Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/3101/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Харків Справа №922/3101/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., за участю секретаря судового засідання Ярош В.В., за участю представників: позивача не з`явився; відповідача не з`явився; державний виконавець не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» (вх.№1080Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 року, винесену за результатом розгляду скарги на дії головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова Ігоря Валерійовича у справі №922/3101/25, за позовом Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» (вул. Виконкомівська, 30, м. Харків, 61039), про стягнення коштів,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1930057,45 грн за використання земельної ділянки по вул. Виконкомівській, 30 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:09:002:0014 за період з 28.02.2019 року по 28.02.2022 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 28950,86 грн. В решті позову відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 року у справі №922/3101/25 залишено без змін. 20.02.2026 року судом видано накази на примусове виконання рішення та постанови. 07.04.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» через систему Електронний суд надійшла скарга на постанову та дії головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова Ігоря Валерійовича (вх.№8248/26), в якій заявник просив суд:

1. Прийняти скаргу до розгляду та призначити судове засідання з повідомленням учасників.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ Умнікова Ігоря Валерійовича від 20.03.2026 року про відкриття виконавчого провадження №80570512.

3. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Умнікова І.В. щодо примусового списання 25.03.2026 року з рахунку ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» (IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк») коштів у сумі 1930057,45 грн у рамках виконавчого провадження №80570512.

4. Зобов`язати Холодногірсько-Новобаварський ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ (ЄДРПОУ: 41430678) вжити всіх передбачених законодавством заходів для повернення на рахунок ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» (IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк») протиправно стягнутих коштів у сумі 1930057,45 грн.

5. Стягнути з Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ на користь ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 року (повний текст складено 30.04.2026 року, суддя Присяжнюк О.О.) у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» на постанову та дії головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова Ігоря Валерійовича (вх.№8248/26 від 07.04.2026 року) відмовлено. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» (відповідач у справі) з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить: - скасувати повністю ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 року у справі №922/3101/25 (за скаргою щодо дій головного державного виконавця Умнікова І.В.). - ухвалити нове рішення, яким скаргу ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» задовольнити, а саме визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ Умнікова І.В. від 20.03.2026 року про відкриття виконавчого провадження №80570512; визнати неправомірними дії державного виконавця щодо примусового списання 25.03.2026 року з рахунку ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» коштів у розмірі 1930057,45 грн; - стягнути на користь ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» судові витрати, понесені у зв`язку з апеляційним переглядом. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що: - суд, відмовивши у задоволенні скарги та одночасно пропонуючи подати позов, фактично позбавив боржника будь-якого судового захисту; - суд першої інстанції зазначив, що скаржник не надав доказів того, що перераховані 13.02.2026 року кошти зараховані саме в рахунок погашення боргу за справою №922/3101/25. Проте такий висновок суперечить наявним у матеріалах справи доказам. Так, платіжна інструкція №24 від 13.02.2026 року на суму 1930057,00 грн та платіжна інструкція №26 від 13.02.2026 року на суму 0,45 грн мають ідентифікуючі ознаки щодо сплати боргу; - на момент відкриття ВП№80570512 (20.03.2026 року) та на момент будь-яких виконавчих дій борг у розмірі 1930057,45 грн вже не існував - він був добровільно сплачений боржником 13.02.2026 року; - стягувач (Харківська міська рада) в порушення ч.3 ст. 26 та ч.8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначив у заяві від 19.03.2026 року факту добровільного виконання рішення та не повідомив виконавця про отримання коштів. Внаслідок протиправної бездіяльності Стягувача Харківська міська рада отримала від ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» понад 3860000 грн при фактичному боргу 1930057,45 грн. - вказує про безпідставне перекладання судом обов`язку повідомлення на боржника; жодна норма матеріального чи процесуального права не містить обов`язку боржника повідомляти стягувача про добровільне виконання рішення до моменту відкриття виконавчого провадження; - зазначає, щодо помилкового висновку суду про неможливість поновлення права. Так, відмова суду визнати неправомірними дії виконавця утворює преюдицію їх законності, що в майбутньому заблокує скаржнику можливість витребувати свої кошти назад через суд. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2026 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 року, винесену за результатом розгляду скарги на дії головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова Ігоря Валерійовича у справі №922/3101/25. Встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи (матеріали оскарження ухвали) №922/3101/25. Вказана ухвала була направлена та доставлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача через підсистему електронний суд і доставлена їм 15.05.2026 року (вважається врученою 16.05.2026 року). 20.05.2026 року на вимогу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3101/25. Від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява (вх.№6190 від 03.06.2026 року), в якій просить розглянути справу за відсутності представника на підставі наявних у справі матеріалів. Апелянт надав до суду заяву (вх.№6316 від 08.06.2026 року), в якій додатково акцентовано увагу на доводах скарги та просить розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності представника. Позивач (стягувач) відзиву на апеляційну скаргу не надав. Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання 08.06.2026 року представники учасників справи не з`явились. Представник позивача про час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. Суд в ухвалі від 15.05.2026 року доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Стаття 129-1 Конституції України гарантує обов`язковість виконання судового рішення. Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»). Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 2 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Частина 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 року позовні вимоги у даній справі задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (ІВАN) - UА698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1930057,45 грн за використання земельної ділянки по вул. Виконкомівській, 30 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:09:002:0014 за період з 28.02.2019 року по 28.02.2022 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: р/р UА518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243) витрати зі сплати судового збору у сумі 28950,86 грн. В решті позову відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 року у справі №922/3101/25 залишено без змін. 20.02.2026 року Господарським судом Харківської області видано відповідні накази на примусове виконання рішення та постанови. Матеріали справи свідчать, що 19.03.2026 року Харківська міська рада (стягувач) звернулась до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі № 922/3101/25 згідно з наказом від 20.02.2026 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» безпідставно збережених коштів у сумі 1930057,45 грн. 20.03.2026 року головним державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умніковим І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80570512 з виконання наказу у справі №922/3101/25 від 20.02.2026 року про стягнення з ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1930057,45 грн. В межах вказаного виконавчого провадження головним державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умніковим І.В. винесено постанови: - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.03.2026 року, якою визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) 102,79 грн, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 125,53 грн, винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 2,84 грн, винесення постанови про стягнення виконавчого збору 2,84 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 303,00 грн; - про стягнення виконавчого збору від 20.03.2026 року, якою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі: 193005,74 грн; - про арешт коштів боржника від 20.03.2026, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2123366,19 гривня (UAH); - про арешт майна боржника від 20.03.2026 року у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2123366,19 гривня (UAH); - про арешт коштів боржника від 23.03.2026 року в АТ «Креді Агріколь Банк», якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2123366,19 гривня (UAH); - про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2026 року. 25.03.2026 з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» списано 2123366,19 грн. Суд першої інстанції, розглянувши скаргу боржника відмовив у її задоволенні мотивувавши судове рішення тим, що задоволення заявлених у скарзі на дії та бездіяльність державного виконавця вимог не є ефективним способом захисту. Суд вказав, що за результатом розгляду справи (скарги) не відбудеться поновлення порушеного права скаржника, а матиме лише наслідком установлення юридичних фактів. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. За змістом статей 326, 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, виконання яких здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, верховенства права; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (пункти 1, 3, 5, 8 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до пункту 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. За приписами частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно зі статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Таким чином, одним з засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень. Отже, зазначеними нормами встановлена можливість звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга є формою звернення за судовим захистом порушених прав (інтересів) сторін та учасників, з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі (пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 року у справі №921/357/20). За змістом частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №910/7310/20 зазначила, що передбачений частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 339 ГПК України судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд. Верховний Суд неодноразово наголошував, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19, від 16.02.2021року у справі №910/2861/18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.11.2024 року у справі №204/8017/17 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони» суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд. ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» оскаржило дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, списання коштів в рамках виконавчого провадження; просило зобов`язати виконавця вчинити дії по поверненню списаних коштів. Однак, як станом на момент звернення зі скаргою так і на момент розгляду скарги, виконавче провадження є таким, що закінчене у зв`язку із виконанням рішення суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання у цьому випадку неправомірності дій державного виконавця в межах виконавчого провадження, яке наразі закінчене, не поновить порушеного права скаржника, а матиме лише наслідком установлення юридичних фактів. Водночас встановлення юридичних фактів можливе лише як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог у випадку наявності спору про право цивільне. Це відповідає загальним засадам процесуального права, які зобов`язують суд при вирішенні спору встановити всі обставини, що мають значення для справи, дати їм юридичну оцінку та здійснити оцінку доказів у їх сукупності (постанова Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №910/7631/18). У ході розгляду скарги заявник наголошував, що також зазначено і в апеляційній скарзі, що з нього у спірному виконавчому провадженні на користь Харківської міської ради повторно стягнуто грошову суму, яка раніше вже була добровільно перерахована відповідачем на користь стягувача. Тобто відповідач стверджує про безпідставність набуття позивачем грошових коштів, які належать відповідачу. Наведене свідчить про наявність спору про право, що, з урахуванням обставин закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виконанням рішення суду, не може бути вирішене у межах розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця, а підлягає вирішенню у позовному провадженню. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задоволення заявлених у скарзі на дії та бездіяльність державного виконавця вимог не є ефективним способом захисту у розумінні наведених вище норм та висновків, оскільки навіть задовольнивши таку скаргу суд не здійснить жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин та не відновить порушене право відповідача. Зазначене є самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги та не вимагає з`ясування інших обставин по суті спору. Доводи, які б спростовували такі висновки місцевого господарського суду у апеляційній скарзі відсутні. З огляду на встановлені судом обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» на дії та бездіяльність державного виконавця. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така вимога як зобов`язання Холодногірсько-Новобаварський ВДВС у м. Харкові ХМУМЮ вжити всіх передбачених законодавством заходів для повернення на рахунок ТОВ «Ріком Інвест Сервіс» протиправно стягнутих коштів у сумі 1930057,45 грн не є належною в межах розгляду скарги на дії / бездіяльність державного виконавця. Також колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне. З матеріалів скарги вбачається, що 13.02.2026 року боржником було сплачено на рахунок Харківської міської ради кошти в розмірі 1930057,00 грн за платіжною інструкцією №24 (призначення платежу: « 24062200; «Ріком Інвест Сервіс» 40312038») та 0,45 грн за платіжною інструкцією №26 (призначення платежу: « 24062200; «Ріком Інвест Сервіс» 40312038; Доплата за викор.зем.діл.за 28.02.2019-28.02.2022»). Приписами ч.1, 5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. На стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №750/2414/17). Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 08.07.2022 року у справі №908/309/21, від 31.05.2023 року у справі №910/6104/21, від 09.08.2023 року у справі №914/1789/19, від 11.07.2024 року у справі №904/7867/16. Суд першої інстанції вказав, а апелянтом не спростовано, що наказ, виданий Господарським судом Харківської області на виконання рішення та постанови таким, що не підлягає виконанню не визнавався. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про обізнаність державного виконавця про сплату заборгованості, що визначена наказом по справі, станом на дату ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження №80570512 на підставі заяви, яка надійшла від Харківської міської ради. Так, за приписами ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч.4 вказаної статті). Однак, в матеріалах справи відсутні докази та відомості, що сторонами виконавчого провадження здійснювались повідомлення про виконання рішення суду. Необхідно також врахувати, що положеннями ч.2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Скаржник (боржник) має електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Згідно даних системи АСВП (повідомлення №12900574 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС) 20.03.2026 року, 13:53:35 документ «Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором)» від 20.03.2026 року виконавчого провадження АСВП №80570512 доставлено до електронного кабінету ЄСІТС ТОВ «Ріком Інвест Сервіс». Отже, боржник є таким, що обізнаний про відкриття виконавчого провадження у даній справі і не був обмежений у своєму праві повідомити державного виконавця про сплату суми боргу. Натомість відповідних дій не вчинив. Перевіркою обставин справи встановлено, що на момент відкриття виконавчого провадження (20.03.2026 року) у державного виконавця були відсутні відомості про сплату боржником суми, що визначена у наказі Господарського суду Харківської області; наказ таким, що не підлягає виконанню, не визнавався; від стягувача надійшла заява про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом наказу та копією довіреності; тобто не існувало жодних правових перешкод для відкриття виконавчого провадження, а підстави для повернення виконавчого документу відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» були відсутні. Таким чином, можна стверджувати, що державним виконавцем було правомірно відкрито виконавче провадження №80570512. Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі. Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках що зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 року, винесена за результатом розгляду скарги на дії головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова Ігоря Валерійовича у справі №922/3101/25 має бути залишена без змін. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, а саме на професійну правничу допомогу, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріком Інвест Сервіс» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 року, винесену за результатом розгляду скарги на дії головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова Ігоря Валерійовича у справі №922/3101/25 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 18.06.2026 року. Головуючий суддя В.С. Хачатрян Суддя В.В. Россолов Суддя О.І. Склярук