Постанова Тернопільський апеляційний суд № 593/328/26
від 15.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 593/328/26Головуючий у 1-й інстанції Данилів О.М. Провадження № 33/817/321/26 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ст.ст.122-2,122-4,124,130ч.1 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2026 року щодо нього за ст.122-2, 122-4, 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИЛА: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.122-2, 122-4, 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та, із застосуванням ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 17 лютого 2026 року, о 17год. 30 хв., в м. Бережани Тернопільської області, на вул. Тернопільській, керуючи транспортним засобом марки «NISSAN MURANO» із державним номерним знаком НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на дорожній знак. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди керований ним транспортний засіб та дорожній знак отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, всупереч Правил дорожнього руху покинув місце події та, продовжуючи рух по вул. Руській, не виконав законну вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольорів, а після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест Drager 6810 та від проходження освідування у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.4, п.2.5, 2.10 а,13.1 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав належними та допустимими доказами матеріали, складені працівниками поліції, оскільки на момент події він був військовослужбовцем Збройних Сил України та проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому порядок проведення його огляду на стан сп`яніння повинен був здійснюватися з урахуванням набрання чинності Закону України №2839-1Х від 13 грудня 2022 року, яким доповнено КУпАП ст. 266-1 КУпАП, що встановлює спеціальний порядок огляду військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також передбачає, що огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Посилається на те, що відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП первинний огляд військовослужбовця повинен проводитися посадовою особою, уповноваженою начальником органу управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України або командиром (начальником) військової частини, із застосуванням спеціальних технічних засобів та тестів, а у разі незгоди особи на проведення такого огляду чи незгоди з його результатами огляд має здійснюватися в закладі охорони здоров`я у присутності відповідної уповноваженої особи з оформленням висновку за результатами огляду. Вказує на те, що відмова від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу була зумовлена виключно відсутністю уповноважених представників Військової служби правопорядку Збройних Сил України або командира (начальника) військової частини, участь яких є обов`язковою під час проведення відповідної процедури щодо військовослужбовця. Звертає увагу на те, що не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного, правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, матеріали, представлені працівниками поліції, оскільки вони складені не уповноваженою на те особою, а військовослужбовець у такій ситуації підлягає передачі Військовій службі правопорядку (ВСП). Зазначає що у стані алкогольного сп`яніння не перебував, а тому складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є незаконним, у зв`язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що ухвалена на підставі недопустимих доказів та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скрагу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою закону за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594248 від 17.02.2026 року, 17.02.2026 о 17 год. 43 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «NISSAN MURANO» із державним номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест Drager 6810 та від проходження освідування у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та, крім вищевказаного протоколу, підтверджується даними, що містяться у: рапорті працівника поліції, згідно з яким під час спілкування з ОСОБА_1 у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Відповідно до Наказу МВС та МОЗ №1452/735 «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора DRAGER Alcotest 6810 ARCCE 0218, на що водій ОСОБА_1 відмовився. Відповідно до п. 7 розділу 1 Наказу МВС та МОЗ №1452/735 ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП, однак ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів, який свідчить про те, що ОСОБА_1 після вчинення ДТП, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів від продуття газоаналізатора DRAGER Alcotest 6810 ARCCE 0218 відмовився; направленні водія траспортного засобу ОСОБА_1 на огляд до КНП ''Бережанська ЦРЛ''. Вказаний документ також свідчить про те, що огляд водія не проводився у зв`язку з тим, що останній проходити огляд в Бережанській ЦРЛ відмовився; відеозаписах події з нагрудної камери поліцейського та з автореєстратора службового автомобіля, на яких зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом «NISSAN MURANO» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , не виконання вимоги про зупинку, після чого здійснення ДТП з поліцейським службовим авто РЕНО д.н.з. НОМЕР_2 , виявлення у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, його відмова від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі. Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у відмові, як водія, від огляду у визначеному законом порядку на стан алкогольного сп`яніння, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення поліцейськими процедури його огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка передбачена ст.266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, однак, остання проведена у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, яка є загальною нормою та передбачає процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння всіх водіїв, виходжу з того що ОСОБА_1 керував автомобілем не під час виконання обов`язків військової служби та не повідомив поліцейським про те що він є військовослужбовцем тому вважаю їх необгрунтованими. Окрім того, огляд на стан сп`яніння повинен здійснюватись в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП щодо тих військовослужбовців, які підлягають притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП. Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху тому, згідно із ч.1 ст.15 КУпАП, огляд військовослужбовця, саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, проводиться на підставі ст. 266 КУпАП. Отже, дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби. Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та ст.266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби. Відтак, застосування працівниками поліції положень ст.266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону. Оскільки апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції, а сукупність вищенаведених доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому для скасування постанови не вбачаю. Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя