Ухвала ККС ВС № 759/6307/24

УХВАЛА 18 червня 2026 року м. Київ справа № 759/6307/24 провадження № 51-2397 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2026 року щодо ОСОБА_5 , встановив: Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2026 року. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Приписами ч. 5 ст. 427 КПК передбачено, що до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак, захисник не виконав зазначених вимог та не долучив до касаційної скарги належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення. Вказана обставина суперечить положенням ч. 5 ст. 427 КПК, і це не лише становить формальне порушення ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та розглянути його касаційну скаргу по суті. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судом апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу. При цьому, висловлюючи незгоду з оцінкою доказів, захисник не наводить обґрунтування допущення при здійсненні судового провадження таких порушень, котрі з огляду на статті 84-87, 91, 94, 284, 370, 374 КПК у їх взаємозв`язку та на встановлені в справі факти, зумовлюють скасування судового рішення на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Водночас у скарзі містяться посилання на неповноту матеріалів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу ст. 433 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. До того ж, позиція захисника є незрозумілою та непослідовною, оскільки як убачається з касаційної скарги, ОСОБА_4 у своїй скарзі, вказуючи у вступній та резолютивній її частині на оскарження лише ухвали апеляційного суду, у мотивувальній - наводить доводи щодо незаконності, у тому числі, вироку суду першої інстанції, чим допустив суперечності. Разом із тим, документи, якими підтверджуються повноваження захисника в кримінальному провадженні, визначено у положеннях ст. 50 КПК у взаємозв`язку з іншими нормами цього Кодексу, які визначають повноваження захисника / представника тієї або іншої особи певного статусу. До таких документів законодавець відносить: 1) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордер, договір із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Всупереч зазначеним вимогам закону, на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_4 додав лише ордер на надання правничої допомоги, натомість копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що є обов`язковим для підтвердження повноважень на участь у кримінальному провадженні, до касаційної скарги не додано. Крім того, відповідно до приписів ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Касаційна скарга подана через систему «Електронний суд», проте особою, яка звернулась із касаційною скаргою, було залишено поза увагою, що функціонування цієї системи у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду здійснюється з урахуванням вимог процесуального законодавства. Відповідно до ст. 35 КПК у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам провадження копій наданих документів. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, зобов`язана надати відповідні копії з додатками для надіслання іншим учасникам провадження (на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК) або докази надсилання їх згаданим учасникам (в порядку ст. 35 КПК). Наведених законодавчих приписів не дотримано. Зазначене порушення є не просто формальним недотриманням приписів ч. 6 ст. 427 КПК, а перешкоджає Суду належним чином виконати вимоги п. 1 ч. 1 ст. 430 цього Кодексу, що може призвести до перешкоджання особам, зазначеним у ст. 425 КПК, на реалізацію їх права, передбаченого у ст. 431 цього Кодексу. Вказані недоліки скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши касатору строк для усунення недоліків. Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 КПК особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів). Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденнийстрок із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3