Ухвала КАС ВС № 520/8302/25

ф УХВАЛА 16 червня 2026 року м. Київ справа №520/8302/25 адміністративне провадження №К/990/26674/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 у справі №520/8302/25 за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 задоволено позов Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації , Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Харківської міської ради. Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради, яка полягає у неукладенні охоронного договору з органом охорони культурної спадщини на умовах і в порядку, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, на пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення «Жилий будинок», розташовану за адресою: вулиця Конторська, 18, місто Харків, прийняту на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334, з охоронним №302, та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 №1883, охоронний №7137-Ха. Зобов`язано Харківську міську раду укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації на умовах і в порядку, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення "Жилий будинок", розташовану за адресою: вулиця Конторська, 18, місто Харків, прийняту на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334, охоронним №302 та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 №1883, охоронний №7137-Ха. Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради, яка полягає у неприведенні до належного стану в порядку, передбаченому законодавством, пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення "Жилий будинок", розташованої за адресою: вулиця Конторська, 18, місто Харків, прийнятої на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334, охоронним №302 та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 №1883, охоронний №7137-Ха, що належить їй на праві комунальної власності, у відповідність з вимогами органу охорони культурної спадщини, наведеними у приписі від 22.02.2024 за №05-25/457. Зобов`язано Харківську міську ради привести до належного стану пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення "Жилий будинок", розташовану за адресою: вулиця Конторська, 18, місто Харків, прийняту на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334, охоронним №302 та занесену до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 №1883, охоронний №7137-Ха, у відповідність з вимогами органу охорони культурної спадщини, наведеними у приписі від 22.02.2024 №05-25/457 шляхом забезпечення розроблення науково-проєктної документації на проведення відповідних робіт (протиаварійних, консерваційних, реставраційних, реабілітаційних або ремонтних) з метою приведення пам`ятки до належного стану та ліквідації негативних наслідків самовільно проведених робіт щодо спотворення пам`ятки та проведення відповідних робіт на пам`ятці на підставі погодженої Департаментом науково-проєктної документації та дозволу Департаменту, отриманого у визначеному чинним законодавством порядку. 10.04.2026 на зазначене рішення представник Харківської міської ради подав через підсистему "Електронний суд" до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 520/8302/25, наведені Харківською міською радою. Клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. Відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 520/8302/25 залишено без руху. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 520/8302/25,. Клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 520/8302/25 за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. На вказану ухвалу суду апеляційної інстанції Харківська міська рада подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 09.06.2026. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке. Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Скаржником до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору, однак заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі. Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, Харківська міська рада зазначає, що є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Сплата судового збору можлива лише після надходження та виділення відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі. Крім того, за інформацією служби бухгалтерського обліку та звітності Харківської міської ради, рахунки ради перебувають під арештом, у зв`язку з чим кошти з бюджету міста на відповідні рахунки не надходять. За таких обставин на момент подання касаційної скарги Харківська міська рада об`єктивно позбавлена можливості сплатити судовий збір. Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною. Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом. Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана скаржником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору та не підтверджена жодними належними та допустимим доказами. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, за подання цієї касаційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 2 662,4 гривні (3 028,00 х 0,8). За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржниці строк для усунення її недоліку шляхом надання документа про сплату судового збору в сумі 2 662,4 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору у вказаному судом розмірі та за належними реквізитами. Керуючись статтями 169, 248, 328, 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 у справі №520/8302/25 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена Судді Н. В. Шевцова А. Ю. Бучик Л. В. Тацій