Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/8624/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/8624/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року (суддя 1-ї інстанції Сагун А.В.) в адміністративній справі №340/8624/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: 24.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій просив суд: - визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку його пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 08.10.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі. Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що право позивача на перерахунок пенсії з 01.02.2023 відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ підтверджується правовими висновками Верховного Суду у справі №520/1307/24. Скаржник зазначає, що підставою для такого перерахунку є довідка про розмір грошового забезпечення, складена ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01.01.2023, яка є чинною та була направлена відповідачу для проведення перерахунку пенсії саме з 01.02.2023. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 ( а.с.36-54) ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 по справі № 340/6373/24, направило відповідачу нову довідку №10900/1 від 09.09.2025 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, зазначивши у ній види та розміри грошового забезпечення, що встановлені за відповідною посадою постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за нормами, чинними станом на 01.01.2023 року ( а.с.8). На звернення позивача із заявою від 16.10.2025 відповідач надав лист від 30.10.2025, у якому повідомив, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки в рішенні суду відсутні будь які зобов`язання щодо перерахунку пенсії на підставі довідки ( а.с.10-11). Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо не перерахунку пенсії на підставі нової довідки, звернувся, через свого представника, до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а щодо періоду, за який можливий перерахунок пенсії за минулий час у зв`язку з поданням пенсіонером додаткових документів, дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити з 08.10.2024 (тобто за період, що передував дванадцятимісячному строку до моменту отримання відповідачем додаткових документів для перерахунку пенсії) перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії на підставі оновленої довідки. Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до статті 51 Закону №2262-XII при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Статтею 55 Закону №2262-XII передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбачених цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 було отримано лише 08.10.2025, у зв`язку з чим саме з цієї дати, на думку суду, підлягає перерахунку призначена позивачу пенсія (тобто за період, що передував дванадцятимісячному строку до моменту отримання додаткових документів для здійснення перерахунку). Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки підставою для виникнення у відповідача обов`язку здійснити перерахунок пенсії є зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2023, що тягне за собою зміну розміру грошового забезпечення та, відповідно, необхідність перерахунку раніше призначеної пенсії. Такий перерахунок не ставиться у залежність від звернення пенсіонера чи подання ним додаткових документів і має бути здійснений органами Пенсійного фонду України в силу прямої норми закону з моменту виникнення відповідної підстави - з дня набрання чинності змінами розміру прожиткового мінімуму. При цьому видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення у цій категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов`язку з перерахунку пенсії, що виник у силу закону з моменту підвищення прожиткового мінімуму. Отримання позивачем зазначеної довідки було зумовлене невиконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позивач був вимушений вчиняти додаткові дії, спрямовані на підтвердження складових грошового забезпечення у належному розмірі та захист свого порушеного права. Отже, право позивача на підвищення пенсії виникло з 01.01.2023 безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов`язку з перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком. Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, у якій зазначено, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним. При цьому Велика Палата Верховного Суду у цій справі чітко розмежувала: - спори щодо призначення або обчислення пенсії, у яких підлягають застосуванню загальні процесуальні строки, та - спори щодо невиконання державою обов`язку з перерахунку пенсії, коли право особи вже існує, але не реалізоване з вини суб`єкта владних повноважень. У справах останньої категорії звернення особи до суду є способом відновлення порушеного триваючого права, а не оскарженням разового управлінського рішення, що виключає можливість застосування шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 КАС України. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб, зокрема внаслідок збільшення прожиткового мінімуму, суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII Посилання суду першої інстанції та відповідача на необхідність застосування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, колегія суддів вважає нерелевантними, оскільки зазначені висновки сформульовані за інших фактичних обставин та не підлягають застосуванню у цій справі. Зокрема, у справі № 510/1286/16-а, спір виник з приводу обчислення та перерахунку пенсії державного службовця, призначеної відповідно до Закону України № 3723-XII та Закону № 1788-XII, у зв`язку з неврахуванням окремих складових заробітної плати, які не були включені до розрахунку пенсії при її первинному призначенні. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у зазначених правовідносинах пенсійні виплати здійснювалися в межах солідарної пенсійної системи, а спірні суми не були нараховані пенсійним органом, оскільки їх урахування залежало від активних дій самого пенсіонера, зокрема подання додаткових документів, що підтверджують відповідні складові заробітної плати. Натомість у справі, що розглядається, спірні правовідносини регулюються Законом №2262-XII, який містить спеціальне правове регулювання, зокрема частину третю статті 51, що прямо передбачає у випадку зміни складових грошового забезпечення, зокрема у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, обов`язок держави здійснити перерахунок пенсії з моменту виникнення відповідних законодавчих підстав незалежно від звернення пенсіонера. Такий обов`язок має імперативний характер і, у разі його невиконання з вини органів Пенсійного фонду України, виключає можливість обмеження реалізації права на перерахунок пенсії процесуальними строками звернення до суду. Суд апеляційної інстанції зазначає, що правові висновки щодо обмеження строку звернення до суду, на які посилаються суд першої інстанції та відповідач, стосуються правовідносин, у яких право на перерахунок пенсії не виникало безумовно у силу закону, а залежало від оцінки нових доказів або активних дій особи (зокрема, підтвердження стажу чи нових складових грошового забезпечення, які раніше не були враховані пенсійним органом). Натомість у справі, що розглядається, право на перерахунок пенсії виникло автоматично з моменту зміни законодавчо встановленого нормативу (прожиткового мінімуму) та покладало на відповідача обов`язок здійснити відповідний перерахунок незалежно від звернення особи, що виключає застосування суб`єктивного критерію «особа дізналася про порушення права» як підстави для початку перебігу процесуального строку. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд зокрема у постановах від 03.02.2026 у справі №560/17663/24 та від 06.02.2026 у справі №560/379/25, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи. З огляду на викладене, з урахуванням наведених норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та встановлених у справі обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції безпідставно визначив датою початку перерахунку пенсії 08.10.2024 (період, що передував дванадцятимісячному строку до моменту отримання відповідачем додаткових документів для здійснення перерахунку пенсії позивача). Оскільки підставою для перерахунку є зміна складових грошового забезпечення у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, обов`язок відповідача щодо здійснення перерахунку виник з моменту настання відповідної законодавчої підстави. Відтак колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 2664,70грн (1453,50 грн + 1211,20 грн) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року в адміністративній справі №340/8624/25 скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення. Позов задовольнити. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10900/1 від 09.09.2025, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2664,70грн. (дві тисячі шістсот шістдесят чотири гривні 70 копійок). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 17 червня 2026 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак