Постанова 4852 № 160/9128/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9128/26 (суддя Лозицька І.О., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №160/9128/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 10 квітня 2026 року звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, згідно з яким, просить: - визнати протиправним та скасувати пункт 2.3 рішення Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради 28 від 22.01.2026 про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 ; - зобов`язати Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради прийняти рішення, яким взяти ОСОБА_1 на квартирний облік для одержання жилої площі у позачерговому порядку як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни, з урахуванням висновків суду та пріоритету права на грошову компенсацію. Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №160/9128/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала суду мотивовано тим, що позовні вимоги не є публічно-правовими, не належать до юрисдикції адміністративних судів, а тому мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив про неврахування судом першої інстанції правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права до спірних правовідносин та обставин того, що ці правовідносини пов`язані з бюджетними виплатами. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Відповідно до п.п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Стосовно терміну "владні управлінські функції", то зміст поняття "владні" полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а "управлінські функції" - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17 та від 13 жовтня 2020 року у справі №640/22013/18. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи позивач звернувся до суду з позовом, спрямованим на захист порушеного права на отримання житла, в якому просив зобов`язати Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради прийняти рішення, яким взяти ОСОБА_1 на квартирний облік для одержання жилої площі у позачерговому порядку як особу з інвалідністю II групи внаслідок війни. Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України). Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 в справі № 160/10500/21 зазначив, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Отже, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи, які свідчать про те, що цей позов поданий на захист прав позивача у сфері житлових відносин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спір про зобов`язання прийняти на квартирний облік (як особу з інвалідністю внаслідок війни) підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача. За таких обставин та з урахуванням правової позиції Верховного Суду у цій категорії справ, висновки суду першої інстанції про те, що спір у цій справі є приватно-правовим є правильними. Посилання позивача на те, що ці правовідносини пов`язані з можливістю позивача отримати бюджетні виплати не змінює суті цих правовідносин та не впливає на підсудність справи. Також є безпідставними посилання позивача на практику Верховного Суду в інших зазначених ним справах, оскільки спірні правовідносини що вирішені судами у цих справах не є подібними тим, що є у цій справі. Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про не підсудність цієї справи Дніпропетровського окружному адміністративному суду та її розгляду відповідним місцевим загальним судом у рамках цивільного судочинства. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №160/9128/26 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва