Постанова 4876 № 912/2451/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.04.2026 м.Дніпро справа №912/2451/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач) суддів: Стефанів Т.В., Кошлі А.О. з секретарем судового засідання Кахикало А.С. за участю представників сторін: від апелянта Кравченко Л.Г., Рожкован С., самопредставництво від позивача Іванченко В.В., адвокат, від Комунального некомерційного підприємства «Бобринецька лікарня» Гура К.В., адвокат розглянув апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 (суддя Кабакова В.Г.) у справі за позовом Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247 до відповідачів:

1. Бобринецької міської ради, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27200

2. Кропивницької районної ради, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014

3. Бобринецької районної ради, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27200 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального некомерційного підприємства «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради, вул.16 Березня, 82, м.Бобринець, Кіровоградська область, 27200 про визнання протиправними та скасування актів місцевого самоврядування, припинення речового права ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовної заяви. Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецької міської ради, Кропивницької районної ради та Бобринецької районної ради, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 року №494 «Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради» в частині безоплатної передачі у комунальну власність Бобринецької міської ради комплексу будівель (лікарня, стаціонарне відділення), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. 16 Березня, 82; - визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької міської ради від 08.12.2020 №136 «Про надання згоди на безоплатну передачу та прийняття у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади приміщень та майна (м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82) із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району»; - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №91 від 04.03.2021; - припинити речове право Бобринецької міської ради на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. 16 Березня, 82, номер відомостей про речове право: 41048434, зареєстроване 13.03.2021 року; Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно - комплекс будівель за адресою м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82, з 1997 року перебував у режимі спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району. Це підтверджено рішеннями Бобринецької районної ради №62 від 07.12.2006 та №219 від 24.03.2017, якими спірний об`єкт включено до Переліку майна спільної власності і одночасно до переліку майна, відчуження якого заборонено. Відчуження відбулось без згоди співвласника Кетрисанівської сільської ради. Рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 прийнято без отримання згоди позивача, що прямо суперечить частині 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради. Кетрисанівська сільська рада є правонаступником 24 сільських рад Бобринецького району сільських рад, у тому числі і щодо їхнього майна, прав та обов`язків, та права спільної власності на спірний об`єкт. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 №494 «Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради» в частині безоплатної передачі у комунальну власність Бобринецької міської ради комплексу будівель (лікарня, стаціонарне відділення), що знаходиться за адресою: 27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, місто Бобринець, вул. 16 Березня,

82. Визнано протиправним та скасовано рішення Бобринецької міської ради від 08.12.2020 №136 «Про надання згоди на безоплатну передачу та прийняття у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади приміщень та майна (м.Бобринець, вул. 16 Березня, 82) із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району». Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №91 від 04.03.2021. Припинено речове право Бобринецької міської ради на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. 16 Березня, 82, номер відомостей про речове право: 41048434, зареєстроване 13.03.2021. Стягнуто з Бобринецької районної ради на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області судовий збір у розмірі 5 368 грн 00 коп. та 2 500 грн 00 коп. витрат на правову допомогу. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідачами не доведено, що спірне нерухоме майно задовольняє виключно колективні потреби Бобринецької міської територіальної громади. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання згоди Кетрисанівською сільською територіальною громадою на відчуження на користь Бобринецької міської ради спільного майна. Обраний позивачем спосіб захисту є належним та відповідає нормам частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. 02.02.2026 Бобринецька міська рада подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026, у якій просить скасувати рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами. Кетрисанівська сільська рада ніколи не була власником або співвласником спірного комплексу будівель або його частини у розумінні статей 317, 319 Цивільного кодексу України. Перебування спірного комплексу будівель у режимі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району не є підставою для набуття Кетрисанівською сільською територіальною громадою права власності на нього або його частину. Кетрисанівська сільська територіальна громада не є правонаступником нерухомого майна, яке розташоване на території Бобринецької міської територіальної громади. Спірний комплекс будівель не відповідає жодному із визначених законом критеріїв для наділення Кетрисанівської сільської територіальної громади майновим правом на нього. У позивача відсутнє право чи інтерес, яке могло бути порушене діями Бобринецької міської ради. Скаржник також посилається на застосування у справі висновків постанови Верховного Суду від 17.06.2025 у справі №912/2449/23 щодо правового режиму майна спільної власності територіальних громад, а також на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 у справі №910/21682/15 (910/17038/21) щодо належного способу захисту права. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу. Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що спірний комплекс будівель перебував у режимі спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, що підтверджено рішеннями Бобринецької районної ради. Кетрисанівська сільська рада, як правонаступник сільських рад Бобринецького району, є співвласником майна спільної власності. Відповідачами не доведено, що спірне майно задовольняло виключно колективні потреби Бобринецької міської територіальної громади. Згода Кетрисанівської сільської ради на відчуження спірного майна не надавалась. Обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним. Кропивницька районна рада, Бобринецька районна рада своїм правом на подання відзиву та участь у судових засіданнях не скористалися. Про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: Стефанів Т.В., Кошлі А.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, надати докази сплати судового збору у встановленому порядку у сумі 12 883 грн 20 коп. 16.02.2026 апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. У додатках до заяви про усунення недоліків скаржник зазначив, що надає платіжну інструкцію від 11.02.2026 на 1 арк. 16.02.2026 Центральним апеляційним господарським судом складено Акт №06-17/21/26 про те, що при огляді заяви про усунення недоліків б/н від 16.02.2026, яка надійшла через «Електронний суд», від представника Бобринецької міської ради Кравченко Леоніда Григоровича, м.Бобринець, Кіровоградської області не виявилось платіжної інструкції від 11.02.2026, яка вказана у додатку по справі. 25.02.2026 скаржником подано до Центрального апеляційного господарського суду заяву, до якої долучено платіжну інструкцію №60 від 11.02.2026 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на суму 12 883 грн 20 коп. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026, витребувано матеріали справи №912/2451/23 з Господарського суду Кіровоградської області. 09.03.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 надійшли матеріали справи №912/2451/23. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 розгляд апеляційної скарги Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 призначено у судовому засіданні 29.04.2026 о 14 год 30 хв. 16.03.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява Комунального некомерційного підприємства «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради про приєднання до апеляційної скарги Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026, у якій заявник підтримує подану апеляційну скаргу, просить прийняти заяву про приєднання до розгляду, апеляційну скаргу Бобринецької міської ради задовольнити повністю, скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 прийнято до розгляду заяву Комунального некомерційного підприємства «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради, приєднавши її до апеляційної скарги Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 у справі 912/2451/23. 29.04.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. Виконавчим комітетом Бобринецької районної ради прийнято рішення №40 від 06.03.1992 «Про розмежування майна району», яким, у тому числі затверджено перелік майна, яке передається до комунальної власності (а.с. 59 т. 1). Рішенням Бобринецької районної ради №62 від 07.12.2006 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл і міста району» затверджено Перелік підприємств, установ і організацій, приміщень спільної власності територіальних громад сіл та міста району (а.с. 60-63 т. 1). 24.03.2017 Бобринецькою районною радою прийнято рішення №219 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл та міста району», яким затверджено Перелік нерухомого майна (приміщень) підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл та міста району, що перебувають в управлінні районної ради, який оформлено додатком

2. Під номером 11 у Переліку значиться «Цілісний майновий комплекс (лікарня, стаціонарне відділення)» за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82 (а.с. 20-30 т. 1). У пункті 6 Рішення Бобринецької районної ради №219 від 24.03.2017 затверджено перелік нерухомого майна, відчуження якого, у тому числі шляхом приватизації, забороняється, у тому числі, «Цілісний майновий комплекс (лікарня, стаціонарне відділення)» за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня,

82. Рішенням Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 «Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради» вирішено надати згоду та безоплатно передати приміщення із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Бобринецької міської ради Бобринецького району Кіровоградської області згідно з додатком (а.с. 10-13 т. 1). У додатку до вказаного рішення, до переліку приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, що безоплатно передається у комунальну власність Бобринецької міської ради, під номером 7 включено комплекс будівель (лікарня, стаціонарне відділення), що знаходиться за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня,

82. За рішенням Бобринецької міської ради №136 від 08.12.2020 «Про надання згоди на безоплатну передачу та прийняття у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади приміщень та майна (м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82) із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району» рада надала згоду на безоплатну передачу у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади приміщень та майна згідно з Переліком приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, що безоплатно передаються у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади (додається) та вирішила прийняти у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади, серед іншого, комплекс будівель (лікарня, стаціонарне відділення), що знаходиться за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82 (а.с. 14, 15 т. 1). Рішенням Бобринецької міської ради №91 від 04.03.2021 «Про затвердження акту приймання-передачі», виконавчий комітет Бобринецької міської ради затвердив акт приймання-передачі, який складений 25.02.2021 комісією з питань прийняття-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади щодо приймання-передачі майна, яке закріплене за КНП «Бобринецька центральна районна лікарня» Бобринецької районної ради та розміщеного за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82 (а.с. 148 на звороті-150 т. 1). На підставі вказаних рішень, проведено державну реєстрацію права власності Бобринецької міської ради на комплекс будівель, який розташований за адресою: м.Бобринець, вул. 16 Березня, 82 (а.с. 16-19 т. 1). Рішенням Бобринецької міської ради №447 від 31.03.2021 «Про передачу майна в оперативне управління відділу освіти, культури, молоді та спорту міської ради та комунальному некомерційному підприємству «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради» Комунальному некомерційному підприємству «Бобринецька лікарня`міська рада передала в оперативне управління (необоротні активи) комплекс будівель у складі: головний корпус, прибудови, навіси, підвали, лікувальні корпуси, морг, прибудова з підвалом, підстанція, погріб, прохідна, сарай - котельна, харчоблок, гараж за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82, яке отримане із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району за Актом приймання-передачі майна від 04.03.2021 (а.с. 159 т. 1). За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Комунальним некомерційним підприємством «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради 20.04.2021 зареєстроване речове право (номер запису 41728671) - право оперативного управління (а.с. 155 т. 1). Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Переглянувши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, формування майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району було урегульоване рішенням виконавчого комітету Бобринецької районної ради рішення №40 від 06.03.1992 «Про розмежування майна району». Майно, яке було передане до комунальної власності Бобринецького району на підставі наведеного вище рішення, а також набуте на інших законних підставах, стало спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Бобринецького району, управління яким відповідно до Конституції України здійснювала Бобринецька районна рада або уповноважені нею органи. Рішенням Бобринецької районної ради №219 від 24.03.2017 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл та міста району» затверджено Перелік нерухомого майна (приміщень) підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл та міста району, що перебувають в управлінні районної ради. Під номером 11 у цьому Переліку значиться «Цілісний майновий комплекс (лікарня, стаціонарне відділення)» за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня,

82. Отже, всі територіальні громади колишнього Бобринецького району, у тому числі Бобринецька міська і Кетрисанівська сільська, стали співвласниками майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобронецького району, яке передане державою та/або набутого на інших законних підставах. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у Кіровоградській області утворено Кропивницький район у складі, зокрема, Бобринецької міської та Кетрисанівської сільської територіальних громад, та ліквідовано Бобринецький район. Рішенням Кропивницької районної ради від 22.01.2021 №70 «Про початок реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради» розпочато процедуру реорганізації Бобринецької районної ради. У пункті 2 цього рішення визначено, що Кропивницька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бобринецької районної ради. Право спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району на спірний комплекс будівель підтверджується копіями рішень Бобринецької районної ради про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл та міста району, доданими до матеріалів справи. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Частинами 3, 4, 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проєктів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. Частиною 2 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Згідно з абзацами 1, 2, 3 пункту 10 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Законом №1009-IX від 17.11.2020 доповнено пункт 10 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» абзацом 4, у якому зазначено, що правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01.07.2021, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. У постановах від 07.06.2023 у справі №917/183/21, від 26.03.2024 у справі №903/561/23 Верховний Суд виснував, що, виходячи із системного аналізу приписів пункту 10 розділу V названого Закону, вбачається два випадки передачі об`єктів спільної власності територіальних громад району у комунальну власність територіальних громад: 1) за заявницьким принципом, тобто за пропозицією сільських, селищних, міських рад рішенням, зокрема районної ради (абзац 3 пункту 10 розділу V Закону); 2) на виконання зобов`язання, встановленого Законом, правонаступником районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01.07.2021 (абзац 4 пункту 10 розділу V Закону). За своїм змістом приписи абзаців 3 та 4 пункту 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» мають імперативний характер, позаяк у співвідношенні із частиною 8 статті 60 цього Закону встановлюють два випадки обов`язкової передачі районною чи обласною радою об`єктів спільної власності територіальних громад на користь конкретної територіальної громади незалежно від наявності згоди інших територіальних громад на передачу вказаних об`єктів. У першому випадку (абзац 3 пункту 10 розділу V Закону) передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад підлягає майно (що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст), яке знаходиться на території цих громад та задовольняє виключно їх потреби. Тобто за заявницьким принципом (перший випадок) районна рада при прийнятті рішення про передачу об`єкта спільної власності повинна керуватися наявністю двох обов`язкових критеріїв: 1) об`єкт спільної власності територіальних громад знаходиться на території територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) відповідний об`єкт задовольняє колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої він знаходиться. У другому випадку (абзац 4 пункту 10 розділу V Закону) - на виконання зобов`язання, яке покладене законом на правонаступника районної ради, ліквідованого Верховною Радою України, об`єкти спільної власності району передаються за такими двома обов`язковими критеріями: 1) об`єкти спільної власності територіальних громад знаходяться на території громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на абзац 4 пункту 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» як можливу підставу для передачі спірного майна Бобринецькій міській раді. Рішення Бобринецької районної ради №494 прийнято 21.10.2020, тобто до набрання чинності абзацом 4 пункту 10 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (06.12.2020), а тому правовим регулятором на момент прийняття оспорюваного рішення був виключно абзац 3 пункту 10 розділу V Закону, який вимагає одночасного дотримання двох критеріїв: місцезнаходження об`єкта на території відповідної громади та задоволення ним колективних потреб виключно цієї громади. Абзац 4 пункту 10 розділу V Закону зобов`язує правонаступників районної ради виконати вказану передачу після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, а не пов`язує з самим лише фактом правонаступництва, який за висновками Верховного Суду не завжди збігається з державною реєстрацією припинення попередньої юридичної особи. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації. Згідно з частинами 1 і 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа - районна рада є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (підпункт 9 підпункту 6-2 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бобринецька районна рада значиться «в стані припинення», однак остаточний запис про її припинення відсутній. За таких обставин відсутні підстави для висновку про припинення Бобринецької районної ради як юридичної особи та, відповідно, про виникнення обов`язку за абзацом 4 пункту 10 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, передбаченим частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об`єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абзацом 3 пункту 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об`єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов`язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі частини 2 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. За положеннями частини 2 статті 4, статті 6 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом. Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції на дату державної реєстрації права комунальної власності Бобринецької міської ради, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачами того, що спірний комплекс будівель задовольняє виключно колективні потреби Бобринецької міської територіальної громади. Так, комплекс будівель (лікарня, стаціонарне відділення) за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82 використовується Комунальним некомерційним підприємством «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради для надання медичних послуг жителям, як Бобринецької міської, так і Кетрисанівської сільської та інших територіальних громад колишнього Бобринецького району. Матеріали справи не містять доказів, які б беззаперечно підтверджували, що зазначений комплекс будівель на момент прийняття оспорюваних рішень задовольняв колективні потреби виключно Бобринецької міської територіальної громади. Крім того, місцевий господарський суд установив відсутність доказів надання згоди Кетрисанівською сільською територіальною громадою на відчуження на користь Бобринецької міської ради спільного майна - комплексу будівель (лікарня, стаціонарне відділення), що знаходиться за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня,

82. За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюване рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 у частині передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради спірного комплексу будівель не відповідає вимогам частини 2 статті 10, частини 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і цим порушено майнове право позивача на об`єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району. У рішення суд першої інстанції зазначив, що всі інші позовні вимоги Кетрисанівської сільської ради є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 в оспорюваній частині, а тому дійшов висновку про необхідність їх задоволення. Переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 в оспорюваній частині, рішення Бобринецької міської ради №136 від 08.12.2020, рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №91 від 04.03.2021, та припинення речового права Бобринецької міської ради на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель за адресою: м. Бобринець, вул. 16 Березня, 82, номер відомостей про речове право: 41048434, зареєстрованого 13.03.2021. Так, абзацом 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на момент розгляду даної справи, визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на комплекс будівель зареєстровано 13.03.2021 за Бобринецькою міською радою на підставі рішення Бобринецької міської ради №136 від 08.12.2020 та рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №91 від 04.03.2021 про затвердження акту приймання-передачі. Враховуючи наведені норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», факт реєстрації права комунальної власності Бобринецької міської ради на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі оскаржуваних рішень рад та акту приймання-передачі, господарський суд дійшов правильного висновку, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту його права, який призведе до відновлення попереднього стану сторін. Такий спосіб захисту права відповідає нормам частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта про відсутність порушеного права позивача, адже спірне нерухоме майно перебувало у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, і одним із співвласників була Кетрисанівська територіальна громада, представницьким органом якої є Кетрисанівська сільська рада. Прийняття рішення Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020 без отримання згоди Кетрисанівської сільської ради територіальна громада с. Кетрисанівка втратила своє право спільної власності на спірне майно, що свідчить про порушення права Кетрисанівської сільської ради на розпорядження майном спільної власності. Необхідність доведення позивачем у даному випадку факту задоволення за рахунок спірного майна потреб виключно його територіальної громади для оскарження незаконно набутого Бобринецькою міською радою, речового права на цей об`єкт нерухомості, не вимагається. Визначальним у даному випадку було доведення того, що Бобринецька міська рада, як особа, яка набула право власності майно, обставин знаходження об`єкту нерухомого майна на території його громади і задоволення цим майном колективних потреб виключно цієї територіальної громади. Враховуючи встановлені обставини, втручання у володіння майном Бобринецької міської ради є обгрунтованим, має суспільний інтерес, який полягає у відновленні прав територіальних громад розпоряджатися своїм майном у спосіб та в порядку, встановлені законом. Захід втручання є пропорційним цілям втручання. Посилання скаржника на необхідність врахування правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 у справі №910/21682/15 (910/17038/21), є безпідставними. Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, спір стосувався земельних ділянок та прав постійного землекористування, де позивач не був власником спірного майна, а лише суб`єктом права постійного користування. Натомість у справі, що розглядається, позивач є співвласником об`єкта спільної власності територіальних громад, що є принципово відмінною правовою ситуацією. Висновки суду у цій справі не суперечать правовим позиціям, які викладені у зазначеній постанові. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 17.06.2025 у справі №912/2449/23, де зазначено, що правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», також не спростовують висновків суду першої інстанції. Цей висновок Верховного Суду підтверджує, що саме частина 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює заборону відчуження майна спільної власності без згоди безпосередньо територіальних громад. Саме ця норма і була порушена оспорюваним рішенням Бобринецької районної ради №494 від 21.10.2020, що і встановлено судом першої інстанції. З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні. Судові витрати. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта. Керуючись статтями 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.01.2026 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 12.06.2026. Головуючий суддя О.І. Кучеренко судді Т.В. Стефанів А.О. Кошля