LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/8034/25

від 03.07.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі № 520/8034/25 - скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2026 р. Справа № 520/8034/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі № 520/8034/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Представником позивача подано до суду заяву, в якій він просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі №520/8034/25, яке набрало законної сили 05.08.2025, в частині проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025. Ухвалою суду від 03.10.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по адміністративній справі №520/8034/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 по справі № 520/8034/25 скасовано. Справу № 520/8034/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою суду від 08.12.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по адміністративній справі №520/8034/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/8034/25 скасовано. Адміністративну справу № 520/8034/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2025. Ухвалою від 04.03.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по адміністративній справі №520/8034/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі № 520/8034/25 скасовано. Справу № 520/8034/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/8034/25. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по адміністративній справі №520/8034/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача суд першої інстанції виходив з того, що положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За висновком суду першої інстанції, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Разом з цим суд зазначив, що виконання судових рішень, яків набрали законної сили, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, тому позивач, вважаючи, що рішення суду на теперішній час не виконано, не позбавлений права звернутися з виконавчим листом до органів виконавчої служби з метою виконання рішення суду в даній справі в примусовому порядку. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі №520/8034/25, якою залишено без задоволення заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по адміністративній справі №520/8034/25 та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі №520/8034/25, яке набрало законної сили 05.08.2025. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не досліджено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі №520/8034/25, не виконаю. Вказує, що звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, однак останні залишилися поза увагою суду першої інстанції, а розгляд заяви відбувся поверхнево. Обставини виконання (невиконання) судового рішення, судом не досліджувалися та належна оцінка їм не надавалася, незважаючи на доводи заявника, викладені у заяві. Також позивач зазначив, що суд першої інстанції не врахував приписи абз. 2 ч. 1 т. 382 КАС України відповідно до якої в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Вважає, що суд першої інстанції повинен був зобов`язати відповідача подати такий звіт. Такі процесуальні дії не є диспозитивним правом суду, а позиція суду першої інстанції не відповідає чинній нормі ст. 382 КАС України. Також позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. Відповідач не реалізував своє процесуальне право на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства (- далі КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить частково задовольнити, з таких підстав. Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно зі ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Отже, положення абзацу 2 частини 1 ст. 382 КАС України вказують на обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення в справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, у випадку його невиконання в повному обсязі на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю. Справа, яка розглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції не врахував положення ч. 1 ст. 382 КАС України в редакції, що діє з 19.12.2024, та дійшов помилкового висновку, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду. Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю, позивач посилався на те, що відповідач не виконав рішення суду. Разом з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду від 15.05.2026 обставини виконання (невиконання) судового рішення, судом першої інстанції не досліджувалися та належна оцінка їм не надавалася, незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві, та висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові від 13.04.2026. Також є безпідставним зазначення судом першої інстанції, як підстави для відмови у задоволенні заяви, не надання позивачем доказів звернення до державної виконавчої служби з метою пред`явлення такого виконавчого листа до примусового виконання, а також не надання доказів щодо неможливості його примусового виконання, адже положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону № 4094-IX прямо передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю. Колегія суддів зауважує, що у разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб`єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні. Отже, доводи апеляційної скарги позивача щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 382 КАС України та неповного встановлення обставин справи знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За змістом частини 1 ст. 382 КАС України, саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт. З огляду на викладене та враховуючи висновки Другого апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 13.04.2026, стосовно характеру спірних правовідносин та факт подання позивачем відповідної заяви, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/8034/25 є обов`язком суду в силу вимог частини першої статті 382 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі №520/8034/25 та зобов`язання відповідача подати у місячний строк з дня отримання цієї постанови до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі №520/8034/25. Оскільки положеннями ст. 382 КАС України не передбачено встановлення судом способу у який відповідач має подати до суду звіт про виконання судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі № 520/8034/25 - скасувати. Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/8034/25. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі № 520/8034/25 протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання копії цієї постанови. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»