Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1830/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/1830/25 пров. № А/857/9058/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 300/1830/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження суддя у І інстанціїБіньковська Н.В. дата складання повного тексту рішенняне зазначена ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просив: визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування заробітної плати за період з 01.01.2015 по 30.04.2020 для обрахунку пенсії; зобов`язати здійснити з 25.03.2019 перерахунок та виплату пенсії із врахуванням сум заробітної плати за період з 01.01.2015 року по 30.04.2020, з урахуванням виплачених сум пенсії. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 300/1830/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.03.2015 по 25.11.2018, з 01.12.2018 по 30.04.2020 для обчислення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.03.2015 по 25.11.2018, з 01.12.2018 по 30.04.2020 для обчислення пенсії, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень 84 копійки). Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що за матеріалами пенсійної справи 22.03.2017 позивач звертався із заявою про перерахунок пенсії від більшого стажу і заробітку. За цією заявою відповідачем враховано тільки страховий стаж по 28.02.2017, оскільки при введенні розрахунку заробітку розмір пенсії зменшується з 2814,64 грн на 2629,10 грн (при коефіцієнті заробітку 1,56656 ставав 1,50927), що підтверджується умовним розрахунком пенсії. За поданою заявою від 25.03.2019 про перерахунок пенсії донараховано тільки період страхового стажу по 28.02.2019. Заробітна плата не врахована, оскільки не достатньо 24 місяці сплачених страхових внесків. За даними персоніфікованого обліку (Довідки ОК-5), у листопаді 2018 року не повний місяць сплачених страхових внесків, що в цілому становить 23 місяці 25 днів. Також, скаржник вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з даних рішення про перерахунок пенсії від 25.05.2021 №926150111635 видно, що при розрахунку страхового стажу та заробітної плати, відповідач врахував страховий стаж позивача по 30.04.2020, тоді як заробітну плату для розрахунку пенсії врахував з зазначенням останнього місяця заробітної плати - 28.02.2015. Натомість матеріалами справи стверджується, що позивач продовжував працювати, отримувати заробітну плату після призначення пенсії з 18.03.2015. Таким чином, відповідачем проведено перерахунки пенсії позивача, але не враховано, що позивач є працюючим пенсіонером, а тому перерахунок його пенсії необхідно було здійснити з урахуванням положень ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та отриманої заробітної плати. При цьому, у задоволенні позову в частині зарахування заробітної плати з 01.01.2015 по 28.02.2015 відмовлено, оскільки при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням стажу з 25.03.2019, з 01.04.2021, позивачу зараховано заробітну плату по 28.02.2015. Також суд вважав, що не підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 25.03.2019, оскільки перерахунок пенсії за заявою позивача від 25.03.2019 правомірно здійснено з 01.04.2019. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 18.03.2015 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.24). З 01.04.2017 у зв`язку зі зміною стажу та заробітку позивачу здійснено перерахунок пенсії. Страховий стаж становив 43 роки 07 місяців 27 днів (зараховано до 28.02.2017). Індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 0,85538. Максимальна дата оптимізації - 28.02.2017. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) - 1,50927. Кількість місяців для розрахунку коефіцієнту заробітку - 204,2000. Середньомісячний заробіток для обчислення - 4468,37 грн (а.с.44-50). З 01.04.2019 позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною стажу (СС Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 19.02.2025 №0900-0202-8/9821 повідомило позивача про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При призначенні пенсії тривалість страхового стажу становить 41 рік 07 місяців 28 днів. До розрахунку пенсії враховано суми заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 згідно з довідкою від 16.03.2015 №1 за період роботи у Болехівському житлово-комунальному підприємстві (з 01.07.1989 по 30.09.1989), від 23.02.2015 № 66/04-05/С-5 за період роботи в Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонті) свердловин (з 01.10.1989 по 30.06.1994) та з 01.07.2000 по 28.02.2015 - за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,56646 (а.с.7). Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування заробітної плати за спірний період для обрахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій, врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Статтею 1 Закону № 1058-ІV, визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Згідно статті 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи. За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь. Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці. Відповідно до положень частини 4 статті 42 Закону № 1058-ІV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Під час розгляду даного спору судом встановлено, що після дня призначення позивачу пенсії з 18.03.2015, останній продовжував працювати, а з його заробітної плати утримувалися та перераховувалися страхові внески. Однак, при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 відповідачем заробітну плату враховано за період роботи з 01.07.1989 по 30.06.1994, з 01.07.2000 по 28.02.2015, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,56646. Позивач вважає, що має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати, зокрема, за період роботи з 01.03.2015 по 25.11.2018, з 01.12.2018 по 30.04.2020, а й на перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати після 2015 року, у зв`язку зі збільшенням страхового стажу. Так, позивач просив обчислити розмір пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV з урахуванням заробітної плати, зокрема, за період 01.03.2015 по 25.11.2018, з 01.12.2018 по 30.04.2020, оскільки це вплине на коефіцієнт заробітної плати, та, як наслідок, на розмір пенсії. Всупереч положенням ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV відповідач розрахував пенсію позивача зі зменшенням коефіцієнту заробітної плати, оскільки врахував заробітну плату лише за період роботи з 01.07.1989 по 30.06.1994 та з 01.07.2000 по 28.02.2015. Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 (провадження №К/9901/33650/19), зміст статті 42 Закону №1058-IV свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Аналіз фактичних обставин справи, з урахуванням висновків Верховного Суду, свідчить про те, що відмовивши позивачу у перерахунку пенсії за віком з урахуванням заробітної плати, яку він отримував у 2015-2020 роках, відповідач діяв протиправно. Стосовно посилань відповідача на строки звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно з частинами першою-другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач 25.03.2019 року зверталась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. З 01.04.2019 позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною стажу відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058. Страховий стаж становив 45 років 7 місяців 22 дні. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення 1,56646. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 19.02.2025 №0900-0202-8/9821 повідомило позивача про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При призначенні пенсії тривалість страхового стажу становить 41 рік 07 місяців 28 днів. До розрахунку пенсії враховано суми заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 згідно з довідкою від 16.03.2015 №1 за період роботи у Болехівському житлово-комунальному підприємстві (з 01.07.1989 по 30.09.1989), від 23.02.2015 № 66/04-05/С-5 за період роботи в Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонті) свердловин (з 01.10.1989 по 30.06.1994) та з 01.07.2000 по 28.02.2015 - за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,56646 (а.с.7). Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом розгляду у цій справі є перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.03.2015 по 25.11.2018, з 01.12.2018 по 30.04.2020 для обчислення пенсії. Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мав дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Натомість, позивач звернувся з цим позовом до суду 18.03.2025. Крім того, отримання позивачем листа відповідача від 19.02.2025, у відповідь на запит, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку. Аналогічні висновки щодо застосування строку звернення у цій категорії справ викладено у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі №560/19830/21. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.03.2015 по 25.11.2018, з 01.12.2018 по 30.04.2020 для обчислення пенсії, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум з 18.09.2024 року. Таким чином, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про дотримання позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 з 01.04.2019 по 17.09.2024 пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.03.2015 по 25.11.2018, з 01.12.2018 по 30.04.2020 для обчислення пенсії. У зв`язку із чим, рішення суду першої інстанції в наведеній частині підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про залишення без розгляду позовних вимог за цей період відповідно до статті 123 КАС України. Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні в частині задоволення позову, а саме позовних вимог за період з 01.04.2019 по 17.09.2024, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає в цій частині скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про залишення позову без розгляду. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 300/1830/25 в частині задоволенні позовних вимог за період з 01.04.2019 по 17.09.2024 скасувати та ухвалити у вказаній частині нову постанову, якою позовні вимоги залишити без розгляду. В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 300/1830/25, а саме за період з 18.09.2024 року, залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос