Постанова КАС ВС № 160/21572/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ справа № 160/21572/24 адміністративне провадження № К/990/23116/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Васильєвої І. А., Шишова О. О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/21572/24 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя 1-ї інстанції В. В. Горбалінський) від 19 листопада 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. О. Круговий, А. В. Шлай, Н. П. Баранник) від 29 квітня 2025 року, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2024 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 729/32-00-07-03-19 від 18 липня 2024 року за формою В1, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 3 623 312,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 811 656,00 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зокрема, зазначає, що в ході проведення перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» контролюючому органу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) при формуванні розміру від`ємного значення суми з податку на додану вартість із контрагентами-постачальниками за період, що перевірявся. Окрім цього, позивач зазначає, що господарські операції між ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337), ТОВ «ЗЕРНОВА ТРАНПОРТНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 41653568) та ПП «ПРОНЕТ» (код ЄДРПОУ 21680973) мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого останнє є таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню та визнанню протиправним. Також позивач зазначив, що посилання контролюючого органу на наявність податкової інформації в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним з огляду на невідповідність критерію юридичної значимості, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім цього позивач зауважив, що основним критерієм реальності господарських операцій є рух активів або зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків. Крім того, висновки відповідача також обґрунтовані недотриманням податкового законодавства іншими платниками податків - контрагентами позивача та іншими особами, з якими позивач не мав жодних відносин. Однак, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими особами. Посилання відповідача в акті перевірки на те, що за даними АІС Податковий блок деяких контрагентів віднесено до переліку ризикових на підставі відповідних рішень податкового органу, не є законодавчо встановленими обставинами, згідно за якими заборонено формування податкового кредиту за господарськими операціями з вказаними контрагентами.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, задоволено позов.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачем 29 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутіна І. В., Шишов О. О.

6. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. 6.1 Водночас, вказаною ухвалою Верховного Суду відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року в адміністративній справі № 160/21572/24.

7. Позивач скористався своїм процесуальним правом та подав 12 червня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи такої скарги безпідставними, а оскаржувані рішення - таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні. 9. 15 червня 2026 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 684 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави ухваленням зборами суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді рішення від 20 лютого 2026 року № 11 "Про визначення Персонального складу судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду" та введенням до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян судді Дашутіна І. В., який перебуває у складі колегії суддів, що унеможливлює його участь у розгляді справи.

10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Васильєва І. А., Шишов О. О. IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08 квітня 2004 року. Основним видом діяльності є 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний).

12. Станом на час розгляду справи ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» знаходиться на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

13. Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78, глави 8 розділу ІІ ПК України та на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків № 15-п від 18 січня 2024 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення № 11/32-00-07-06-13 від 18.01.2024 року, на підставі наказу ДПС України № 826 від 06 жовтня 2023 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, зокрема, з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 17 листопада 2023 року № 34363/99-00-06-01-04-06, у поряду контролю за правильністю висновку акта документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» № 876/32-00-07-01-14/24432974 від 17 серпня 2023 року.

14. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 03 квітня 2024 року складено акт № 305/32-00-07-03-14/24432974 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 17 листопада 2023 року № 34363/6/99-00-06-01-04-06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) від 17 серпня 2023 року № 876/32-00-07- 01-14/24432974.

15. Перевіркою встановленні таке порушення ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ»: пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, з урахуванням пункту 44.1 статті 44 ПК України (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту у травні 2023 року на загальну суму ПДВ 9 523 734,00 грн.; пункту 200.1, абз.б пункту 200.4 статті 200 ПК України (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у травні 2023 року на 9 523 734,00 грн.

16. Під час перевірки податковий орган дійшов висновку, що договори (угоди), укладені між ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та контрагентами-постачальниками: ПП «ПРОНЕТ» (код ЄДРПОУ 21680973), TOB «ЛЕВРАН» (код ЄДРПОУ 23933088), ТОВ «КАЙМАН» (код ЄДРПОУ 33109342), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАТРА-ДШПРО» (код ЄДРПОУ 37049083), ТОВ «ШВЕСТ-РЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 40979014), ТОВ «ЗЕРНОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 41653568), ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337), щодо придбання товарів/послуг (робіт) спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування з ПДВ, та не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети у зв`язку з обізнаністю підприємства з усіма ключовими моментами на кожному етапі постачання/продажу. В ході проведення перевірки встановлено декларування придбання товарів/послуг (робіт) з укладанням ряду проміжних угод між контрагентами з метою мінімізації податкових зобов`язань. Поділ єдиної угоди на ряд проміжних кроків (угод), був вчинений з незначними інтервалами у часі, мав на меті лише ухилення від сплати податків, що підтверджується проведеним аналізом та доказами.

17. На підставі висновків акту перевірки № 305/32-00-07-03-14/24432974 від 03 квітня 2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 386/32-00-07-03-18 від 30 квітня 2024 року, за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку на суму 9 523 734,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 761 867,00 грн. 18. 20 травня 2024 року ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» звернулось до Державної податкової служби України із скаргою на податкове повідомлення-рішення № 386/32-00-07-03-18 від 30 квітня 2024 року. 19. 12 липня 2024 року рішенням Державної податкової служби України № 21401/6/99-00-06-01-04-06 скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 386/32-00-07-03-18 від 30 квітня 2024 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛЕВРАН», ТОВ «КАЙМАН», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАТРА-ДНІПРО», ТОВ «ІНВЕСТ-РЕМОНТ» та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а іншій частині зазначене податкове-повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

20. За наслідками розгляду скарги Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 729/32-00-07-03-19 від 18 липня 2024 року за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку на суму 3 623 312,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 811 656,00 грн.

21. Не погодившись з податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з ПП «Пронет», ТОВ «Гарда Секюріті» та ТОВ «Зернова транспортна компанія» підтверджуються належними первинними документами, які містять відомості про зміст, обсяг та вартість виконаних робіт і наданих послуг, а також дають можливість ідентифікувати учасників відповідних господарських операцій. Відхиляючи доводи контролюючого органу, суди зазначили, що висновки акта перевірки ґрунтуються переважно на податковій інформації щодо контрагентів позивача та суб`єктів господарювання по ланцюгах постачання, а також на припущеннях про неможливість здійснення спірних господарських операцій. Разом з тим такі обставини самі по собі не спростовують наданих позивачем первинних документів та не підтверджують відсутності фактичного здійснення господарських операцій. При цьому суди виходили з того, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недостовірність відомостей, відображених у первинних документах позивача, відсутність фактичного виконання спірних операцій або невідповідність задекларованих господарських операцій їх дійсному економічному змісту. Крім того, суди надали оцінку посиланням відповідача на кримінальні провадження щодо контрагентів позивача та виходили з того, що сам факт наявності кримінального провадження, а також відомості, отримані на стадії досудового розслідування, не є безумовним доказом нереальності господарських операцій. При цьому відповідач не надав вироку суду або іншого судового рішення у кримінальному провадженні, яке набрало законної сили та підтверджувало б обставини, на які він посилався. IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

24. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

25. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає про не правильне застосування судами норм матеріального права, зокрема: пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 розділу V ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 280/597/19, від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 30 червня 2021 року у справі № 804/1267/16, від 09 грудня 2019 року у справі № 804/1752/17.

26. Податковий орган наголошує на подібності правовідносин у зазначених постановах Верховного Суду та у цій справі, зокрема щодо суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, обставин справи, тощо.

27. Контролюючий орган стверджує, що всупереч висновкам Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не врахували доводи контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

28. Зокрема, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам контролюючого органу щодо відсутності у контрагентів позивача та суб`єктів господарювання по ланцюгах постачання необхідних трудових ресурсів, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, що, на думку відповідача, свідчить про неможливість фактичного виконання спірних господарських операцій.

29. Скаржник наголошує на тому, що сам факт наявності первинних документів не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій, а формально складені документи не можуть бути підставою для формування даних податкового обліку за відсутності фактичного здійснення відповідних операцій.

30. Крім того, відповідач акцентує увагу на тому, що судами не враховано обставин, встановлених за результатами аналізу податкової інформації щодо контрагентів позивача та суб`єктів господарювання по ланцюгах постачання, які, на думку контролюючого органу, мають значення для оцінки реальності спірних господарських операцій.

31. Окремо відповідач просить Суд звернути увагу на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно врахували документи, які не надавалися платником податків під час проведення перевірки. Зокрема, скаржник наголошує, що постові відомості ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» за травень 2023 року були подані позивачем лише під час судового розгляду справи та не були предметом дослідження контролюючого органу під час проведення перевірки. На думку відповідача, зазначені обставини свідчать про безпідставність висновків судів щодо належного документального підтвердження спірних господарських операцій та неврахування ними положень податкового законодавства щодо наслідків ненадання документів під час перевірки.

32. Надалі, у цілому, скаржник наводить доводи, аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин справи, шляхом відтворення частини акта перевірки, цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить ряд постанов Верховного Суду та цитує уривки з них, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторного зазначення не потребують. V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

34. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

35. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

36. Згідно підпунктом 14.1.36 пунктом 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

37. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

38. За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

39. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

40. Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що gодатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

41. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

42. Згідно з абз. 1 та 2 пункту 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

43. За змістом пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

44. Відповідно до положень пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету

45. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку..

46. Згідно частини першої та другої статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

47. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (пункт 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

48. Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкової вигоди виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

49. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкової вигоди, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

50. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на формування в податковому обліку податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника. Господарські операції мають відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

51. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

52. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

53. Верховним Судом вже сформована стала та послідовна правова позиція щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, виснувала, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

54. Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

55. Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

56. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах, на які покликається відповідач у касаційній скарзі.

57. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства ґрунтуються на не підтвердженні господарських операцій між позивачем та ТОВ ГАРДА СЕКЮРІТІ (код ЄДРПОУ 43030337), ТОВ ЗЕРНОВА ТРАНПОРТНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 41653568) та ПП ПРОНЕТ (код ЄДРПОУ 21680973).

58. Взаємовідносини ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337) відбувались на підставі договору на надання послуг по охороні вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні № 950 від 10 червня 2020 року разом із додатковими угодами до даного договору № 1 від 05 листопада 2020 року, № 2 від 09 червня 2021 року, № 3 від 13 квітня 2022 року, № 4 від 25 травня 2022 року, № 5 від 02 червня 2022 року, № 6 від 08 червня 2022 року, № 7 від 27 липня 2022 року, № 8 від 07 жовтня 2022 року, № 9 від 11 січня 2023 року, № 10 від 01 лютого 2023 року, № 11 від 10 березня 2023 року, № 12 від 13 квітня 2023 року, № 13 від 05 травня 2023 року, № 14 від 12 жовтня 2023 року, № 15 від 23 жовтня 2023 року, № 16 від 03 листопада 2023 року, № 17 від 20 грудня 2023 року та № 18 від 22 лютого 2024 року.

59. Згідно з умовами вказаного договору організація та забезпечення ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» як виконавцем супроводження та охорони продукції ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» як замовника, що поставляється залізницею, від місця навантаження (станція Кривий Ріг, Кривий Ріг Головний ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг) до прибуття вагонів до станція призначення або в зворотньому напрямку: Миколаїв Вантажний; Одеса порт; Чорноморська; Роя; Велико - Анадоль; Вадул - Сірет; Бережесть; Мостиська 2; Ізов; Медика; Нижньодніпровськ; Миколаїв Вантажний Перевалка; Славкув ПКП через Ізов (Польша); Дорнешти, (прикордонній перехід Румунії); Матевце (Словаччина), прикордонний перехід Ужгород - Експорт; Нікополь, та видача її представнику Замовника.

60. Крім цього взаємовідносини ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 43030337) відбувались на підставі договору про надання охоронних послуг № 215 від 06 лютого 2020 року разом із додатковими угодами до даного договору № 1 від 09 квітня 2020 року, № 2 від 24 грудня 2020 року, № 3 від 18 лютого 2021 року, № 4 від 24 лютого 2021 року, № 5 від 24 червня 2021 року, № 6 від 06 серпня 2021 року, № 7 від 28 березня 2022 року, № 8 від 13 квітня 2022 року, № 9 від 20 квітня 2022 року, № 10 від 02 червня 2022 року, № 11 від 27 липня 2022 року, № 12 від 07 жовтня 2022 року, № 13 від 30 березня 2023 року, № 14 від 25 квітня 2023 року, № 15 від 25 травня 2023 року.

61. Згідно з умовами вказаного договору ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» як замовник доручає, ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» як виконавець зобов`язується надати послуги з охорони об`єктів охорони, в тому числі виконувати комплекс заходів власними силами і засобами, необхідними для збереження цілісності об`єкта охорони, а також з використанням технічних засобів охорони і комплексних систем безпеки замовника в період часу і на умовах, визначених цим договором та у відповідності до обсягу робіт.

62. Виконання зазначених договорів підтверджується: рахунком на оплату, актами надання послуг, актами про прийняття під охорону вантажу у вигляді чушкового чавуну у вагонах караулом ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» для супроводження, охорони, та передачі його отримувачу; рахунками на оплату; листами візування до акту наданих послуг у травні 2023 року 3 особи та 123 особи (конкретний перелік вказаних документів із зазначенням номеру, дати, змісту досліджено в оскаржуваних судових рішеннях).

63. Взаємовідносини ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та ТОВ «ЗЕРНОВА ТРАНПОРТНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 41653568) відбувались на підставі договору орендного користування № 270 від 04 лютого 2021 року разом із додатковими угодами №3 від 26 липня 2021 року № 4 від 30 грудня 2022 року, № 5 від 23 лютого 2023 року, № 6 від 01 липня 2023 року, № 7 від 31 серпня 2023 року та № 8 від 31 серпня 2023 року.

64. Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «ЗЕРНОВА ТРАНПОРТНА КОМПАНІЯ» як орендодавець передає, а ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ «як орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди рухомий склад залізничні вагони-цистерни.

65. Виконання зазначеного договору підтверджується: рахунками на оплату № 204 від 28 лютого 2023 року на загальну суму 1 042 497,00 грн. (компенсація за проведення промивочно-пропарювальних робіт цистерн № 51231330, № 51234417, № 51234524, № 51241578, № 57331803, № 57339376, № 57340911, № 58647504, № 58647637, № 58647744), актом надання послуг № 219 від 30 квітня 2023 року на загальну суму 1 042 497,00 грн. (компенсація за проведення промивочно-пропарювальних робіт цистерн № 51231330, № 51234417, № 51234524, № 51241578, № 57331803, № 57339376, № 57340911, № 58647504, № 58647637, № 58647744), рахунком на оплату № 584 від 30 квітня 2023 року на загальну суму 260 400,00 грн. (оренда залізничного рухомого складу), актом надання послуг № 585 від 30 квітня 2023 року, на загальну суму 260 400,00 грн. (оренда залізничного рухомого складу), додатком до акту № 585 від 30 квітня 2023 року; рахунком на оплату № 521 від 30 квітня 2023 року на загальну суму 252 000,00 грн. (оренда залізничного рухомого складу), актом надання послуг № 524 від 30 квітня 2023 року, на загальну суму 252 000,00 грн. (оренда залізничного рухомого складу), додатком до акту № 524 від 30 квітня 2023 року; рахунком на оплату № 51 від 30 квітня 2023 року на загальну суму 260 400,00 грн. (оренда залізничного рухомого складу), актом надання послуг № 43 від 30 квітня 2023 року, на загальну суму 260 400,00 грн. (оренда залізничного рухомого складу), додатком до акту № 43 від 30 квітня 2023 року.

66. Взаємовідносини ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та ПП «ПРОНЕТ» (код ЄДРПОУ 21680973) відбувались на підставі договору на надання послуг № 10 від 24 грудня 2020 року разом із додатковими угодами № 1 від 11 лютого 2021 року, № 2 від 30 квітня 2021 року, № 3 від 26 травня 2021 року, № 4 від 24 червня 2021 року, № 5 від 04 жовтня 2021 року, № 6 від 19 жовтня 2021 року, № 7 від 08 квітня 2022 року, № 8 від 12 травня 2022 року, № 9 від 12 травня 2022 року, № 10 від 30 червня 2022 року, № 11 від 13 липня 2022 року, № 12 від 29 серпня 2022 року, № 13 від 20 вересня 2022 року, № 14 від 02 листопада 2022 року, № 15 від 16 листопада 2022 року, № 16 від 17 листопада 2022 року, № 17 від 16 листопада 2022 року, № 18 від 22 грудня 2022 року, № 19 від 11 січня 2023 року, № 20 від 28 квітня 2023 року, № 21 від 13 червня 2023 року, № 22 від 04 серпня 2023 року, № 23 від 27 листопада 2023 року, № 24 від 17 січня 2024 року, № 25 від 06 лютого 2024 року, № 26 від 29 травня 2024 року, № 27 від 24 червня 2024 року.

67. Згідно з умовами вказаного договору ПП «ПРОНЕТ» як виконавець зобов`язується за завданням ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» як замовника надавати послуги з обслуговування комплексної системи охоронного відеоспостереження і системи охорони периметра підприємства згідно технічного завдання, а замовник зобов`язується вчасно приймати й оплачувати послуги на умовах даного договору.

68. Виконання зазначеного договору підтверджується: рахунком № 73 від 21 квітня 2023 року на загальну суму 59 160,00 грн., актом прийому-передачі наданих послуг № 44 від 21 квітня 2023 року на загальну суму 59 160,00 грн., аркушем візування до акту № 44 від 21 квітня 2023 року (період виконання робіт/надання послуг, передбачений в акті з 19 квітня 2023 року по 21 квітня 2023року); рахунком № 72 від 28 квітня 2023 року на загальну суму 221 760,00 грн., актом виконаних робіт № 43 від 28 квітня 2023 року на загальну суму 221 760,00 грн., аркушем візування до акту № 43 від 28 квітня 2023 року (період виконання робіт/надання послуг, передбачений в акті з 28 лютого 2023 року по 14 квітня 2023 року), реєстром змонтованого обладнання до акту виконаних робіт № 43 від 28 квітня 2023 року; рахунком № 68 від 21 квітня 2023 року на загальну суму 355 260,00 грн., актом прийому-передачі наданих послуг № 42 від 21 квітня 2023 року на загальну суму 355 260,00 грн., аркушем візування до акту № 4 від 21 квітня 2023 року (період виконання робіт/надання послуг, передбачений в акті з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року).

69. Дослідивши надані позивачем первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, складені на виконання договорів із контрагентами, суди обох інстанцій визнали, що спірні господарські операції були пов`язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

70. Поряд з цим, оцінивши зазначені документи, суди дійшли обґрунтованого висновку, що наявні в матеріалах справи, зокрема, договори, рахунки на оплату, акти виконаних робіт (наданих послуг) та документи податкового обліку підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, рух активів та формування показників податкової звітності позивача.

71. При цьому суди врахували, що контролюючий орган фактично не заперечував рух активів, зміну структури активів та зобов`язань позивача, а також здійснення розрахунків з контрагентами за поставлені товарно-матеріальні цінності та виконані роботи.

72. Судами відхиллено посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагента позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

73. Також, обґрунтовуючи свої доводи про нереальність господарських операцій, відповідач вказував під час розгляду справи судами попередніх інстанцій та у касаційні скарзі, що у контрагентів позивача відсутні (по ланцюгу постачання) основні засоби, трудові ресурси та матеріально-технічних ресурсів.

74. На вказані доводи Суд зауважує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

75. Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагент податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі № 813/4931/13-а).

76. Верховний Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

77. Крім того, Суд вказує, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагентівпостачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

78. Слушно підкреслили суди й те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його безпосередніми контрагентами.

79. Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентів позивача не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ним договором.

80. Касаційний суд не може не погодитись, що чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, тощо для здійснення господарської операції. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.

81. Водночас суди попередніх інстанцій в ході розгляду справи не встановили ознак недобросовісності позивача. Відповідач також не навів жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи фактів узгодженості його дій з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або ж його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань.

82. Отже, за результатами дослідження всіх важливих обставин у цій справі на підставі відповідних доказів, оцінка яким надана з дотриманням процесуального законодавства, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, а висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

83. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

84. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про безпідставне врахування судами постових відомостей ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ» за травень 2023 року, оскільки саме по собі посилання скаржника на ненадання під час перевірки зазначеного документа не спростовує встановлених судами попередніх інстанцій обставин та не свідчить про помилковість їх висновків щодо реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «ГАРДА СЕКЮРІТІ». При цьому висновки судів попередніх інстанцій про реальність спірних господарських операцій ґрунтуються на сукупності досліджених доказів, зокрема договорах, додаткових угодах, рахунках на оплату, актах наданих послуг, актах прийняття вантажу під охорону, документах податкового обліку та інших первинних документах, а не виключно на постових відомостях. Крім того, вказаний документ складається контрагентом позивача під час надання охоронних послуг та був поданий позивачем до суду на підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій і спростування доводів контролюючого органу щодо їх нереальності.

85. Відповідач у касаційній скарзі вважає висновки судів помилковими та посилається на те, що суди нібито не врахували підхід Верховного Суду, згідно з яким податкові наслідки та право на податкову вигоду виникають лише за умови реального руху активів і фактичного здійснення операції.

86. Водночас матеріали справи свідчать, що суди попередніх інстанцій саме ці обставини і досліджували: вони перевірили фактичне виконання операцій з контрагентами та оцінили докази в їх сукупності, після чого дійшли висновку, що операції підтверджені документально та дійсно відбулися.

87. Доводи відповідача у касаційній скарзі ґрунтуються на цитуванні фрагментів із постанов Верховного Суду, які стосуються лише підходів до оцінки доказів, а не тлумачення чи застосування конкретних норм права. Наведені цитати відображають загальний, усталений у практиці Верховного Суду підхід до аналізу обставин, що можуть свідчити про реальність або нереальність господарських операцій платника податків. Однак такі посилання не підтверджують, що у цій справі суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, або не врахували висновок Верховного Суду саме щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

88. Суд вважає за необхідне зазначити і те, що у справі, яка переглядається, податковим органом не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин в обґрунтування власної позиції за наведеними вище, на думку контролюючого органу, порушеннями.

89. Доводи, які на думку відповідача, вказують на те, що суди при розгляді справи допустили порушення норм процесуального права, а саме, не дослідили зібрані у ній докази, не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій фактів та сформованих на їх підставі висновків та зводяться до посилань на необхідність переоцінки вже оцінених судами доказів, додаткової перевірки доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

90. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин у справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. За таких обставин, з урахуванням наведеного у сукупності Суд не знайшов передбачених КАС України підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

91. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

92. У суду касаційної інстанції немає підстав вважати, що ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

93. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

94. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуті в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

95. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення рішень судів попередніх інстанцій без змін, а касаційної скарги без задоволення. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 160/21572/24 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. А. Васильєва О. О. Шишов