Постанова 4852 № 160/36357/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36357/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/36357/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «УКРЛОГІСТИКА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13414064/44591206 від 04.11.2025, про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 08.12.2024. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 08.12.2024, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «УКРЛОГІСТИКА», датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «УКРЛОГІСТИКА» звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №160/36357/25, в якій просить стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «УКРЛОГІСТИКА» понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «УКРЛОГІСТИКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «УКРЛОГІСТИКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини - відмовлено. Додаткове рішення суду мотивовано тим, що спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавство є послідовними, в силу чого формування правової позиції по справі не потребувало значних інтелектуальних зусиль та витрат часу в обсязі, заявленому позивачем, а тому суд зробив висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 2000 грн у рівних частинах, тобто по 1000 грн з кожного з відповідачів. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Зазначає про те, що справи щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є не новими для судової практики, а тому складання позову та супроводження даної справи не викликає жодних складнощів. Розмір зазначених витрат на правничу допомогу у цій справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на підтвердження понесених витрат до заяви було надано: довіреність на Бакуліну М.С., виписку з ЄДР, ордер АЕ №1455132 від 16.12.2025, свідоцтво про право на заняття адв. діяльністю ДП №3973 від 23.11.2018, договір про надання правової допомоги №1 від 18.07.2025, рахунок від 18.12.2025, акт приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2025, платіжна інструкція 22.12.2025. Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги, укладеного 18.07.2025 р. між ТОВ «ТК «УКРЛОГІСТИКА» та Адвокатським бюро «Віталія Гурського», ТОВ «ТК «УКРЛОГІСТИКА» доручило, а Адвокатське бюро «Віталія Гурського» прийняло на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Згідно з п. 2.1. вказаного договору Адвокатське бюро «Віталія Гурського», на підставі звернення ТОВ «ТК «УКРЛОГІСТИКА», прийняло на себе зобов`язання з надання правової допомоги, здійсненні представницьких повноважень, захисті прав і законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін. Пунктом 4.1. Договору про надання правової допомоги, укладеного 18.07.2025 визначено, що вартість юридичної допомоги, що надається Бюро Клієнту складає 12 000,00 (дванадцять тисяч ) грн на місяць без ПДВ. При цьому п. 4.6. вказаного договору закріплює, що обсяг юридичної допомоги, що надається Бюро Клієнту за цим Договором складає 10 (десять) годин виконаних робіт Бюро на місяць у робочий час з 9:00 год. до 18:00 год. Пункт 4.8. визначає, що вартість юридичної допомоги, що надається поза межами обсягу визначному у п.4.1. Договору складає 1500,00 грн. без ПДВ. Пунктами 4.2. 4.3. Договору про надання правової допомоги від 18.07.2025 визначено, що оплата за даним договором здійснюється шляхом передплати, не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. За результатами надання юридичної допомоги складається акт виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін. Відповідно до п. 4.9. Договору про надання правової допомоги, укладеного 18.07.2025 у випадку якщо обсяг робіт виконаних Бюро впродовж місяця перевищує обсяг визначений в п. 4.6. даного Договору, Бюро після складання акта приймання-передачі виставляє додатковий рахунок Клієнту за поточний місяць, який оплачується Клієнтом не пізніше 3-х днів з моменту отримання рахунку (т.3 а.с. 12). Як вбачається з акта №5 від 18.12.2025 приймання-передачі наданих послуг, що були надані на підставі Договору про надання правової допомоги №1 від 18.07.2025, Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ ГУРСЬКОГО» надано позивачу наступну правову допомогу: підготування позовної заяви щодо оскарження відмови в реєстрації податкових накладних №13401857/44591206 від 30.10.2025, №13401750/44591206 від 30.10.2025, №13414064/44591206 від 04.11.2025, №13414155/44591206 від 04.11.2025, №13420859/44591206 від 06.11.2025, №13420857/44591206 від 06.11.2025 про відмову у реєстрації податкових накладних відповідно №9 від 03.12.2024, №10 від 05.12.2024, №18 від 08.12.2024, №19 від 09.12.2024, №26 від 12.12.2024, №34 від 19.12.2024. Кількість, год.: 12 год. Сума, грн. без ПДВ: 18000,00 грн; надання юридичних консультацій: 10 год. Сума без ПДВ 12000 грн (т.3 а.с. 13). 18.12.2025 року Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ ГУРСЬКОГО» було виставлено рахунок №18/12/2025 за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №1 від 18.07.2025 року за період 19.11.2025-18.12.2025. Надані послуги були сплачені позивачем, що підтверджується копією платіжної інструкції №244 від 22/12/2025 (т.3 а.с. 15). Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частина перша статті 139 КАС України визначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною сьомою статті 134 КАС України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Так, питання можливості зменшення розміру витрат на правничу допомогу неодноразово досліджувався Великою Палатою Верховного Суду та Верховним Судом. Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку, що такі документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених стороною на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові у справі №910/12876/19. Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21. Враховуючи те, що судом було роз`єднано заявлені у позові вимоги щодо реєстрації шести податкових накладних для розгляду в окремих самостійних провадженнях, по одній податковій накладній в кожному провадженні, а також враховуючи складність цієї справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій «неминучості» понесення визначеного адвокатом розміру правничої допомоги у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає що, суд першої інстанції обґрунтовано визначив загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн, стягнувши цю суму з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що надана платіжна інструкція №244 від 22.12.2025 року не містить підпису та печатки платника та/або отримувача, адже наявна в матеріалах справи копія платіжної інстанції містить підпис та печатку банку, яким здійснено операцію, що підтверджує факт здійснення такої операції. При цьому, слід зауважити, що до платіжної інструкції не ставиться вимога щодо підпису та печатки отримувача коштів. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/36357/25 залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/36357/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Сафронова суддя І.В. Юрко