Постанова Житомирський апеляційний суд № 278/1102/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 278/1102/26Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І. Категорія 130 КУпАПДоповідач Миколайчук П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2026 рокум. Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В., із секретарем судового засідання Воробей Д.О., за участю захисника Василевської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за апеляційною скаргою захисника Василевської Ольги Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Зміст постанови суду першої інстанції Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 26.02.2026 року о 08 годині 11 хвилини по вул. Покровській 83б у с. Кмитів, Житомирського району ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, та, у порушення п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Вимоги апеляційної скарги На постанову суду захисником Василевською О.А. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Адвокат вважає постанову такою, що не відповідає обставинам справи, прийняту з порушенням норм процесуального та матеріального права. Захисник мотивував апеляційну скаргу наступним: - суд першої інстанції розглянув справу, не повідомивши ОСОБА_1 про дату та час судового засідання, що позбавило останнього можливості надати пояснення по суті справи; - працівники поліції під час спілкування задавали питання, притаманні працівникам ТЦК, крім того, із поліцейськими був працівник ТЦК у формі, тому водієм було прийнято рішення самостійно пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Водночас, адвокатом Василевською О.А. заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 18.03.2026, оскільки вказану постанову захисником було отримано лише 12.05.2026 року після ознайомлення із матеріалами справи. З часу укладення договору 05.03.2026, захисник Василевська О. А. кожного тижня заходила на сайт судова влада (Житомирський районний суд) з метою з`ясування надходження адміністративних матеріалів для можливості ознайомлення із ними. Проте жодної інформації стосовно ОСОБА_1 оприлюднено не було. В черговий раз 11.05.2026 на сайті судової влади інформації не було, проте з`явилася інформація про те, що 18.03.2026 відносно ОСОБА_1 Житомирським районним судом Житомирської області винесена оскаржувана постанова. Захисником відразу було направлено клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та у короткі строки подано апеляційну скаргу. Позиції учасників справи В судовому засіданні захисник Василевська О.А. підтримала апеляційну скаргу з мотивів, зазначених у ній. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його інтереси представляє адвокат Василевська О.А., тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Мотиви та висновки суду апеляційної інстанції Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин. Заслухавши пояснення захисника Василевської О.А. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. За пунктом 1.3.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103. За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, зокрема: відеозаписом з портативного відеореєстратора, постановою серії ЕНА №6726235 від 26.02.2026 про накладення штрафу за керування автомобілем з непристебнутим паском безпеки. На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи. Матеріали справи свідчать, що протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою та за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП. Будь-яких зауважень чи заперечень при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення протоколу ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправомірність дій поліцейських, порушення його прав під час огляду та складання протоколу, до компетентних органів не звертався, матеріали справи таких даних також не містять. На переконання апеляційного суду, докази вчинення правопорушення ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з додержанням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо аргументу захисника з приводу самостійного проходження огляду водієм в медичному закладі після відмови від такого огляду та після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядку № 1103) та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України09.11.2015№ 1452/735 (далі Інструкція №1452/735). Згідно з п. 9 Інструкції № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Пунктами 19 та 20 Інструкції № 1452/735 визначено, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 Інструкції №1452/735). Відповідно до п. 6 Порядку № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. На вимогу п. 7 Порядку № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я (п. 13 Порядку № 1103). Отже, вимогами Інструкції №1452/735 та Порядку № 1103 визначено, що саме поліцейський забезпечує доставку водіїв транспортних засобів до закладу охорони здоров`я, за результатами такого огляду складається висновок лікаря. Відповідно до вимог абз. 4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , останній самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння у КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна». За результатами його огляду складено висновок протокол медичного огляду, згідно з яким стану сп`яніння не встановлено. Отже, ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я поліцейським не доставлявся і не направлявся, огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та оформлення його результатів проводилось за відсутності поліцейського, тому такий огляд є недійсним. Крім того, водієм на пропозицію поліцейських пройти огляд на місці зупинки, або в медичному закладі, було озвучено відмову, у зв`язку з чим і було складено протокол про адміністративне правопорушення. Твердження захисника про надання відмови ОСОБА_1 від огляду було спровоковано спілкуванням поліцейських щодо військового обліку водія та присутністю працівника ТЦК під час зупинки, апеляційним судом відхиляється, оскільки, як встановлено з відеозапису події, працівники поліції дійсно запитували у ОСОБА_1 , чи став він на облік в ТЦК та СП, проте спілкування відбувалося спокійно та завершилося роз`ясненням поліцейського про необхідність стати на облік у відповідному центрі комплектування, щоб не нести відповідальність за таке порушення. Апеляційний суд зауважує, що, спілкування поліцейських з водієм щодо постановлення на облік в ТЦК та СП не спростовує обов`язку водія на вимогу поліцейських пройти відповідний огляд на стан сп`яніння при виявленні у нього ознак такого сп`яніння, передбачених Інструкцією. Разом із тим, розглядаючи справу, суддя місцевого суду припустився порушення норм процесуального права, які унеможливлюють прийняття законного рішення в суді апеляційної інстанції без скасування постанови, а саме: розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, чим порушив його процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП. Відповідно до змісту статті 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. На виконання вимог ст.278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Статею 277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Дані вимоги закону судом першої інстанції належним чином не дотримані, оскільки суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 за відсутності в матеріалах справи доказів його повідомлення про час і місце розгляду справи. Наявність у протоколі про адміністративне правопорушення підпису водія про обізнаність про місце та час розгляду справи не позбавляє суд обов`язку повідомити таку особу про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. За таких обставин постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 26.02.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику Василевській Ользі Анатоліївні в інтересах ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 18.03.2026. Апеляційну скаргу захисника Василевської Ольги Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 18.03.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 26.02.2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяП. Миколайчук