Постанова КГС ВС № 910/14613/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/14613/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д., за участю секретаря судового засідання Дуб С.І., представників учасників справи: від позивача: Бровчука М.В., від відповідача: Франюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва (Грєхова О.А.) від 08.12.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду (Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) від 05.02.2026 (повний текст складений 03.03.2026) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про стягнення 227 382 682,35 грн ІСТОРІЯ СПРАВИ ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 227 382 682,35 грн.

2. Позов обґрунтований порушенням Відповідачем зобов`язань за Договором № 14470/01 від 30.11.2017 в частині здійснення розрахунків. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.12.2025 позов задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 33 420 037,95 грн, інфляційні втрати в розмірі 340 242,55 грн, 3% річних у розмірі 79 186,21 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 126176,95 грн. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 31 049 466,46 грн закрив, у іншій частині позову відмовив.

4. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким: - з урахуванням здійснених відповідачем оплат, заборгованість Відповідача за спірний період жовтень 2023 року - липень 2024 року становить 33 420 037,95 грн. Доказів наявності у Відповідача заборгованості у розмірі 136 845 205,58 грн за жовтень 2023 року - липень 2024 року на момент звернення з позовом до суду та відкриття провадження у справі матеріали справи не містять, в зв`язку з чим відмовлено у задоволенні вимог в цій частині; - дослідивши здійснений Відповідачем контррозрахунок, за яким Відповідачем помісячно викладено дати оплат та суми оплат, залишок боргу за кожний період, період прострочення з урахуванням виникнення строку оплати після затвердження постанов НКРЕКП та їх оприлюднення, визначений Позивачем період нарахування у позовній заяві, судом встановлено, що стягненню з Відповідача підлягають 3% річних в розмірі 79 186,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 340 242,55 грн; - як вбачається з наданих Відповідачем платіжних доручень та призначень платежів у них, після відкриття провадження у справі, Відповідачем сплачено Позивачу частково заборгованість у розмірі 31 049 466,46 грн за спірний період.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 05.02.2026 апеляційну скаргу Позивача залишив без задоволення. Апеляційну скаргу Відповідача задовольнив частково, рішення скасував частково, стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 165 707 355,21, з яких: 139 729 382,85 грн - сума основного боргу; 6 703 037,02 грн - сума 3% річних; 19 274 935,34 грн - сума інфляційних втрат, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 847 840,00 грн. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 61 585 327,01 грн закрив. Стягнув з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 271 760,00 грн.

6. Постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, мотивована таким: - у зв`язку із здійсненням платежів у рахунок погашення заборгованості за Договором № 14470/01 після відкриття провадження у справі на суму 61 585 327,01 грн провадження у справі в цій частині підлягає закриттю; - з урахуванням проведених Відповідачем перерахунків коштів у рахунок наявного боргу після підписання акту звірки розрахунків між сторонами від 30.09.2023, та враховуючи підписані акти купівлі-продажу електроенергії сторонами Договору №14470/01 за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 139 729 382,89 грн (основний борг зменшився на 61 585 327,10 грн, першочергово становив 201 314 709, 99 грн); - вказано про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача 6 703 037,02 грн 3% річних та 19 274 935,34 грн інфляційних втрат. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи 7. 10 березня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: - скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 в частині збільшення суми заборгованості та залишити у цій частині без змін рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/14613/24; - скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №910/14613/24 в частині стягнення з Відповідача 33 420 037,95 грн основного боргу, 340 242,55 грн інфляційних втрат та 79 186,21 грн 3% річних, та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

8. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначає пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

9. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду, а саме: - статті 13, 73, 76-79, 80, 86 ГПК України без урахування висновків Верховного суду, викладених у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/19, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 06.07.2022 у справі №910/6210/20, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 21.12.2020 у справі №916/499/20, від 05.09.2023 у справі №917/1283/21, від 04.12.2025 у справі №910/5946/25, від 12.11.2025 у справі №922/383/25 (щодо правової природи акта звірки взаєморозрахунків), а також у постановах від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 17.12.2024 у справі №910/20091/23, від 26.11.2024 у справі №910/15342/23, від 19.02.2025 у справі №903/468/24, від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.11.2023 у справі №904/464/23 (щодо необхідності дослідження доказів у справі, зокрема розрахунку/контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат); - пункт 10.4 (у редакції, чинній до 25.01.2024 ) та пункт 11.4 (у редакції, чинній з 26.01.2024) Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26.04.2019 №641, у взаємозв`язку зі статтями 350, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/15867/21 та від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 (щодо строків виконання зобов`язань гарантованого покупця перед виробниками за "зеленим" тарифом та правових наслідків їх порушення).

10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 11 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови від 01.06.2025) щодо права на зменшення рівня розрахунків в контексті фактичних обставин цієї справи та висновків місцевого суду.

11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи: зокрема, не було з`ясовано обставини, пов`язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, не досліджено зібрані у справі докази, у тому числі докази, на яких цей розрахунок ґрунтується (у тому числі вихідні дні, періоди нарахування, методику розрахунку). 12. 16 квітня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 13. 30 листопада 2017 року між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Позивачем (ВАД) укладено Договір № 14470/01 (далі - Договір), за умовами якого ВАД продає ДПЕ електроенергію за встановленим регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії".

14. Згідно з Додатковою угодою № 134/1 від 30.06.2019 до Договору в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок", що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від № 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" змінено на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець", що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця".

15. У додатковій угоді від 08.04.2020 до Договору сторони замінили в преамбулі Договору слова "виробник за "зеленим тарифом" на слова "продавець за "зеленим тарифом" та виклали статті 1-7 Договору в новій редакції.

16. Відповідно до п. 1.1 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 за № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

17. Згідно з п. 2.1 Договору, сторони визнають свої зобов`язання згідно із законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

18. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 Договору).

19. Відповідно до п. 2.3 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

20. За умовами п. 2.4 Договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

21. Відповідно до п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

22. Згідно з п. 3.1 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

23. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору).

24. Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

25. Відповідно до п. 4.5 Договору Відповідач зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

26. Відповідач несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Відповідачу нараховується пеня в розмірі 0, 1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З Відповідача може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата Відповідачем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків Відповідача на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом (п. 4.6 Договору).

27. Згідно з п. 5.1 Договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов`язань за договором.

28. При настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події (п. п. 5.2 - п. 5.4 Договору).

29. Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, сторони вирішують питання щодо подальшого виконання договору (п. 5.5 Договору).

30. Відповідно до п. 7.4 Договору якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030). 31. 11 лютого 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду № 398/01/21 до Договору, яка набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками та, згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021 (пункт 21 Додаткової угоди).

32. Означеною Додатковою угодою, зокрема доповнено Договір новим пунктом 1.2 в такій редакції: за цим Договором Відповідач зобов`язується надавати, а продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку № 641 та Порядку продажу електричної енергії споживачами.

33. Також означеною Додатковою угодою сторони дійшли згоди викласти п. 3.3, пп. 3 п. 4.5 та п. 4.6 Договору в новій редакції: - "п.3.3. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами"; - "пп.3 п. 4.5. Розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавцем за "зеленим" тарифом відповідно до глави 9 Порядку"; - "п. 4.6. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0, 1 % від не оплаченої згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3. глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3. глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом". 34. 01 березня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2178/07/24 до Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди глави 1-8 Договору замінити главами 1-9 в новій редакції.

35. Відповідно до п. 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 2178/07/24 від 01.03.2024, оплата електричної енергії, купленої Відповідачем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку.

36. На виконання умов Договору протягом жовтня 2023 року - січня 2024 року, березня - липня 2024 року, Позивач продав, а Відповідач купив електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом згідно актів купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2023 року від 31.10.2023 на суму 90 889 461,72 грн., за листопад 2023 року від 30.11.2023 на суму 27 621 093,02 грн., за грудень 2023 року від 31.12.2023 на суму 14 823 572,42 грн., за січень 2024 року від 25.01.2024 на суму 29 863 657,24 грн., за січень 2024 року від 31.01.2024 на суму 1 138 653,57 грн., за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 28 214 750,91 грн., за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 34 785 591,23 грн., за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 42 678 847,74 грн., за червень 2024 року від 30.06.2024 на суму 37 181 330,35 грн., за липень 2024 року від 31.07.2024 на суму 56 807 697,00 грн.

37. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постановами № 946 від 15.05.2024 (дата оприлюднення - 16.05.2024), № 896 від 08.09.2024 (дата оприлюднення - 10.05.2024), № 2146 від 18.12.2024 (дата оприлюднення - 20.12.2024), № 76 від 21.01.2025 (дата оприлюднення - 23.01.2025), № 193 від 11.02.2025 (дата оприлюднення - 13.02.2025) та № 529 від 08.04.2025 (дата оприлюднення - 10.04.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Відповідачу, зокрема жовтні - грудні 2023 року, січні - липні 2024 року.

38. На переконання Позивача, Відповідач у порушення умов Договору та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019, свої зобов`язання перед Позивачем виконував неналежним чином та надані протягом жовтня 2023 року - липня 2024 року послуги оплатив не в повному обсязі та з простроченням, у зв`язку із чим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 201 314 709,99 грн.

39. Також у зв`язку з порушенням Відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6 793 037,02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 19 274 935,34 грн. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

41. Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

42. Згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

43. Тлумачення наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У даних правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару корелює обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

44. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

45. За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

46. Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

47. Згідно зі статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

48. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

49. Так, у справі, що переглядається, Позивач, звертаючись з позовом, наголошував, що Відповідач порушив умови Договору щодо своєчасної та повної оплати вартості електричної енергії з альтернативних джерел за "зеленим" тарифом відповідно до умов Договору.

50. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, Відповідач зазначив, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/19, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 06.07.2022 у справі №910/6210/20, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 21.12.2020 у справі №916/499/20, від 05.09.2023 у справі №917/1283/21, від 04.12.2025 у справі №910/5946/25, від 12.11.2025 у справі №922/383/25 (щодо правової природи акта звірки взаєморозрахунків).

51. При цьому Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що суд апеляційної інстанцій врахував акт звірки розрахунків як доказ, підтверджуючий існування заборгованості без підтвердження таких обставин первинними документами.

52. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що актом звірки підтверджено факт поставки електроенергії та розрахунків, а також заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором №14470/01 від 30.11.2017 в сумі 204 710 274,23 грн. До вказаної суми, як зазначено у підписаному сторонами письмовому документі, входить заборгованість за жовтень 2021 року в сумі 4 401 498,06 грн, за 2022 рік в сумі 93 861 721,14 грн та за січень-вересень 2023 року в сумі 11 056 741,54 грн.

53. Суд виходить з того, що за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

54. Зі змісту частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

55. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

56. Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

57. Суд наголошує, що стала практика Верховного Суду засвідчує правову позицію про те, що: акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, на які, серед іншого, посилається Скаржник у касаційній скарзі).

58. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20, на яку також посилається Скаржник.

59. Суд звертає увагу, що за змістом п. 3.3 Договору (у редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 398/01/21) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

60. Відповідно до п. 10.3 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641) у редакції чинній до 26.01.2024 закріплено, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі- продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Державне підприємство "Гарантований покупець" у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

61. Згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

62. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до актів купівлі-продажу електроенергії, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, Відповідачем здійснено купівлю електроенергії у позивача у жовтні 2023 року на суму 90 889 461,72 грн, у листопаді 2023 року на суму 27 621 093,02 грн, у грудні 2023 року на суму 14 823 572,42 грн, у січні 2024 року на суму 33 055 783,48 грн, у лютому 2024 року на суму 17 796 720,02 грн, у березні 2024 року на суму 28 214 750,91 грн, у квітні 2024 року на суму 34 785 591,23 грн, у травні 2024 року на суму 42 678 847,74 грн, у червні 2024 року на суму 37 181 330,35 грн, у липні 2024 року на суму 56 807 697,00 грн. З урахуванням здійснених Відповідачем оплат, заборгованість Відповідача за спірний період жовтень 2023 року липень 2024 року становить 33 420 037,95 грн та складається заборгованості за січень 2024 року в розмірі 1 688 790,94 грн, за лютий 2024 року в розмірі 504 472,39 грн, за квітень 2024 року в розмірі 499 919,01 грн, за травень 2024 року в розмірі 16 650 432,36 грн, за червень 2024 року в розмірі 11 754 515,44 грн та липень 2024 року в розмірі 2 321 907,81 грн. Водночас, доказів наявності у Відповідача заборгованості у розмірі 136 845 205,58 грн за означений період на момент звернення з позовом до суду та відкриття провадження у справі матеріали справи не містять.

63. З урахуванням вищевикладеного, Суд звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не встановлено наявності/відсутності у матеріалах справи актів купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2021 року, січень-грудень 2022 року та січень-вересень 2023 року, які б підтверджували факт здійснення між сторонами господарських операцій щодо купівлі-продажу електричної енергії та наведені в акті звірки дані щодо заборгованості Відповідача за вказаний спірний період.

64. Тобто розрахунок заборгованості, покладений в основу оскаржуваного рішення, здійснений не на підставі повного обсягу первинних документів за спірний період, а фактично ґрунтується на даних акта звірки розрахунків, що саме по собі не може свідчити про реальність та обсяг господарських операцій.

65. При цьому, здійснюючи апеляційний перегляд цієї справи, суд апеляційної інстанції помилково врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.04.2023 у справі № 187/789/17, які були зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах та є нерелевантними для цієї справи. Так, зокрема, у справі № 187/789/17, на відміну від обставин у цій справі (№ 910/14613/24), предметом розгляду було визнання договору позики, укладеного між фізичними особами недійсним та стягнення боргу за цим договором.

66. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення з Скаржника 106 309 344,94 грн на підставі акта звірки розрахунків є передчасним. Відповідно оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій частині підлягає скасуванню.

67. Щодо доводів касаційної скарги з посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанції у вирішенні питання щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та у постановах Верховного Суду від 17.12.2024 у справі №910/20091/23, від 26.11.2024 у справі №910/15342/23, від 19.02.2025 у справі №903/468/24, від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.11.2023 у справі №904/464/23 (щодо необхідності дослідження доказів у справі, зокрема розрахунку/контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат), що призвело до помилкового врахування судами розрахунку наданого Позивачем, Суд зазначає таке.

68. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3 % річних, інфляційних втрат та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого Позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати Позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати Відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо Відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого Позивачем).

69. У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (на яку посилається Скаржник) Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості Відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений Позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

70. Водночас, зі змісту рішення суду першої інстанції не вбачається, що судом дійсно було перевірено наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат. Рішення суду не містить висновків та обґрунтувань щодо способу нарахування 3% річних, інфляційних втрат. Судом також не наведено відповідного розрахунку в обґрунтування свого рішення у цій частині, у тому числі і висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача саме зазначених у рішенні сум.

71. Крім того, суд апеляційної інстанції, зазначивши у мотивувальній частині оскаржуваної постанови про те, що розрахунок Позивача є обґрунтованим, не надав оцінки контррозрахунку Відповідача.

72. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

73. Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі №910/15342/23 зазначив, що відхиляючи будь-які доводи сторін (учасників справи) чи спростовуючи подані докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

74. Разом з тим, дійшовши висновку про задоволення позову про стягнення з Відповідача інфляційних втрат, 3% річних, зазначивши про здійснення судами перевірки наданого Позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум, суди попередніх інстанцій не врахували заперечень Відповідача та не перевірили доводів останнього щодо бази нарахування для стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Оскаржувані судові рішення не містять висновків щодо належної правової оцінки доводів Відповідача у контексті нарахування зазначених сум. Суд апеляційної інстанції не перевірив наданий Відповідачем контррозрахунок.

75. Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій мали навести, які саме докази, покладені сторонами в основу здійснених ними розрахунків, були ними досліджені, оцінені і, відповідно, прийняті та/або відхилені із зазначенням відповідних мотивів такого прийняття/відхилення.

76. Водночас, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які встановлені статтею 300 ГПК України, Суд позбавлений можливості дослідити проведений Позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, відсотків річних, у тому числі і контррозрахунок Відповідача, та встановити їх обґрунтованість/необґрунтованість, чого не здійснено судами попередніх інстанцій.

77. Такої ж позиції щодо неможливості перевірки судом касаційної інстанції розрахунку заявлених вимог дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (на яку посилається Скаржник) та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, а також Верховний Суд, зокрема у постановах від 25.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 03.10.2029 у справі № 905/587/18, від 28.05.2021 у справі № 916/1665/20, від 09.12.2021 у справі № 922/3109/20, від 25.05.2022 у справі № 910/19129/20, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 09.12.2022 у справі № 921/542/20, від 21.01.2023 у справі № 904/842/20.

78. Крім того, Суд звертає увагу, що згідно з п. 11.4 Порядку № 641( у редакції, чинній з 26.01.2024 відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

79. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановами НКРЕКП № 946 від 15.05.2024 (дата оприлюднення 16.05.2024), № 896 від 08.09.2024 (дата оприлюднення 10.05.2024), № 2146 від 18.12.2024 (дата оприлюднення 20.12.2024), № 76 від 21.01.2025 (дата оприлюднення 23.01.2025), № 193 від 11.02.2025 (дата оприлюднення 13.02.2025) та № 529 від 08.04.2025 (дата оприлюднення 10.04.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Відповідачу, зокрема жовтні 2023 року - липні 2024 року.

80. При цьому, суд першої інстанції наголосив, що грошове зобов`язання Відповідача за розрахунком вартості придбаної у Позивача електричної енергії за періоди січень-липень 2024 року виникло у Відповідача в процесі розгляду справи судом.

81. Таким чином, Суд звертає увагу на те, що станом на час звернення Позивача з позовом розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за період січень-липень 2024 року не був затверджений, що свідчить про те, що строк остаточного розрахунку Відповідача за електричну енергію у відповідному періоді на момент звернення Позивача до суду не настав. Визначаючи належну до стягнення суму основного боргу, виходячи з обставин, які настали вже під час розгляду справи судом першої інстанції та не існували на час звернення до суду, апеляційний суд наведеного вище не врахував.

82. Доводи Скаржника в цій частині (щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, наведених у вказаних вище постановах) та не з`ясування судами всіх істотних обставин, що мають значення для справи з міркувань наведених у цій постанові, Судом визнаються обґрунтованими. Відповідно Суд визначає обґрунтованими аргументи касаційної скарги про допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права щодо повноти з`ясування обставин справи та перевірки їх наявними доказами (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

83. Наведене, у свою чергу свідчить про обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 (пункт 1 частини третьої статті 310) ГПК України.

84. Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

85. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, у зв`язку з чим оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

86. Під час нового розгляду справи судам необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам, та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а отже, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

88. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

89. З урахуванням викладеного вище, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №910/14613/24 повністю та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Судові витрати

90. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 910/14613/24 скасувати.

3. Справу №910/14613/24 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча Г. Вронська Судді О. Баранець І. Кондратова