Постанова 4803 № 202/11384/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2819/26 Справа № 202/11384/24 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №202/11384/24 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Братцевої Надії Сергіївни на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Мачуського О.М.,- ВСТАНОВИВ: Позивач МТСБУ звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою. В обґрунтування позовних вимог МТСБУ посилається на те, що 26 червня 2019 року о 21:10 год. по просп. Слобожанському у м. Дніпро сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого, транспортні засоби пошкоджено, чим завдано матеріальних збитків. Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у справі № 202/4674/19, ОСОБА_1 визнано винним у настанні вказаної дорожньо-транспортної пригоди. На момент ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності. Потерпіла особа власник транспортного засобу автомобіля Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , звернулась до позивача із заявою про відшкодування заподіяної шкоди та відповідно до Наказу №11638 від 04 листопада 2019 року, розмір регламентної виплати, яку було сплачено позивачем потерпілій особі склав 30632,55 грн. Також позивачем були понесені витрати на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку в сумі 920 грн. Зазначає, оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то він зобов`язаний відшкодувати позивачу, в порядку регресу, понесені позивачем витрати в сумі 31552,52 грн. У зв`язку із чим просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 31552,52 грн., а також судовий збір у розмірі 3028 грн. Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року позов МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу, матеріальні збитки у розмірі 31552,52 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028 грн. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 03 листопада 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Братцевої Н.С. про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року залишено без задоволення. Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Братцева Н.С. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення є необґрунтованим, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, судом першої інстанції було допущено порушень норм матеріального права, належним чином не досліджено всіх обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, не отримував копії рішення суду, а про його існування дізнався лише після того, як було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого за результатами розгляду цієї справи. Зазначає, що дорожньо-транспортна пригоди сталася у червні 2019 року, а з позовом МТСБУ звернувся до суду до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою у вересні 2024 року, тобто з пропуском процесуальних строків на звернення до суду. При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції ретельно не дослідив висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля №103/19 від 17 липня 2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті ДТП складає 33360,01 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини і матеріали), не проаналізував докази, що підтверджують здійснення виплати, а також правильність застосування коефіцієнтів зносу транспортного засобу, структуру та обґрунтованість витрат на здійснення збору документів та яких саме щодо розміру шкоди по зазначеному страховому випадку в сумі 920 грн. Крім того, ОСОБА_1 у цій справі надається професійна (правнича) допомога адвокатом Братцевою Н.С. Орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, який планує понести у цій справі ОСОБА_1 складають орієнтовно 10000 грн., докази оплати правничої допомоги будуть надані у подальшому. У зв`язку з чим просив заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. Судом встановлено, що 26 червня 2019 року о 21 год. 10 хв. у місті Дніпрі по просп. Слобожанський, 28в, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобілем Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у справі №202/4674/19, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Відповідач ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності. Цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована у ПрАТ «УПСК» та 01 липня 2019 року власник даного траспортного засобу ОСОБА_4 звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 26 червня 2019 року, та із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. МТСБУ, відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», залучило судового експерта ОСОБА_5 , вартість послуг якого склала 920 грн. Дані витрати МТСБУ оплачено, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок експерта. Відповідно до висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля №103/19 від 17 липня 2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті ДТП складає 33360,01 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини і матеріали). На підставі наказу МТСБУ №11638 від 04 листопада 2019 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (справа № 59795), МТСБУ здійснило регламентну виплату ОСОБА_4 в розмірі 30632,52 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1154565 від 05 листопада 2019 року. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що після проведення регламентної виплати, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь МТСБУ в порядку регресу, матеріальні збитки у розмірі 31552,52 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. У частині першій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України). Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України). Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За змістом статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01 липня 2004року (далі - Закон №1961-IV). У статті 6 Закону №1961-IV визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до абзацу 2 пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 29 Закону № 1961-IV передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно з підпунктом а пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена водієм транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Регрес це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину. З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. З постанови Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у справі №202/4674/19 вбачається, 26 червня 2019 року о 21 год. 10 хв. у місті Дніпрі по просп. Слобожанський, 28в, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобілем Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаною постановою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року у справі №202/4674/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована у ПрАТ «УПСК». 01 липня 2019 року власник транспортного засобу Honda, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 звернулась до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 26 червня 2019 року, та із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. МТСБУ, відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», залучило судового експерта ОСОБА_5 , вартість послуг якого склала 920 грн. Дані витрати МТСБУ оплачено, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок експерта. Відповідно до висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля №103/19 від 17 липня 2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda, д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті ДТП складає 33360,01 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини і матеріали). На підставі наказу МТСБУ №11638 від 04 листопада 2019 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (справа № 59795), МТСБУ здійснило регламентну виплату ОСОБА_4 в розмірі 30632,52 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1154565 від 05 листопада 2019 року. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. МТСБУ відповідно до закону виконало покладений на нього обов`язок з відшкодування шкоди з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, здійснивши відшкодування шкоди за водія ОСОБА_1 , який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 , стягнувши з відповідача на користь МТСБУ в порядку регресу, матеріальні збитки у розмірі 31552,52 грн. Посилання в апеляційній скарзі на неповне з`ясування судом обставин у справі та відсутність підстав для задоволення позовних вимог спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Заперечення апелянта стосовно того, що судом першої інстанції справа була розглянута без його участі, були предметом розгляду при розгляді заяви про перегляд заочного рішення та їм надана правова оцінка. Доводи про пропуск позивачем строків позовної давності є безпідставними, виходячи наступного. Дорожньо-транспортна пригода сталась 26 червня 2019 року, а з позовними вимогами до ОСОБА_1 позивач МТСБУ звернувся у вересні 2024 року. Із 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг строку позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України. 17 березня 2022 року до 29 січня 2024 року - діяла «пауза» на підставі доданого п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, яким на період дії воєнного стану було зупинено перебіг строків позовної давності за ст.ст. 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України. З 30 січня 2024 року до 03 вересня 2025 року - діяла зупинка перебігу строків давності також із прив`язкою до воєнного стану. Після 04 вересня 2025 року почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Враховуючи викладене, МТСБУ звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків в порядку регресу у межах трирічного строку позовної давності. Доводи апеляційної скарги суд відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, пов`язані з незгодою з висновками суду першої інстанції і не є підставою для скасування оскарженого судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року відсутні. Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Братцевої Надії Сергіївни залишити без задоволення. Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року у цивільній справі №202/11384/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 17 червня 2026 року. Судді: