LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876904/2576/25

від 15.06.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року по справі № 904/2576/25 залишити без змін.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2576/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Закладу дошкільної освіти №4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року у справі № 904/2576/25 (суддя Кеся Н.Б.) за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", м.Київ до Закладу дошкільної освіти № 4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради, м.Верхньодніпровськ, Кам"янський район, Дніпропетровська область про стягнення 103 497,65 грн, - ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року у справі № 904/2576/25 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Закладу дошкільної освіти № 4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська область, Кам"янський район, м. Верхньодніпровськ, вул.Авраменка, буд. 2, код ЄДРПОУ 36464862) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 50 548,63 грн заборгованості за спожиту електричну енергію на рахунок ІВАN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк". Стягнуто з Закладу дошкільної освіти № 4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська область, Кам"янський район, м.Верхньодніпровськ, вул.Авраменка, буд. 2, код ЄДРПОУ 36464862) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 25073,51 грн - 15 % річних, 26961,48 грн - інфляційних втрат, 914,03 грн - пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн на рахунок ІВАN UА458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" за грудень 2021 року, правомірністю нарахування позивачем штрафних санкцій. Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що: - скаржник є бюджетною установою і станом на теперішній час знаходиться у вкрай складній ситуації, яка пов`язана із постійним зменшенням видатків на фінансування, відсутністю стабільних надходжень до спеціального фонду бюджету; - стягнення з апелянта в повній мірі повної суми пені, 15% річних та інфляційних втрат може істотним чином вплинути на забезпечення життєдіяльності установи, як освітнього закладу. Звертає увагу апеляційного суду на те, що при розгляді справи має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Щодо цього зазначає, що з загальної ціни позову, яка становить 103 497,65 грн., лише 48,84% із вказаної суми являє собою основний борг, а інші 51,16% - це штрафні санкції, інфляційні витрати та проценти за користування коштами, тобто, загальний розмір заявлених вимог майже дорівнює сумі основної заборгованості. Вважає, що стягнення з відповідача в повній мірі усієї суми пені, 15% річних та інфляційних втрат, істотним чином може вплинути на забезпечення життєдіяльності установи, як освітнього закладу. Відповідач просить зменшити суму річних з 15% до 3%, що нараховані за визначені позивачем періоди на суми заборгованості, які існували у ці періоди, що становить суму 5 014,7 грн. Відповідач вважає, що нарахування та стягнення з нього на користь позивача 26 961,48 грн. інфляційних втрат, та 5 014,7 грн 3% річних у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов договору. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року по справі № 904/2576/25 частково; зменшити суму річних з 15% річних до 3% річних на суму 5 014,7 грн. У відзиві позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги у зв`язку з тим, що доводи апелянта про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції, та про неповне з`ясування судом фактичних обставин справи є необґрунтованими та безпідставними, свідчать про те, що відповідач навмисне ухилявся від виконання своїх зобов`язань. Звертає увагу, що суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, але не має права зменшувати розмір нарахованих відповідно до приписів ст. 625 ЦК України та договору розмір інфляційних та річних. Просить відмовити відповідачу в задоволені апеляційної скарги, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року по справі № 904/2576/25 залишити без змін. Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2025 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав: Предметом даного спору є стягнення заборгованості та передбачених договором санкцій за неналежне виконання відповідачем зобов`язання. Судом встановлено, скаржником не спростовано, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" , яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі - постачальник, ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО"), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 року №1344 (розміщеної на офіційному сайті НКРЕКП, яка може бути перевірена, з огляду на її загальнодоступність за посиланням https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenziy-z-postachannya-elektrichnoi-energii spozhivachu-prat-akkhz-tov-enersvit-tov-energopostachalnik-tov-intekhservis-tov-megaenergo-postach-tov-kramatorskteploe-616da7c3053dl?id=35699) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року №1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон), Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ) та Закладом дошкільної освіти №4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради (далі - ЗДО №4 "ЧЕБУРАШКА" BMP, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (надалі-договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ. Відповідно до рішення Верхньодніпровської міської ради від 23.02.2023 року № 1085-24/ІХ було змінено найменування Закладу дошкільної освіти №4 "ЧЕБУРАШКА" Верхньодніпровської міської ради (ЄДРПОУ 36464862) на Заклад дошкільної освіти №4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради та затверджено його Статут у новій редакції (положення п. 1.1. Статуту). Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за кодом 36464862 зареєстрована юридична особа (комунальна організація (установа, заклад)) з найменуванням: Заклад дошкільної освіти №4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради та місцезнаходженням: "Україна, 51600, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхньодніпровськ, вул. Авраменка, будинок 2". Положеннями ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон), встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ). З 27.12.2018 року позивачем, як постачальником "останньої надії", на офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Додаток №1 до Комерційної пропозиції до Договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії". Відповідно до ч.ч.8,9 ст. 64 Закону, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу. Положеннями пункту 3.1.7 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ передбачено, що Договір між: електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Пунктом 3.2.1 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах. Постачальники універсальних послуг та постачальники "останньої надії" повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" відповідно. Електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій. Отже, договір розміщений на сайті позивача у вільному доступі, відповідає Типовому договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який є додатком 7 до ПРРЕЕ. Відповідно до підпункту 3 пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником. Абзацом першим пункту 1.2.9 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Відповідно до положень пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Положеннями пункту 6.2.3. глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між: постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до Договору, укладеною та погодженою Споживачем разом з Договором з початку фактичного постачання електричної енергії Споживачу, та які в свою чергу відповідно до вимог законодавства оприлюднені на сайті ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (в тому числі і попередні). Тобто, відповідач своїми діями (споживанням електричної енергії у постачальника "останньої надії"), підтвердив факт укладення договору (з невід`ємними додатками), відповідно до положень яких було розраховано вартість спожитої електричної енергії та встановлено підстави і порядок нарахування пені, 15% річних, інфляції та збільшений строк позовної давності. Положеннями пункту 3.1.9 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ встановлено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається. Положеннями п.3 ч.1 ст. 57 Закону встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Згідно з пунктом 2.1 глави 2 Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (Комерційна пропозиція). Відповідно до пункту 5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" та Комерційної пропозиції №5, оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику "останньої надії" оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року № 2118 (із змінами, далі - Тимчасовий порядок). За даними позивача, які скаржник не спростовує, обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2021 року було визначено лише після отримання від AT "ДТЕК Дніпровські електромережі" відповідного Звіту про фактичне споживання електричної енергії за певний період. Тож, на виконання зазначеного договору за період грудень 2021 року на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2021 року (порядковий № 1336 - 1337), наданого листом AT "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 10.01.2022 року № 696/1001, відповідачу виставлено рахунок № 000036464862/03/О12/24510 від 13.01.2022 року та Акт № 017068 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 року від 31.12.2021 pоку, де вказано обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 7 621 кВт.*год., на загальну суму 50 548,63 грн (з ПДВ), які було надіслано 14.01.2022 року на адресу електронної пошти відповідача (vkdnz4@gmail.com) та які також було отримано споживачем засобами поштового зв`язку 25.01.2022 pоку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0100100313035. Отже, у відповідача виник обов`язок перед позивачем сплатити за спожиту електричну енергію за період - грудень 2021 року у розмірі 50 548,63 грн. Приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Заборгованість за вказаним вище рахунком відповідач не сплатив, що стало причиною звернення позивача до суду. За внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною Комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника (п. 6.1 Комерційної пропозиції №5). Згідно з розрахунком позивача сума пені за період з 13.01.2022 року по 23.02.2022 року, складає 914,03 грн. Стягнення пені та суми основної заборгованості апелянт не заперечує. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вказаної норми права позивач нарахував відповідачу суму 26 961,48 грн інфляційних втрат за період: лютий 2022 року - квітень 2025 року та 25 073,51 грн 15% річних за період з 22.01.2022 року по 13.05.2025 року. Нараховані позивачем 15% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства, правових підстав для зменшення вказаних сум колегія суддів не вбачає. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 103 497,65 грн, з яких: 50 548,63 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію; 25 073,51 грн - 15% річних; 26 961,48 грн - інфляційних втрат; 914,03 грн - пені. Визначена судом ця сума правильно. Жодних порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді позову судом апеляційної інстанції не встановлено. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність апеляційної скарги. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Оскільки підстави для скасування рішення відсутні, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати за її розгляд слід віднести на скаржника згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року по справі № 904/2576/25 залишити без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Т.А. Верхогляд Суддя О.Г. Іванов Суддя Ю.Б. Парусніков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»