Постанова 4818 № 635/4070/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 12 червня 2026 року м. Харків справа № 635/4070/24 провадження № 22-ц/818/2665/26 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів колегії Маміної О.В., Тичкової О.Ю. розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника Косінської Олени Василівни на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 15 січня 2026 року, постановлену суддею Калиновською Л.В., В С Т А Н О В И В : 16 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просить визнати за ним право власності в порядку поділу майна подружжя на 1/2 частину нежитлового приміщення торгівельно-виставочного павільйону в блоці ІІ секції 6 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 177,90 кв.м., на 1/2 частину будинку літ. «А-1» загальною площею 135,1 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м. з надвірними спорудами та будівлями: терасою літ. «а», гаражем літ. «Б», льохом літ. «В», очисною спорудою типу септик №3, трубчатим колодязем №2, огорожею №1, за адресою: АДРЕСА_2 , на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:10:000:0568 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, площею 0,1275 га, за адресою: Харківська область, Харківський район, за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради смт Мала Данилівка, вул. Межева, 13, АДРЕСА_3 , стягнути з ОСОБА_2 на його користь 405927,00 гривень грошової компенсації за частину у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб RANGE ROVER EVOQUE, 2012 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнати за ним право власності на 1/2 частину автомобіля BMW X6 xDrive30d/F16, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні. 01 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою з вимогами про здійснення поділу спільного майна подружжя наступним чином: виділити зі спільного майна подружжя у власність ОСОБА_1 , транспортний засіб BMW Х6, 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_5 ; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , грошову компенсацію за 1/2 частки ринкової вартості автомобіля марки BMW Х6 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_5 , що становить 882 150, 00 грн.; виділити зі спільного майна подружжя у власність ОСОБА_1 , транспортний засіб Fiat Ducato, 2009 року випуску, номер шасі/кузова: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 ; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , грошову компенсацію за 1/2 в частки ринкової вартості автомобіля марки Fiat Ducato, номер шасі/кузова: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2009 року випуску, що становить 145 725, 00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , грошову компенсацію за 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на лазерний гравіювальний станок L-Laser L1610GD (90 Вт) з лінійним робочим столом, у розмірі 52 500,00 грн.; виділити зі спільного майна подружжя у власність ОСОБА_1 , котел конденсаційний Viessmann; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , грошову компенсацію за 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на котел конденсаційний Viessmann , що становить 29 944,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору. 01 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів, просила витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, документи: виписку про рух грошових коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 за період з 01.11.2021 року по 30.11.2021 року. 16 вересня 2024 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог. Просив зменшити позовні вимоги, виключивши з них вимогу про визнання за ним право власності на 1/2 частину автомобіля BMW X6 xDrive30d/ НОМЕР_9 , 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 . 19 вересня 2025 року постановлено ухвалу про направлення цивільної справи за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу; призначено підготовче засідання. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15 січня 2026 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу ОСОБА_2 . Роз`яснено позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку. Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, документи: виписку про рух грошових коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 за період з 01.11.2021 року по 30.11.2021 року. Клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення експертизи -задоволено. Призначено по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя судову транспортно-товарознавчу експертизу. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині відмови у прийнятті та поверненні зустрічної позовної заяви. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвалою суду від 22.04.2024 року відкрито провадження по справі. Вказаною ухвалою Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Позовну заяву з ухвалою про відкриття провадження отримано ОСОБА_2 03.05.2024 року, отже перебіг строку на подання зустрічного сплинув 19.05.2024 року. Звертає увагу, що між адвокатом та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги від 14.05.2024 року. З моменту підписання договору адвокат невідкладно приступила до підготовки відзиву на позовну заяву та адвокатських запитів до компетентних органів, з метою отримання всієї необхідної інформації та документів, які підтверджують заявлені обставини. Окрім того, постійні повітряні тривоги, які оголошуються в місті Харкові, не дають можливості повноцінно працювати. При цьому, пропуск строку є незначний, зважаючи, що по справі було оперативно та своєчасно подано відзив, подані адвокатські запити, подано заяви на отримання звітів про оцінку майна тощо. Поновлення строку на подачу зустрічного позову сприятиме всебічному та повному розгляду справи та уникне необхідності подачі окремого позову ОСОБА_2 в майбутньому. Вказані обставини в сукупності свідчать про поважність причин пропуску строку на подачу зустрічного позову». Таким чином, зустрічний позов не міг бути поданий вчасно з причин, незалежних від ОСОБА_2 , в тому числі з підстав очікування відповідей від компетентних органів, які є доказами за зустрічним позовом. Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявикові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у прийнятті та поверненні зустрічної позовної заяви, отже в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникли з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Повертаючи зустрічну позовну заяву суд першої інстанції вказував, що відповідач пропустив строк для подання зустрічної позовної заяви, а поважних причин для поновлення такого строку судом не встановлено. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся з позовною заявою у квітні 2024 року. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу, строк для подання відзиву п`ятнадцять днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження, роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст.193 ЦПК України у встановлений строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов, справа призначена до розгляду на 29 травня 2024 року о 12 годині 30 хвилин. 01 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою. Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України. Право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України). Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України). Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. У частинах 7, 8 статті 127 ЦПК України зазначено, що про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви представник ОСОБА_2 посилається на те, що 14.05.2024 року між адвокатом та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги, окрім того посилається на те, що в місті Харкові постійні повітряні тривоги, які не дають можливості повноцінно працювати. Вказує, що зустрічний позов не міг бути поданий вчасно з причин, незалежних від ОСОБА_2 , в тому числі з підстав очікування відповідей від компетентних органів, які є доказами за зустрічним позовом. Колегія суддів звертає увагу, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Право на доступ до суду не є абсолютним і обмежене строком звернення до суду. При цьому, постановляючи ухвалу про поверннення відповідачу ОСОБА_2 зустрічної позовної заяви, з підстав пропуску строку, передбаченого ЦПК України, суд першої інстанції не навів належного обґрунтування підстав відмови у поновленні процесуального строку, чим порушив вимогу процесуального закону, який зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, та позбавив апеляційний суд можливості перевірити та оцінити законність підстав такої відмови. Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів звертає окрему увагу на положення ст. 193 ЦПК України, якими передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зважаючи на те, що обидва позови взаємопов`язані, оскільки виникають з одних правовідносин щодо поділу майна подружжя, тому спільний їх розгляд є доцільним. За таких підстав, судова колегія вважає, що висновок суду про повернення зустрічної позовної заяви, з підстав пропуску строку, передбаченого ЦПК України є помилковим. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника Косінської Олени Василівни задовольнити. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 15 січня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова