Постанова Львівський апеляційний суд № 464/3068/26

Справа № 464/3068/26 Головуючий у 1 інстанції: Беспальок О.А. Провадження № 33/811/964/26 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Яцук Галини Михайлівни на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21 травня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «ІК Укрбудсервіс», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238, порушила порядок ведення податкового обліку, а саме вимоги п.44.1, п.44.3 ст.44 п.85.2 ст.85, п.198 п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занизила податковий кредит на загальну суму 3857999 грн., завищила від`ємне значення ПДВ на суму 456187 грн., не надала до перевірки документи, чим своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-1 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Яцук Г.М., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В мотивах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Наголошує, що ОСОБА_1 участі в розгляді справи не приймала, оскільки її належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Зазначає, що акт перевірки є неналежним та недопустимим доказом скоєння адміністративного правопорушення, оскільки на даний час такий оскаржується у встановленому законом порядку. Повідомляє, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в фабулі протоколу не розкрито суті порушення та його об`єктивної сторони, не зазначено які конкретні дії вчинила ОСОБА_1 . У судове засідання апеляційного суду, призначене на 16 червня 2026 року адвокат Яцук Г.М., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи не прибула, про причини неявки не повідомила, ОСОБА_1 просила проводити розгляд справи у відсутності її захисника. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, думки Петричко Н.В., яка просила проводити розгляд справи у відсутності її захисника, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності адвоката Яцук Г.М. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 9 КУпАП України встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 253 КУпАП передбачено, що якщо орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, -тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів та інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до п. 44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом строків, установлених законодавством. Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу в повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов`язані з ним. Такий обов`язок виникає у платника податків з моменту початку проведення перевірки. Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, яка відбулася раніше. Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податку, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. У разі позитивного значення суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим Кодексом. У разі від`ємного значення суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у порядку, визначеному статтею 200 ПК України. Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: -даними протоколу про адміністративне правопорушення №011036 від 27 квітня 2026 року (а.с. 1), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «ІК Укрбудсервіс», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238, порушила порядок ведення податкового обліку, а саме вимоги п.44.1, п.44.3 ст.44 п.85.2 ст.85, п.198 п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занизила податковий кредит на загальну суму 3857999 грн., завищила від`ємне значення ПДВ на суму 456187 грн., не надала до перевірки документи; - інформацією з акту від 1 квітня 2026 року №13757/13-01-07-06/40433945 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІК «УКРБУДСЕРВІС» ( ЄДРП40433945), з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «ОЛД ТРЕЙД» (42380618) за період березня 2019 року, ТОВ «ІНТЕРГРУП-ЗАХІД ( 42284605) за період березня 2019 року, ТОВ «МАКСБУДРЕМ» (42614231) за період квітня, липня, вересня, грудня 2019 року, ТОВ «Б.О.Н.А,» (42861091) за період жовтень, листопаду, грудень, 2019 року, «ПП «Захід ГОСПТОРГ» (42206747) за період березня, квітня, травня, червня, серпня, вересня, жовтня, листопду, грудня 2020 року, лютого 2021 року, ТОВ «ЄВРОПРОЕКТШЛЯХБУД» (34821164) за період вересня, листопада 2021 року та правомірність їх відображень у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових декларацій з податку на прибуток підприємств (а.с.2-35) з якого вбачається, що в результаті перевірки встановлено: порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2 , 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження позтивного значення різниці між сумою початкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 3 857 99 грн; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 456 187 грн. Окрім то підприємство не надало документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, чим порушено п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України. Твердження апелянта, що ОСОБА_1 участі в розгляді справи не приймала, оскільки її належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду справи, апеляційний суд розцінює критично, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції направлялися судові повістки (а.с. 40-42) ОСОБА_1 , за адресою м. Львів, пр. Червоної Калини, 40/14, та повідомляв її належним чином про час та місце розгляду справи. Доводи апелянта, що наведені в акті перевірки дані не є достатніми та переконливими доказами вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, апеляційний суд відхиляє, оскільки дані, викладені в акті перевірки, є послідовними, взаємоузгодженими та складені уповноваженими особами в межах наданих їм повноважень і відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначений документи містить конкретний опис виявлених порушень, обставини їх вчинення та інші дані, що мають значення для правильного вирішення справи. Окрім того, акт перевірки у встановленому законом порядку не скасований на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції. Твердження апелянта про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, є безпідставним, оскільки факт порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку підтверджується інформацією акту від 1 квітня 2026 року №13757/13-01-07-06/40433945 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІК «УКРБУДСЕРВІС» ( ЄДРП40433945), з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «ОЛД ТРЕЙД» (42380618) за період березня 2019 року, ТОВ «ІНТЕРГРУП-ЗАХІД ( 42284605) за період березня 2019 року, ТОВ «МАКСБУДРЕМ» (42614231) за період квітня, липня, вересня, грудня 2019 року, ТОВ «Б.О.Н.А,» (42861091) за період жовтень, листопад, грудень, 2019 року, «ПП «Захід ГОСПТОРГ» (42206747) за період березня, квітня, травня, червня, серпня, вересня, жовтня, листопаду, грудня 2020 року, лютого 2021 року, ТОВ «ЄВРОПРОЕКТШЛЯХБУД» (34821164) за період вересня, листопада 2021 року та правомірність їх відображень у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових декларацій з податку на прибуток підприємств (а.с.2-35), а викладені в ньому обставини свідчать про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП. Доводи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не викладено суті адміністративного правопорушення, не зазначено, яке саме діяння вчинила особа та в чому полягає її вина, апеляційний суд відхиляє, оскільки зміст протоколу свідчить, що у ньому в достатньому обсязі викладено обставини адміністративного правопорушення, зокрема зазначено час, місце, суть вчиненого порушення, вимоги які порушено, а також інші відомості, передбачені ст. 256 КУпАП. Наведені у протоколі дані є достатніми для розуміння суті інкримінованого правопорушення, забезпечення права особи. Посилання апелянта на незгоду з висновками, які викладені в акті перевірки та його оскарження у встановленому законом порядку не спростовують встановлених у справі обставин, оскільки станом на час розгляду справи зазначений акт перевірки у встановленому законом порядку не скасований, недійсним не визнаний. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Яцук Г.М. є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Сихівського районного суду м. Львова від 21 травня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Яцук Галини Михайлівни - без задоволення Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.