Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/2425/26

16.06.26 33/812/259/26 Миколаївський апеляційний суд Провадження № 33/812/259/26 Головуючий суду І інстанції Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суддя Маржина Т.В. Суддя апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року м. Миколаїв Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В., за участю секретаря - Лисишиної В.І. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника - Рідош-Шаповал В.І. розглянула, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Первомайськ Миколаївської області, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 грн. За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 18.04.2026 р. близько 20.00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображала свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , чим було завдано шкоду його психічному здоров`ю, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі. Вважає, що судове рішення не відповідає вимогам законодавства, суд не повно з`ясував усіх фактичних обставин, не дослідив належним чином та не наддав об`єктивної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, підійшов формально до вивчення справи і, як наслідок, прийняв необґрунтоване рішення про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вказує, що в постанові суду не вірно вказано час та місце вчинення правопорушення, протокол складено з порушенням строків та його копія є нечитабельною. Пояснює, що не ображала потерпілого нецензурною лайкою, не вчиняла відносно нього ніяких насильницьких дій, в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази, які б вказували на вчинення нею дій передбачених ч. 1 ст. 173 КУпАП та настання для ОСОБА_2 наслідків, а саме психологічної шкоди. На даний час в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області розглядається цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання спільної дитини, сина ОСОБА_3 2024 року народження, та визначення способу участі батька дитини в його вихованні, оскільки ОСОБА_2 має неврівноважений характер, схильний до агресії, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, працівниками поліції йому неодноразово видавався обмежувальний припис. Також у суді знаходиться справа про видачу обмежувального припису на більш тривалий термін у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 переслідує її, вимагаючи припинити стягнення з нього аліментів на утримання дитини та на її утримання, вимагає забрати в суді позовну заяву про визначення місця проживання дитини та визначення способу участі батька в вихованні дитини. Здійснює психологічний тиск на неї, їздить біля її будинку фіксуючи на відеокамеру її та членів її родини. Зауважує, що в день, вказаний в протоколі, 18.04.2026 р. ОСОБА_2 написав їй повідомлення, в якому, в агресивній формі повідомив, що приїде до неї додому нібито щоб побачити дитину. Оскільки раніше він писав такі повідомлення і приїздив з відеокамерою, щоб спровокувати на скандал, то вона відразу ж викликала поліцію. Він приїхав з відеокамерою, працівники поліції вже чекали на нього і пояснили, що він не повинен без дозволу знімати її та її родину на відео, та він має чекати рішення суду, яке визначить порядок його побачень з дитиною. Він поводив себе зухвало, при працівниках поліції вона запропонувала йому, що винесе дитину для побачення з ним, але він відмовився, що свідчить про його намір спровокувати скандал. В подальшому, за пропозицією батька потерпілого, зустрітись та мирно вирішити сімейні питання, вона прибула до будинку батьків потерпілого. Однак до неї вийшов ОСОБА_2 з відеокамерою та почав виганяти її з будинку батьків. Вона намагалась вести з ним розмову з метою врегулювати всі питання, однак ніякого розмови не відбулось, була просто перепалка. Дана подія відбувалась приблизно о 15.00 год., а не о 20.00 год. як вказано в протоколі та постанові суду. Зауважує, що судом при розгляді справи не взято до уваги долучені нею протоколи складені відносно потерпілого ОСОБА_2 та його характеристику. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, вищенаведених вимог закону суддя місцевого суду при розгляді даної справи не дотримався, а тому дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Так суддя місцевого суду, всупереч вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП, належним чином не з`ясував всіх фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22.05.2024 р. № 3733-IX, який набув чинності 19.12.2024 р. статтю 173-2 КУпАП викладено в новій реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП: «Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого». Відтак, з 19.12.2024 р. диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в якості обов`язкового елементу об`єктивної сторони домашнього насильства, передбачає заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тоді як попередня редакція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (що діяла до 19.12.2024 року), в якості альтернативного елементу об`єктивної сторони домашнього насильства, поряд із завданням шкоди, передбачала також можливість заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 875719 від 21.04.2026 р. зазначено, що 18.04.2026 р. близько 20.00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображала свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , чим було завдано шкоду його психічному здоров`ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Однак, об`єктивних даних про те, що ОСОБА_2 дійсно була завдана шкода психічному здоров`ю, до матеріалів справи долучено не було, зокрема чи звертався потерпілий за допомогою до психолога. В письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що 18.04.2026 р. його колишня дружина ОСОБА_1 прийшла до його домоволодіння, де він проживає разом зі своїми батьками та почала ображати його. ОСОБА_2 попросив свою колишню дружину покинути його будинок, але остання на зауваження уваги не звертала та не покидала будинку ОСОБА_2 протягом тривалого часу. На підтвердження сказаних слів ОСОБА_2 , в матеріалах справи наявний флеш-накопичувач. Потерпілий ОСОБА_2 просив притягнути до відповідальності ОСОБА_1 . Разом з тим, матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що діями ОСОБА_1 була завдана шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 . Оскільки обов`язковим елементом об`єктивної сторони домашнього насильства, згідно з ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 3733-ІХ, що діє з 19.12.2024 р.), є саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, то відсутність в матеріалах справи доказів, що така шкода була завдана, виключає в діях ОСОБА_1 наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно ст. 1 ч. 1 п. 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний конфлікт та довготривалі неприязні стосунки, що мали своє відображення в подіях 18.04.2026 р., проте не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Як встановлено під час апеляційного розгляду, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом тривалого часу маються неприязні взаємовідносини з приводу встановлення місця проживання дитини. Про такі взаємовідносини свідчить наявність різноманітність інших судових справ де вказані особи вирішують спірні взаємовідносини між собою. При цьому, наявність в матеріалах провадження відеозапису подій, які носять явно провокативний характер з боку потерпілого не може розцінюватись судом, як належний доказ вчинення правопорушення, оскільки не містить безперервного викладу події, які передували до початку конфлікту. Виходячи з вищезазначеного, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП матеріали справи не містять. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури, апеляційний суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Керуючись ст. ст. 284, 293, 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , - скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва