Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/987/16 (922/4442/25)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/987/16 (922/4442/25) Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Мартюхіна Н.О. за участю секретаря судового засідання Довгань А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни (вх. № 586 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О. в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (повне рішення складено 04.03.2026) у справі №922/987/16 (922/4442/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра", м.Харків, в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, м.Київ, до відповідачів: 1) арбітражної керуючої Хорошевської Тетяни Володимирівни, м.Харків, 2) Фізичної особи-підприємця Нестеренко Галини Петрівни, село Соколове, Зміївський район, Харківська область, 3) ОСОБА_1 , м.Харків, 4) ОСОБА_2 , м.Харків, про стягнення коштів, в межах справи №922/987/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра", ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Харків-Надра" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) арбітражної керуючої Хорошевської Тетяни Володимирівни, 2) фізичної особи-підприємця Нестеренко Галини Петрівни, 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_2 , в якій ліквідатор просив суд: - стягнути з арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни безпідставно набуті кошти у розмірі 140 982,80 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; - стягнути з фізичної особи-підприємця Нестеренко Галини Петрівни безпідставно набуті кошти у розмірі 400 000,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; - стягнути з адвоката Шафорост Лесі Іванівни безпідставно набуті кошти у розмірі 457233,33 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; - стягнути з адвоката Юрасової Наталії Сергіївни безпідставно набуті кошти у розмірі 511 145,16 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; - судовий збір за подання позовної заяви покласти на відповідачів. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" безпідставно набуті кошти у розмірі 140982,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" судовий збір у розмірі 1691,79грн. В решті вимог відмовлено. Зокрема, суд виходив з того, що станом на час розгляду даної справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16 та відмовлено арбітражній керуючій Хорошевській Т.В. у затвердженні звіту про здійснення та відшкодування її витрат, у тому числі щодо суми 140 982,80 грн. Зважаючи на встановлений судом факт перерахування вищезазначеної суми на рахунок, що належить Хорошевській Т.В., суд вважав позовні вимоги Товариства з обмеженою "Харків-Надра" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до Хорошевської Тетяни Володимирівни про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 140 982,80 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог до фізичної особи-підприємця Нестеренко Г.П., Шафорост Л,І., та ОСОБА_2 , суд, пославшись на матеріали справи та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16, вважав, що умови виникнення зобов`язання з безпідставного набутого майна відсутні у спірних правовідносинах в частині позовних вимог до фізичної особи-підприємця Нестеренко Г. П. , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки сукупністю належних та допустимих доказів з вірогідністю підтверджується те, що між сторонами існували правовідносини на підставі договорів; перерахування спірних сум грошових коштів були здійснені на виконання договірних зобов`язань; з огляду на встановлені судом обставини, а саме, наявність договірних відносин, такі кошти не можуть бути витребувані (стягнуті) у відповідачів відповідно до положень статті 1212 ЦК України. Арбітражний керуючий Хорошевська Тетяна Володимирівна з рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 частково не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: - скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25) в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" до Хорошевської Тетяни Володимирівни про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 140 982,80 грн та ухвалити в цій оскаржуваній частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" (в особі ліквідатора Демчана О.І.) до ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі; - витребувати для розгляду апеляційної скарги у Господарського суду Харківської області матеріали судової справи №922/987/16, які містять звіт (вих. № 01-34/262 від 21.07.2021) ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат ліквідаційної процедури ТОВ "Харків-Надра" за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 та докази на підтвердження даних витрат, а саме тома справи: №№ 42,42а,42б,42в,42г,42д; - здійснити новий розподіл судових витрат, поклавши витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" (код ЄДРПОУ 34757094). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час виконання арбітражним керуючим Хорошевською Т.В. повноважень ліквідатора ТОВ «Харків-Надра» у справі № 922/987/16, до Господарського суду Харківської області на підставі положень ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства було подано звіт (вих. № 01-34/262 від 21.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат ліквідаційної процедури ТОВ «Харків-Надра» за період з 23.02.2018 по 13.07.2021. До звіту додані фінансові документи на підтвердження витрат за цей період. За результатами розгляду звіту (вих. № 01-34/262 від 21.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат ліквідаційної процедури ТОВ «Харків-Надра» за період з 23.02.2018 по 13.07.2021, Господарським судом Харківської області винесено ухвалу від 22.12.2021, якою затверджено звіт ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021. Зокрема, розглянувши поданий ліквідатором звіт про витрати, судом встановлено, що витрати в процедурі складаються з витрат на відправлення поштової кореспонденції, оплату послуг з оцінки майна банкрута, витрат на канцелярські товари, сплату судового збору, отримання витягів з Державного реєстру речових прав, відрядження, оплату послуг за реєстраційні дії, а також оплату послуг залучених спеціалістів; до звіту додані копії документів, які підтверджують підставність та розмір зазначених у звіті витрат, а також докази направлення таких документів на адреси членів комітету кредиторів. Разом з цим, постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 про затвердження звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 було скасовано. Як вважає апелянт, ухвалу було скасовано виключно з формально-процесуальних мотивів, а саме, через недостатню текстову деталізацію окремих статей витрат. При цьому, судом не заперечувався факт наявності документів про витрати ліквідатора в матеріалах справи, тобто, суд не зазначав, що вони відсутні взагалі; суд апеляційної інстанції не встановлював факту фіктивності понесених витрат, не визнавав їх незаконними, нецільовими чи такими, що не були об`єктивно понесені арбітражним керуючим в інтересах боржника. На думку апелянта суд першої інстанції здійснив невірну правову кваліфікацію спірних правовідносин, проігнорувавши відсутність обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення, передбаченого статтею 1212 ЦК України. Зокрема, зазначає, що грошова сума у розмірі 140 982,80 грн, щодо якої судом першої інстанції ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 , не є її прибутком, винагородою чи іншим майновим збагаченням, а становить виключно правомірне відновлення її попереднього майнового балансу; здійснене у липні 2022 року відшкодування арбітражному керуючому її особистих грошових коштів, за своєю правовою природою становить виключно відновлення її попереднього майнового балансу; у результаті транзакції жодного об`єктивного збільшення обсягу майна, приросту активів чи набуття нових матеріальних цінностей у апелянта не відбулося. Отримання арбітражним керуючим відповідних сум ґрунтувалося на прямих приписах закону (ст. 30 КУзПБ) та було здійснене в межах офіційної судової процедури банкрутства. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20 апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора про витрати лише констатувала право на відшкодування, яке об`єктивно існувало в силу прямої вказівки закону (ст. 30 КУзПБ). Її формальне скасування судом апеляційної інстанції не є скасуванням самого матеріального факту понесених витрат. Посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2024 у справі №906/43/22 вважає, що скасування процесуального документа з суто процедурних мотивів не дорівнює «відпадінню правової підстави» у розумінні ст. 1212 ЦК України. Зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 908/54/23 (908/930/23) Суд розмежував судові акти, вказавши, що процедурні ухвали (до яких належить і ухвала про затвердження звіту) не вирішують матеріально-правового спору по суті, а лише сприяють подальшому руху справи та стосуються вирішення певних процедурних моментів. Відтак, скасування такого процедурного акту не знищує матеріально-правову підставу відшкодування, закріплену в законі. Посилаючись на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 909/1036/17, від 27.06.2024 у справі №920/1128/23, від 27.06.2024 у справі №920/1128/23 зазначає, що стягнення з апелянта правомірно компенсованих коштів є прямим примусом до безоплатного фінансування процедури банкрутства за власний рахунок, що прямо заборонено Законом; під час оцінки дій та документів учасників процедури неплатоспроможності суд не повинен допускати надмірного формалізму, а оцінка недоліків в оформленні документації повинна здійснюватися через призму встановлення об`єктивної істини та добросовісності. Оскільки апеляційна інстанція, скасовуючи звіт, вказала лише на недостатню текстову деталізацію та не встановлювала факту недобросовісності чи фіктивності самих витрат, вважає, що застосування судом першої інстанції статті 1212 ЦК України є проявом надмірного формалізму; оскільки судом не встановлено фіктивності чи нецільового характеру витрат, застосування статті 1212 ЦК України без встановлення об`єктивного факту збагачення набувача та за наявності непорушної первинної матеріальної підстави (ст. 30 КУзПБ) свідчить про неправильну правову кваліфікацію спірних правовідносин судом першої інстанції. Наголошує, що відмовившись від безпосереднього дослідження наявних у справі фінансових документів та надавши постанові про скасування звіту статусу доказу із "заздалегідь встановленою силою", суд першої інстанції порушив принципи господарського судочинства; залишив поза увагою те, що матеріали судової справи № 922/987/16 (зокрема, томи 42, 42а, 42б, 42в, 42г) містять вичерпний та безспірний пакет первинних фінансово-господарських документів, які були надані апелянтом; суд ухилився від виконання імперативного обов`язку щодо безпосереднього та повноцінного дослідження первинної доказової бази, формально пославшись на акт скасування процесуального звіту. Вважає, що повернення арбітражному керуючому її особистих заощаджень, які були авансовані на забезпечення життєдіяльності ліквідаційної процедури, є законним відновленням майнового балансу, а об`єктивне збагачення у апелянта відсутнє; залишення такого рішення в силі призведе до порушення імперативного принципу оплатності послуг арбітражного керуючого та безпідставного перекладання фінансового тягаря ліквідаційної процедури на приватні кошти ліквідатора, що прямо заборонено приписами статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суду від 24.03.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О. 07.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни надійшла заява про доповнення апеляційної скарги (вх.№3930), в якій скаржник просить: - прийняти та долучити дані доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі № 922/987/16 (922/4442/25) до матеріалів справи та розглядати їх спільно з первісною апеляційною скаргою; - витребувати для розгляду апеляційної скарги у Господарського суду Харківської області матеріали судової справи № 922/987/16, які містять звіт (вих. № 01-34/262 від 21.07.2021) ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат ліквідаційної процедури ТОВ "Харків-Надра" за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 та докази на підтвердження даних витрат, а саме томи справи №№ 42Г,42Д,42Е, 44; - здійснити безпосереднє, повне та об`єктивне дослідження первинних доказів (фінансових документів, чеків, квитанцій, договорів, актів), які знаходяться у томах №№42 Г, 42 Д, 42 Е та 44 судової справи № 922/987/16, і які підтверджують об`єктивну реальність витрат арбітражного керуючого Хорошевської Т.В. на суму 140 982,80 грн; - задовольнити апеляційну скаргу (з урахуванням цих доповнень) у повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25) в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Харків-Надра" до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 140 982,80 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. У доповненні до апеляційної скарги апелянт звертає увагу на ігнорування судом першої інстанції наявних у справі первинних документів та надає деталізовані пояснення щодо здійснених ліквідатором витрат. Вважає, що місцевий господарський суд замість безпосереднього дослідження наявного у справі вичерпного масиву первинних фінансових документів (томи 42 Г, 42 Д, 42 Е, 44), які беззаперечно доводять об`єктивну реальність та цільовий характер понесених ліквідатором витрат, формально послався на процесуальне скасування звіту через дефекти його текстової деталізації. Проте, за висновком скаржника, процедурні недоліки оформлення звітності чи хаотичне технічне формування томів справи апаратом суду не спростовують факт витрачання арбітражним керуючим особистих коштів в інтересах боржника, а отже, висновки суду про "непідтвердженість" таких витрат прямо суперечать дійсним матеріалам справи. 07.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги (вх. № 3931). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 задоволено клопотання арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни про поновлення строку для подачі доповнень до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25) з врахуванням поданих доповнень до апеляційної скарги (вх.№ 3930 від 07.04.2026). Розгляд справи призначено на 04.06.2026. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано у Господарського суду Харківської області 42 Г, 42 Д, 42 Е, 44 тома справи №922/987/16, а також матеріали справи № 922/987/16 (922/4442/25). Одночасно ухвалою від 13.04.2026 повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 21.04.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/987/16 (922/4442/25) та тома №№42-г, 42-д, 42-е, 44-й том справи 922/987/16. 28.04.2026 від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування доводів відзиву зазначає, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 по справі №922/987/16 відмовлено у затвердженні звіту арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни. Постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16 набрала законної сили з моменту її прийняття. Отже, безпідставним є посилання апелянта на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021, оскільки зазначена ухвала є скасованою, а отже, не створює жодних юридичних наслідків для сторін спору. Вважає, що доводи скаржника зводяться виключно до того, що апелянт не погоджується із прийнятою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16, посилаючись на її формальний характер. Зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства встановлено порядок та підстави затвердження витрат понесених у ліквідаційній процедурі, а також, порядок їх відшкодування. Оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021, якою затверджувався звіт колишнього ліквідатора ТОВ «Харків-Надра» Хорошевської Т.В., то були відсутні юридичні підстави для перерахування коштів з ліквідаційного рахунку ТОВ «Харків-Надра» у якості відшкодування витрат колишньому арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. у розмірі 140 982,80 грн. 05.05.2026 арбітражним керуючим Хорошевською Т.В. надано відповідь на відзив, в якому вона вважає безпідставним посилання ліквідатора Демчана О.І. зазначає, що обґрунтовуючи свої вимоги, ліквідатор Демчан О.І. у відзиві намагається застосувати принцип "правової певності" (непорушності рішень) з посиланням на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»)». Як вважає арбітражний керуючий Хорошевська Т.В., доводи позивача ґрунтуються на нечинному джерелі права; просить відхилити їх у повному обсязі та кваліфікувати такі дії зловживанням процесуальними правами згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України. Також просить врахувати викладені у відповіді на відзив пояснення та аргументи як такі, що беззаперечно спростовують правову позицію позивача; задовольнити апеляційну скаргу арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни у повному обсязі; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 року у справі №922/987/16 (провадження № 922/4442/25) в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" до Хорошевської Тетяни Володимирівни про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 140 982,80 грн; ухвалити в оскаржуваній частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" (в особі ліквідатора Демчана О.І.) до ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі; здійснити новий розподіл судових витрат, поклавши витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" (код ЄДРПОУ 34757094). В судовому засіданні 04.06.2026 арбітражний керуючий Хорошевська Т.В. підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25) в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. Ліквідатор Демчан О.І. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін. Представники відповідачів 2,3,4 в судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили, про час, день та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про час, дату та місце судового засідання, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників відповідачів 2,3,4 за наявними у справі матеріалами. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Оскільки рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25) оскаржується апелянтом в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Харків-Надра" до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 140 982,80 грн, суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний розгляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке. Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2016 у справі №922/987/16 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання, на якому буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства. Постановою Господарського суду Харківської області від 28.04.2016 у справі №922/987/16 ТОВ "Харків-Надра" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора боржника. голову ліквідаційної комісії Войт В.О., вирішено інші процедурні питання. В подальшому ліквідатори у справі змінювались. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2018 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Хорошевську Т.В. 21.07.2021 ліквідатором Хорошевською Т.В. до Господарського суду Харківської області надано звіт ліквідатора (вх.17085 від 22.07.2021, т. 42г а.с. 80-85) з додатками (т. №42-г, 42-д, 42-е, 44-й спр. 922/987/16) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "Харків-Надра" за період 23.02.2018 по 13.07.2021. Зокрема, арбітражний керуючий Хорошевська Т.В. просила суд затвердити наданий звіт на загальну суму 1 509 361,29 грн та повідомляла, що із зазначеної загальної суми витрат 140982,80 грн є особистими коштами, які витрачені нею під час ліквідаційної процедури. Також, до загальної суми витрат, крім іншого, входять оплати послуг бухгалтера - ФОП Нестеренко Г.П. на загальну суму 400 000,00 грн, та адвокатів - Шафорост Л.І та Юрасової Н.С. на загальну суму 968 378,49 грн, яких ліквідатором було залучено для забезпечення виконання своїх повноважень у процедурі. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 затверджено звіт ліквідатора (вх. 17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 у розмірі 1 509 361,29 грн. 22.12.2021 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16, в якій заявник просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16 про затвердження звіту ліквідатора (вх.17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ліквідатору ТОВ "Харків-Надра" арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. у затвердженні звіту ліквідатора (вх.17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16 скасовано. Відмовлено ліквідатору ТОВ "Харків-Надра" арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. в затвердженні звіту ліквідатора (вх. 17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021. Крім того, іншою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/987/16 та задоволено клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх. № 19509 від 19.08.2021) про відсторонення арбітражної керуючої Хорошевської Т.В. від виконання повноважень ліквідатора; призначено ліквідатором ТОВ "Харків-Надра" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича. 20.01.2026 Товариство з обмеженою Харків-Надра" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) арбітражної керуючої Хорошевської Тетяни Володимирівни, 2) фізичної особи-підприємця Нестеренко Галини Петрівни, 3) ОСОБА_1 4) ОСОБА_2 , в якій ліквідатор просив суд: - стягнути з арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни безпідставно набуті кошти у розмірі 140 982,80 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; - стягнути з Фізичної особи-підприємця Нестеренко Галини Петрівни безпідставно набуті кошти у розмірі 400 000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; - стягнути з адвоката Шафорост Лесі Іванівни безпідставно набуті кошти у розмірі 457 233,33 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра"; - стягнути з адвоката Юрасової Наталії Сергіївни безпідставно набуті кошти у розмірі 511 145,16 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра". В обґрунтування позовної заяви ліквідатор зазначав, що в ході виконання повноважень ліквідатора банкрута ТОВ «Харків-Надра», арбітражним керуючим Демчаном О.І. встановлено, що відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Укрексімбанк», що належить банкруту ТОВ «Харків-Надра» колишній арбітражний керуючий Хорошевська Т.В. при виконанні повноважень ліквідатора ТОВ «Харків-Надра» здійснила перерахунок коштів з ліквідаційного рахунку банкрута ТОВ «Харків-Надра», а саме: - платіж від 13.07.2022 на суму 140982,80 грн на рахунок № НОМЕР_2 із призначенням платежу: «відшкодування витрат арбітражного керуючого пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури у справі №922/987/16 згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16»; - платіж від 13.07.2022 на суму 400000,00 грн на рахунок № НОМЕР_3 , отримувач ФОП Нестеренко Г.П. (код НОМЕР_4 ), із призначенням платежу: «оплата послуг бухгалтера згідно договору від 01.03.2018, за період 01.03.2018-13.07.2022, згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16»; - платіж від 13.07.2022 на суму 457233,33 грн на рахунок №723001190000026217116864001, отримувач адвокат Шафорост Леся Іванівна (код НОМЕР_5 ) із призначенням платежу: «оплата гонорару адвоката відповідно до Договору про надання правової допомоги від 23.09.2019 за період з 23.09.2019 по 13.07.2021 згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16»; - платіж від 13.07.2022 на суму 511145,16 грн перерахованих на рахунок №133204780000026211000000727, отримувач адвокат Юрасова Наталія Сергіївна (код НОМЕР_6 ) із призначенням платежу: «оплата гонорару адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.07.2019 за період з 08.07.2019 по 13.07.2021 згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/984/16». Арбітражний керуючий Демчан О.І. зазначав, що матеріали справи не містять згоди АТ «Укрексімбанку» на затвердження звіту арбітражного керуючого Хорошевської Т.В. про виплату винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат понесених у процедурі ліквідації. Зазначав, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 затверджено звіт ліквідатора (вх. 17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 у розмірі 1 509 361,29 грн. Натомість постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 задоволено апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк», скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 та відмовлено у затвердженні звіту ліквідатора ТОВ «Харків-Надра» Хорошевської Т.В. Таким чином, ліквідатор вважав, що кошти, що перераховані колишнім ліквідатором ТОВ «Харків-Надра» Хорошевською Т.В. у розмірі 1 509 361,29 грн є такими, що набуті без достатньої правової підстави, а тому повинні бути повернені на ліквідаційний рахунок ТОВ «Харків-Надра» за рахунок осіб, які набули вказаний грошовий актив на підставі 1212 ЦК України. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25), яким позовні вимоги ліквідатора задоволено частково та відмовлено у задоволенні решти позовних вимог, є предметом апеляційного перегляду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Надра" безпідставно набутих коштів у розмірі 140 982,80 грн. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке. Предметом спору у даній справі є визначена позивачем вимога про стягнення з арбітражного керуючого Хорошевської Т.В. безпідставно набутих коштів, отриманих під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Харків-Надра". Правовою підставою позову у даній справі позивачем визначено норми ст. 1212 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною першою та частиною другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми, можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання. Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення статті 1212 ЦК України підлягають застосуванню лише за відсутності між сторонами належної правової підстави для набуття або збереження майна. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанова КГС ВС від 14.01.2021 у справі №922/2216/18). Водночас застосування наведених правових висновків у кожній конкретній справі потребує встановлення характеру спірних правовідносин та належної оцінки доказів, які підтверджують або спростовують існування між сторонами відповідної правової підстави для перерахування спірних коштів. Так, встановлені у справі обставини свідчать, що підстави набуття арбітражним керуючим Хорошевською Т.В. коштів у розмірі 140 982,80 грн, які позивач вважає безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 ЦК України, відбулось на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16, якою затверджено звіт ліквідатора Хорошевської Т.В. (вх. 17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 у розмірі 1 509 361,29 грн. Зокрема, ухвала суду обґрунтована тим, що поданий звіт ліквідатора про витрати у процедурі банкрутства є таким, що відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства, а розмір витрат у процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 на суму 1509361,29 грн є підтвердженим належними та допустимими доказами. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, після прийняття судом вказаної ухвали ліквідатором Хорошевською Т.В. здійснено перерахунок коштів з ліквідаційного рахунку банкрута ТОВ Харків-Надра, а саме: платіж від 13.07.2022 на суму 140 982,80 грн на рахунок № НОМЕР_2 , отримувач Хорошевська Т.В. (інд. код НОМЕР_7 ) із призначенням платежу: відшкодування витрат арбітражного керуючого пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури у справі №922/987/16 згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16. Разом з цим, встановлені у справі обставини свідчать, що в подальшому, постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16 було задоволено апеляційну скаргу АТ "Державний експортно - імпортний банк України", а ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16 скасовано. Відмовлено ліквідатору ТОВ "Харків-Надра" арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. в затвердженні звіту ліквідатора (вх. 17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021. Зокрема, в ході апеляційного перегляду справи №922/987/16 суд апеляційної інстанції встановив обставини, які свідчать про те, що 13.07.2021 відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ "Харків-Надра", за результатами якого складено протокол №19 (а.с.156-159 т.41). На порядок денний винесено наступні питання: -звіт ліквідатора ТОВ "Харків-Надра" про проведені ліквідаційні заходи за період з 23.02.2018 по 13.07.2021; -звіт ліквідатора ТОВ "Харків-Надра" про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 23.02.2018 по 13.07.2021; -звіт ліквідатора ТОВ "Харків-Надра" про здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021; -інше. За результатами розгляду питання щодо звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "Харків-Надра" за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 комітетом кредиторів звіт ліквідатора затверджено не було. Надаючи оцінку затвердженого судом першої інстанції звіту, суд апеляційної інстанції встановив, що за змістом звіту, ліквідатором вказується про те, що нею було здійснено наступні напрямки використання: поштові витрати, сплата за отримання довідки банку, отримання відомостей з Державного реєстру речових прав, сплата судового збору, сплата за послуги Укрпатенту, комісія банку за здійснення платежів, оплата нотаріальних послуг за засвідчення карток, заправка картриджа, оплата за отримання витягу з ЄДР, оплата незалежної оцінки майна банкрута, відрядження тощо. Проте, виснував суд, ліквідатором не конкретизовано та не обґрунтовано кожен вид та суму витрат, а зазначено лише загальні посилання. За поясненнями ліквідатора у період з 01.10.2019 по 31.10.2019 сума на відрядження складає 1480,08 грн, однак не конкретизоване куди та з якою метою було відрядження, куди, з чого складається зазначена сума (вартість квитків, добові, проживання тощо), в зв`язку з чим не можливо встановити правильність її нарахування. Так само вказано, що оплата незалежної оцінки майна банкрута за період з 01.01.2019 по 29.01.2019 складає 73000,00 грн, а оплата проведення оцінки майна за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 складає 2030,00 грн, проте не зазначено яке саме майно банкрута було оцінено та ким зроблено оцінку, відсутні посилання на звіти та інші первинні документи які б підтверджували надання даних послуг та їх вартість. В наданому звіті, зазначав суд, також наявні посилання на сплату судового збору: за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 у розмірі 264,31 грн, за період з 01.07.2019 по 31.07.2019 у розмірі 11523,00 грн, за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 у розмірі 4204,00 грн, за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 у розмірі 30736,00 грн, проте не конкретизовано по кожному випадку, в межах яких справ, до якої інстанції був сплачений судовий збір, та що саме було оплачено судовим збором. Також, ліквідатором вказується про чисельні поштові витрати, однак не конкретизовано, що саме та кому останньою направлялося у зазначені у звіті періоди. Наведене, наголошував суд, стосується і інших видів напрямків використання грошових коштів, зазначених у звіті, що позбавляє суд достеменно встановити правомірність та обґрунтованість віднесення зазначеної ліквідатором суми до витрат здійснених нею у даній справі. Також, за висновком суду, звіт ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі ТОВ "Харків-Надра" за період 23.02.2018 по 13.07.2021 (вх.17085 від 21.07.2021) містить майже три томи несистематизованих додатків, які містять в тому числі і неякісні копії. При цьому, представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" стверджує, що на комітет кредиторів дані документи не подавались. Докази їх направлення кредиторам в матеріалах справи відсутні. Суд апеляційної інстанції вважав, що затверджуючи звіт ліквідатора, тобто фактично взявши на себе функцію комітету кредиторів, суд першої інстанції зробив дані висновки не надавши детальної оцінки щодо кожного пункту витрат ліквідатора, не проаналізувавши звіт, не пославшись на жодний документ з зазначенням його реквізитів та аркушу справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для його затвердження. За таких підстав колегія суддів, дослідивши надані ліквідатором до звіту документи та надавши правову оцінку встановленим у справі обставинам, в межах справи №922/987/16 дійшла висновку, що звіт ліквідатора ТОВ "Харків-Надра" Хорошевської Т.В. (вх. 17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 не підлягає затвердженню як не обґрунтований та не підтверджений належними доказами, що мало наслідком скасування ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2023 касаційну скаргу арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 року (про затвердження звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі) у справі №922/987/16, повернуто скаржнику без розгляду. Таким чином, постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 року у справі №922/987/16, якою відмовлено ліквідатору ТОВ "Харків-Надра" арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. в затвердженні звіту ліквідатора (вх. 17085 від 22.07.2021) про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021 набрала законної сили з моменту її прийняття. Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення. В межах справи №922/987/16 Східним апеляційним господарським судом встановлено відсутність підстав для затвердження наданого до суду ліквідатором звіту. Колегія суддів звертає увагу, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. З урахуванням того, що ухвала Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16 була скасована за результатом її апеляційного перегляду, означена ухвала не породжувала жодних правових наслідків з моменту її постановлення. Як вже зазначалось, відповідно до частини першої, другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тлумачення статті 1212 ЦК України свідчить, що необхідно встановити обставини, які в сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20 Суд зазначив, що результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, містить такі елементи: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав). Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів). Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно. Судовий акт про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16, який набрав законної сили і за яким відбулося його виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акта правова підстава вважається такою, що відпала. За наявності встановленого факту перерахування 140 982,80 грн на рахунок Хорошевської Т.В., а також наявності судового рішення - постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16, якою відмовлено ліквідатору ТОВ "Харків-Надра" арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. в затвердженні звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021, колегія суддів приходить до висновку про відсутність існування правової підстави для перерахування спірних коштів арбітражному керуючому Хорошевській Т.В., що було здійснено на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16. Грошові кошти в розмірі 140 982,80 грн, отримані арбітражним керуючим Хорошевською Т.В. в межах справи про банкрутство №922/987/16, мають бути повернуті як безпідставно набуті відповідно до положень статті 1212 ЦК України. Зважаючи на таке, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою Харків-Надра" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 140 982,80 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В апеляційній скарзі апелянт, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, зазначає, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16 було скасовано виключно з формально-процесуальних мотивів, а саме, через недостатню текстову деталізацію окремих статей витрат. Апелянт зазначає, що судом не заперечувався факт наявності документів про витрати ліквідатора в матеріалах справи, тобто, суд не зазначав, що вони відсутні взагалі; суд апеляційної інстанції не встановлював факту фіктивності понесених витрат, не визнавав їх незаконними, нецільовими чи такими, що не були об`єктивно понесені арбітражним керуючим в інтересах боржника. Проте, колегія суддів зазначає, що за наявності судового рішення - постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №922/987/16, якою відмовлено ліквідатору ТОВ "Харків-Надра" арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. в затвердженні звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021, наведені доводи апелянта фактично зводяться до незгоди із означеним судовим актом. В той же час, повторне надання судом апеляційної інстанції в межах даної справи оцінки звіту ліквідатора з урахуванням встановлених у справі обставин та вимог позову (про повернення безпідставно набутих коштів) суперечила б принципу res judicata і порушувала правову визначеність. Апелянт також зазначає, що грошова сума у розмірі 140 982,80 грн, щодо якої судом першої інстанції ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 , не є її прибутком, винагородою чи іншим майновим збагаченням, а становить виключно правомірне відновлення її попереднього майнового балансу; здійснене у липні 2022 року відшкодування арбітражному керуючому її особистих грошових коштів, за своєю правовою природою становить виключно відновлення її попереднього майнового балансу; у результаті транзакції жодного об`єктивного збільшення обсягу майна, приросту активів чи набуття нових матеріальних цінностей у апелянта не відбулося. Отримання арбітражним керуючим відповідних сум ґрунтувалося на прямих приписах закону (ст. 30 КУзПБ) та було здійснене в межах офіційної судової процедури банкрутства. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі №369/13444/20 апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора про витрати лише констатувала право на відшкодування, яке об`єктивно існувало в силу прямої вказівки закону (ст. 30 КУзПБ) та фактично понесених витрат. Її формальне скасування судом апеляційної інстанції не є скасуванням самого матеріального факту понесених витрат і не здатне згенерувати кондикційне зобов`язання. З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що пунктом 3 частини першої статті 12 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом. Порядок сплати винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) визначено статтею 30 КУзПБ. Відповідно до ч.4, 5 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ) витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Частиною 6 ст.30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. Аналогічні положення містить ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до ч.2 ст.133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Таким чином, вищенаведеними положеннями КУзПБ прямо встановлено як право ліквідатора на отримання грошової винагороди, так і право на отримання витрат, понесених під час процедури банкрутства. Приписами КУзПБ чітко врегульовано порядок та алгоритм дій для отримання ліквідатором витрат, понесених в ході ліквідаційної процедури. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено у судовому засіданні, арбітражний керуючий Хорошевська Т.В., після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови від 07.12.2022 у справі №922/987/16, якою відмовлено ліквідатору ТОВ "Харків-Надра" арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. в затвердженні звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період з 23.02.2018 по 13.07.2021, з приводу відшкодування витрат за вказаний період, до суду не зверталась. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що виходячи з вищенаведених приписів КУзПБ, ліквідатор не позбавлений права, із дотриманням вищенаведеного КУзПБ порядку, на звернення із заявою про відшкодування своїх витрат в межах справи про банкрутство №922/987/16, що матиме наслідком дослідження витрат арбітражного керуючого та надання їм відповідної оцінки. Посилання апелянта на той факт, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора про витрати лише констатувала право на відшкодування, яке об`єктивно існувало в силу прямої вказівки закону (ст. 30 КУзПБ) та фактично понесених витрат, не спростовує факту отримання ліквідатором коштів на виконання такої ухвали. Фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав). Не заперечуючи право ліквідатора на отримання відшкодування своїх витрат в ліквідаційній процедурі в силу вимог закону, колегія суддів між тим зазначає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 02.12.2021 у справі №922/987/16 на підставі якої ліквідатором отримано кошти, в подальшому скасована судом апеляційної інстанції. Отже, за існування правової підстави для перерахування спірних коштів, яка в подальшому відпала, грошові кошти, отримані ліквідатором від боржника мають бути йому повернуті як безпідставно набуті відповідно до положень статті 1212 ЦК України. Решта аргументів апеляційної скарги не впливають на правильність висновки суду першої інстанції та ухвалене ним судове рішення в оскаржуваній частині. Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду також не може бути визнана в повній мірі релевантною, адже у названих апелянтом справах відповідні норми законодавства застосовувалися Судом з урахуванням встановлених фактичних обставин справи в кожному конкретному випадку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині не спростовують. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25) в оскаржуваній частині відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду в частині, що оскаржувалась - без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись статтями 233, 240, 255, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2026 у справі №922/987/16 (922/4442/25) в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 15.06.2026. Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя Я.О. Білоусова Суддя Н.О. Мартюхіна