Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/1638/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 р. Справа № 440/1638/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 18.03.26 по справі № 440/1638/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.02.2026 року № 262740012495; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести та виплатити з 30.01.2026 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 23.01.2026 року № 10-021 та № 10-020. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №262740012495 від 06 лютого 2026 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача від 30 січня 2026 про перехід на інший вид пенсії на пенсію за віком, відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ Про державну службу та статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши позивачу до стажу державної служби періоди його роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців в органах державної податкової служби з 02.11.1995-01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. (тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп). Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі №440/1638/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за результатами розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішенням №262740012495 від 06.02.2026 відмовлено позивачу, у зв`язку з відсутністю правових підстав. Аналіз наданої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заяви від 30.01.2026 щодо переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 IV на пенсію за віком згідно Закону №889 свідчить про відсутність права на перерахунок пенсії, оскільки стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016 складає 1 рік 9 місяців 11 днів. Враховуючи вищевикладене, вважає, що права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушено, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, що не заперечується сторонами у справі. Позивача з 02.11.1995 призначено на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб, прийнято присягу державного службовця у Державної податкової інспекції по Шевченківському району м. Києва, з 23.09.1996 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора, з 26.11.1996 переведена на посаду старшого податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків з держпідприємств, банків та фінансових установ, 01.02.1997 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 3 рангу, з 01.04.1998 призначена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків та відрахувань до цільових фондів з державних підприємств, 01.02.2000 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 2 рангу, з 07.09.2001 призначена на посаду головного державного податкового інспектора, з 01.02.2002 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків управління оподаткування юридичних осіб, 02.02.2004 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 1 рангу, з 01.12.2005 переведена на посаду головного державного податкового інспектора сектору адміністрування податку на прибуток державних підприємств з іноземними інвестиціями відділу оподаткування юридичних осіб, 01.02.2007 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби 3 рангу, з 09.01.2007 переведена на посаду заступника начальника відділу адміністрування податку на прибуток державних підприємств з іноземними інвестиціями відділу оподаткування юридичних осіб, з 13.03.2012 переведена на посаду заступника начальника відділу адміністрування податку на прибуток державних підприємств, бюджетних організацій, товариств, громадських формувань та фінансових установ, підприємств з іноземними інвестиціями управління оподаткування юридичних осіб, з 14.06.2013 призначена на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу оподаткування суб`єктів малого та середнього підприємництва управління оподаткування та контролю об`єктів і операцій. 14.06.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця, 26.12.2013 присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІІ рангу, з 12.08.2014 переведена на посаду головного державного ревізора інспектора відділу моніторингу оподаткування суб`єктів малого та середнього підприємництва управління оподаткування та контролю об`єктів і операцій, з 06.03.2015 переведена на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу сплати податкових зобов`язань управління оподаткування юридичних осіб, з 03.02.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу сплати податкових зобов`язань управління податків і зборів з юридичних осіб, з 03.01.2017 переведена на посаду заступника начальника відділу моніторингу сплати податкових зобов`язань управління податків і зборів з юридичних осіб, з 25.05.2017 переведено на посаду головного державного ревізора інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб, з 28.08.2019 переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління адміністрування податків з юридичних осіб, 28.08.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця, з 02.09.2020 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління податкового адміністрування юридичних осіб, з 15.01.2021 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток та звітності неприбуткових установ і організацій управління адміністрування юридичних осіб, 07.07.2022 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток та звітності неприбуткових установ і організацій управління оподаткування юридичних осіб, з 12.12.2024 по 31.12.2025 працювала на посаді головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі неспеціалізованої оптової торгівлі управління оподаткування юридичних осіб, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 . 23.01.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві видано довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №10-021 від 23.01.2026. Дана довідка видана ОСОБА_1 про те, що вона працювала в Головному управлінні ДПС у м. Києві на посаді головного державного інспектора, заробітна плата станом на січень 2026 року становить: посадовий оклад 16400,00 гривень, надбавка за ранг (6 ранг) 500,00 гривень, надбавка за вислугу років (30%) (за стаж державної служби 30 років) 4920 гривень, усього 21820,00 гривень. 23.01.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві видано довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №10-020 від 23.01.2026. Дана довідка видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10,12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII Про державну службу про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01.01.2021 по 31.12.2025 30 січня 2026 року позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року №3723-XII та зарахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №10-021, № 10-020. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №262740012495 від 06 лютого 2026 року було відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII згідно заяви від 30 січня 2026 року. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016 складає 01 рік 09 місяців 11 днів,зокрема вказано, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Отже, станом на 01.05.2016 заявник на посадах державної служби не працював та не набув стажу державної служби до 01.05.2016 достатнього для призначення пенсії за віком згідно Закону №889-VIII. Позивач, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області "Про відмову в перерахунку" №262740012495 від 06 лютого 2026 року протиправними, звернулася до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з підстав їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, набрав чинності 01.05.2016. Відповідно до п. 2 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу. Зокрема, п.п. 10, 12 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Отже, відповідно до чинних законодавчих актів, пенсії державним службовцям призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявності відповідного страхового стажу та, не менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 24 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державний службі станом на 1 травня 2016 року. Так, згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Тобто, у даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби. Згідно п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Відповідно до ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Разом із тим, згідно ст. 343 Податкового кодексу України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; інспектор податкової служби IV рангу; молодший інспектор податкової служби. Крім того, ч.17 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Так, згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 , судовим розглядом встановлено, що позивач працювала на таких посадах: - 02.11.1995 призначено на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб, прийнято присягу державного службовця у Державної податкової інспекції по Шевченківському району м. Києва; - 23.09.1996 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора; - 26.11.1996 переведена на посаду старшого податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків з держпідприємств, банків та фінансових установ; - 01.02.1997 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 3 рангу; - 01.04.1998 призначена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків та відрахувань до цільових фондів з державних підприємств; - 01.02.2000 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 2 рангу; - 07.09.2001 призначена на посаду головного державного податкового інспектора; - 01.02.2002 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків управління оподаткування юридичних осіб; - 02.02.2004 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби 1 рангу; - 01.12.2005 переведена на посаду головного державного податкового інспектора сектору адміністрування податку на прибуток державних підприємств з іноземними інвестиціями відділу оподаткування юридичних осіб; - 01.02.2007 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби 3 рангу; - 09.01.2007 переведена на посаду заступника начальника відділу адміністрування податку на прибуток державних підприємств з іноземними інвестиціями відділу оподаткування юридичних осіб; - 13.03.2012 переведена на посаду заступника начальника відділу адміністрування податку на прибуток державних підприємств, бюджетних організацій, товариств, громадських формувань та фінансових установ, підприємств з іноземними інвестиціями управління оподаткування юридичних осіб; - 14.06.2013 призначена на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу оподаткування суб`єктів малого та середнього підприємництва управління оподаткування та контролю об`єктів і операцій та присвоєно 13 ранг державного службовця; - 26.12.2013 присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІІ рангу; -12.08.2014 переведена на посаду головного державного ревізора інспектора відділу моніторингу оподаткування суб`єктів малого та середнього підприємництва управління оподаткування та контролю об`єктів і операцій; - 06.03.2015 переведена на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу сплати податкових зобов`язань управління оподаткування юридичних осіб; - 03.02.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу сплати податкових зобов`язань управління податків і зборів з юридичних осіб; - 03.01.2017 переведена на посаду заступника начальника відділу моніторингу сплати податкових зобов`язань управління податків і зборів з юридичних осіб; - 25.05.2017 переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб; - 28.08.2019 переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління адміністрування податків з юридичних осіб та присвоєно 6 ранг державного службовця; - 02.09.2020 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління податкового адміністрування юридичних осіб; - 15.01.2021 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток та звітності неприбуткових установ і організацій управління адміністрування юридичних осіб; - 07.07.2022 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток та звітності неприбуткових установ і організацій управління оподаткування юридичних осіб; - 12.12.2024 по 31.12.2025 працювала на посаді головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі неспеціалізованої оптової торгівлі управління оподаткування юридичних осіб. Враховуючи те, що позивач працювала у податкових органах, прийняла присягу державного службовця, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави, їй присвоювались відповідні ранги державних службовців та персональні/спеціальні звання, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправного не зарахування пенсійним органом позивачу до стажу державної служби вище зазначені періоди. Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію. Тому, період роботи позивача в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.07.2018 по справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 по справі №500/5183/17. З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції зазначає, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу позивач мала стаж державної служби понад 10 років станом на 01.05.2016, а тому набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України Про державну службу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №262740012495 від 06 лютого 2026 року про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача від 30 січня 2026 про перехід на інший вид пенсії на пенсію за віком, відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ Про державну службу та статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши позивачу до стажу державної служби періоди його роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців в органах державної податкової служби з 02.11.1995-01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) з урахуванням висновків суду. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі № 440/1638/26 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова