Ухвала КЦС ВС № 466/12493/24

УХВАЛА 16 червня 2026 року м. Київ справа № 466/12493/24 провадження № 61-3635св26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марець Юлія Ігорівна, про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2025 року, додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент» про визнання майнових прав, ВСТАНОВИВ: 19 березня 2026 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Марець Ю. І. подала касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2025 року, додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі № 466/12493/24. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марець Ю. І., на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2025 року, додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі № 466/12493/24. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марець Ю. І., про відмову від касаційної скарги задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марець Ю. І., від касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2025 року, додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі № 466/12493/24. Касаційне провадження у справі № 466/12493/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марець Ю. І., на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2025 року, додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 396 ЦПК України. 15 червня 2026 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Марець Ю. І., з посиланням на положення частини четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», подала заяву про повернення судового збору у розмірі 12 112 грн, сплаченого за подання касаційної скарги. Вирішуючи вказану заяву, Верховний Суд дійшов таких висновків. Підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Аналогічні положення містить частина друга статті 142 ЦПК України. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду. В ухвалі від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16 (провадження № К/9901/9639/19) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду сформулював висновок, згідно з яким «пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що унеможливлює задоволення клопотання скаржника про повернення судового збору». Зазначений висновок узгоджується з ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19). У постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для відступу від свого висновку, сформулюваного в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16. Таким чином положення пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у розглядуваній справі не можуть бути застосовані. Щодо посилань заявниці на положення частини четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», то Верховний Суд звертає увагу, що у цій справі, на стадії касаційного провадження, не подавались і, відповідно, судом не вирішувались, заяви про відмову позивача від позову або про визнання позову відповідачем або про затвердження мирової угоди сторін. З огляду на викладене, оскільки ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року касаційне провадження закрито у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від касаційної скарги, відсутні передбачені законом підстави для повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 2, 260, 263 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марець Юлія Ігорівна, про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2025 року, додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі № 466/12493/24. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович