LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824362/3288/25

від 30.12.2025 ·

Справа № 362/3288/25 Головуючий в суді І інстанції - Дорошенко В.М. Провадження № 33/824/4425/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 грудня 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Сіваєва Ю.В., за участю: захисника особи, яка притягається до відповідальності адвоката Петраш С.А., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої - адвоката Баладиги С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Васюка Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2025 року, якою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, житель АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, 27.04.2025 о 16:20 год. на а/д М-05 «Київ - Одеса» 66 км., водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. 12.1, 13.1 ПДР України, не вибрав у встановлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави 605,60 гривень судового збору. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Васюк М.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду є незаконною, необгрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує, що зіткнення між автомобілями відбулось одне за одним як вбачається з фото з місця ДТП. За фактом вказаної ДТП складено схему місця ДТП та на місці події в учасників було відібрано пояснення. Зокрема, із пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вбачається, що ймовірною причиною ДТП стала неналежна поведінка водія автомобіля BMW - ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснює, що рухався зі швидкістю 40-60 км/год., коли перед ним різко загальмував автомобіль BMW. Попри спробу уникнути зіткнення, йому не вдалося вчасно здійснити відповідний маневр, унаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем BMW. Після цього в результаті ланцюгової реакції відбулося зіткнення автомобілів BMW і TOYOTA, у які згодом в`їхав автомобіль MITSUBISHI, а згодом і JEEP. Крім того, як видно з фото, що додаються, та схеми місця ДТП, автомобіль TOYOTA намагався здійснити перелаштування в іншу смугу з метою уникнення зіткнення, однак, не встиг цього зробити. З пояснень ОСОБА_2 , вбачається, що водій автомобіля BMW рухався з явними порушеннями Правил дорожнього руху, зокрема не вмикав (не сигналізував) про аварійну зупинку свого транспортного засобу. ОСОБА_3 у своїх поясненнях зазначив, що водій BMW без очевидних причин неодноразово зупинявся посеред дороги. На думку ОСОБА_3 , якби водій BMW не зробив декілька зупинок без вагомої на те причини, то зіткнення й аварії вдалось би уникнути. Окремої уваги варте те, що, за словами ОСОБА_3 , водій автомобіля BMW після ДТП вийшла з машини з «песиком» на руках, що, ймовірно, могло бути причиною зупинок та відволікання водія від дорожньої обстановки. У даному випадку ОСОБА_2 та інші учасники вбачають причину ДТП саме в діях водія автомобіля BMW ОСОБА_1 , яка рухалась з порушенням правил дорожнього руху, раптово здійснила гальмування посеред транспортного потоку, чим створила аварійну ситуацію. З огляду на непередбачуваність зазначених дій ОСОБА_2 не мав можливості своєчасно вжити заходів для уникнення зіткнення. Окрім того, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності адвоката, що є порушенням права ОСОБА_2 на захист. Разом з цим, місцевий суд не викликав усіх учасників ДТП (зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не з`явилися, а ОСОБА_3 не зміг надати свідчення через відкладення розгляду), що призвело до неповного з`ясування обставин аварії. Також, адвокат ОСОБА_2. подавав клопотання про призначення експертизи для встановлення обставин ДТП, але суд відмовив у цьому клопотанні, посилаючись на достатність наявних доказів. Однак, відповідно до ст. 256 КУпАП, експертиза призначається у разі необхідності спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи. У даному випадку експертиза була необхідною для об`єктивного аналізу причин ДТП, особливо враховуючи суперечливі пояснення учасників. До того ж, суд першої інстанції не надав достатнього обґрунтування для відмови у призначенні експертизи, що могло вплинути на правильність встановлення вини ОСОБА_2 , адже наявні докази були неоднозначними та в своїй сукупності не могли беззаперечно свідчити про винуватість ОСОБА_2 .. Також, ОСОБА_2 було подано заяву про складення адміністративного протоколу щодо вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , проте вона була залишена без задоволення. Відтак, на підставі вищевикладеного, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і порушує права ОСОБА_2 на захист і справедливий суд. Суд не врахував поважні причини відсутності адвоката, не відкладав розгляд справи, не викликав усіх учасників ДТП і не призначив експертизу, що призвело до неповного з`ясування обставин справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 - адвокат Петраш С.А., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката Баладиги С.П., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.3 «б» ПДР України зазначає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися. Пункт 12.1 ПДР України передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Пункт 13.1 ПДР України передбачає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. За порушення вимог зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 своїм правом скористався, надав пояснення, заперечень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідності щодо внесених відомостей до схеми місця ДТП не заявляв (а/с 4). Первинні пояснення ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були ретельно перевірені в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, з яких вбачається вільне визначення останнім своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Згідно ст.ст.9,245,252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 313349 від 27.04.2025 року (а/с 1), схемою місця ДТП, якою зафіксовано обстановку місця події та пошкодження транспортного засобу від 27.04.2025 року (а/с 6,7), письмовими пояснення ОСОБА_2 (а/с 8,9), а також письмовими поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 (а/с10), свідків ОСОБА_3 (а/с11), ОСОБА_4 (а/с12). Враховуючи вищезазначене, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить всі необхідні данні, які характеризують об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об`єктів), що прямо закладено в диспозиції даної статті, усі вони перевірені та встановлені під час судового розгляду. Таким чином, суд, який розглядав справу, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення не встановлено. Як вбачається з письмових пояснень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення апелянта та доводів самої скарги, ОСОБА_2 фактично визнав, що саме під його керуванням автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі апелянтом фактично оскаржується не оцінка його дій і наступні висновки щодо наявності вини, а те, що суддею не було дано оцінку діям іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_1 , яка, на переконання апелянта, порушила правила ПДР (безпричинна зупинка та зупинка в неналежному місці). Разом з тим, оцінка дій водія ОСОБА_1 не є предметом розгляду вказаної справи. Будь-яка інформація на предмет того, що стосовно останньої складався протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил ПДР - відсутня. Навіть при умові (що не є фактом), що водієм ОСОБА_1 були порушені ПДР, це не виключає факт порушення ОСОБА_2 п.п. 12.1, 13.1. ПДР України, які призвели до зіткнення з іншим автомобілем. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 районним судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Вид та розмір стягнення накладено судом у відповідності з вимогами ст.ст. 23,33 КУпАП. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування чи зміни не встановлено, а тому апеляційні вимоги адвоката Васюка М.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Васюка Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2025 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»