Ухвала КГС ВС № 917/1720/25

УХВАЛА 15 червня 2026 року м. Київ cправа № 917/1720/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Товариство) на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2025 (суддя Ківшик О.В.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 (головуючий суддя: Лакіза В.В., судді: Білоусова Я.О. і Тарасова І.В.) у справі № 917/1720/25 за позовом Товариства до приватного підприємства "Українська Сервісна Бурова Компанія-1" (далі - Підприємство) про стягнення 309 705,60 грн. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.05.2026 № 32.2-01/706 у зв`язку з відпусткою судді Власова Ю.Л. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 917/1720/25, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М. За результатами розгляду касаційної скарг Верховний Суд ВСТАНОВИВ: Товариство звернулося до суду з позовом до Підприємства про стягнення 309 705,60 грн безпідставно набутих коштів. Позов обґрунтовано тим, що на порушення умов договору від 12.03.2020 № УГВ 4292/13-20 на виконання робіт з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Договір) відповідачем у вартість виконаних робіт включено час очікувань, який пов`язаний з інспекцією обладнання підрядника, однак такі очікування не передбачені умовами Договору, були помилково включені до актів-приймання передачі виконаних робіт та не підлягали оплаті замовником. За таких обставин кошти у розмірі 309 705,60 грн є безпідставно набутими в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Господарський суд Полтавської області рішенням від 27.11.2025, яке залишене без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 11.02.2026, в позові відмовив. За висновками судів, взаємовідносини сторін з капітального ремонту та освоєння свердловин відбувалися в межах укладеного Договору, тобто, за наявності відповідних правових підстав. Отже, положення статті 1212 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Не погоджуючися із рішенням і постановою судів попередніх інстанції, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статті 1212 ЦК України, за відсутності висновків Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах. Просить скасувати оскаржувані рішення і постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову. Підприємство у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення. Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з огляду на таке. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.03.2020 Товариство (замовник) і Підприємство (підрядник) уклали Договір, за умовами якого: - відповідно до цього Договору, Плану-замовлень та узгодженого замовником Плану робіт та Технічного завдання (Додаток № 1 до Договору), підрядник зобов`язується на свій ризик виконати власними силами з використанням власних матеріалів та обладнання Роботи з капітального ремонту та освоєння нафтових та газових свердловин, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити якісно виконані Роботи на умовах, передбачених Договором (пункт 2.1); - загальна ціна Договору складається з вартості всіх належним чином виконаних підрядником і прийнятих замовником Робіт протягом строку дії договору та становить до 70 199 970,00 грн з ПДВ (пункт 3.1); - при розрахунку вартості Робіт застосовуються нижчезазначені сервісні ставки, розмір яких визначено в Додатку № 5 до Договору, а саме: операційна ставка бригади КРС при роботі вартість бригадо-години - 100% вартості бригадо-години. До такого часу, який оплачується за операційною ставкою бригади КРС при роботі, відноситься, але не обмежується, тривалість наступних технологічно необхідних Робіт: глушіння свердловини; спуско-підіймальні операції; буріння, в тому числі проробка експлуатаційної колони; райберування експлуатаційної колони; фрезерування; оправлення експлуатаційної колони; ловильні роботи, включаючи ходіння; промивання свердловини; обробка привибійної зони кислотами, ПАР та ін.; ремонтно-ізоляційні роботи; очищення забою, пласта свердловини; навантаження, розвантаження труб, штанг, обладнання; монтаж/демонтаж противикидного обладнання; монтаж/демонтаж фонтанної арматури; монтаж/демонтаж фондового свердловинного обладнання (пункт 3.5; підпункт 3.5.1 пункту 3.5); - операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні - 75% вартості бригадо-години. Технологічне очікування час, витрачений на: очікування затвердіння цементу; очікування результатів інтерпретації геофізичних досліджень; очікування результатів випробовування після зниження рівня рідини в свердловині, заміни рідини глушіння в стовбурі свердловини; очікування розподілу тиску після ОПЗ; розрядка свердловини; реагування хімічних реагентів після проведення ОПЗ; очікування прийняття рішення замовником щодо подальшого виконання робіт на свердловині; очікування роботи, що виконується на свердловині третіми особами замовника; очікування полімеризації; технологічний відстій; проведення робіт на кабелі або дроті (ГДС, ПВР, та ін.); проведення гідророзриву пласта; проведення колтюбінгових операцій (підпункт 3.5.2 пункту 3.5); - оплата виконаних робіт проводиться за цінами, визначеним в Протоколі погодження договірної ціни КРС (Додаток № 5 до Договору) та відповідно до Розрахунку тривалості капітального ремонту свердловини (за формою, визначеною Додатком № 13 до Договору), які є невід`ємною частиною Договору, на підставі підписаного сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт. Замовник оплачує підряднику фактично виконаний обсяг Робіт як добуток Продуктивного часу та вартості відповідної ставки (бригадо-години) за одиницю, зазначеної в Додатку № 5 до цього Договору, що включає в себе узгоджений цим Договором перелік витрат. Не нормовані операції оплачуються за фактом, за наявності підписаного Сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт, за умови що вони виконані відповідно до додаткового Плану робіт (пункт 3.11); - підрядник за цим договором несе витрати при виконанні Робіт з капітального ремонту нафтових та газових свердловин, на використання та утримання спеціалізованої техніки, закупівлю всіх необхідних матеріалів, обладнання та запасних частин, паливо-мастильних матеріалів, виплати заробітної плати, медичного страхування, та іншого забезпечення своїм працівникам, всі встановлені податки, а так само інші виплати, передбачені законодавством України (пункт 3.12); - оплата виконаних Робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 4.1 цього Договору та на підставі наданих замовнику та підписаних Сторонами оригіналів Актів приймання-передачі виконаних робіт, форма яких наведена в Додатку № 11 до цього Договору (пункт 3.18); - оплата за виконані підрядником та прийняті замовником Роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 30 календарних днів з дати отримання замовником оригіналу належно оформленого відповідно до чинного законодавства України рахунка-фактури, складеного на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт, до яких додаються звіт підрядника про використання давальницьких матеріалів, підписаний обома Сторонами, Реєстр виконаного обсягу робіт підприємства, що надає сервісні послуги КРС (бригадами КРС), по закінченим ремонтом свердловин (Додаток № 7). Зазначені документи надаються підрядником замовнику для розгляду і підписання не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 4.1); - у разі надання факсимільних / сканованих копій первинних документів, оригінали цих документів повинні бути надані підрядником протягом 3-ох робочих днів з дати направлених копій замовнику. Замовник підписує надані оригінали Актів приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту ix отримання за умови відсутності претензій з боку замовника за виконаними Роботами. У разі наявності у замовника претензій до виконаних Робіт, Акти приймання-передачі виконаних робіт замовник не підписує та направляє підряднику мотивовану відмову від підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт та Розрахунку тривалості капітального ремонту свердловини, з переліком недоліків та строку їх усунення (пункт 4.4); - вартість виконаних Робіт з ремонту свердловини оплачується Замовником після її завершення на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт та поданих підрядником документів, що підтверджують виконаний обсяг Робіт по такій свердловині, якщо вони підписані уповноваженими представниками Сторін (пункт 4.6); - у разі порушення вимог щодо оформлення первинних документів (рахунків-фактур, актів, інших документів, передбачених цим розділом) або ненадання оригіналів таких документів, замовник, має право відтермінувати відповідний платіж на строк прострочення надання підрядником належним чином оформленого оригіналу такого документу (пункт 4.8); - підрядник не пізніше 3 (трьох) робочих днів після закінчення виконання Робіт відповідно до Договору, Плану робіт, передає замовнику оформлений зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт (Додаток № 11 до Договору) в двох ідентичних примірниках, Розрахунок тривалості капітального ремонту свердловини (Додаток № 13 до Договору), іншу документацію, що підтверджує виконані Роботи, в тому числі, визначену Технічним завданням, що є Додатком № 1 до цього Договору, та документацію, вказану в Додатку № 4 до цього Договору (пункт 6.1); - підрядник зобов`язаний забезпечити виконання Робіт у повній відповідності з узгодженим замовником і затвердженим підрядником Планом робіт на кожну свердловину, надання Послуг відповідно до технологічних регламентів на проведення процесів і операцій з ремонту свердловин на підставі План-замовлення (пункт 9.1.5); - підрядник на підставі затвердженого замовником Плану-замовлення Геологічні і Технічні служби підрядника формують, і погоджують із замовником детальний поопераційний (про-нормований) План робіт на проведення КРС. При формуванні Плану робіт підрядник повинен пропонувати оптимальні технологічні рішення, необхідні для успішного надання Послуг по капітальному ремонту свердловин (пункт 9.1.6); - підрядник повинен забезпечувати керівництво за виконанням Робіт, всіх відповідних зобов`язань по Договору та технологічних операцій. Це включає надання компетентного персоналу, а також надання, експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт всього необхідного обладнання, включаючи все допоміжне і додаткове обладнання. Підрядник бере на себе всі зобов`язання, відповідальність і права відповідно до умов цього Договору (пункт 12.1.4); - цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності), та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 19.1). Пунктом 3.1 "Вимоги до підрядника Виконавця" Додатку № 1 до Договору передбачено, що підрядник, за свій рахунок, надає, встановлює, підтримує в належному робочому стані, інспектує, ремонтує та замінює, де необхідно, обладнання підрядника. Крім того, підрядник, забезпечує поставку всіх запасних частин і матеріалів, необхідних для технічного обслуговування обладнання підрядника. Відповідно до Додатку № 5 до Договору "Протокол погодження договірної ціни КРС" операційна ставка бригади КРС при роботі (вартість бригадо-години) становить 6 882,35 грн (без ПДВ), операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні (75% вартості бригадо-години) становить 5 161,76 грн (без ПДВ). За наслідками виконання умов Договору сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені їх печаткам, роботи за якими оплачені замовником в повному обсязі, що останнім визнається, однак, щодо яких між сторонами виник спір, зокрема: 1) Акт приймання-передачі виконаних робіт № 5 від 31.05.2021 на загальну суму 6 971 992,51 грн з ПДВ, згідно з яким на свердловині № 34 Краснокутського ГКР виконані наступні роботи: - операційна ставка бригади КРС при роботі (вартість бригадо-години) в кількості 819,25 годин за ціною 6 882,35 грн (без ПДВ) на суму 5 638 365,24 грн (без ПДВ); - операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні (75% вартості бригадо-години) в кількості 33,25 годин за ціною 5 161,76 грн (без ПДВ) на суму 171 628,52 грн (без ПДВ). Товариство 30.06.2021 платіжним дорученням № 414538 перерахувало на рахунок Підприємства 6 971 992,51 грн з ПДВ. Із Розрахунку тривалості капітального ремонту і освоєння свердловини № 34 Краснокутського ГКР (Додаток № 13 до Договору) за період з 26 квітня до 31 травня 2021 року відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт № 5 від 31.05.2021 кількість бригадо-годин з операційною ставкою бригади КРС при технологічному очікуванні 75% становила 33,25 годин; простої з вини підрядника - 11,50 годин. Як стверджує позивач, зі змісту наданого розрахунку вбачається відображення 28,50 бригадо-годин з відсоткової ставки при технологічному очікуванні 75%, пов`язане із проведенням робіт, які не були передбачені умовами Договору (дефектоскопія бурового обладнання). Враховуючи застосовну операційну сервісну ставку бригади КРС при технологічному очікуванні (75% вартості бригадо-години), позивач стверджує, що виконавець завищив загальну вартість робіт у акті приймання-передачі виконаних робіт № 5 від 31.05.2021 на суму у розмірі 147 110,16 грн без ПДВ (28,50 бригадо-годин х 5 161,76 грн; крім того ПДВ 20% - 29 422,03 грн, а всього на 176 532,19 грн); 2) Акт приймання-передачі виконаних робіт № 6 від 30.06.2021 на загальну суму 5 436 368,17 грн з ПДВ, згідно з яким на свердловині № 34 Краснокутського ГКР виконані наступні роботи: - операційна ставка бригади КРС при роботі (вартість бригадо-години) в кількості 635,75 годин за ціною 6 882,35 грн (без ПДВ) на суму 4 375 454,01 грн (без ПДВ); - операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні (75% вартості бригадо-години) в кількості 30,0 годин за ціною 5 161,76 грн (без ПДВ) на суму 154 852,80 грн (без ПДВ). Товариство 29.07.2021 платіжним дорученням № 424154 перерахувало на рахунок Підприємства 5 436 368,17 грн з ПДВ. Із Розрахунку тривалості капітального ремонту і освоєння свердловини № 34 Краснокутського ГКР (Додаток № 13 до Договору) за період з 01 червня до 28 червня 2021 року до акта приймання-передачі виконаних робіт № 6 від 30.06.2021 кількість бригадо-годин з операційною ставкою бригади КРС при технологічному очікуванні 75% становила 30,00 годин; простої з вини підрядника - 6,25 годин. Як стверджує позивач, зі змісту наданого розрахунку вбачається відображення 21,50 бригадо-годин з відсоткової ставки при технологічному очікуванні 75%, пов`язане із проведенням робіт, які не були передбачені умовами Договору (дефектоскопія бурового обладнання). Враховуючи застосовну операційну сервісну ставку бригади КРС при технологічному очікуванні (75 % вартості бригадо-години), позивач стверджує, що виконавець завищив загальну вартість робіт у акті приймання-передачі виконаних робіт № 6 від 30.06.2021 на суму у розмірі 110 977,84 грн без ПДВ (21,50 бригадо-годин х 5 161,76 грн; крім того ПДВ 20% - 22 195,57 грн, а всього на 133 173,41 грн). Загальна вартість завищення робіт через включення виконавцем до актів приймання-передачі виконаних робіт № 5 від 31.05.2021 та № 6 від 30.06.2021 часу, витраченого на очікування, які пов`язані з проведенням інспекції обладнання, що не передбачено умовами Договору визначена позивачем у розмірі 309 705,60 грн. Товариство направило Підприємству вимогу № 87.1-87-1-1320 від 12.02.2025 про повернення 309 705,60 грн як безпідставно набуте майно в розумінні статті 1212 ЦК України, за наслідками розгляду якої, у листі № 237 від 07.03.2025 отримало від Підприємства відмову у її задоволенні. Ураховуючи наведене та вважаючи свої права порушеними, Товариство звернулося до суду з цим позовом про стягнення з Підприємством безпідставно набутих коштів у розмірі 309 705,60 грн в порядку статті 1212 ЦК України. За наслідками розгляду справи суди попередніх інстанцій дійшли єдиного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову з огляду на таке. За приписами статті 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У силу вимог статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Ураховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду. Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 839, частина перша статті 853 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина четверта статті 879 ЦК України). За встановлених обставин справи, з урахуванням наведених положень ЦК України, суди зазначили, що взаємовідносини сторін з капітального ремонту та освоєння свердловин відбувалися в межах укладеного сторонами Договору, тобто, за наявності відповідних правових підстав, а отже, положення статті 1212 ЦК України, якими Товариство обґрунтовує свої позовні вимоги, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Суди звернули увагу, що між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за Договором, які повністю оплачені замовником. Відтак, позивач, який підписав акти наданих послуг, мав спростувати факт виконання підрядних робіт шляхом подання відповідних доказів, що ним зроблено не було. Отже, наявні у справі докази свідчать про виконання відповідачем взятих за Договором зобов`язань, тоді як позивач обґрунтованість своїх вимог не довів. У контексті доводів позивача про завищення вартості робіт у актах приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 309 705,60 грн і набуття відповідачем цих коштів відбулось не на виконання договірних умов, оскільки умовами Договору не передбачено обов`язку замовника здійснювати оплату часу технологічного очікування, яке пов`язане із дефектоскопією бурового обладнання, дефектоскопією СБТ та з проведенням УЗД ОБТ, апеляційний суд додатково зазначив, що: - посилаючись на Розрахунок тривалості капітального ремонту свердловини (Додаток № 13 до Договору) за період з 26 квітня до 31 травня 2021 року до акта приймання-передачі виконаних робіт № 5 від 31.05.2021, позивач стверджує, що зі змісту наданого розрахунку вбачається відображення 28,50 бригадо-годин з відсоткової ставки при технологічному очікуванні 75%, пов`язане із проведенням робіт, які не були передбачені умовами Договору (дефектоскопія бурового обладнання); - зі змісту графи Розрахунку тривалості капітального ремонту свердловини "обґрунтування КР (капітального ремонту)" за 09.05.2021 у період з 02:00 до 03:15 - 1,25 год, з 06:00 до 24:00 - 18 год та 10.05.2021 у період з 00:00 до 09:15 - 9,25 год (всього 28,50 бригадо-годин) вбачається, що включення таких робіт до Розрахунку здійснено підрядником на підставі "підтверджуючого акту"; - зі змісту графи Розрахунку тривалості капітального ремонту і освоєння свердловини за період з 01 червня по 28 червня 2021 до акта приймання-передачі виконаних робіт № 6 від 30.06.2021 також вбачається, що 22.06.2021 з 20:15 до 22:00 - 1,75 год, 22.06.2021 з 22:00 до 24:00 - 2,00 год , 23.06.2021 з 00:00 до 08:00 - 8 год, 23.06.2021 з 08:15 до 18:00 - 9,75 год включення 21,50 бригадо-години до Розрахунку здійснено на підставі "добового рапорту". Таким чином, надання та визначення даних, зазначених у Розрахунках тривалості капітального ремонту свердловини (Додаток № 13 до Договору) здійснювалось на умовах, погоджених сторонами у Договорі. Спірна сума коштів, яка, як вважає апелянт, безпідставно включена до актів виконаних робіт № 5 та № 6, визначена з урахуванням даних Розрахунку, що складений та погоджений із замовником та підписаний сторонами спору. На підставі викладеного, суди виснували, що позивачем не доведено існування правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми коштів в порядку статті 1212 ЦК України. Не погоджуючись із рішенням і постановою судів попередніх інстанцій, Товариство у касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судами статті 1212 ЦК України, за відсутності висновків Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах. У цьому контексті зазначає, що відповідач включив у вартість робіт (послуг) час очікувань, який пов`язаний з роботами з інспекції обладнання хоч і на підставі Договору, але не на виконання його умов. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків^ щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. Надаючи оцінку доводам скаржника колегія суддів виходить з того, що Верховним Судом неодноразово розглядалося питання застосування статті 1212 ЦК України, за приписами якої: - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті); - положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті); - положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина третя статті). Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17). Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України). Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17). Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. У контексті доводів скаржника про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах (за обставин, як стверджує Товариство, включення у вартість робіт (послуг) за Договором частини робіт (послуг) хоч і на підставі Договору, але не на виконання його умов) колегія суддів звертається до висновків, викладених об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - ОП КГС ВС) у постанові від 18.06.2021 за наслідками розгляду справи № 927/491/19. Так, у зазначеній справі № 927/491/19, розглядаючи питання застосування статті 1212 ЦК України, ОП КГС ВС у постанові від 18.06.2021 зазначила таке: "147. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

148. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

149. Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

150. Загальна умова частини першої от. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

151. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як гака правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

152. Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.

153. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.05.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.

154. Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов".

155. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права". Отже, Верховний Суд застосовує у розгляді цієї справи № 9171720/25 наведену правову позицію ОП КГС ВС щодо застосування статті 1212 ЦК України (пункти 147-150, пункт 154 постанови від 18.06.2021 у справі № 927/491/19). Водночас, Верховний Суд виходить з правової позиції щодо ролі Суду у позовному провадженні, викладеної у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, а саме: "40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства". Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що із запровадженням з 15.12.2017 змін до процесуальних кодексів, зокрема, ГПК України, законодавцем принципово по-новому визначено роль Суду у позовному провадженні (див. постанови Верховного Суду від 13.11.2025 у справі № 910/10370/24, від 12.07.2023 у справі № 917/294/21 та ін.). З урахуванням зазначених висновків ОП КГС ВС не вбачається очевидно неприйнятною позиція (у контексті доводів скаржника) щодо можливості (за встановлення відповідних фактичних обставин) поширення статті 1212 ЦК України на ситуацію, коли в межах укладеного договору здійснено зайву або помилкову оплату грошових коштів у сумі, яка перевищує договір або за послуги, грошове зобов`язання з оплати яких, договором не визначено. Описані ситуації, незважаючи на існування договору, породжують можливість кваліфікування таких одержаних коштів як "без достатньої правової підстави" (безпідставно набуте майно). Водночас, Верховний Суд ураховує, що наведена позиція ОП КГС ВС про виключення із загального правила про недопустимість застосування положень статті 1212 ЦК України за наявності договірного характеру спірних правовідносин випадків, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов, є застосовною у випадку доведення відповідних фактичних обставин виконання спірного зобов`язання саме не на виконання умов правочину (за його відсутності), оскільки до предмета доведення у розгляді таких спорів, зокрема, належать обставини того, що майно набуте особою у зв`язку із зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов. Отже, з огляду на наявність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 1212 ЦК України у контексті порушених скаржником у касаційній скарзі питань, необхідно з`ясувати наявність або відсутність порушень у застосуванні норм матеріального права судами попередніх інстанцій. Звертаючись із позовом у цій справі, Товариство сверджувало, що на порушення умов Договору відповідач включив у вартість робіт (послуг) час очікувань, який пов`язаний з інспекцією (дефектоскопією) бурового обладнання підрядника, оскільки такі очікування не передбачені умовами Договору, а підрядник за свій рахунок зобов`язаний проводити вчасний технічний огляд, інспекцію та обслуговування свого обладнання. За таких обставин витрати за непродуктивний час, який виник у зв`язку з інспекцією підрядником його ж бурового обладнання, не підлягали включенню до вартості виконаних робіт (наданих послуг) у зв`язку з виконанням відповідачем свого ж власного безоплатного обов`язку. Проте, у розгляді цієї справи та винесенні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій, за наслідками з`ясування умов укладеного сторони правочину (Договору) крізь призму наданих доказів, пояснень, визнаних фактів і обставин (див. рішення судів попередніх інстанцій), конкретно у цій справі висновано недоведеність позовних вимог. Доводи ж скаржника, викладені в касаційній скарзі з посиланням на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, за своїм змістом стосуються не неправильного застосування судами попередніх інстанцій статті 1212 ЦК України, а зводяться до незгоди скаржника з наданою судами першої і апеляційної інстанцій оцінкою умов Договору крізь призму наявних у справі доказів та встановлених обставин у цій конкретній справі, та спрямовані на спонукання Верховного Суду до необхідності іншого тлумачення умов Договору, переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення інших обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, є прерогативою судів першої та апеляційної інстанції та виходить за межі повноважень касаційного суду. Сама лише незгода скаржника з наданою судами оцінкою обставин справи та відповідних доказів не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права. Поряд з цим Суд наголошує, що обсяг судового перегляду, визначений у статті 300 ГПК України, означає, що Верховний Суд не має переоцінювати доказ або встановлювати та/чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним. Роль суду полягає у перевірці застосування норм права на встановлених (за наявними у матеріалах справи доказами) обставинах справи, з можливістю судового перегляду таким чином, щоб відповідати принципу правовладдя. Верховний Суд від самого початку повторює, що його завданням не є "підміна" судів першої та / чи апеляційної інстанції. Насамперед, суди першої та другої інстанцій є судами "фактів", які встановлюють на підставі наданих доказів і доводів з урахуванням принципів диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, верховенства права обставини справи. Верховний Суд повинен розв`язувати проблеми застосування національного законодавства. Його роль полягає в тому, щоб перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Враховуючи це, за винятком випадків очевидного свавілля, ставити під сумнів встановлення обставин справи судами попередніх інстанцій не є повноваженнями Верховного Суду. Верховний Суд зазначає, що у пункті 51 рішення (NEJDET ЮAHЭN AND PERЭHAN ЮAHЭN v. TURKEY) від 20.10.2011 ЄСПЛ зазначив таке: "51. Суд вже визнав, що можливість появи суперечливих судових рішень є невіддільною рисою будь-якої судової системи, яка базується на мережі судів першої інстанції та апеляційних судів, що мають повноваження на території їхньої територіальної юрисдикції. Такі розбіжності можуть також виникати в межах одного й того ж суду. Це саме собою не можна вважати таким, що суперечить Конвенції (див. рішення у справі «Сантос Пінто проти Португалії» (Santos Pinto v. Portugal), № 39005/04, п. 41, від 20 травня 2008 р.)". Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.10.2020 у справі №1 27/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У пункті 4 частини першої статті 296 ГПК України зазначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку. З огляду на викладені ОП КГС ВС у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 висновки щодо застосування статті 1212 ЦК України, необхідність їх врахування під час розгляду та вирішення цієї справи № 917/1720/25, несуперечність рішень судів попередніх інстанцій у цій справі зазначеним висновками ОП КГС ВС (з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин цієї справи), Верховний Суд вбачає наявними підстави для закриття касаційного провадження у цій справі, відкритого з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 917/1720/25 закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. Булгакова Суддя І. Бенедисюк Суддя Т. Малашенкова