Постанова 4857 № 608/1021/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 608/1021/26 пров. № А/857/30526/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Довга О. І. судді Запотічний І. І. Шинкар Т. І. секретар судового засідання Слободян І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року у справі № 608/1021/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення (головуючий суддя Яковець Н.В., м. Чортків, Тернопільська область, проголошено 28.04.2026 о 11:22:35),- В С Т А Н О В И В: 31.03.2026 ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив: - скасувати постанову № R68757 від 11.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою відповідача, на підставі ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), його притягнуто до адміністративної відповідальності за непроходження (відмови від проходження) військово-лікарської комісії. Незаконність постанови позивач обґрунтовував покликанням на допущені відповідачем у її тексті процедурні порушення, зокрема: відсутність дати вчинення правопорушення, відсутність відомостей про направлення позивачу постанови за його місцем проживання/реєстрації. Крім того, вважав, що комісія підлягає проведенню на підставі відповідної повістки та направлення, які відповідач йому не надсилав. Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 28.04.2026 у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови з огляду на те, що позивач подав відповідачу заяву в якій визнав, що вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме - не пройшов (відмовився пройти) військово-лікарську комісію. Щодо дотримання вимог процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, то суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень у діях відповідача. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу. Просить апеляційний суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликається на ті ж доводи, що й в позовній заяві. Разом з тим, зазначає, що подання позивачем заяви про визнання вчинення правопорушення не звільняє відповідача від з`ясування усіх обставин справи та доведення вини позивача, а й відповідно довести правомірність свого рішення. Відзив на апеляційну скаргу не поданий. 17.06.2026 ОСОБА_1 подав заяву про розгляд апеляційної скарги без участі апелянта. Апеляційну скаргу підтримує, та просить таку задовольнити. Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України. За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Учасники справи, їх представники в судове засідання не з?явились, що не перешкоджає розгляду справи по суті. За правилами статті 229 КАС України фіксація технічними засобами не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. За змістом спірної постанови №R68757 від 11.09.2025, під час вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з`ясовано, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) військово-лікарської комісії (п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»). Такі дії є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В спірній постанові також зазначено, що 09.09.2025 позивач подав заяву, в якій зазначив, що він допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не пройшов (відмовився проходити) військово-лікарську комісію. Факт вчинення адміністративного правопорушення визнав, а також надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений зі ст. 65 Конституції України, попереджений керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 336, 337 КК України. З урахуванням наведених обставин, на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу. Позивач із постановою відповідача не погодився, відтак подав до суду позов. Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд враховує положення статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначає наступне. Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Згідно з ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває і на час ухвалення рішення судом. 04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Крім того, п. 2 згаданого Закону установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями. Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію (п. 69 Порядку). Наведеними вище нормами спростовується позиція позивача про те, що відповідач був зобов`язаний надіслати йому повістку на проходження військово-лікарської комісії разом з відповідним направленням, адже в силу наведених вище приписів позивач повинен був звернутись звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Натомість, 09.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності за порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За змістом ст.279-9 у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Розгляд справ про адміністративне правопорушення, коли особа не заперечує щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та обставин справи, апеляційний суд вважає, що позивач скористався своїм правом на подання заяви про визнання ним адміністративного правопорушення, яке полягало в непроходженні (відмові проходити) військово-лікарської комісії, та зазначив, що згідний на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Така відмова, в силу правил ст. 279-9 КУпАП свідчить про відсутність заперечень щодо обставин правопорушення. Відповідно, постанова відповідача прийнята в межах повноважень, є законною та обґрунтованою. Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, є тотожними доводам позовної заяви і по суті зводяться до вимоги про переоцінку обставин справи та зміни трактування нормативно-правових актів. Тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ч. 4 ст. 229, 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року у справі №608/1021/26 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 17.06.26