Постанова Львівський апеляційний суд № 461/5382/25

Справа № 461/5382/25 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф. Провадження № 22-ц/811/532/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - судді Ніткевича А.В. суддів - Бойко С.М., Копняк С.М. секретаря Гаврилюк Я.Ю. з участю представника позивача Свищо С.М., представника відповідача Скочиляс Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 січня 2026 року в складі судді Романюка В.Ф. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю третьої особи ОСОБА_2 , про стягнення в порядку спадкування недоотриманої пенсії, - встановив: У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа ОСОБА_2 , про стягнення недоотриманої пенсії в розмірі 274 466 грн 25 коп в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №380/17827/21 за позовами ОСОБА_3 до ГУ ПФУ у Львівській області визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_3 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії з 01.01.2018 відповідно до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах визначених постановою КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області судові витрати. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №380/22368/21 за позовами ОСОБА_3 до ГУ ПФУ Львівській області визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19.10.2021 №11/6569 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації ДПСУ від 19.10.2021 №11/6569 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до статей 43 і 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, з урахуванням вже виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області судові витрати. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19.07.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (лист за вих. № 1300-5902-8/173768 від 16.10.2024) на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №380/17827/21 за позовом ОСОБА_3 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області нараховано доплату в розмірі 59851,20 грн. та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №380/22368/21 нараховано доплату в розмірі 214615,05 грн. Нараховані кошти на виконання зазначених рішень суду не були виплачені ОСОБА_3 за життя у зв`язку з відсутністю цільового фінансування з Державного бюджету України. Матір позивача, ОСОБА_2 , зверталася з письмовими заявами до ГУ ПФ України у Львівській області про виплату їй недоотриманої суми пенсії померлого чоловіка, нарахованої йому за життя, однак відповідач відмовляється здійснювати таку виплату з посиланням на пропущення строку звернення (листи за вих. № 27607-29884/C-52/8-1300/24 від 19.12.2024 року та № 7536-7688/C-54/8-1300/24 від 08.04.2025 року). Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л. 26.08.2022 року зареєстровано спадкову справу за № 69617305, номер у нотаріуса 42/2022, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69856946 від 26.08.2022 року. Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НСЕ № 227481, зареєстрованого в реєстрі за № 891, та довідки за № 43/01-16, виданої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л., єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 . Отже, позивач має право на виплату йому в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 нарахованої ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі № 380/17827/21 та від 04.02.2022 у справі № 380/22368/21, але не отриманої померлим пенсії в загальній сумі 274466,25 (59851,20+214615,05=274466,25) грн. Вказував, що заборгованість перед спадкодавцем виникла через неналежну діяльність ГУ ПФУ у Львівській області, що полягала у несвоєчасному виконанні своїх зобов`язань з виплати пенсій, адже Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Тобто своєчасне проведення соціальних виплат є прямим обов`язком Пенсійного фонду України. З метою захисту свого права позивач звернувся з цим позовом до суду, просив його задовольнити. Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області, третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення в порядку спадкування недоотриманої пенсії задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , нараховану, але не отриману пенсію у розмірі 274466, 25 (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 25 коп. Стягнуто з Головного управління пенсійного фонду у Львівській області в дохід держави судовий збір в сумі 2744,66 грн. Рішення суду оскаржив відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вважає незаконним таким, шо не грунтується на вимогах чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ОСОБА_3 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. На виконання судових рішень Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №380/17827/21 та від 04.02.2022 у справі №380/22368/21, відповідачем здійснено перерахунок, у зв`язку з чим було нараховано доплату в сумі 59851,20 грн та 214615,05 відповідно. За життя ОСОБА_3 до суду з позовом про стягнення недоплаченої суми пенсії в загальному розмірі 274 466 грн 25 коп не звертався, судових рішень з цього приводу не існує. Зауважує, що виплата даних коштів забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданим або ухваленим після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ним законної сили. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Додає, що спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262. Відповідно до ч. 1 ст. 61 цього Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим члена його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члені сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зміст статті 61 Закону 2262 узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з цим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону 2262 зазначені суми виплачуються, якщо звернення з ним надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Отже, спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 січня 2026 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Свищо С.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Зокрема вказує на те, що доводи, викладені в скарзі є необгрунтованими і безпідставними. Вважає, що позивач, як єдиний спадкоємець ОСОБА_3 , має право на одержання в порядку спадкування нарахованої, але не виплаченої померлому пенсії в загальній сумі 274466,25 грн. Вказна заборгованість виникла через неналежну діяльність ГУ ПФУ у Львівській області, що полягає у несвоєчасному виконанні своїх зобов`язань з виплати пенсій, адже своєчасне проведення соціальних виплат є його прямим обов`язком з огляду на те, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої слід, що реалізує державну політику з питань, зокрема, пенсійного забезпечення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого. Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що за життя ОСОБА_3 не одержав пенсію на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №380/17827/21 в розмірі 59851,20 грн. та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №380/22368/21 в розмірі 214615,05 грн., тому сума невиплаченої пенсії увійшла до складу спадщини. Позивач, як спадкоємець за заповітом, в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , а відтак має право на спадкування недоотриманої за життя його пенсії. Суд відхилив доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, оскільки це прямо суперечить статті 1227 ЦК України. Відсутність у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але неодержаної пенсії, до складу спадщини за відсутності членів сім`ї, не скасовує приписів статті 1227 ЦК України. З огляду на викладене, суд вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з ГУ ПФУ в Львівській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , нараховану, але не отриману пенсію у розмірі 274466, 25 грн. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №380/17827/21 за позовами ОСОБА_3 до ГУ ПФУ у Львівській області визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_3 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах визначених постановою КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 року №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області судові витрати. Крім цього, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №380/22368/21 за позовами ОСОБА_3 до ГУ ПФУ Львівській області визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19.10.2021 року №11/6569 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації ДПСУ від 19.10.2021 №11/6569 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до статей 43 і 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, з урахуванням вже виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області судові витрати. За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (лист за вих. №1300-5902-8/173768 від 16.10.2024) на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №380/17827/21 за позовом ОСОБА_3 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області нараховано доплату в розмірі 59851,20 грн. та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №380/22368/21 нараховано доплату в розмірі 214615,05 грн. Нараховані кошти на виконання зазначених рішень суду не були виплачені ОСОБА_3 за життя у зв`язку з відсутністю цільового фінансування з Державного бюджету України. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначено у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19.07.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л. 26.08.2022 зареєстровано спадкову справу за №69617305, номер у нотаріуса 42/2022, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69856946 від 26.08.2022. Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НСЕ №227481, зареєстрованого в реєстрі за №891, та довідки за №43/01-16, виданої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л., єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 . Матір позивача, ОСОБА_2 , зверталася з письмовими заявами до ГУ ПФ України у Львівській області про виплату їй недоотриманої суми пенсії померлого чоловіка, нарахованої йому за життя, однак відповідач відмовляється здійснювати таку виплату з посиланням на пропущення строку звернення (листи за вих. №27607-29884/C-52/8-1300/24 від 19.12.2024 та №7536-7688/C-54/8-1300/24 від 08.04.2025). За наведеного, спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця. Підставою своїх позовних вимог позивач зазначав наявність у нього, як єдиного спадкоємця за заповітом після смерті батька права на спадкування недоотриманої суми пенсії. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ. Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Частинами другою та третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати». Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України). Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_3 як особа, звільнена з військової служби, за життя не одержав нараховану пенсію за вислугу років у розмірі 274466 грн 25 коп. Оскільки член сім`ї ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за цими пенсійними виплатами по спливу 6 місяців після його смерті, при цьому сума невиплаченої ОСОБА_3 пенсії увійшла до складу його спадщини, відтак успадкована його сином ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом. Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши що за життя ОСОБА_3 не одержав пенсію на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі №380/17827/21 в розмірі 59851,20 грн. та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №380/22368/21 в розмірі 214615,05 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 успадкував належні його спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена ним вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав. Аргументи апелянта про те, що сума пенсії, на яку заявник мав право на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не входить до складу спадщини, є неспроможними, оскільки у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими (постанова Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 є спадкоємцем за зповітом, який у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , інший спадкоємуць, дружина ОСОБА_3 ОСОБА_2 заявою від 26.08.2022 відмовилась від спадщини, а саме обо`язкової частки у спадщині на користь свого сина ОСОБА_1 , а тому позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Отже аргументи апеляційної скарги про неналежність невиплаченої пенсії до складу спадщини є безпідставними. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - ухвалив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 січня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 17 червня 2026 року. Головуючий А.В. Ніткевич Судді С.М. Бойко С.М. Копняк