Постанова Київський апеляційний суд № 756/663/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 756/663/26 Головуючий у суді першої інстанції - Ткач М.М. Номер провадження № 22-ц/824/9089/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Ткач М.М., у місті Києві, у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення доказів,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності, визнання права власності у порядку спадкування та стягнення грошової компенсації. Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення доказів, у якій просили суд у порядку забезпечення доказів витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 докази та відомості щодо майна, речей, які використовуються ним у підприємницькій діяльності стоматологічної клініки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: інформацію про основні засоби стоматології, майно і устаткування, які використовувалися та/або використовуються у діяльності ФОП ОСОБА_4 ; інвентаризаційні описи, акти інвентаризації; бухгалтерську та фінансову документацію, у тому числі первинні облікові документи; податкові декларації та звітність, за період з серпня 2023 року по дату надання відповідної інформації. Забезпечити докази шляхом надання дозволу суб`єкту оціночної діяльності (оцінювачу, аудитору, експерту або іншій уповноваженій особі), з яким заявниками буде укладений договір про надання послуг на проведення огляду об`єкта дослідження, а саме: стоматологічної клініки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою опису, ідентифікації та оцінки майна, яке використовується ФОП ОСОБА_4 у підприємницькій діяльності. Зобов`язати ОСОБА_4 допустити до огляду майна стоматологічної клініки за її місцезнаходженням: суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача, аудитора, експерта або іншій уповноваженій особі, заявників та їх представників, з можливістю здійснення фото- та відеозйомки, огляду, опису та фіксації наявного майна. Заява обґрунтована тим, що заявники є батьками ОСОБА_5 (спадкодавець). 11 листопада 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, у зв`язку з чим ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 . За час перебування у шлюбі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , як подружжям за період з 2019-2023 років було придбано рухоме та нерухоме майно. Крім того, влітку 2023 року подружжям було прийнято спільне рішення про відкриття стоматологічної клініки Dental Residence, для створення якої використовувалися спільні кошти сім`ї. Придбання медичного обладнання, оренда приміщення, проведення ремонту та рекламна підтримка нового бізнесу здійснювалися за рахунок коштів, отриманих від спільної підприємницької діяльності подружжя. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 загинула. 01 серпня 2025 року ОСОБА_4 подав заяву до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кабалії Є.О. про прийняття спадщини і тільки 06 серпня 2025 року повідомив їх про заведення спадкової справи №13/2025 щодо майна померлої. 12 серпня 2025 року вони звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кабалії Є.О. із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 07 листопада 2025 року вони отримали від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, у разі смерті одного з подружжя та свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 майна після смерті ОСОБА_7 . ОСОБА_4 повідомив заявників, що вони не отримають нічого зі спадкового майна після смерті їх доньки, що свідчить про загрозу відчуження спірних об`єктів. Зазначені обставини свідчать про те, що істотна частина доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, перебувають у володінні ОСОБА_4 , що створює ризик їх приховування, знищення або зміни. З огляду на це, між сторонами у справі є майновий спір, який стосується спадкування частини нерухомого майна (квартир), автомобіля та компенсації вартості майна, що використовується в діяльності ФОП ОСОБА_4 (стоматологічної клініки), яке є спільною сумісної власності подружжя ( ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ), та щодо якого заявниками подано позов про визнання частки померлої у праві спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності у порядку спадкування за законом, а також стягнення компенсації ринкової вартості частини майна, яке використовується ФОП ОСОБА_4 у підприємницькій діяльності стоматологічної клініки. З метою забезпечення об`єктивного і всебічного розгляду справи, а також з урахуванням наявних ризиків приховування, знищення або втрати доказів з заявники вважають необхідним звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів. Стоматологічна клініка та її обладнання використовується ФОП ОСОБА_4 , проте 1/2 їх вартості належала померлій, оскільки в стоматологічну діяльність вкладались кошти подружжя, в тому числі від продажу спільного сумісного нерухомого майна. Таким чином, спадкова маса померлої включає 1/2 вартості майна, яке використовується ФОП ОСОБА_4 , орієнтована вартість 3 382 496,00 грн. Однак, оскільки ОСОБА_4 фактично набув одноособового володіння всією технікою, обладнанням, фінансово-бухгалтерською документацією, електронними носіями інформації та іншими матеріальними й нематеріальними активами, які використовувалися у діяльності клініки та мають істотне значення для встановлення походження, складу й вартості спірного майна, існує обґрунтований ризик їх приховування, знищення, підміни або відчуження, у тому числі шляхом переоформлення на третіх осіб, чи зміни його юридичної долі. З огляду на викладене, з метою належного обґрунтування вже поданих до суду позовних вимог, заявники мають намір звернутися до суб`єкта оціночної діяльності для укладення договору про надання послуг з метою виявлення і оцінки майна, що використовується ФОП ОСОБА_4 у професійній діяльності стоматологічної клініки та його оцінки з метою подальшого стягнення з ОСОБА_4 компенсації вартості частки спірного майна. Разом з тим, заявники самостійно не мають можливості отримати зазначені відомості. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення доказів залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою заяву про забезпечення доказів задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що закон не вимагає доведення факту втрати доказу. Достатньо наявності обґрунтованих підстав припускати ризик його втрати або ускладнення подання. У даній справі йдеться про докази, які перебувають у повному фактичному та юридичному володінні відповідача, стосуються рухомого майна та фінансово-бухгалтерської документації, що має динамічний характер і може бути змінена або прихована, а також пов`язані з підприємницькою діяльністю, яка може бути припинена. За таких обставин існує реальний ризик втрати або зміни зазначених доказів, що зумовлює необхідність застосування інституту забезпечення доказів, передбаченого статтею 116 ЦПК України. Водночас суд першої інстанції, на думку заявника, помилково ототожнив забезпечення доказів із їх витребуванням та фактично звів відповідний процесуальний інститут до механізму, передбаченого статтею 84 ЦПК України. Вважають, що відмова у забезпеченні доказів фактично створює процесуальний дисбаланс та позбавляє їх реальної можливості довести обставини, на які вони посилаються. Крім того, задоволення заяви про забезпечення доказів є необхідним для правильного визначення ціни позову, оскільки встановлення складу та вартості майна, що входить до спадкової маси, є обов`язковим для уточнення позовних вимог, визначення розміру компенсації та проведення оцінки майна. За відсутності таких доказів реалізація права на ефективний судовий захист набуває формального характеру. Суд першої інстанції не врахував характер правовідносин, об`єктивний ризик втрати доказів та значення запитуваних доказів для правильного вирішення спору. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. При апеляційному розгляді справи позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_3 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення доказів в повному обсязі. Представник відповідача у справі ОСОБА_4 - ОСОБА_8 заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилаються апелянти не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі. Вважає судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, тому просив залишити його без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників позивачів та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої постановляючи оскаржувану ухвалу зазначив, що заявники просять забезпечити докази шляхом надання дозволу суб`єкту оціночної діяльності (оцінювачу, аудитору, експерту або іншій уповноваженій особі), з яким заявниками буде укладений договір про надання послуг на проведення огляду об`єкта дослідження, а саме: стоматологічної клініки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою опису, ідентифікації та оцінки майна, яке використовується ФОП ОСОБА_4 у підприємницькій діяльності. Вказаний спосіб забезпечення доказу спрямований не з метою збереження (подання суду) доказу, який вже існує, але перебуває в іншої особи, а на його створення. При цьому реалізує його через інститут забезпечення доказів, що на думку суду першої інстанції не узгоджується саме з нормою ст. 116 ЦПК України. З огляду на вищевикладене, ураховуючи, що заява про забезпечення доказів, не містить жодного обґрунтування про існування підстав припускати, що докази можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим, при цьому самі по собі доводи заявників про те, що означені докази необхідні для належного доведення обставин, викладених у позовній заяві, не є підставою для забезпечення доказів у порядку, визначеному ст. 116 ЦПК України, районний суд вважав, що у задоволенні заяви, слід відмовити. Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає з огляду на наступне. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Порядок звернення до суду із заявою про забезпечення доказів урегульовано статтями 116, 117 ЦПК України. Частиною 1 ст. 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Забезпечення доказів є процесуальною дією суду, яка вчиняється за заявою осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів. Під особами, які мають право заявити про забезпечення доказів, маються на увазі суб`єкти доказування. Згідно вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів. Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо). З аналізу вказаних норм вбачається, що забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження. Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення доказів є наявність підстав вважати, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим. При цьому, отримання та дослідження певних доказів є безумовним для об`єктивного та всебічного вирішення спору. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина 1 статі 83 ЦПК України). Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, витребування доказів. Отже, забезпечення доказів - це процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанням учасників справи (осіб, які можуть набути такого статусу) якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5 (спадкодавець). 11 листопада 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, у зв`язку з чим ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 загинула. Вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалія Є.О. про видачу свідоцтва про право власності на частку в праві спільної сумісної власності подружжя, у разі смерті одного з подружжя. Відповідно до постанови від 07 листопада 2025 року № 182/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, у разі смерті одного з подружжя. В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності, визнання права власності у порядку спадкування та стягнення грошової компенсації. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що між сторонами виник майновий спір щодо спадкування частки нерухомого майна, автомобіля та майна, що використовується ФОП ОСОБА_4 у діяльності стоматологічної клініки Dental Residence та, на думку позивачів, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, посилалися на те, що майно, документація та інші активи, які мають значення для встановлення складу і вартості спадкового майна, зокрема щодо того, яке використовується відповідачем у діяльності стоматологічної клініки перебувають у володінні ОСОБА_4 , що, на їхню думку, створює ризик їх приховування, втрати, знищення або відчуження. Необхідність забезпечення доказів заявники обґрунтовували наміром провести оцінку майна, яке використовується у діяльності стоматологічної клініки, для визначення його вартості та подальшого обґрунтування заявлених позовних вимог, при цьому самостійно отримати відповідні відомості вони не мають можливості. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 з 2017 року зареєстрований як фізична особа-підприємець за видом діяльності «стоматологічна практика». Крім того, останній є керівником та засновником клініки Dental Residence. Враховуючи викладене, єдиним способом отримати достовірну інформацію про оцінку майна, яке використовується у діяльності стоматологічної клініки, для визначення його вартості та подальшого обґрунтування заявлених позовних вимог є витребування такої інформації та відповідних доказів, відомостей щодо майнових активів, які використовуються у підприємницькій діяльності стоматологічної клініки Dental Residence. Посилання представника відповідача у справі на належність обладнання, яке використовується у діяльності Dental Residence третім особам не спростовує наявності підстав для забезпечення доказів, оскількизаходи забезпечення доказів спрямовані виключно на фіксацію та отримання відомостей, необхідних для з`ясування обставин справи, і не передбачають вирішення питання щодо належності такого майна, обсягу прав на нього чи зміни його правового режиму. Застосування зазначених заходів саме по собі не породжує, не змінює та не припиняє прав і обов`язків власників такого майна. Крім того, слід зазначити, що такі заходи не позбавляють відповідача ОСОБА_4 можливості надалі користуватися відповідним майном та не обмежують його права щодо нього. Відповідно, вказаний вид забезпечення доказів не порушує його права. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 5 статті 12 ЦПК України передбачено суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Таким чином, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V.). Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Інформація про оцінку майна, яке використовується у діяльності стоматологічної клініки, що використовується ОСОБА_4 можливе лише від останнього або за його згодою, оскільки така інформація фактично контролюється ним як володільцем відповідних активів, обладнань та документів. Достеменні підстави вважати, що така інформація зникне - відсутні, проте позивачі у справі самостійно отримати таку інформацію не можуть, тобто вже на даний час збирання відповідного доказу утруднене або навіть неможливе. Отримання такої інформації забезпечить можливість подальшого повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного її вирішення та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Її отримання також забезпечить реалізацію принципу змагальності сторін, надаючи можливість сторонам належним чином обґрунтувати свої доводи та заперечення. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про забезпечення доказів. Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 про забезпечення доказів задовольнити. В порядку забезпечення доказів витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) докази та відомості щодо майна, речей, які використовуються ним у підприємницькій діяльності стоматологічної клініки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: інформацію про основні засоби стоматології, майно і устаткування, які використовувалися та/або використовуються у діяльності ФОП ОСОБА_4 ; інвентаризаційні описи, акти інвентаризації; бухгалтерську та фінансову документацію, у тому числі первинні облікові документи; податкові декларації та звітність, за період з серпня 2023 року по дату надання відповідної інформації. Забезпечити докази шляхом надання дозволу суб`єкту оціночної діяльності (оцінювачу, аудитору, експерту або іншій уповноваженій особі), з яким заявниками буде укладений договір про надання послуг на проведення огляду об`єкта дослідження, а саме: стоматологічної клініки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою опису, ідентифікації та оцінки майна, яке використовується ФОП ОСОБА_4 у підприємницькій діяльності. Зобов`язати ОСОБА_4 допустити до огляду майна стоматологічної клініки за її місцезнаходженням: суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача, аудитора, експерта або іншій уповноваженій особі, заявників та їх представників, з можливістю здійснення фото- та відеозйомки, огляду, опису та фіксації наявного майна Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 11 червня 2026 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді : Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв