Постанова Львівський апеляційний суд № 461/9204/24

Справа № 461/9204/24 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 22-ц/811/859/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: Головуючого судді: Савуляка Р.В. суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. секретаря: Салати Я.І. з участю: представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Візнак Н.В., представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення в порядку спадкування нарахованої, але не отриманої пенсії,- ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення в порядку спадкування нарахованої, але не отриманої пенсії. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/16370/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі нової довідки № 1406 від 10 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року, що враховується для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XI «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» №1406 від 10.06.2021 року «Про розмір грошового забезпечення» станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 380/15996/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_3 з 82 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер а нарахована на виконання вищезазначених рішень суду доплата до пенсії не була виплачена йому за життя. Оскільки виплата була нарахована померлому на підставі судового рішення, що набрало законної сили за життя спадкодавця, однак померлим не отримана, він успадкував належні спадкодавцеві суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті З наведених підстав просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії, нараховані його батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/16370/21 від 03 листопада 2021 року за пенсійною справою №1303000704-МВС за період з 01 січня 2016 року по 31 листопада 2022 року в розмірі 9813.32 грн від загальної суми 49066.59 грн та на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/15996/21 від 25 листопада 2021 року за пенсійною справою №1303000704-МВС за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року в розмірі 51955.73 грн від загальної суми 259778.63 грн. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення в порядку спадкування нарахованої, але не отриманої пенсії задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану, але не отриману пенсію у розмірі 51955.73 грн. та 9813.32 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211.20 грн. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2025 року оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. В апеляційній скарзі покликається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/16370/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 01 червня 2022 року ОСОБА_3 перераховано пенсію та за період з 01 грудня 2019 року по 31 травня 2022 року нараховано доплату в розмірі 259778.63 грн. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 380/16370/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_3 перераховано пенсію та за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року нараховано доплату в розмірі 49066.59 грн. Вищезазначені рішення суду мають зобов`язальний характер, але з позовом про стягнення недоплаченої суми пенсії в розмірі 308845.22 грн ОСОБА_3 не звертався. Виплата коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду здійснюється в межах коштів Державного бюджету України в порядку черговості, що визначається датою набрання ними законної сили та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Крім того, виплати з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців , осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та членів їх сімей і залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовляло позивачу у виплаті йому недоотриманої пенсії за померлого батька на підставі рішень судів і така відмова ним не оскаржувалася. В свідоцтві про право на спадщину відсутня інформація щодо наявності у позивача права на спадщину сум недоотриманої пенсії батька позивача, оскільки така регулюється спеціальним законом, а саме Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Візнак Н.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на їх заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 07 травня 1997 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/16370/21 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі нової довідки №1406 від 10 червня 2021 року Про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 19 листопада 2019 року, що враховується для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМ України від 13 лютого 2008 року №45 (в редакції до внесення до неї змін постановою КМ України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб») із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення перерахунку довічної пенсії позивачу за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» №1406 від 10 червня 2021 року «Про розмір грошового забезпечення» станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/16370/21 в апеляційному порядку не оскаржувалося, а відтак набрало законної сили. Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1303000704, проведеним Головним управлінням Пенсійного фонду України на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №380/16370/21, сума доплати, яка належить ОСОБА_3 , за період з грудня 2019 року до травня 2022 року становить 259778.63 грн. Зазначена сума була нарахована ОСОБА_3 , однак не була виплачена. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 380/15996/21 позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_3 з 82 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 380/15996/21 в апеляційному порядку не оскаржувалося, а відтак набрало законної сили. Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1303000704, проведеним Головним управлінням Пенсійного фонду України на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 380/5201/21, сума доплати, яка належить ОСОБА_3 , за період з січня 2016 року до листопада 2019 року становить 49066.59 грн. Зазначена сума була нарахована ОСОБА_3 , однак не була виплачена. Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 04 квітня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За фактом смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Романчук-Василик В.Р. заведено спадкова справа №11/2023. 06 березня 2024 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Романчук-Василик В.Р. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено, що спадкоємцями майна ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , є його сини ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та його доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на 1/5 частку спадщини, зареєстроване в реєстрі за №

572. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №10410-10096/Т-55/8-1300/23 від 21 квітня 2023 року у відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо виплати недоотриманої пенсії відповідно до рішень Львівського окружного адміністративного суду, повідомлено про те, що доплату, яка здійснена на виконання судового рішення можливо отримати за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати пенсії спадкодавцю. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме на недоотриману пенсію спадкодавця. Підставою позовних вимог позивач зазначає наявність у неї, як спадкоємця за законом після смерті батька, права на спадкування недоотриманої ним суми пенсії. Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII). Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Частинами другою та третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61Закону №2262-ХІІтакож узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати». Враховуючи те, що рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/16370/21 та від 25 листопада 2021 року у справі №380/15996/21, які ухвалені за життя спадкодавця та набрали законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , однак суми пенсії за результатами проведеного перерахунку в розмірі 49066.59 грн та в розмірі 259778.63 грн, що йому належали, залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 успадкував 1/5 частину належних спадкодавцю сум недоотриманої пенсії відповідно до положень 1227 ЦК України, що становлять 9813.32 грн та 51955.73 грн, а тому такі підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на його користь. Доводи апеляційної скарги про те, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою, тому така сума пенсії не входить до складу спадщини, є необгрунтованими, оскільки сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судові рішення, що набрали законної сили, і якими пенсійний орган було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 . Доводи апеляційної скарги, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв`язку із відсутністю відповідних бюджетних призначень на здійснення таких виплат, не впливають на законність судового рішення та на права позивача щодо стягнення недоплаченої пенсії на його користь як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала. Таке право позивачки передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність фінансування. З тих підстав не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що виплата заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника. При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 14 липня 2025 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.