Постанова 4857 № 380/23612/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/23612/24 пров. № А/857/53688/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2026 року (головуючий суддя Карп`як О.О.) постановлену у порядку письмового провадження в м. Львів у справі №380/23612/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В : У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №380/23612/24 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, складених Адміністрацією Державної прикордонної служби України, станом на 01.01.2020 (№11/21393-суд від 01.10.2024), станом на 01.01.2021 (№11/21394-суд від 01.10.2024), станом на 01.01.2022 (№11/21395 від 01.10.2024) та станом на 01.01.2023 (№ 11/21396-суд від 01.10.2024). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, відповідно до довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України станом на 01.01.2020 (№11/21393-суд від 01.10.2024), станом на 01.01.2021 (№11/21394-суд від 01.10.2024), станом на 01.01.2022 (№11/21395 від 01.10.2024) та станом на 01.01.2023 (№ 11/21396-суд від 01.10.2024) з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 року - апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/23612/24 - без змін. 25.09.2025 року до суду представником позивача подано заяву (вх. № 76933) про встановлення судового контролю за виконанням рішення у порядку статті 382 КАС України, у якій заявник просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/23612/24. Вказав, що у разі невиконання (на думку позивача) судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України, зокрема статтею 382 цього Кодексу. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі №380/25143/24 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення. 14.11.2025 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №380/23612/24 проведено перерахунок пенсії. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду від 20.12.2024 у справі №380/23612/24 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Задовольняючи заяву про прийняття звіту, суд першої інстанції виходив з того, що з відомостей, зазначених у додатках до звіту про виконання рішення суду відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2020 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21393-суд від 01.10.2024; з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21393-суд від 01.10.2024; з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21393-суд від 01.10.2024 та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/21393-суд від 01.10.2024. При цьому суд першої інстанції зазначив, що невиплата пенсії у повному обсязі була зумовлена відсутністю надходжень з Державного бюджету України, а отже, така виплата буде проведена при надходженні коштів із Державного бюджету України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2026 року про прийняття звіту про виконання рішення суду скасувати та прийняти нову, якою у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/23612/24 відмовити; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/23612/24. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що подані відповідачем протоколи про перерахунок пенсії позивача та розрахунок на доплату пенсії не є свідченням виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/23612/24, адже резолютивною частиною цього рішення зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити не лише перерахунок, а й виплату пенсії позивачу на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023. Апелянт зазначає, що на підтвердження виконання рішення суду відповідач надав, серед іншого, протокол про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025, згідно з яким позивачу нараховано пенсію у розмірі 14407,12 грн. Натомість, як підтверджується виписками з карткового рахунку ОСОБА_1 (долучені до матеріалів справи), у листопаді 2025 року, грудні 2025 року позивачу надійшла пенсійна виплата у розмірі 11170,72 грн отже у такому ж розмірі, як і в попередні місяці, тобто до відновлення у судовому порядку порушеного права позивача. Отже, формальне проведення перерахунку, відображене у протоколі пенсійної справи ОСОБА_1 , не свідчить про фактичну виплату їй пенсії у вказаному розмірі. Як наслідок, попри набрання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 380/23612/24 законної сили, відповідач продовжує здійснювати виплату позивачу пенсії у неналежному розмірі, відтак законні очікування позивача на отримання належного розміру пенсії не виправдались. Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає. Дослідивши матеріали адміністративної справи та поданий звіт про виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу. Між тим, 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX, яким ст. 382 КАС України викладено у новій редакції, а також доповнено КАС України статтями 382-1, 382-2, 382-3. При цьому, згідно п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, серед іншого, 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. Згідно із ч. 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття звіту або відмову у прийнятті звіту. Відповідно до ч. 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. У випадку, якщо суб`єктом владних повноважень подано звіт, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд повинен встановити новий строк для подання звіту (ч.11 ст. 382-3 КАС України). Тож, суд апеляційної інстанції зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення. Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а. Так, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №380/23612/24 Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області 01.11.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з якого позивачу нараховано пенсію у розмірі 14 407,12 грн. Згідно поданого відповідачем за цим судовим рішенням розрахунку на доплату пенсії з лютого 2020 по жовтень 2025 сума, до виплати сума становить 134734,15 грн. Проте, суд апеляційної інстанції зауважує, що як свідчить зміст апеляційної скарги, скаржник акцентує увагу на тому, що фактичне виконання рішення суду у спосіб виплати коштів у повному обсязі не відбулося. Водночас, щодо виплати коштів нарахованих на виконання судового рішення, відповідач у поданому звіті покликається на вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №821 та на умову наявності в бюджеті коштів для фінансування таких виплат. Зазначає, що у жовтні 2025 року ОСОБА_1 додатковими відомостями на виконання судового рішення у справі №380/23612/24 відповідно до вимог Порядку виплачено 8806,23 (поточна заборгованість) та 187,35 (відкладена заборгованість). Водночас, як підтверджується виписками з карткового рахунку ОСОБА_1 у листопаді 2025 року, грудні 2025 року, тобто у місяцях, після проведення відповідачем перерахунку на виконання судового рішення, позивачу надійшла пенсійна виплата у розмірі 11 170,72 грн, отже у такому ж розмірі, як і в попередні місяці, до відновлення у судовому порядку порушеного права позивача. Отже, виконання судового рішення в частині належної поточної виплати пенсії позивачу на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на час подання заяви від 14.11.2025 не знайшло свого відображення, що вказує на неповноту звіту в цій частині. Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи зміст поданого звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду в справі №380/23612/24, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий звіт є неповним, а його розгляд здійснено судом першої інстанції поверхнево без урахування істотних умов щодо належного нарахування та виплати поточних пенсійних сум на виконання судового рішення. Так, Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а зазначав, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням. При цьому колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 704/1547/17, згідно якої за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. Подібні висновки викладені у постанові Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а. Водночас щодо виплати нарахованих пенсійних сум за рішенням суду за минулий час, які в спірному випадку з лютого 2020 по жовтень 2025 становлять 134734,15 грн., то суд апеляційної інстанції зауважує таке. Так, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Слід зауважити, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Слід зауважити, що аналізуючи приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів зазначає, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили 04.08.2025 року, не виконується в частині виплати нарахованих грошових коштів з лютого 2020 по жовтень 2025 в сумі 134734,15 грн., а отже позивач не позбавлений права просити суд першої інстанції застосувати такий інститут, що пов`язаний з виконанням судового рішення, як зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, у контексті праворозуміння інституту судового контролю за виконанням рішення суду, суд повинен врахувати, що такий контроль передбачено з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, тому суд повинен займати активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, водночас за окреслених обставин виплата пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення в частині належної поточної виплати її суми не доведена суб`єктом владних повноважень. Відтак, оскільки рішення суду у цій справі не виконано відповідачем в межах наданих повноважень та у встановлений спосіб, тому поданий звіт підлягає прийняттю в частині проведення перерахунку, водночас в частині належної поточної виплати слід встановити відповідачу новий строк. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини /ЄСПЛ/ право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. ЄСПЛ висловив у рішеннях по справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04; «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), заява № 107/1995/613/701) позицію про те, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним. Для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 20.07.2004р. у справі «Шмалько проти України»). Крім того, ЄСПЛ неодноразово зазначав, що невиконання рішень національних судів в Україні - системна проблема (зокрема, справа «Бурмич та інші проти України», заява №46852/13). Необхідність максимального забезпечення судом у кожній справі дотримання принципу обов`язковості судового рішення, зумовлено також тим, що невиконання рішень суду призводить до зниження довіри людей до судової влади, а також посилює переконання того, що вирішити спір (правову проблему), використовуючи звернення до суду, є неефективним. За встановлених обставин, на виконання частини другої статті 382-3 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про прийняття звіту в частині проведених пенсійних нарахувань і встановлення нового строку для подання до суду звіту про виконання рішення в частині належної поточної виплати. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового. Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2026 року у справі №380/23612/24 скасувати та ухвалити постанову. Прийняти звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року в частині проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно з якого позивачу нараховано пенсію у розмірі 14 407,12 грн. та нарахованих грошових коштів з лютого 2020 по жовтень 2025 в сумі 134734,15 грн. Встановити Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання до Львівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №380/23612/24 в частині виплати належних поточних пенсійних сум, який становить двадцять днів з дати отримання копії цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді О. І. Довга І. І. Запотічний