознайомившись із рішенням №1 засновників ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) на спеціальному бланку нотаріальних документів серії НСЕ 367487, реєстровий №2854 від 20.12.2022, повідомив, що підпис біля його прізвища виконаний не ним, печатка відрізняється від справжньої, а спеціальний бланк не відповідає дійсному (т. 1 а.с. 140-149, т. 2 а.с. 49-55).

39. Вищевказані дані та письмові докази позивачка, як вона стверджує, отримала від своєї матері - ОСОБА_12 , яка є потерпілою у кримінальному провадженні №12023221140000584 від 31.05.2023 та має право на отримання фотокопій таких матеріалів.

40. Відповідно до висновку експерта від 27.09.2023 за №СЕ-19/121-23/21295-ПЧ Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру підпис від імені Гончаренка Т.А. праворуч від друкованого тексту "приватний нотаріус" у документі: рішення №1 засновника ПСП " Рідкодуб " код ЄДРПОУ 40136139 (бланк Міністерства юстиції України з серійним номером НСЕ 367487) від 20.12.2022 виконаний не Гончаренко Т.А. , а іншою особою (т. 1 а.с. 150-156, т. 2 а.с. 56-61). Виявлені під час дослідження відмінності підпису стійки та достатні для категоричного висновку про неналежність підпису на рішенні від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 40136139 , Гончаренку Т.А .

41. У рамках кримінального провадження №12023221140000584 від 31.05.2023 орган досудового розслідування провів експертизу та отримав висновок від 01.08.2024 №5024/24-33, виконаний експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз . За змістом зазначеного експертного висновку бланк Міністерства юстиції України НСЕ 367487 (на якому міститься друкований текст рішення №1 засновника ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) від 20.12.2022) за своїми характеристиками не є відповідним зразкам аналогічних безсумнівних бланків для нотаріальних дій Міністерства юстиції України , що виготовляє поліграфічне підприємство " ПК Україна ". Його реквізити виконані за допомогою плоского (офсетного) друкування; захисні волокна не являються волокнами, а імітовані шляхом друкування; вихідні дані підприємства нанесені знакосинтезуючим пристроєм (принтер, БФП) із струминною технологією друку, а не плоским (офсетним) способом; водяні знаки імітовані шляхом нанесення їх малюнку на поверхню паперу безбарвною речовиною, а не створені при виготовленні паперу. Захисний елемент, який припресований в нижньому правому куті лицевого боку наданого бланку для нотаріальних дій Міністерства юстиції України НСЕ 367487 (на якому міститься друкований текст рішення №1 засновника ПСГП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) від 20.12.2022), із фоновим малюнком з аксонометричним зображенням і з голографічним захисним елементом із символічним зображенням малого Державного Герба України (тризуба) та стилізованого зображення пам`ятника князю Ярославу Мудрому в художньому оформленні не є відповідним зразком аналогічних захисних елементів, які припресовані до безсумнівних бланків для нотаріальних дій Міністерства юстиції України , що виготовляє поліграфічне підприємство " ПК Україна ".

42. Рішення засновника ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) від 20.12.2022 №1 має посилання на укладений ще 21.07.2022 в селі Рідкодуб Куп`янського району Харківської області в простій письмовій формі між ОСОБА_20 та ОСОБА_13 договір купівлі-продажу корпоративних прав (т. 1 а.с. 115).

43. Відповідно до висновку від 14.03.2024 №СЕ-19/121-24/6830-ПЧ, виконаного Харківським науково-дослідним криміналістичним центром МВС України , підпис від імені ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у рядку "Продавець ОСОБА_20 " у договорі купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПСП " Рідкодуб " від 21.07.2022 виконаний не ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а іншою особою (т. 2 а.с. 182-190). 44. 14.02.2023 ОСОБА_13 здійснив відчуження набутої у ОСОБА_20 за договором частки в статутному капіталі ПСГП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 4013613 , на користь ОСОБА_19 , що підтверджується договором купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) від 14.02.2023; рішенням від 14.02.2023 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ), яке посвідчене приватним нотаріусом Захарченко В.Є. 14.02.2023, р.н. 72, 73; статутом ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) в редакції рішення від 14.02.2023 №1, який посвідчений приватним нотаріусом Захарченко В.Є. 14.02.2023, р.н. 75; структурою власності ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ); інформацією з Єдиного реєстру боржників від 14.02.2023 11:50 щодо ОСОБА_13 ; інформацією з Єдиного Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.02.2023 12:28:50 щодо ОСОБА_13 ; описом документів, що подаються для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 14.02.2023 реєстраційний номер справи 145500034334; заявою щодо державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу від 14.02.2023 (т. 3 а.с. 6-37).

45. Такі зміни в складі учасників (засновників) ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.02.2023 о 12:49:53 №1004551070005000343 приватним нотаріусом Захарченко В.Є. , а саме: Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна установчих документів. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, що вбачається із витягу від 17.04.2023 за кодом №207502343434 станом на 17.04.2023 14:29:07 (т. 1 а.с. 198-204). 46. 21.03.2023 за договором купівлі-продажу ОСОБА_19 здійснив відчуження набутої за договором від 14.02.2023 у ОСОБА_13 частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 4013613 , на користь ОСОБА_6 у розмірі 20%, що становить 400 грн, на підставі рішення засновника від 31.03.2023 №2, посвідченого приватним нотаріусом Никифоровою М.А. , р.н.102.

47. За рішенням засновника від 21.03.2023 №3 здійснено розподіл часток у статутному капіталі таким чином: ОСОБА_19 - 80%, ОСОБА_6 - 20%, а також затверджено в новій редакції Статут ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ), посвідчений 21.03.2023 приватним нотаріусом Никифоровою М.А. , р.н. 108, 109 (т. 1 а.с. 157-178). 48. 22.03.2023 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Никифорова М.А. вчинила реєстраційну дію №1004551070006000343, а саме: Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна установчих документів, що доводиться витягом від 17.04.2023 за кодом №207502343434 станом на 17.04.2023 14:29:07 (т. 1 а.с. 198-203). 49. 07.09.2023 ОСОБА_19 та ОСОБА_6 уклали договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ), за яким ОСОБА_6 набув 80% частки в статутному капіталі в сумі 1 600 грн.

50. У цей же день відповідно до рішення засновника від 07.09.2023 №1 затверджений перерозподіл часток в статутному капіталі підприємства, за яким частка ОСОБА_6 у статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) становить 100% розміром 2 000 грн.

51. Цим же рішенням Статут ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) затверджено у новій редакції, ОСОБА_19 звільнено з посади директора та головного бухгалтера підприємства та призначено на ці посади ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 179-197).

52. Рішення засновника ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) від 07.09.2023 №1 посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_28 14.09.2023, р.н. 888, 889.

53. У цей же день та цим же нотаріусом посвідчено нову редакцію Статуту ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ), затвердженого рішенням засновників від 07.09.2023 №1, р.н. 892, відповідно до пункту 1.4 якого засновником підприємства є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (паспорт № НОМЕР_12 , виданий 05.07.2019, орган, що видав 6323).

54. Відповідно до пункту 5.3 цієї редакції Статуту на дату підписання та проведення державної реєстрації цього Статуту розподіл часток у статутному капіталі підприємства такий: ОСОБА_6 - частка статутного капіталу підприємства розміром 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу (т. 1 а.с. 181-197). 55. 15.09.2023 здійснена зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна установчих документів. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 4013613 .

56. Зазначені зміни здійснив державний реєстратор Бугай І.В. , реєстраційна дія №1004551070007000343, що доводиться витягами від 12.10.2023 за кодом №74603838012 станом на 12.10.2023 08:31:43 (т. 1 а.с. 208-211) та від 16.12.2023 за кодом №281684263545 станом на 16.12.2023 11:08:15 (т. 1 а.с. 212-219, т. 2 а.с. 34-40). Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

57. Господарський суд Харківської області рішенням від 21.10.2025 у справі №645/45/24 позов ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 задовольнив повністю.

58. Визнав недійсним рішення №1 від 20.12.2022 засновника ПСП " Рідкодуб " про: - затвердження передачі ОСОБА_20 ОСОБА_13 частки в статутному капіталі в розмірі 2 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ПСП " Рідкодуб "; - виключення ОСОБА_20 зі складу засновників ПСП " Рідкодуб "; - включення ОСОБА_13 до складу засновників ПСП " Рідкодуб "; - затвердження розподілу часток в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " наступним чином: ОСОБА_13 - частка статутного капіталу розміром 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу ПСП " Рідкодуб "; - затвердження статуту ПСП " Рідкодуб " в новій редакції; - звільнення з 20.12.2022 з посади директора та головного бухгалтера ПСП " Рідкодуб " ОСОБА_20 , а також виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант); - призначення з 21.12.2022 на посаду директора та головного бухгалтера ПСП " Рідкодуб " ОСОБА_13 , а також включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про нього як про особу, яка має право вчиняти дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо (підписант). Визнав недійсним Статут (нова редакція) ПСП " Рідкодуб ", затверджений рішенням від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", який підписаний ОСОБА_13 , та посвідчений 23.12.2022 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Пусан Т.В. в реєстрі за №3299, зареєстрований 26.12.2022 о 08:45:48 за №1004551070004000343 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко О.С . Скасував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступні реєстраційні дії/записи: - №1004551070004000343 від 26.12.2022 о 08:45:48 державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради Литовченко О.С. ; - №1004551070005000343 від 15.02.2023 о 12:49:53 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Захарченко В.Є. ; - №1004551070006000343 від 22.03.2023 о 17:50:38 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Никифорової М.А. ; - №1004551070007000343 від 15.09.2023 о 09:18:42 державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Бугай І.В . Визнав за ОСОБА_11 право власності на частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " в розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 . Витребував із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " в розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу. Стягнув з ПСП " Рідкодуб " в дохід Державного бюджету України 24 224 грн судового збору.

59. Східний апеляційний господарський суд постановою від 18.02.2026 рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2025 у справі №645/45/24 залишив без змін.

60. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що: (1) свідоцтво про смерть ОСОБА_20 , яке видане 20.10.2022 міжрайонним відділом ЗАГС №1 управління ЗАГС орловської області (росія) та повторне свідоцтва про смерть серії, видане 12.07.2023 міжрайонним відділом ЗАГС №1 управління ЗАГС орловської області (росія), є такими, що відповідно до положень Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 Україною приймаються без будь-якого спеціального посвідчення, розглядаються як офіційні документи, користуються доказовою силою офіційних документів, а тому зазначені документи судом приймаються як належні та допустимі докази на підтвердження факту смерті ОСОБА_20 ; (2) факт смерті ОСОБА_20 у визначені в офіційних документах дату та місті не потребує додаткового підтвердження та реєстрації за відповідними внутрішніми процедурами за законодавством України ; (3) факт підроблення рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСГП " Рідкодуб " підтверджений висновком експерта від 27.09.2023 №СЕ-19/121-23/21295-ПЧ, а також неможливістю його підписання ОСОБА_20 , так як, незважаючи на зазначення про його присутність при підписанні відповідного рішення 20.12.2022, ОСОБА_20 відповідно до довідки про смерть та свідоцтва про смерть помер ще ІНФОРМАЦІЯ_8; (4) підроблене рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) не може породжувати юридичних наслідків, оскільки не відповідає внутрішній волі сторін, які в ньому зазначені, такими особами не підписувалось, в нотаріальному порядку не посвідчувалось, а тому має бути визнане недійсним; (5) договір купівлі-продажу корпоративних прав, а саме частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ", між ОСОБА_20 (продавцем) та ОСОБА_13 (покупцем) від 21.07.2022 є таким, що не укладався, оскільки відповідно до висновку від 14.03.2024 №СЕ-19/121-24/6830-ПЧ, виконаного Харківським науково-дослідним криміналістичним центром МВС України , підпис від імені ОСОБА_20 в рядку "Продавець ОСОБА_20 " в договорі купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ПСП " Рідкодуб " від 21.07.2022 виконаний не ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а іншою особою; (6) Статут (нова редакція) ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ), який підписаний ОСОБА_13 та посвідчений 23.12.2022 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Пусан Т.В. в реєстрі за №3299, має посилання про його затвердження рішенням від 20.12.2022 №1 засновника цього підприємства, а саме рішенням його власника ОСОБА_20 , який був присутнім при його підписанні 20.12.2022, проте згідно з довідкою про смерть та свідоцтвом про смерть помер ще ІНФОРМАЦІЯ_8 о 22:35, отже, зазначений Статут є недійсним, оскільки рішення про його затвердження власником ОСОБА_20 не приймалось, також відсутня воля власника юридичної особи ОСОБА_20 на момент ухвалення рішення на доручення новому засновнику підписати Статут (нова редакція) ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ); (7) у зв`язку із визнанням недійсними зазначених рішення та Статуту підлягає скасуванню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційна дія/запис №1004551070004000343 від 26.12.2022 о 08:45:48 державного реєстратора Литовченко О.С. ; (8) інші реєстраційні дій, а саме: №1004551070005000343 від 15.02.2023 о 12:49:53 приватного нотаріуса Захарченко В.Є. ; №1004551070006000343 від 22.03.2023 о 17:50:38 приватного нотаріуса Никифорової М.А. ; №1004551070007000343 від 15.09.2023 о 09:18:42 державного реєстратора Бугай І.В. , як похідні від реєстраційної дії/запису №1004551070004000343 від 26.12.2022 о 08:45:48 державного реєстратора Литовченко О.С. , та такі, що відбулися внаслідок подальшої реалізації набутої у протиправний спосіб частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 4013613 , також підлягають скасуванню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, зокрема як такі, що доведені та відповідають ознакам належного та ефективного способу захисту порушених прав; (9) позивачка в межах встановленого законом строку та за згодою матері звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема, на частину майна та корпоративних прав ПСП " Рідкодуб ", що, в свою чергу, призвело до неможливості оформити спадщину на майно в нотаріальному порядку, а тому таке її право підлягає визнанню та поновленню за судовою процедурою; (10) з огляду на положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК) на користь позивачки із незаконного володіння ОСОБА_6 підлягає витребуванню частка в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " (код СДРПОУ 40136139 ) у розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу.

61. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зауважив, що: (1) посилання скаржника на те, що всупереч наявним у матеріалах справи документам, які підтверджують набуття права власності на спірне майно ОСОБА_29 саме після укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) від 22.07.2022, суд помилково виходив з того, що правочином з розпорядження правом власності на спірне майно є саме рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", позбавлені правового навантаження, так як відповідно до висновку від 14.03.2024 №СЕ-19/121-24/6830-ПЧ ОСОБА_20 взагалі не підписував договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) від 22.07.2022, тобто такий правочин взагалі не укладався, тоді як апелянт в своїх посиланнях стверджує про неукладений правочин; (2) посилання скаржника на частину дев`яту статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК) у контексті ненадсилання іншим учасникам справи та йому копій доказів, що подаються до суду, є необґрунтованими, так як встановлена вказаною нормою вимога щодо надсилання учасником справи у разі подання ним суду копій таких доказів іншим учасникам справи, спрямована саме на забезпечення обізнаності інших учасників справи зі змістом таких доказів та, відповідно, для можливого процесуального реагування цих учасників на подачу цих доказів (подання до суду письмових пояснень, заперечень щодо прийняття таких доказів тощо). Тоді як матеріали справи із залученням до неї вищевказаних висновків судових експертів сформовані ще під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства, а представник відповідача 3 - ОСОБА_30 , який із березня 2024 року та наразі здійснює процесуальні права та обов`язки в цій справі, неодноразово реалізовував своє процесуальне право на ознайомлення із цією справою, з огляду на що відповідач 3 не був обмежений у праві бути усвідомленим про всі наявні у справі докази. Відзив відповідача 3 на позовну заяву від 22.07.2025 та подальші письмові заяви по суті спору не містять в собі висловленої незгоди щодо неотримання (ненадсилання на його адресу тощо) відповідачу 3 висновків експерта; (3) лист слідчого СУ ГУНП в Харківській області від 28.07.2025 вих. №128711-2025 позивачка надала саме як додаток до відповіді на відзив на позовну заяву, заперечуючи проти доводів відповідача 3 щодо незаконності отримання позивачкою висновків експертів, викладених у відзиві на позовну заяву, що є елементом реалізації позивачем свого права на подання відповіді на відзив на позовну заяву в порядку статті 166 ГПК. Вказаний лист не є доказом у розумінні частини 1 статті 73 ГПК, а є лише письмовим дозволом органу досудового розслідування на використання відповідних доказів. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування. Доводи інших учасників справи

62. ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі №645/45/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

63. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, що: (1) суди попередніх інстанцій не варували правових висновків Верховного Суду , викладених в постановах: - від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, щодо застосування статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; - від 28.01.2025 у справі №910/173/23, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 11.02.2026 у справі №910/7638/24, від 06.07.2022 у справі №914/1979/18, від 18.01.2023 у справі №170/129/21, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 05.03.2024 у справі №910/3374/23, від 04.09.2024 у справі №363/3231/18, від 10.04.2024 у справі №638/6852/18, від 16.07.2020 у справі №908/2828/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 07.05.2020 у справі №922/3059/16, від 09.04.2020 у справі №10/Б-743, від 03.04.2019 у справі №913/317/18, від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012, від 12.01.2021 у справі №753/9240/18, від 06.12.2023 у справі №918/604/23, від 16.12.2020 у справі №332/3299/13-ц, від 06.12.2023 у справі №918/604/23, щодо застосування статей 77, 80, 91 ГПК, статті 83 Цивільного процесуального кодексу України; - від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 11.03.2021 у справі №923/188/20, від 12.02.2020 у справі №910/21067/17, від 15.06.2021 у справі №916/2479/17, від 28.03.2018 у справі №520/8073/16, від 12.02.2020 у справі №457/906/17, від 15.06.2021 у справі №916/2479/17, від 07.06.2022 у справі №916/302/16, від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23, від 17.04.2024 у справі №757/34675/20-ц, щодо застосування статей 84, 86, 104, 269 ГПК; - від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 06.02.2024 у справі №916/1431/23, від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 18.10.2022 у справі №912/4031/20, від 13.09.2022 у справі №910/9727/21, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, щодо ефективності способу судового захисту; - від 28.04.2021 у справі №152/317/19, від 25.09.2024 у справі №638/9826/20, від 02.12.2020 у справі №528/347/17, від 16.09.2020 у справі №500/1559/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 27.11.2024 у справі №204/8017/17, щодо застосування статей 203, 205, 207, 215, 229-233 Цивільного кодексу України (далі за текстом також - ЦК); (2) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 80 ГПК у правовідносинах використання матеріалів досудового розслідування та отримання дозволу на їх розголошення з наступних питань правозастосування: - чи є дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування доказом у розумінні статті 73 ГПК, на який поширюються вимоги статті 80 ГПК щодо процесуальних строків подання?; - чи виключає подальше отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування недопустимість доказів, що були раніше подані за його відсутності?.

64. Доводи скаржника зводяться до того, що: (1) суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме: - частини дев`ятої статті 80 ГПК, яке полягає в тому, що в основу висновків про те, що договір купівлі-продажу корпоративних прав є неукладеним, адже не був підписаний ОСОБА_20 , суди поклали наявний в матеріалах справи висновок експерта від 14.03.2024, тоді як матеріали справи не містять доказів надсилання цього висновку учасникам справи, як не містять й доказів (відповідної резолюції, підпису представника) ознайомлення представника відповідача 3 з матеріалами справи в приміщенні суду; - статті 77 ГПК, яке полягає в тому, що протокол допиту, висновки експертів від 27.09.2023, від 14.03.2024 та від 01.08.2024, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення судів, позивачка подала разом із позовною заявою (уточненою позовною заявою) усупереч положенням кримінального процесуального законодавства, а саме без надання згоди слідчим, прокурором на розголошення відомостей досудового розслідування; - статті 91 ГПК, яке полягає в тому, що враховані судами копії матеріалів досудового розслідування не були належним чином засвідчені під час первісного долучення до матеріалів судової справи №645/45/24 разом із клопотанням третьої особи; - статті 80 ГПК, яке полягає в тому, що суди прийняли до розгляду висновок експерта від 14.03.2024 та лист слідчого від 28.07.2025 вих. №128711-2025 про надання дозволу на розголошення у господарській справі №645/45/24 відомостей досудового розслідування без вирішення питання про наявність поважних причин порушення процесуального строку на його подання та поновлення цього строку, а також без урахування того, що такий лист не існував на момент звернення з позовною заявою; - статей 86, 104 ГПК, яке полягає в тому, що всупереч обов`язку перевірити достатність поданих експертові об`єктів дослідження, повноту відповідей на поставлені питання, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, а також обґрунтованість експертного висновку, суди проігнорували доводи скаржника стосовно неповноти висновку експерта від 14.03.2024 та порушення вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, не здійснили оцінку змісту цього висновку експерта; - статті 269 ГПК, яке полягає в тому, що постанова апеляційного суду не відображає посилання скаржника на недоліки наявного у справі висновку експерта від 14.03.2024, невідповідність його Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яким (посиланням) суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки; (2) у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави вважати, що відповідний лист слідчого не є доказом, а тому до нього не мають бути застосовані положення процесуального законодавства щодо порядку подання доказів. Подальше отримання учасником справи дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування вже після подання відповідних матеріалів як доказів не змінює факт порушення вимог законодавства та не скасовує їх недопустимість; (3) відчуження ОСОБА_20 частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " відбулося на підставі договору купівлі продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) від 21.07.2022, що підтверджується змістом оскаржуваного позивачкою рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ". Тоді як суд першої інстанції, незважаючи на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеної в поставові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, помилково визначив правовою підставою набуття права власності на частку в статутному капіталі підприємства (що є спірним майном) не укладення правочину з його відчуження, а рішення засновника підприємства. Відтак, оскільки ОСОБА_20 відчужив право власності на спірне майно на підставі договору купівлі продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) ще 21.07.2022, таке майно очевидно не могло увійти до складу спадщини; (4) такий спосіб захисту як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Якщо керуватися логікою та аргументами позивачки, а також обставинами, на які вона посилається як на підставу позовних вимог (непідписання документа ОСОБА_20 ), визнання недійсними рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " та Статуту (нова редакція) підприємства не є належним та ефективним способом захисту у цій справі, оскільки відсутність волевиявлення на його укладання могла б свідчити про неукладеність, проте не про недійсність; (5) вимога про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не призведе до поновлення порушеного права позивачки та не може бути задоволена, оскільки є неефективним способом захисту.

65. За змістом касаційної скарги скаржник повідомляє, що попередній розрахунок його судових витрат у зв`язку із розглядом касаційної скарги складається, зокрема, з витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000 грн, докази понесення яких будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а також просить розглядати таке твердження як відповідну заяву в розумінні частини восьмої статті 129 ГПК.

66. ОСОБА_11 в особі законного представника ОСОБА_12 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

67. Доводи позивачки зводяться до того, що: (1) наведені скаржником у пунктах 3.2, 3.5 касаційної скарги правові позиції Верховного Суду не підлягали застосуванню судами попередніх інстанцій через неподібність досліджуваних у них правовідносин із цієї справою, а його доводи в цій частині зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин; (2) суди цілком обґрунтовано вважали, що: - матеріали справи із наявністю в них висновку експерта від 14.03.2024 були сформовані ще під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства, процесуальні права в якій (справі), починаючи із березня 2024 року та незмінно, реалізовує той самий представник відповідача 3, який детально ознайомлений та обізнаний із таким письмовим доказом, мав процесуальну змогу на його вивчення, не був обмежений судами у наданні своїх заперечень та зауважень щодо нього, скористався правом подати письмові заяви по суті справи, які не містять в собі висловленої незгоди щодо неотримання (ненадсилання) висновку експерта від 14.03.2024, а навпаки відображають системну та послідовну вимогу про неприйняття такого доказу з інших підстав, а саме з огляду на ненадання позивачкою дозволу слідчого одночасно з позовною заявою, а також детальний аналіз змісту висновку експерта від 14.03.2024 (письмові пояснення від 21.10.2024); - лист слідчого про надання згоди на розголошення відомостей досудового розслідування не є доказом у розумінні норм процесуального закону, а є лише письмовим дозволом органу досудового розслідування на використання відповідних доказів; (3) судова практика щодо можливості використання доказів, здобутих в межах інших проваджень, є сталою та дозволяє використання матеріалів кримінального провадження в цивільних та господарських справах. Окремо необхідно звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23, у якій останній зазначив, що для прийняття копії висновку експерта не потрібно окремого дозволу слідчого чи вироку суду у кримінальному провадженні. Тобто, на відміну від інших даних та доказів у кримінальному провадженні, висновки експертиз, отриманих у ньому, не потребують дозволу слідчого на їх використання в межах інших судових справ, зокрема господарської; (4) з огляду на те, що лист слідчого про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування не є доказом в розумінні статті 73 ГПК, такий не може аналізуватися з точки зору його процесуальної допустимості відповідно до статті 77 ГПК; (5) у матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії відповідних матеріалів, з якими всі сторони обізнані, мали процесуальну можливість з ними ознайомитися та дати свої зауваження і заперечення, зокрема висновку експерта від 14.03.2024, засвідченого як власноручним підписом позивачки, так і слідчим при його долучені до листа від 28.07.2025. Суд першої інстанції під час розгляду справи такі докази безпосередньо оглянув із наданням аналогічної можливості присутньому в залі суду представнику відповідача 3, що вбачається із звукозапису та протоколу судового засідання. Зазначаючи про неврахування правових висновків Верховного Суду , скаржник робить їх вибіркове тлумачення, зокрема викладених у постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23, у якій Верховний Суд дійшов системного висновку, а саме узагальнив висновки Верховного Суду щодо прийняття копії висновку експерта, складеного в рамках кримінального провадження та зазначив, що висновок експерта, складений в рамках кримінального провадження на виконання рішення органу досудового розслідування, є допустимим письмовим доказом у справі, за умови, що експерт є атестованим і попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок; копія висновку експерта має бути належним чином засвідчена; для прийняття копії висновку експерта не потрібно окремого дозволу слідчого чи вироку суду у кримінальному провадженні; цей доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили; (6) сумніви скаржника не є достатніми для відхилення судом такого доказу як висновок експерта від 14.03.2024, зокрема з огляду на те, що суд першої інстанції не вбачав підстав для сумніву в правильності та об`єктивності такого висновку експерта, а також для відхилення такого доказу як за процедурою його отримання, так і за фактами, які ним доводяться, адже наведені в ньому судження послідовні, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних та перевірених доказах, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшовши аналогічних висновків; (7) доводи скаржника щодо відсутності наданого судами, зокрема, судом апеляційної інстанції, аналізу безпосередньо висновку від 14.03.2024 спростовується змістом оскаржуваних рішень та не можуть бути проаналізовані в аспекті правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17.04.2024 у справі №757/34675/20-ц, на яку посилається скаржник, адже в ній вирішувалось процесуальне питання та наслідки відсутності підпису судді на оскаржуваній в апеляційному порядку ухвалі, що свідчить про неподібність із обставинами у цій справі; (8) якщо з дати укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав частка у статутному капіталі підприємства вже не належала ОСОБА_20 , відповідно не могла увійти до складу спадщини, як стверджує скаржник, то станом на 20.12.2022 (дата прийняття спірного рішення) саме новий власник такого майна (100% частки в статутному капіталі підприємства) мав приймати рішення про внесення змін до складу засновників, перерозподіл часток, обрання осіб виконавчих органів, затвердження нової редакції статуту тощо, а не ОСОБА_20 , який на час його прийняття вже був померлим, втім за наслідками прийнятого яким рішення відповідач 2 здійснив переоформлення корпоративних права на власну користь. Водночас, за встановлених судами обставин: - договір купівлі-продажу корпоративних прав від 21.07.2022 є таким, що не укладався, тобто не вчинений, а тому визначені ним правові наслідки, як-то набуття відповідачем 2 права власності на відповідні корпоративні права належні ОСОБА_20 , - не настали; - у кримінальному провадженні здобуті достатні дані та докази, які свідчать, що рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " в присутності приватного нотаріуса Гончаренко Т.А. зазначеними у ньому особами не підписувалось та ним не посвідчувалось, підпис нотаріуса на ньому підроблений, так само як підроблена печатка приватного нотаріуса та спеціальний бланк для вчинення нотаріальних дій. Особа, яка значиться як підписант рішення, на дату його складення та підписання в присутності нотаріуса, вже була померлою. Оскільки рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " не відповідає жодним нормам цивільного законодавства, суди обґрунтовано дійшли висновку про недійсність такого рішення; (9) оскільки Статут підприємства як локальний нормативний акт юридичної особи не є правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК, які визначають підстави недійсності правочину, відповідно не може мати ознак неукладеного правочину через відсутність його ознак, суди дійшли правомірного висновку, що Статут (нова редакція) підприємства є недійсним, оскільки має всі ознаки його фіктивності; (10) пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" прямо передбачає скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі на підставі рішення суду, що набрало законної сили, що доводить належність та ефективність обраного позивачкою способу захисту порушеного права.

Позиція Верховного Суду Щодо доводів скаржника в частині порушення судами норм процесуального права щодо прийняття та врахування доказів у контексті визначених скаржником підстав касаційного оскарження (пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК)

68. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства згідно з частиною третьою статті 2 ГПК є принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу та передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 13 ГПК).

69. Частина перша статті 14 ГПК визначає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

70. Відповідно до часин статті 73 ГПК доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

71. Згідно з частинами першою, третьої статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

72. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

73. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

74. Відповідно до частини дев`ятої статті 80 ГПК копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

75. Вказуючи на порушення судами наведеної норми, скаржник стверджує, що в основу висновків про те, що договір купівлі-продажу корпоративних прав є неукладеним з підстав його непідписання ОСОБА_20 суди поклали наявний в матеріалах справи висновок експерта від 14.03.2024, тоді як матеріали справи не містять доказів надсилання цього висновку учасникам справи, як не містять й доказів (відповідної резолюції, підпису представника) ознайомлення такого представника з матеріалами справи в приміщенні суду.

76. Скаржник наголошує, що ані первісний позов, ані уточнена його редакція не містить у переліку додатків копію висновку експерта від 14.03.2024, з огляду на що скаржник висловив обґрунтовані сумніви відносно того, чи такий доказ взагалі подавався у будь-якому вигляді разом із первісною або уточненою позовною заявою та/або надсилався іншим учасником справи.

77. Водночас, вважаючи, що відповідне, а саме врахування судом висновку експерта від 14.03.2024 як доказу за відсутності доказів його надсилання іншим учасникам справи, зокрема скаржнику, матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливість інших учасників судового розгляду бути ознайомленими зі змістом такого доказу, скаржник не доводить, що протягом тривалого розгляду цієї справи (з січня 2024 року до червня 2025 року у порядку цивільного судочинства та з червня 2025 року до жовтня 2025 року в порядку господарського судочинства) він не мав можливості ознайомитись зі змістом відповідного висновку експерта, який вперше був долучений до матеріалів справи ще в квітні 2024 року разом із клопотанням на той час третьої особи, яка заявляла самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_12 та проти прийняття якого (висновку експерта) скаржник послідовно наголошував у поданих господарському суду першої інстанції відзиві на позовну заяву та інших письмових поясненнях, в яких, зокрема, наголошував на його недоліках, а саме невідповідності Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

78. Також скаржник не доводить неможливість врахування судами такого висновку експерта від 14.03.2024 як доказу у справі через відсутність доказів його надсилання іншим учасникам справи, зокрема скаржнику, в аспекті того, що справа №645/45/24 спочатку перебувала на розгляді в порядку цивільного судочинства, під час якого відповідний висновок був долучений до матеріалів справи разом із клопотанням на той час третьої особи, яка заявляла самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_12 , та, серед іншого, за поданою нею позовною заявою заявляла вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 21.07.2022, на підтвердження факту непідписання якого ОСОБА_20 ще до прийняття її позовної заяви вважала за необхідне долучити відповідний висновок експерта від 14.03.2024 до матеріалів її позовної заяви.

79. У контексті доводів скаржника відносно того, що матеріали справи містять супровідний лист Фрунзенського районного суду міста Харкова , згідно з яким останній надсилав копію ухвали про прийняття до провадження позовної заяви третьої особи ОСОБА_12 від 15.08.2024 для відома (додатки: копія ухвали на 3 арк., судова повістка, зустрічна позовна заява третьої особи), тоді як відповідне клопотання третьої особи та додаткові докази не надсилались іншим учасникам, Суд звертає увагу на те, що у поданому клопотанні третя особа, яка заявляла самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_12 , серед додатків зазначила копію клопотання та додатних до нього доказів для інших учасників справи в 10-ти екз. (для позивачки, 3-х відповідачів та 6-ти третіх осіб), яких (доданих доказів для інших учасників справи) матеріали такого клопотання не містять, очевидно, через їх надсилання іншим учасникам справи, що скаржник за текстом своє касаційної скарги в межах визначеної ним в цій частині підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) не спростовує, як і не доводить, що такі (копія відповідного клопотання та додатних до нього доказів для інших учасників справи в 10-ти екз.) до цього клопотання взагалі не були долучені.

80. При цьому Суд звертає увагу на те, що в порядку господарського судочинства суд першої інстанції розпочав розгляд справи з початку, про що, зокрема, свідчить залишення позовної заяви ОСОБА_11 без руху, на виконання якої позивачка подала позовну заяву (в уточненій редакції), в якій, серед іншого: (1) наголошувала на обставинах непідписання ОСОБА_20 договору купівлі-продажу корпоративних прав від 21.07.2022 з посиланням на висновок експерта від 14.03.2024 із зазначенням тому та аркушів справи, на яких він знаходиться (т. 2 а.с.182-190); (2) зазначала, що викладені в розділі 1 позовної заяви фактичні обставини підтверджуються письмовими доказами (пункт 8) частина третя статті 162 ГПК, зокрема висновком експерта від 14.03.2024 (т. 2 а.с.192-190). Зазначені письмові докази відповідно до частини п`ятої статті 91 ГПК вже подані суду в належним чином засвідчених копіях та мітяться в матеріалах справи №645/45/24, а тому разом з позовною заявою (в уточненій редакції) додатково позивачкою до суду не подаються (частини друга, дев`ята, десята статті 80, частина друга статті 164 ГПК). Склад та зміст вказаних письмових доказів не змінився у зв`язку з передачею справи для розгляду за правилами господарського судочинства.

81. Тоді як скаржник за змістом касаційної скарги в межах визначеної ним підстави касаційного оскарження в цій частині (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) не доводить неможливість господарського суду після передачі йому відповідної справи за визначеною юрисдикцією здійснити її розгляд, у тому числі, на підставі матеріалів, які із залученням відповідного висновку експерта від 14.03.2024 були сформовані ще під час її розгляду в порядку цивільного судочинства, зокрема, в аспекті того, що: (1) норми чинного ГПК не визначають обов`язку позивачки після передачі такої справи за визначеною юрисдикцією подати нову позову заяву із повторним долученням до неї доказів, які вже є в матеріалах справи, а також доказів їх надсилання іншим учасникам справи, (2) матеріали справи, в тому числі всі подані під час її розгляду в порядку цивільного судочинства докази, за заявою позивачки були передані до господарського суду як суду, до юрисдикції якого належить її розгляд; (3) у поданій господарському суду позовній заяві (в уточненій редакції) позивачка зазначила, що не надає додатково (фактично повторно) такі докази через їх наявність у матеріалах справи, а (4) в подальшому з урахуванням наведених скаржником зауважень ще раз надала їх господарському суду першої інстанції разом з відповіддю на відзив, до якого, серед іншого, долучила докази її надсилання іншим учасникам справи, в тому числі й скаржнику, разом з додатками, тобто разом із копією висновку експерта від 14.03.2024.

82. Крім цього Суд враховує, що в аспекті правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.01.2025 у справі №910/173/23, на яку скаржник посилається в межах визначеної ним підстави касаційного оскарження в частині порушення судами частини дев`ятої статті 80 ГПК, стосовно того, що у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, скаржник не доводить ні порушення принципу змагальності, ні неможливість інших учасників справи, зокрема скаржника, бути ознайомленими зі змістом висновку експерта від 14.03.2024, з урахуванням того, що з моменту першого долучення відповідного висновку експерта до матеріалів справи і до завершення заключної стадії процесу доказування, який передбачає дослідження та оцінку таких доказів з ухваленням відповідного рішення, пройшло півтора роки, в межах яких скаржник мав достатньо часу, зокрема протягом розгляду справи господарським судом (з червня 2025 року до жовтня 2025 року) щоб ознайомитись зі змістом відповідного висновку експерта, що очевидно й зробив, так як у поданих суду першої інстанції поясненнях від 21.10.2025 навів детальний аналіз змісту висновку експерта від 14.03.2024 з висловленням своїх зауважень до нього.

83. При цьому Суд звертає увагу на те, що у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, на неврахування висновків у яких в частині порушення частини дев`ятої статті 80 ГПК вказує скаржник, Верховний Суд не виснував щодо застосування відповідної норми.

84. Відповідно до частин другої, п`ятої статті 91 ГПК письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

85. За висновками Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду , на які в частині порушення вказаної норми посилається скаржник: - учасник справи повинен був надати засвідчені власноручним підписом копії письмових доказів, оригінали яких у нього є; подати за наявності копії письмових доказів, яких у нього немає, зазначивши, в якого учасника такі докази можуть бути витребувані судом, або заявити клопотання про витребування таких доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №170/129/21); - для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19); - учасник справи має обов`язок підтверджувати відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього. Учасник справи може подати доказ в копії, що не засвідчена, якщо у нього відсутній оригінал, але у такому разі необхідно зазначити особу, в якій знаходиться оригінал письмового доказу, та заявити клопотання про витребування доказу з обґрунтуванням неможливості самостійно його надати. Відповідач у справі цих вимог не дотримав, подана ним копія з копії висновку експерта не була засвідчена в порядку, встановленому чинним законодавством; клопотання про витребування доказу не заявляв. Позивач заперечував проти прийняття цього доказу, посилаючись на пропуск строку і відсутність клопотання про його поновлення; незасвідчення копії письмового доказу належним чином; ненадсилання його копії позивачу; недопустимість доказу з підстав неможливості розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу (стаття 222 КПК). Копія з копії висновку експерта, що не була засвідчена належним чином стороною, не приймається судом до розгляду як письмовий доказ, що виключає його оцінку разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Суди дослідили цей доказ, водночас помилково зробили взаємовиключні висновки, що: "невідповідність вимогам процесуального закону наданого відповідачем документу зумовлює неможливість його прийняття судом як належного доказу у справі"; "наданий відповідачем документ не доводить поза розумним сумнівом факту наявності будь-яких обставин, що могли б вплинути на прийняття рішення у даній справі". Суди помилково оцінювали зміст висновку експерта. Проте це не може бути підставою для зміни чи скасування судового рішення, оскільки не вплинуло на правильність висновку щодо неприйняття відповідного доказу (постанова Верховного Суду 05.03.2024 №910/3374/23).

86. У контексті наведеного скаржник наголошує, що порушення судами статті 91 ГПК полягає у врахуванні ними (судами) копій матеріалів досудового розслідування, у тому числі висновку експерта від 14.03.2024, які при первісному їх долучені до матеріалів справи №645/45/24 разом із клопотанням на той час третьої особи, яка заявляла самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_12 , не були належним чином засвідчені.

87. Тоді як за наведеними висновками Верховного Суду та Великої Плати Верховного Суду обов`язок учасника справи підтверджувати відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, а також можливість подати незасвідчену копію із зазначенням іншої особи (іншого учасника), в якої знаходиться та ,відповідно, може бути витребуваний такий оригінал або заявити клопотання про його витребування, не виключає можливість врахування судами саме у цій справі такого доказу (в цьому випадку висновку експерта від 14.03.2024), фотокопія якого вперше була долучена разом із клопотанням на той час третьої особи, яка заявляла самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_12 , та засвідчена власним підписом останньої із зазначення про її отримання при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, в якому така визнана потерпілою, а в подальшому була долучена позивачкою до відповіді на відзив разом з листом слідчого, в якому останній зазначив про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, які містяться, зокрема, у висновку експерта від 14.03.2024, та про направлення копій відповідних документів, засвідчених в установленому законом порядку, для подальшого їх надання під час розгляду цієї справи №645/45/24 у Господарському суді Харківської області .

88. При тому, що в поданій господарському суду першої інстанції позовній заяві (в уточненій редакції) на виконання вимог ухвали останнього про залишення такої без руху позивачка відповідно до пункту 8 частини другої статті 162 ГПК повідомила, що оригінали доказів, на які містяться посилання в позовній заяві, знаходяться, зокрема, у позивачки, відповідачів та Головного управлінні Національної поліції України в Харківській області у відповідному кримінальному провадженні у паперовій формі за місцем їх зберігання.

89. З огляду на наведене, Суд вважає безпідставними доводи скаржника в частині порушення судами норми статті 91 ГПК в частині того, що оригінали матеріалів досудового розслідування, зокрема відповідного висновку експерта, ніколи не перебували у розпорядженні позивачки та третьої особи, а тому останні не могли засвідчувати відповідність їх фотокопій оригіналам, таке могли зробити виключно слідчий та/або прокурор, адже матеріали справи містять копії таких матеріалів, засвідчених саме слідчим.

90. При цьому Суд враховує, що в межах визначеної підстави касаційного оскарження в цій частині (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду та Великої палати Верховного Суду скаржник не доводить неможливість врахування судами відповідних матеріалів досудового розслідування, в тому числі висновку експерта від 14.03.2024 як доказів (доказу) за наявності в матеріалах справи на заключній стадії процесу доказування, який включає дослідження та оцінку доказів, копій цих матеріалів, засвідчених в установленому законом порядку саме слідчим, який з огляду на надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, які містяться у висновку експерта від 14.03.2024, направив законній представниці позивачки копії відповідних документів для подальшого їх надання під час розгляду цієї справи №645/45/24.

91. Посилання скаржника на неможливість врахування відповідних матеріалів досудового розслідування, зокрема висновку експерта від 14.03.2024, з огляду на те, що ні позивачка, ні третя особа не заявляли клопотання про витребування їх оригіналів, Суд вважає безпідставними, так як в силу абзацу 2 частини шостої статті 91 ГПК доказ не береться судом до уваги, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, тоді як у цій справі ні суд, ні учасники справи, зокрема скаржник, не ставили під сумнів оригінали матеріалів досудового розслідування, в тому числі висновку експерта від 14.03.2024.

92. Відповідно до статті 77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

93. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20, постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

94. Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (постанова Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18).

95. Відповідно до частин першої другої статті 222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

96. Отже, стаття 222 КПК встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу. Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі №914/1979/18, від 11.02.2026 у справі №910/7638/24, на неврахування яких у контексті визначеної підстави касаційного оскарження в цій частині посилається скаржник.

97. Посилаючись на такі висновки Верховного Суду, скаржник стверджує про порушення судами норм статті 77 ГПК, яке полягає в тому, що протокол допиту свідка, висновки експертів від 27.09.2023, від 14.03.2024 та від 01.08.2024, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення судів у цій справі, позивачка подала разом із позовною заявою (уточненою позовною заявою) усупереч положенням кримінального процесуального законодавства, а саме без надання згоди (дозволу) слідчого та/або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування.

98. Проте, за змістом своє касаційної скарги з посиланням на відповідні правові висновки Верховного Суду скаржник не доводить недопустимість таких матеріалів досудового розслідування, зокрема висновків експерта, які суди попередніх інстанцій у цій справі врахували як докази, перевіривши їх з точки зору процедури та форми складення та оформлення, зокрема, в аспекті надання позивачкою (хоча й не разом з першим долученням таких матеріалів (їх частини) дозволу слідчого на розголошення відомостей досудового розслідування.

99. Тоді як правова позиція Верхового Суду, на яку посилається скаржник в цій частині, зводиться до недопустимості відповідних доказів через їх отримання у межах кримінального провадження та використання без дотримання вимог щодо розголошення відомостей досудового розслідування, тобто без відповідного дозволу слідчого та/або прокурора, проте не визначає недопустимість таких доказів з огляду на їх першочергове долучення до матеріалів справи (під час її розгляду в прядку цивільного судочинства) без відповідного доводу з подальшим його наданням разом з відповідними матеріалами (під час розгляду справи в порядку господарського судочинства).

100. За наведеного Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23, на які в межах визначеної підстави касаційного оскарження скаржник посилається вибірково, не враховуючи, що Верховний Суд в цій постанові зауважив, що узагальнено висновки Верховного Суду, які останній навів за змістом своєї постанови, щодо прийняття копії висновку експерта, складеного в рамках кримінального провадження, полягають у такому: - висновок експерта, складений в рамках кримінального провадження на виконання рішення органу досудового розслідування, є допустимим письмовим доказом у справі, за умови, що експерт є атестованим і попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок; - копія висновку експерта має бути належним чином засвідчена; - для прийняття копії висновку експерта не потрібно окремого дозволу слідчого чи вироку суду у кримінальному провадженні; - цей доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює копію висновку експерта у сукупності з іншими доказами у справі; - сторони мають право надати суду докази на спростування висновку експерта, клопотати про виклик експерта до суду; про призначення додаткової або повторної експертизи, тощо.

101. Тобто, за відповідною правовою позицією Верховного Суду для прийняття господарським судом першої інстанції відповідних матеріалів досудового розслідування, а саме висновків експертів, зокрема висновку від 14.03.2024, не потрібно було окремого дозволу слідчого, на чому безпідставно наполягає скаржник, хоча такий дозвіл у межах цієї справи був наданий суду першої інстанції (хоча й не разом з першочерговим долученням таких матеріалів до цієї справи), відповідно, врахований ним (судом)при оцінці вказаних матеріалів.

102. З огляду на наведене, Суд не вбачає підстав для надання висновку в порядку визначеної скаржникам підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК) та в межах поставлених ним перед Судом питань, які стосуються дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, які містяться в таких матеріалах досудового розслідування, як висновки експертів.

103. При цьому, з огляду на те, що серед матеріалів досудового розслідування, які господарський суд першої інстанції врахував при ухваленні відповідного рішення з огляду на наданий позивачкою дозвіл слідчого на розголошення відомостей досудового розслідування, окрім висновків експертів, був ще й протокол допиту свідка, Суд у межах поставлених скаржником питань зазначає, що за обставин цієї справи лист слідчого про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, який позивачка надала господарському суду як додаток до відповіді на відзив на позовну заяву, як правильно зазначив апеляційний суд, не є доказом в розумінні частини першої статті 73 ГПК, так як, на відміну від матеріалів, на розголошення відомостей з яких він був наданий, такий не є самостійним засобом доказування, адже не доводить наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення цієї справи.

104. Такий як письмовий дозвіл органу досудового розслідування на розголошення відповідних відомостей є актом організаційно-процесуального характеру, який надає правову можливість на розголошення відомостей досудового розслідування, які містяться у відповідних матеріалах, власне доказах, тобто легалізує їх використання у межах іншого провадження. Він не доводить наявність/відсутність жодних обставин (фактів) у межах цієї справи, а лише є передумовою правомірного використання відповідних матеріалів у межах інших проваджень.

105. Саме тому за обставин цієї справи його отримання та подання господарському суду першої інстанції після першочергового долучення під час розгляду справи за правилами цивільного судочинства відповідних матеріалів (їх частини) не нівелює та не ставить під сумнів допустимість відповідних матеріалів як доказів у межах цієї справи, зокрема з огляду на те, що їх (матеріалів) використання відбулося безпосередньо після отримання та, відповідно, надання господарському суду першої інстанції відповідного дозволу свідчого, а саме до завершення заключної стадії процесу доказування, який передбачає дослідження та оцінку судом таких матеріалів як доказів на предмет їх допустимості.

106. З огляду на наведене Суд також вважає безпідставними доводи скаржника в частині порушення норм статті 80 ГПК, яке, на його думку, полягає в тому, що суди прийняли до розгляду висновок експерта від 14.03.2024 та лист слідчого від 28.07.2025 вих. №128711-2025 про надання дозволу на розголошення у господарській справі №645/45/24 відомостей досудового розслідування без вирішення питання про наявність поважних причин порушення процесуального строку на його подання та поновлення цього строку, а також без урахування того, що такий лист не існував на момент звернення з позовною заявою.

107. За змістом частин першої, другої статті 98 ГПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

108. Відповідно до статті 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

109. Згідно з нормами статті 104 ГПК висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

110. За висновками Верховного Суду, на які в частині порушення судами норм статей 86, 104 ГПК посилається скаржник: - господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17); - висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу тощо (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20); - системний аналіз змісту зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами статті 86 ГПК (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17 та у постанові від 15.06.2021 у справі №916/2479/17); - до того ж, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №520/8073/16, від 12.02.2020 у справі №457/906/17, від 15.06.2021 у справі №916/2479/17, від 07.06.2022 у справі №916/302/16, від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23).

111. За наведеного скаржник стверджує, що всупереч обов`язку перевірити достатність поданих експертові об`єктів дослідження, повноту відповідей на поставлені питання, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, а також обґрунтованість експертного висновку, суди проігнорували доводи скаржника стосовно неповноти висновку експерта від 14.03.2024 та порушення вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, не здійснили оцінку змісту цього висновку експерта.

112. Проте відповідні доводи скаржника спростовуються, зокрема, змістом рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, за яким (змістом) місцевий господарський суд зазначив, що аналогічно із висновком експерта від 27.09.2023 №СЕ-19/121-23/21295-ПЧ не вбачає підстав для сумніву в правильності та об`єктивності іншого висновку експерта, а саме від 14.03.2024 №СЕ-19/121-24/6830-ПЧ, оскільки він складений на виконання постанови від 27.02.2024 старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції України в Харківській області підполковника поліції у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2023 №12023221140000584 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 358, частиною третьої статті 206-2 КК, тобто саме у тому кримінальному провадженні, яке зареєстроване за заявою потерпілої. Висновок містить інформацію, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК. Експертний висновок суд також перевірив з точки зору процедури та форми його складення та оформлення, виходив із того, що в дослідницькій частині висновку повно та детально описані фактичні обставини досліджуваних обставин, які відповідають тим, що перевіряються в даній судовій справі. Том суд не вбачав підстав для відхилення такого доказу як за процедурою його отримання, так і за фактами, які ним доводяться, адже наведені в ньому судження послідовні, ґрунтуються на одних і тих фактичних даних та перевірених доказах.

113. Тоді як скаржник у межах посилання на відповідні висновки Верховного Суду, які узагальнено зводяться до обов`язку суду оцінити висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі наряду з іншими доказами, зокрема, з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи, не доводить, що суд першої інстанцій у цій наведеного не зробив, з огляду на вищенаведене мотивування відсутності підстав для відхилення такого висновку експерта як доказу у цій справі.

114. Відсутність відповідних доводів скаржника та їх оцінки в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, який залишив рішення суду першої інстанції, у тому числі в частині мотивів врахування такого висновку експерта, який суд першої інстанції перевірив з точки зору процедури та форми його складення та оформлення, із зазначенням, що в дослідницькій частині висновку повно та детально описані фактичні обставини досліджуваних обставин, які відповідають тим, що перевіряються в даній судовій справі, не може свідчити про порушення судом апеляційної інстанції норм статті 269 ГПК, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.04.2024 у справі №757/34675/20-ц, на яку в цій частині посилається скаржник, щодо того, які (порушення) матимуть наслідком скасування відповідного рішення апеляційного суду.

115. Надаючи оцінку доводам скаржника щодо наведених ним порушень судами норм процесуального права в частині прийняття та врахування матеріалів досудового розслідування як доказів у цій справі, зокрема, у межах визначеної ним підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) з посилання на відповідні висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду , Суд враховує, що висновки, викладені у таких постановах, перебувають у нерозривному зв`язку з обсягом обставин, установлених у кожній конкретній справі окремо, а тому не можуть вважатись як обов`язкові у межах конкретних обставин цієї справи, які очевидно є відмінними від обставин подання доказів у наведених скаржником справах, а саме через специфіку процесуальної ситуації у цій справі, пов`язаної з передачею її матеріалів, сформованих, у тому числі, із долученням відповідних матеріалів досудового розслідування (їх частини) під час її розгляду в порядку цивільного судочинства, до господарського суду як суду, до юрисдикції якого належить її розгляд, що скаржник у межах визначених ним підстав касаційного оскарження (пункти 1,3 частини другої статті 287) жодним чином не спростовує. Щодо доводів скаржника по суті спору в аспекті визначеної ним в цій частині підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК)

116. За змістом касаційної скарги скаржник, серед іншого, вказує на неврахування судам попередніх інстанції правової позиції Великої палати Верховного Суду , викладеної у постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, стосовно того, що: "З моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18, пункт 96), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження №12-158гс19, пункт 10.29)). З цього ж моменту до набувача частки у статутному капіталі товариства переходить право власності на частку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом. Відтак момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину.".

117. У аспекті таких висновків скаржник наголошує, що саме на підставі укладеного 21.07.2022 між ОСОБА_20 як продавцем та ОСОБА_13 як покупцем договору купівлі-продажу корпоративних права, який, серед іншого, передбачав перехід права власності, що є предметом спору у цій справі №645/45/24), від продавця до покупця (є предметом спору у судовій справі № 645/45/24) з дати здійснення оплати 100% вартості частки за даним договором, ОСОБА_13 набув у власність спірне майно - частку у статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ", що також підтверджується змістом рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", тоді як суд першої інстанції помилково визначив як правову підставу для набуття права власності на частку у статутному капіталі підприємства (що є спірним майном) не укладення правочину з його відчуження, а рішення засновника підприємства.

118. Проте Суд вважає такі доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими, зокрема, з огляду на те, що про відповідне (у наведеному скаржником формулюванні) суд першої інстанції за змістом свого рішення не виснував, а процитований скаржником висновок останнього: "Отже, за таких обставин та враховуючи неможливість позивача оформити спадщину на майно в нотаріальному порядку, таке її право підлягає визнанню та поновленню за судовою процедурою з урахуванням раніше викладених висновків суду про визнання недійсними рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", Статуту (нова редакція) ПСП " Рідкодуб ", затвердженого рішенням від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", не можна розцінювати як висновок, який суперечить наведеній скаржником правовій позиції Великої Палати Верховного Суду.

119. При цьому Суд враховує, що твердження про набуття ОСОБА_13 у власність спірного майна - частки у статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " на підставі укладеного 21.07.2022 з ОСОБА_20 договору-купівлі проваджу корпоративних права з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, скаржник наводить безвідносно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що рішення засновників має посилання на укладений ще 21.07.2022 в селі Рідкодуб Куп`янського району Харківської області в простій письмовій формі між ОСОБА_20 та ОСОБА_13 договір купівлі-продажу корпоративних прав, підпис на якому відповідно до висновку від 14.03.2024 №СЕ-19/121-24/6830-ПЧ, виконаного Харківським науково-дослідним криміналістичним центром МВС України , від імені ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , в рядку "Продавець ОСОБА_20 ", виконаний не ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а іншою особою, на які (обставини) в світлі відхилення відповідних доводів скаржника цілком обґрунтовано вказав суд апеляційної інстанції.

120. Посилаючись на наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду , скаржник не спростовує також висновки судів попередніх інстанції, які за встановлених обставин вважали, що договір купівлі-продажу корпоративних прав, а саме частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " між ОСОБА_20 та ОСОБА_13 від 21.07.2022, є таким, що не укладався, тобто не вчинений, а тому визначені ним правові наслідки, як-то набуття ОСОБА_13 права власності на відповідні корпоративні права, належні ОСОБА_20 , не відбулися, відповідно й не доводить, що за встановлених судами обставин відповідний договір було варто вважати підставою набуття ОСОБА_13 права власності на частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ".

121. Посилання скаржника за змістом відповідного розділу касаційної скарги на те, що ОСОБА_20 відчужив право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) ще 21.07.2022, а тому таке очевидно не могло увійти до складу спадщини, суперечать встановленим судами обставинам справи та наведені безвідносно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, на неврахування якої в цій частині вказує скаржник.

122. За змістом касаційної скарги скаржник також вказує про задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " та Статуту (нова редакція), затвердженого таким рішенням, без урахування правових висновків у наведених ним постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо ефективності способу судового захисту, за якими: (1) вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19); (2) застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та постанови Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №916/1431/23, від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 18.10.2022 у справі №912/4031/20, від 13.09.2022 у справі №910/9727/21); (3) обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19); (4) при цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (постанова великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 по справі №923/876/16).

123. У світлі таких висновків скаржник вважає, що заявлені позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " та Статуту (нова редакція), затвердженого таким рішенням, не мають самостійного значення та самі по собі, без поєднання позовної вимоги про визнання права власності та витребування частки у статутному капіталі, не призводять до поновленого порушеного права позивачки, а отже не підлягають задоволенню з огляду на обрання позивачкою неефективного способу захисту.

124. Про відповідне скаржник вказує, так як вважає, що суди попередніх інстанцій: (1) не мали правових підстав для врахування висновку експерта від 14.03.2024 №СЕ-19/121-24/6830-ПЧ як доказу відсутності волевиявлення ОСОБА_20 на відчуження спірного майна; (2) з огляду на відсутність інших доказів на підтвердження обставин неукладання ОСОБА_20 правочину з відчуження спірного майна, мали б дійти висновку про невходження такого майна до складу спадщини, а отже й відсутність підстав для його витребування на користь позивачки чи визнання за нею права власності та таке майно.

125. Проте, за результатами перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій Суд у межах наведених скаржником доводів та визначених ним підстав касаційного оскарження не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які б виключали можливість та/або правомірність прийняття та врахування судами відповідного висновку експерта від 14.03.2024 як доказу в цій справі, зокрема, як доказу відсутності волевиявлення ОСОБА_20 на відчуження спірного майна - частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ", з огляду на що, за наведеного скаржникам обґрунтування, відсутні підстави вважати помилковими висновки судів попередніх інстанцій про наявність достатніх правових підстав: для визнання за неповнолітньою ОСОБА_11 права власності на частку в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб " в розмірі 2 000 грн, що становить 100% статутного капіталу, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_20 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно, для витребування на її ( ОСОБА_11 ) користь цієї частки із незаконного володіння ОСОБА_6 , які (висновки) скаржник, окрім наведеного, у межах визначеної ним підстави касаційного оскарження у цій частині жодним чином не спростовує.

126. За наведеного Суд вважає безпідставними доводи скаржника з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного суду про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " та Статуту (нова редакція), затвердженого таким рішенням, з підстав обрання позивачкою ( ОСОБА_11 ) неефективного способу захисту, так як заявлення останньою таких вимог разом із вимогами про визнання права власності на відповідну частку в порядку спадкування та її витребування за обставин цієї справи свідчать про обрання належного та ефективного способу захисту порушених прав позивачки як спадкоємиці померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_20 .

127. Таке узгоджується з правовою позиціє Верховного Суду , викладеною в постанові від 28.03.2023 у справі №911/2446/21, стосовно того, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо.

128. Твердження скаржника про неналежність та неефективність заявлених ОСОБА_11 позовних вимог про визнання недійсними рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " та Статуту (нова редакція), затвердженого таким рішенням, через його непідписання ОСОБА_20 (відсутність волі сторони (якщо керуватись, як вказує скаржник, логікою позивачки) з посиланням на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду , викладені в постановах від 28.04.2021 у справі №152/317/19, від 25.09.2024 у справі №638/9826/20, від 02.12.2020 у справі №528/347/17, від 16.09.2020 у справі №500/1559/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 27.11.2024 у справі №204/8017/1, Суд також вважає безпідставними, так як у контексті правової позиції за вказаними постановами скаржник намагається довести, що рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " та Статут (нова редакція), затверджений таким рішенням, як неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним у силу вимог закону).

129. Тоді як за сталою та послідовною практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду: - оскільки загальні збори учасників товариства не є суб`єктом цивільних правовідносин, їх рішення не є правочинами в розумінні статті 202 ЦК (постанова від 01.07.2025 у справі №910/2217/23 (910/9666/24); - на основі аналізу виокремлених ознак рішень загальних зборів учасників товариства такі мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23).

130. У контексті наведеного Суд враховує, що задовольняючи вимоги про визнання недійсними рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " та Статуту (нова редакція), затвердженого таким рішенням, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив не з самого факту непідписання ОСОБА_20 такого рішення (відсутності його волі), а з сукупності обставин стосовно того, що: (1) факт підроблення рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " підтверджений висновком експерта від 27.09.2023 №СЕ-19/121-23/21295-ПЧ, а також неможливістю його підписання ОСОБА_20 , так як, незважаючи на зазначення про його присутність при підписанні відповідного рішення 20.12.2022, ОСОБА_20 відповідно до довідки про смерть та свідоцтва про смерть помер ще ІНФОРМАЦІЯ_8; (2) підроблене рішення від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб " (код ЄДРПОУ 40136139 ) не може породжувати юридичних наслідків, оскільки не відповідає внутрішній волі сторін, які в ньому зазначені, такими особами не підписувалось, в нотаріальному порядку не посвідчувалось, а тому має бути визнане недійсним; (3) Статут (нова редакція) ПСП " Рідкодуб ", який підписаний ОСОБА_13 та посвідчений 23.12.2022 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Пусан Т.В. в реєстрі за №3299, має посилання про його затвердження рішенням від 20.12.2022 №1 засновника ПСП " Рідкодуб ", а саме рішенням його власника ОСОБА_20 , який був присутнім при його підписанні 20.12.2022, проте згідно з довідкою про смерть та свідоцтвом про смерть помер ще ІНФОРМАЦІЯ_8 о 22:35, отже, зазначений Статут є недійсним, оскільки рішення про його затвердження власником ОСОБА_20 не приймалось, також відсутня воля власника юридичної особи ОСОБА_20 на момент ухвалення рішення на доручення новому засновнику підписати Статут (нова редакція) ПСП " Рідкодуб ", які (обставини) скаржник не спростовує.

131. За змістом касаційної скарги скаржник також наводить доводи щодо задоволення позовної вимоги про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду , викладених у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, щодо ефективності такого способу захисту, а саме стосовно того, що будь-які зміни складу учасників і розміру часток можуть бути внесені до ЄДР лише на підставі рішень суду про витребування частки чи визначення розміру статутного капіталу та часток учасників. Вимога про скасування рішень загальних зборів чи реєстраційних дій або наказу Мін`юсту не є належним способом захисту, якщо йдеться про зміни складу учасників чи розміру внеску.

132. Проте у жодній з цих постанов Велика Палата Верховного Суду не виснувала у наведеному скаржником формулюванні, яке хоч і узгоджується зі сталою та послідовною практикою щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників, змінами у розмірі статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, проте не відображає дійсний зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду , викладеної у вказаних постановах, яка узагальнено зводиться до того, що: вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

133. При цьому Суд враховує, що наведена правова позиція Великої Палати Верховного Суду стосується випадку, коли позивач заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису), задоволення яких не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо складу учасників та розміру їх часток. Але це не означає, що позивач позбавлений права звертатися з відповідними вимогами взагалі (схожий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 21.07.2020 у справі № 904/562/19, від 17.03.2021 у справі №922/634/19).

134. Тоді як скаржник, посилаючись на відповідну правову позицію, у межах цієї справи не доводить неправомірність поєднання позивачкою таких вимог про скасування реєстраційних дій з іншими заявленими у цій справи вимогами (заявлення їх як похідних), зокрема, не спростовує висновків судів попередніх інстанції, які задовольняючи такі, виходили з того, що: (1) реєстраційна дія/запис №1004551070004000343 від 26.12.2022 о 08:45:48 державного реєстратора Литовченко О.С. підлягає скасуванню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у зв`язку із визнанням недійними зазначених рішення та Статуту; (2) інші реєстраційні дії, а саме: №1004551070005000343 від 15.02.2023 о 12:49:53 приватного нотаріуса Захарченко В.Є. ; №1004551070006000343 від 22.03.2023 о 17:50:38 приватного нотаріуса Никифорової М.А. ; №1004551070007000343 від 15.09.2023 о 09:18:42 державного реєстратора Бугай І.В. , як похідні від реєстраційної дії/запису №1004551070004000343 від 26.12.2022 о 08:45:48 державного реєстратора Литовченко О.С. та такі, що відбулися внаслідок подальшої реалізації набутої у протиправний спосіб частки в статутному капіталі ПСП " Рідкодуб ", код ЄДРПОУ 4013613 , також підлягають скасуванню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, зокрема як такі, що доведені та відповідають ознакам належного та ефективного способу захисту порушених прав.

135. За наведеного, заявлення позивачкою у межах цієї справи вимог про скасування вказаних реєстраційних дій як похідних, тобто таких, які не можуть бути розглянуті поза логічним зв`язком з відповідними вимогами, не може свідчити в аспекті відповідної правової позиції Великої Палати Верховного Суду про обрання позивачкою неефективного способу захисту, що має наслідком відмову в їх задоволенні, на чому безпідставно наполягає скаржник. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

136. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

137. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

138. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає. Розподіл судових витрат

139. За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В : 1.Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення. 2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2025 у справі №645/45/24 залишити без змін. 3.Поновити дію постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2025 у справі №645/45/24. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Бакуліна Судді О.А. Кролевець В.І. Студенець