Ухвала КЦС ВС № 757/40041/25-ц

Ухвала 15 червня 2026 року м. Київ справа № 757/40041/25-ц провадження № 61-8018ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Богуш Мариною Костянтинівною, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання незаконним та скасування рішення про відмову від підтримання ділових відносин та проведення ділових операцій, а також визнання правочину недійсним, ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Райффайзен Банк» про визнання незаконним та скасування рішення про відмову від підтримання ділових відносин та проведення ділових операцій, і визнання правочину недійсним. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137144548) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богуш М. К., на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року. 15 червня 2026 року ОСОБА_1 через Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Богуш М. К., на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки є ухвала Верховного Суду від 03 червня 2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137144548) про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Богуш М. К., на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року. Норми процесуального закону визначають імперативний обов`язок суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за наявності постановленої у відповідній цивільній справі ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на теж саме судове рішення. Законодавець, передбачивши такі процесуальні правила, обмежив можливість касаційного суду повертатись до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, за касаційною скаргою якої вже відмовлено у відкритті касаційного провадження на теж саме судове рішення. Ці правила є зрозумілими, а процесуальне законодавство не містить виключень щодо їх застосування (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року в справі №640/20732/22 (адміністративне провадження № К/990/13344/24), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2024 року в справі № 367/6682/21 (провадження № 61-14701ск24)). Касаційний суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України). Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Богуш Мариною Костянтинівною, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання незаконним та скасування рішення про відмову від підтримання ділових відносин та проведення ділових операцій, а також визнання правочину недійсним. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков