Постанова Львівський апеляційний суд № 459/2879/23
від 12.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 459/2879/23 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І. Провадження № 33/811/914/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , під час розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. Не погоджуючись із рішення судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності пропуску якого покликається на те, що він не повідомлявся про судове засідання, Адреса його проживання у постанові зазначена невірно АДРЕСА_1 , в той час коли його місцем проживання є АДРЕСА_2 . Оскаржуваної постанови не отримував і така йому не направлялась. Про наявність постанови дізнався з кримінального провадження за №12026141150000062 від 04.02.2026 за ст. 382 КК України. ОСОБА_1 клопотання підтримав, просив задоволити. Захисник Бордюк М.Й. в судове засідання не прибув, у телефонному режимі повідомив, що не представляє інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції. Заслухавши ОСОБА_1., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що у поновленні такого слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. За змістом частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, з-поміж інших особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Системний аналіз зазначеної норми КУпАП вказує на те, що до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження в разі надходження такого клопотання. Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності. Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржена постанова судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року прийнята у судовому засіданні без участі ОСОБА_1 . За наслідками розгляду справи ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу. Копія постанови скеровувалась ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яку він отримав особисто 27.10.2023 (а.с. 22). Натомість з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 11.05.2026, тобто більш ніж через два з половиною роки після прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Щодо зазначення ОСОБА_1 про те, що за адресою АДРЕСА_1 , яка зазначена у постанові він не проживав та не проживає, апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними з наступних підстав. У матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудних камер працівників поліції на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції адресу свого проживання та реєстрації та зазначив, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (відео 01811@203082303283810 час на відео 00:30:35). Враховуючи наведене, доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження викладені у клопотанні є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою поза процесуальними строками, встановленими законом, ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не надав доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови судді у встановлений КУпАП десятиденний строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити та повернути апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами заявнику. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк