Постанова 4876 № 904/202/26

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Додаткова постанова ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2026 м. Дніпро Справа № 904/202/26 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Віннікова С.В., (доповідач) суддів: Левшиної Г.В., Андрейчука Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр та Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 (суддя Васильєв О.Ю. повний текст якого підписаний 13.03.2026) та додаткового рішення від 24.03.2026 у справі № 904/202/26, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН до Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр про стягнення 196 054,25грн, В С Т А Н О В И В: Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/202/26 відмовлено. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі № 904/202/26 відмовлено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/202/26 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі № 904/202/26 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржників. Через підсистему "Електронний суд" 03.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 15 000,00 грн. Заява мотивована тим, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/202/26 без змін. Під час ухвалення судовими інстанціями зазначених рішень питання про розподіл судових витрат відповідача, понесених у суді апеляційної інстанції, не вирішувалося. Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України, відповідач завчасно заявив про очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн, виклавши відповідне клопотання у відзиві на апеляційну скаргу від 08.04.2026. На виконання процесуальних строків, визначених законом, відповідач надає детальний опис та докази фактично понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, підсумкова сума яких згідно з доданими документами становить 15 000,00 грн. З огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, зазначені судові витрати у розмірі 15 000 грн у повній мірі підлягають покладенню на скаржника. Через підсистему "Електронний суд" 05.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 10 000,00 грн. Заява мотивована тим, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 904/202/26 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ЮНСОН» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026, а також відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Мед-сервіс Днепр» на додаткове рішення від 24.03.2026. Зазначені рішення першої інстанції залишено без змін. Оскільки судом апеляційної інстанції за результатами розгляду справи не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених ТОВ «ЮНСОН» у зв`язку з переглядом додаткового рішення, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення. Попереднє повідомлення про намір заявити до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції було вчасно зроблене ТОВ «ЮНСОН» у пункті 2 резолютивної частини відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Мед-Сервіс Днепр» відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України. На виконання процесуальних норм, протягом п`яти днів з дня ухвалення постанови суду, заявник подає детальний опис та докази фактично понесених витрат, а саме: договір про надання правової допомоги № 1 г/с від 05.01.2026, розрахунок суми гонорару та акт виконаних робіт від 04.06.2026. Загальний розмір витрат на правничу допомогу за вивчення апеляційної скарги опонентів та підготовку обґрунтованого відзиву становить 10 000,00 грн. Зважаючи на те, що правові позиції Верховного Суду (зокрема, у постановах від 03.03.2019 у справі № 922/445/19 та від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21) підтверджують право на розподіл витрат незалежно від факту їхньої фактичної оплати на момент звернення, а також враховуючи повну відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Мед-Сервіс Днепр», витрати ТОВ «ЮНСОН» у розмірі 10 000,00 грн підлягають покладенню на скаржника. Ухвалою суду від 03.06.2026 було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр про ухвалення додаткового рішення до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Ухвалою суду від 08.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН про ухвалення додаткового рішення до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Об`єднано заяву про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН до спільного розгляду із заявою про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр. Через підсистему "Електронний суд" 05.06.2026 від ТОВ «ЮНСОН» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого останній не погоджується із заявленою сумою та вважає її неспівмірною, необґрунтованою і такою, що підлягає зменшенню на підставі частин 4, 5 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України. Заявлені АО «ЕКВУМ» 6 годин на підготовку відзиву на апеляційну скаргу є очевидно завищеними, оскільки рішення суду першої інстанції є невеликим за обсягом і не містило складного правового навантаження. Поданий опонентом відзив фактично дублює зміст відзиву на позовну заяву, який у суді першої інстанції взагалі готував інший фахівець ФОП Удовицький Є.М. Крім того, розрахунок витрат здійснено за ставкою 2 500 грн/год, проте наданий договір № 18012024 від 18.01.2024 взагалі не містить погодженої сторонами вартості години роботи адвоката. Замість передбаченого умовами договору «Акту приймання-передачі послуг» суду надано «Акт наданих послуг № 1», що викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсності домовленостей та реальності формування ціни. Згідно зі сталою практикою Верховного Суду (зокрема, додатковими постановами Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та Об`єднаної палати КГС від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20) та критеріями ЄСПЛ у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед», відшкодуванню підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані витрати, а суд має право обмежити їхній розмір з огляду на розумну необхідність. Відсутність у договорі порядку обчислення гонорару (постанови ВС від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18) є самостійною підставою для часткової відмови у стягненні витрат. Оцінюючи рівень адвокатських витрат крізь призму принципів справедливості та співмірності, заявлена сума у 15 000,00 грн підлягає зменшенню. На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 126, 129 та 244 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «ЮНСОН» просить суд клопотання ТОВ «Мед-Сервіс Днепр» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, врахувати наведені заперечення та зменшити загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що підлягають стягненню, до співмірної та розумної суми 3 000,00 грн. Через підсистему "Електронний суд" 08.06.2026 та 09.06.2026 від ТОВ «Мед-сервіс Днепр» надійшли заперечення на клопотання (заяву), у яких відповідач вважає суму адвокатських витрат позивача необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню або значному зменшенню. Поданий позивачем договір № 1 г/с від 05.01.2026, окрім погодження погодинної ставки адвоката в розмірі 2 500,00 грн (п. 3.1), не містить визначеного статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку обчислення гонорару, умов зміни його розміру та порядку розрахунків. Оскільки розгляд справи за апеляційною скаргою відповідача на додаткове рішення здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, категорія цього спору офіційно визнана судом як нескладна, що безпосередньо впливає на критерій співмірності судових витрат згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України. Адвокат Самойленко М.О. представляв інтереси позивача в суді першої інстанції, а тому був детально обізнаний із матеріалами справи № 904/202/26, що робить заявлені ним 4 години на вивчення апеляційної скарги та підготовку відзиву очевидно завищеними та штучно збільшеними. Крім того, наданий розрахунок гонорару суперечить фактичним матеріалам справи: у ньому стверджується про виготовлення адвокатом двох документів та здійснення їхнього направлення. Натомість в матеріалах справи міститься лише один процесуальний документ відзив на апеляційну скаргу від 06.04.2026, який до того ж був підписаний та сформований в системі «Електронний суд» особисто генеральним директором позивача Калініченком В.А., а не адвокатом. Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що зазначений відзив був підготовлений саме адвокатом Самойленком М.О., а обсяг і складність виконаної роботи жодним чином не відповідають заявленій сумі гонорару. На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 126, 129 та 244 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить суд повністю відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, а в разі неприйняття цих доводів на підставі частини 5 статті 126 ГПК України зменшити розмір витрат на 50%, обмеживши стягнення сумою 5 000,00 грн. Розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН та Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить із такого. Як вбачається з матеріалів справи, про орієнтовний розрахунок витрат позивачем та відповідачем було повідомлено у відзиві на апеляційну скаргу. На підтвердження заявлених витрат ТОВ «Мед-сервіс Днепр» надано: - договір № 18012024 про надання юридичних послуг від 18.01.2024, укладений між ТОВ «Мед-сервіс Днепр» та Адвокатським об`єднанням «Еквум»; - акт наданих послуг №1 від 02.06.2026 на загальну суму 15 000,00 грн, в якому відображено зміст послуги: за вивчення матеріалів справи та підготовку відзиві на апеляційну скаргу використано 6 годин. а підтвердження заявлених витрат ТОВ «ЮНСОН» надано: - договір про надання правої допомоги №1 г/с від 05.01.2026 укладений між ТОВ «ЮНСОН» та адвокатом Самойленко М.О.; - розрахунок суми гонорару в суді апеляційної інстанції відповідно до якого за надану правничу допомогу, а саме: вивчення та аналіз апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення, а також складення відзиву на апеляційну скаргу й направлення її до суду витрачено 4 години, вартість послуги склала 10 000,00 грн. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до положень Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво інтересів особи у суді, складення процесуальних документів, надання консультацій та інші дії, спрямовані на захист прав та законних інтересів клієнта, є видами адвокатської діяльності, а гонорар є формою винагороди адвоката за надану правничу допомогу. Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України). За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку. Аналізуючи заявлену позивачем та відповідачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Оцінюючи суму судових витрат позивача та відповідача на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи за критеріями розумності, необхідності, неминучості та співвідношення ціни послуг до ринкових цін, колегія суддів зазначає наступне. Аналіз статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18). Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Дослідивши матеріали даної справи, судом встановлено, що у суді апеляційної інстанції правнича допомога адвокатів як позивач так і відповідача виразилась у складенні відзиву на апеляційну скаргу. Між тим, на переконання колегії суддів, ознайомлення з матеріалами справи та підготовка відзиву на апеляційну скаргу у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної роботи, враховуючи, що основний її обсяг був виконаний адвокатом під час розгляду справи судом першої інстанції, а позиція сторін у процесі розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції не змінювалася. За правовою позицією Верховного Суду, наведеною у справах №756/2114/17, №911/3386/17, підготовка справи в суді не вимагає великого обсягу юридичної й технічної роботи в разі незмінності правової позиції сторони у судах попередніх інстанцій, з огляду на що, не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу учаснику процесу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права. Адвокат Самойленко М.О. був представником позивача на стадії розгляду справи у суді першої інстанцій, а отже, є обізнаний із обставинами справи та правовою позицією у спірних правовідносинах. Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр про те, що відзив на апеляційну скаргу підписаний особисто генеральним директором позивача, колегія суддів зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору. Належне виконання адвокатом Самойленком М.О. робіт з аналізу скарги та підготовки проєкту документа підтверджується розрахунком гонорару та актом від 04.06.2026, тоді як безпосереднє підписання готового документа керівником юридичної особи через систему "Електронний суд" не спростовує факт надання таких послуг адвокатом. Разом з тим, беручи до уваги, що представником відповідача у суді першої інстанції був ФОП Удовицький Є.М., позиція відповідача у процесі розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції також не змінювалася. За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача та відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів, підготовку відзиву як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на заперечення позивача та відповідача суд вважає, що заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН та Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр підлягають частковому задоволенню. З урахуванням критеріїв розумності та співмірності, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр підлягають стягненню витрати в розмірі 5 000,00 грн, і на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН також у розмірі 5 000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн слід покласти на позивача та витрати в розмірі 10 000,00 грн слід покласти на відповідача. Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/202/26 задовольнити частково. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/202/26 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. В задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Днепр на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. В задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНСОН відмовити. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу наказів на виконання даної додаткової постанови з внесенням відповідних реквізитів. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження передбачені ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.В. Вінніков Суддя Г.В. Левшина Суддя Л.В. Андрейчук