Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/305/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/305/26 пров. № А/857/23451/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючої суддіХобор Р. Б., суддів:Бруновської Н. В., Запотічного І. І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, що ухвалив суддя Іванчулинець Д.В., у місті Ужгороді, у справі № 260/305/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у якому просить суд: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні у період із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та із 18 червня по 12 грудня 2025 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільненні; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та із 18 червня по 12 грудня 2025 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільненні, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2025 року із врахуванням раніше виплачених сум. 25 березня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким вирішив адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні у період із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та із 18 червня по 12 грудня 2025 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільненні. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та із 18 червня по 12 грудня 2025 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільненні, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2025 року із врахуванням раніше виплачених сум. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на перерахунок грошового забезпечення у із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та із 18 червня по 12 грудня 2025 року роках, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення прожиткового мінімуму, станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім цього, Закон України Про державний бюджет на 2020 рік, Закон України Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закон України Про Державний бюджет України на 2022 рік, Закон України Про Державний бюджет України на 2023 рік, Закон України Про Державний бюджет України на 2025 рік не містять застережень, щодо застосування, при обрахунку грошового забезпечення, прожиткового мінімуму на поточний рік. Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб, яким внесено зміни у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, не поновлює дію попередніх норм права. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та із 18 червня 2025 року по 12 грудня 2025 року проходила військову службу в складі ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ). Відповідно до витягу з наказу від 12 грудня 2025 року № 1243-ОС По особовому складу, штаб-сержанта ОСОБА_1 (П-046103), звільнено з військової служби у запас, наказом начальника загону від 28 листопада 2025 року № 1182-ОС, за пп. г (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, без права носіння військової форми одягу, з 12 грудня 2025 року. Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 12 грудня 2025 року. Так, за результатами розгляду поданого представником позивачки запиту, листом № 09/466-26-Вих. від 12 січня 2026 року відповідач повідомив, що, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням військовослужбовцям, в тому числі ОСОБА_1 , застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 встановлено що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Враховуючи викладене, підстави для перерахунку та доплати грошового забезпечення штаб-сержанту ОСОБА_1 відсутні.. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704). Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року. Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. У примітці Додатку 14 постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №

103. Отже, з 29.01.2020 року (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Таким чином з 29.01.2020 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України Про державний бюджет на 2020 рік, Закон України Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закон України Про Державний бюджет України на 2022 рік, Закон України Про Державний бюджет України на 2023 рік таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки, відповідно, не містять. Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III та Закону України Про державний бюджет на 2020 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік. Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивачки, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на станом на 01 січня 2023 року. Таким чином, враховуючи те, що з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивачки, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, січень 2023 року, як розрахункову величину, то грошове забезпечення за ці роки відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством. Наведене свідчить про те, що позивачка має право на перерахунок грошового забезпечення за спірний період, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого: - Законом України Про державний бюджет України на 2020 рік, станом на 01.01.2020 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2020 рік; - Законом України Про державний бюджет України на 2021 рік, станом на 01.01.2021 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2021 рік; - Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік, станом на 01 січня 2022 року під час розрахунку грошового забезпечення за 2022 рік; - Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік, станом на 01 січня 2023 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2023 рік. На такий перерахунок позивачка має право з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18. Враховуючи викладене вище апеляційний суд вважає, що, при виплаті грошового забезпечення за період 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, відповідач діяв протиправно. Згідно з пунктами 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок №260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату. Згідно з п. 1 розділу XХІІІ Порядку № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Відповідно до п. 1 розділу XХІV Порядку № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Пунктом 1 розділу XХХІІ Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Отже, виплата грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням. Таким чином, враховуючи те, що з 29 січня 2020 року відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивачки у 2020-2023, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, як розрахункову величину, то грошове забезпечення, допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову допомогу у разі звільнення з військової служби протягом 2020-2023, відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством. Щодо позовних вимог за період з 18 червня 2025 року по 12 грудня 2025 року. Так, 20.05.2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №

704. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, та абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 щодо внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів, однак зазначає, що за правилами статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025 року, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року у справі № 320/29450/24, а тому, саме з 18.06.2025 року діє попередня редакція постанови № 704, яка діяла до зазначених змін. Тобто, з 18.06.2025 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача, які полягають у застосуванні у період із 18 червня 2025 року по 12 грудня 2025 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачці грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату позивачці за період із 18 червня 2025 року по 12 грудня 2025 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року. Наведені висновки є підставою для задоволення позову. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 260/305/26 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська І. І. Запотічний