Постанова Тернопільський апеляційний суд № 593/37/26

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 593/37/26Головуючий у 1-й інстанції Музика Я.М. Провадження № 33/817/196/26 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130, ч.5 ст.122 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. Згідно постанови, ОСОБА_1 05.01.2026 року о 14 год. 52 хв., керував транспортним засобом марки "RENAULT MEGANE" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. С.Бандери в м.Бережани Тернопільської області з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, і такі його дії кваліфіковано за ч.1 ст.130 КупАП. Крім цього, ОСОБА_1 05.01.2026 року о 14 год. 53 хв., керуючи транспортним засобом марки "RENAULT MEGANE" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. С.Бандери в м.Бережани Тернопільської області та повертаючи праворуч не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку чим створив аварійну обстановку, а саме примусив водія транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF» різко змінити швидкість, і такі його дії кваліфіковано за ч.5 ст.122 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що: матеріали справи не доводять того, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння; вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП повністю відсутня; у постанові суду вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і при повороті праворуч, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку, чим створив аварійну ситуацію; працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі; працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про те, що останній має право скористатися правовою допомогою; ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були відсутні. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Прийдун В.М. не з`явились, хоча були повідомлені про час і місце апеляційного розгляду. Повідомлень про причини неявки в судове засідання та клопотань про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило. За таких обставин відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний розгляд проведено у їх відсутності. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.122 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559536 від 05 січня 2026 року; протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559560 від 05 січня 2026 року; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 січня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідками т.в.о. начальника ВП №1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області від 07 січня 2026 року; відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.122 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Доводи апелянта про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі є надуманими, спростуються наявними у справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами. Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису (файл export-qd97h.mp4 з 15:01:20 год по 15:12:00 год) вбачається, що працівник поліції неодноразово (понад десять разів), у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння, які були озвучені ОСОБА_1 , пропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Драгер, так і у найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився (файл export-qd97h.mp4 з 15:11:50 год.). Також, ОСОБА_1 було роз`яснено, що у випадку відмови від огляду, на нього буде складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП. Таким чином, зафіксована на відео з нагрудних камер працівників поліції відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у найближчому медичному закладі підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про невиконання останнім законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду у встановленому порядку, яку він згідно вимог п.2.5. ПДР повинен був виконати добровільно. Крім того, із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв (файл export-qd97h.mp4 з 15:06:25 год). Суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. З наявних у справі відеозаписів видно, що працівник поліції оголошував ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, які стали причиною направлення на відповідний огляд (файл export-qd97h.mp4 з 14:58:55 год). Окрім цього, ознака алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), яка була визначена поліцейським підставою для направлення на огляд на стан сп`яніння зафіксована як в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 січня 2026 року, так і в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який ОСОБА_1 підписано без зауважень. Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність не лише за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння. Відповідно до пункту 2.5 Правила дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на законну вимогу поліцейських від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, про що складено відповідні процесуальні матеріали. Така відмова сама по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки закон прямо встановлює відповідальність за сам факт відмови від проходження огляду, незалежно від того, чи перебувала особа фактично у стані сп`яніння. Отже, доводи апелянта про те, що матеріали справи не доводять перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, не впливають на правильність висновків суду, оскільки відповідальність у даному випадку настала саме за відмову від проходження огляду, що є порушенням вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними та не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин. Надуманими є доводи апеляційної скарги про те, що у постанові суду вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і при повороті праворуч, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку, чим створив аварійну ситуацію, так як вбачається із оскаржуваної постанови, місцевий суд зазначив, що ОСОБА_1 05.01.2026 року о 14 год. 53 хв., керуючи транспортним засобом марки "RENAULT MEGANE" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. С.Бандери в м.Бережани Тернопільської області та повертаючи праворуч не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку чим створив аварійну обстановку, а саме примусив водія транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF» різко змінити швидкість, і такі його дії кваліфіковано за ч.5 ст.122 КупАП. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про те, що останній має право скористатися правовою допомогою є надуманими та спростовуються матеріалами справи. Зокрема даними відеозапису зафіксовано як працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки (файл export-qd97h.mp4 з 15:12:20 год). Зауважень щодо не ознайомлення його із не роз`ясненням йому прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, а також ст.63 Конституції України від ОСОБА_1 не надходило. Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП повністю відсутня є безпідставні, так як спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559560 від 05 січня 2026 року підписаний ОСОБА_1 без зауважень, який узгоджується з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факту свого керування транспортним засобом та створення ним аварійної обстановки (файл export-qd97h.mp4 з 15:13:04 год). Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.5 ст.122 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року відносно нього без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя