Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/20490/25

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2026 року м. Рівне Справа № 569/20490/25 Провадження № 33/4815/224/26 Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І. з участю: захисника адвоката Меркулова С.А. секретаря судового засідання Міщук Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами захисника матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Меркулова С.А. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. З постанови суду слідує, що 06 вересня 2025 року о 14 год. 46 хв. в м. Рівне по вул. Кулика і Гудачека 2 ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.136 КУпАП, повторно керував транспортним засобом «BMW 320D» д.н.з. НОМЕР_1 , як особа, яка не отримувала посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР. У поданій апеляційній скарзі адвокат Меркулов С.А. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не дано комплексної оцінки всім обставинам справи, зокрема, суперечності між заявленою підставою для зупинки (страховий поліс) та предметом обвинувачення (відсутність посвідчення водія), неналежному оформленню ключових моментів, що підтверджують повторність, порушення процедури оформлення протоколу. Просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Заслухавши доводи апелянта на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - відхиленню. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому. Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно п. 2.1 "а" ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП). Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №445417 від 06.09.2025 року, постанови серії ЕНА №5322497 від 26.07.2025 року, довідки, складеної інспектором ВАП УПП в Рівненській області ДПП Данилюком О.П., та відомостей з автоматизованої системи «Інформаційний портал Національної поліції України», з якої вбачається, що ОСОБА_1 раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, штраф сплачено 27.07.2025 року. З долученого до матеріалів справи відеозапису слідує, що після зупинки транспортного засобу «BMW 320D» д.н.з. НОМЕР_1 працівниками поліції під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами (відеофайл: export-vf0zv час: 01хв. 40с. - 01 хв. 48 с.) Доводи адвоката про відсутність доказів повторності вчинення адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу та спростовуються наявною в матеріалах справи постановою серії ЕНА №5322497 від 26.07.2025 року та відеозаписом, в якому на уточнююче питання працівника поліції, чи раніше складали такий матеріал відносно нього, ОСОБА_1 відповів: «так» (відеофайл: export-vf0zv час: 02 хв. 19 с. - 02 хв. 22 с.). Щодо суперечності між заявленою підставою для зупинки та предметом обвинувачення, слід зазначити, що не притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення правил ПДР України, яке слугувало причиною його зупинки, не звільняє водія від відповідальності за дії, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И ЛА: Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Т.І.Збитковська